З дна Каховського водосховища відібрали проби донних відкладень: знайшли важкі метали, інсектициди, пестициди та інші небезпечні речовини

У чому проблема? 

Одним із найвідоміших і найяскравіших прикладів екологічної шкоди, якої завдала росія в Україні, є руйнування греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року. Це спричинило масову повінь, яка вразила поселення та сільськогосподарські угіддя по всьому регіону. Менш ніж через місяць водосховище майже повністю зникло, як і 1870 квадратних кілометрів колишнього дна резервуара. Тут знову виникла первісна мережа рукавів річки, яка з усіх боків оточена вербовим лісом, що росте вдвічі швидше, ніж будь-де у світі.

В рамках проєкту "Чисте повітря для України" чеські спеціалісти відібрали кілька проб донних відкладів річки Дніпро у Запоріжжі та нижче за течією до Каховського водосховища, а також у Херсоні. У зразках виявили важкі метали, інсектициди, хлорорганічні пестициди та інші шкідливі речовини.

В інтерв'ю для "Рубрики" Марцела Черноцова, координаторка проєкту "Чисте повітря для України", розповіла, як проходили дослідження, яку небезпеку несуть речовини, виявлені в донних відкладах, і що потрібно робити, щоб уникнути шкідливих наслідків для здоров'я.

"Чисте повітря для України" — це міжнародна довгострокова програма, яку проводить чеська громадська організація Arnika у співпраці з українськими партнерами Free Arduino (Івано-Франківськ) та Зелений Світ (Дніпро). Марцела Черноцова, координаторка проєкту "Чисте повітря для України", зазначила:

"Ми маємо два основних напрямки нашої роботи: промислове забруднення повітря, а з лютого 2022 року ми також зосереджуємося на екологічній шкоді, спричиненій війною, і на підготовці процесу післявоєнного відновлення. Щодо шкоди навколишньому середовищу — останнім часом ми зосереджуємося на забрудненнях, спричинених частково військовими діями, але також розглядаємо забруднення, пов'язані з промисловою діяльністю. Конкретний приклад — дослідження відкладень Дніпра та Каховки".

Дослідження дна Каховського водосховища почались у 2023 році й триватимуть до 2025 року в Дніпропетровській, Запорізькій і Харківській областях. Перші проби з дна Дніпра та гирла Каховського водосховища в районі Запоріжжя провели минулого року в липні та наприкінці жовтня:

"Коли ми вперше після Каховської катастрофи побували в Запоріжжі, емоції були досить сильні та гострі. Ми брали проби з гирла колишнього водосховища і бачили величезний нескінченний порожній простір. Такі слова, як місячний пейзаж і апокаліпсис досить добре описують те, що ми пережили. Але з іншого боку, буквально через кілька місяців, коли ми побували в тому ж місці, там вже були порості молодої верби. Отже, природа вже перемагає", — зазначила Марцела.

У Запоріжжі та нижче за течією до Каховського водосховища тоді ж відібрали п'ять проб донних відкладень з річки Дніпро та дві проби ґрунту із вирв від ракет. Ще одну пробу наносів з Дніпра, які затопили місто під час повені, відібрали в Херсоні:

"Основною метою цього дослідження було, враховуючи обмежені ресурси та труднощі доступу до деяких територій, визначити рівень ризику та надати початкову інформацію для подальшого обговорення майбутнього Каховської греблі та планів щодо ліквідації наслідків цієї катастрофи. Звичайно, щоб створити складнішу картину, потрібно буде взяти набагато більшу кількість зразків, також із районів, які зараз недоступні", — каже Марцела.

Перелік небезпечних речовин, які було виявлено, вражає: важкі метали, поліциклічні ароматичні вуглеводні, неполярні екстраговані сполуки, вуглеводні C10-C40, ціаніди, поліхлоровані біфеніли, гексахлорбензол, пентахлорбензол, гексахлорбутадієн, хлорорганічні пестициди, залишки кислоти, бромовані антипірени, дехлоран плюс, поліхлоровані нафталіни, полі- та перфторалкільовані речовини — все це знайшли у відібраних пробах.

"Результати вказують на значне забруднення, пов'язане з промисловою діяльністю, і кількість забруднювальних речовин перевищила межі ризику. Загалом із дна дамби було відібрано десять проб, причому чотири проби перевищували ліміти для поліароматичних вуглеводнів. У двох зразках виявлено особливо високі концентрації вуглеводнів нафти, в одному зразку виявлено високу концентрацію ПХБ, а в одному зразку — високу концентрацію ДДТ. У деяких зразках виявлено підвищений вміст важких металів, включаючи ртуть і миш'як, які можуть потрапити в харчовий ланцюг або легені. Ці результати свідчать про те, що ці ділянки мають бути рекультивовані", — зазначила Марцела.

Вона також додала, що вона та її команда продовжити розслідування ситуації. У червні цього року вона знову відвідала Запоріжжя і зібрала проби після обстрілу ДніпроГЕС.

"Ми очікуємо, що відкладення будуть забруднені нафтовими речовинами", — сказала Марцела.

Яке рішення?

Відкрите дно — це величезний земельний ресурс для громад, тому люди, які там живуть, сподіваються використовувати його для випасу худоби, вирощування овочів, встановлення сонячних панелей, відпочинку та інших потреб. Зважаючи на результати аналізів, такі сценарії здаються нереальними. Однак остаточного висновку про те, що ці площі не можуть бути використані, ще не зробили:

"Перш за все, потрібно взяти та проаналізувати більше зразків з більшої кількості місць перш ніж можна буде зробити будь-який відповідний висновок", — каже Марцела.

Вона додала, що коли будуть відомі остаточні результати, можна починати говорити про рекультивацію цих територій, тобто очищення та відновлення.

Крім того, за словами Марцели, водосховище можна використовувати для пом'якшення наслідків зміни клімату, проведення освітніх заходів, збереження рідкісних видів і для багатьох інших, корисних та сталих рішень:

"Деякі території можуть стати водно-болотними угіддями, тоді як інші стануть домом для організмів, які потребують підтримки та захисту. Порожній резервуар можна використовувати для екологічної освіти, включаючи походи, спостереження за птахами та інші види активного відпочинку. Ми рекомендуємо заохочувати стале землеробство поблизу водойми, враховуючи, що те саме джерело води більше недоступне. Це допоможе відновити запаси підземних вод", — зазначила Марцела.

Зараз забруднення дна колишнього водосховища може становити загрозу навіть для тих населених пунктів, які використовують прилеглі до колишнього водосховища території. Йдеться про міграцію знайдених в пробах речовин у ґрунтові води, а звідти — до колодязів із питною водою.

"Важливо інформувати місцеву громаду про потенційну небезпеку, включаючи забруднення питної води та інтродукцію водних організмів. Щоб вирішити ці проблеми, рекомендується запровадити моніторинг якості води. Для питної води це може передбачати встановлення тимчасових очисних систем", — зазначає Марцела.

У звіті, опублікованому в рамках проєкту, також містяться рекомендації щодо рекультивації забрудненої території. Марцела вважає, що найбільш реалістичним сценарієм для такого відновлення, враховуючи масштаб впливу та дефіцит ресурсів, є фітомеліорація найбільш забруднених ділянок, які можуть поставити під загрозу джерела питної води:

"Одна з проблем фітомеліорації полягає в тому, що, хоча вона може допомогти видалити з ґрунту важкі метали та стійкі органічні забруднювачі, ці забруднювачі все ще можуть залишатися в рослинах. Однак пріоритет слід надавати тим забрудненим ділянкам, які загрожують джерелам питної води. Враховуючи обмеженість доступних ресурсів, може виникнути необхідність у розробці та впровадженні економічно ефективних, життєздатних на місцевому рівні методів рекультивації, адаптованих до конкретних забруднювачів та умов навколишнього середовища на ділянці Каховської греблі. Для відновлення може знадобитися й міжнародна допомога".

Втім, поки проводити будь-які заходи на території колишнього Каховського водосховища неможливо через базування російських військ на іншому березі колишнього резервуара, тому єдиний доступний спосіб — моніторинг якості води.

При цьому вода в самому Херсоні вважається безпечною. На відміну від інших українських міст, які постачають для жителів з річок, питна вода в Херсоні добувається виключно з підземних джерел. Водоканал експлуатує 147 артезіанських свердловин глибиною від 60 до 100 м. Така вода є безпечною, та відповідає вимогам державних санітарних нормативів. Тому кращим рішенням для тих, хто має доступ до глибоких свердловин — вживати воду для пиття та приготування їжі виключно з них.

Що стосується інших сіл та міст, де немає централізованого водопостачання, і замість цього використовується вода з колодязів — жителі самостійно можуть перевірити якість води:

• Про те, як це зробити в домашніх умовах та з мінімальними витратами "Рубрика" раніше писала тут.
• Якщо ви бажаєте перевірити якість води у водоймі або річці, ви також можете звернутись до контролюючих органів. Детальну інструкцію ви можете знайти за цим посиланням.