Сайт МОЗ. Пошуковий рядок. Запит "куріння". 11 результатів. Остання публікація датована листопадом 2019-го. Її приурочили до Світового дня відмови від куріння і більше за цим тегом нічого не писали. Станом на кінець вересня 2021-го жодних нових даних, жодної помічної інформації і жодних новин про куріння.
Україна зобов'язалася протидіяти поширенню шкідливої звички ще у 2006-му, ратифікувавши Рамкову конвенцію ВООЗ. Тоді ж депутати прийняли нові закони і відповідні правки до вже чинних.
Але що вони означають зараз? Що робить держава і що робиться в ній? Та чи можна вважати куріння особистим вибором кожного? "Рубрика" шукала відповіді.
Згідно з даними державної служби статистики, у 2020-му році в Україні було 5,53 мільйонів курців. А поширеність куріння серед осіб віком від 12 років і старше становила 16,5%. Це не рахуючи мешканців тимчасово окупованих територій. Відповідно до даних цього ж дослідження, за останні дванадцять років поширеність куріння весь час знижувалася, але з кожним роком все менш активно.
Альоні 20. Вона вже встигла почати й кинути курити звичайні сигарети, перейти на електронні і викреслити одні та інші зі свого життя. Коли саме зробила першу затяжку, пригадує не одразу, але все ж визначається із відповіддю:
"Мені було десь 14 років. Дев'ятий клас. Як і чому? А причина проста — як я сказала б тоді, через проблеми у стосунках. Був хлопець, який не відповідав взаємністю. А ще була компанія зі старших хлопців і дівчат, які постійно курили. Мені було дико цікаво!", — каже Альона.
Дівчина сміється, коли пригадує, як намагалася приховати від мами, що курить. Розповідає, як спершу курила раз на тиждень у суботу або неділю. Згодом почала робити це частіше. Подобалось. Але потім щось пішло не так.
"Куріння було приємним, але не давало вау-ефекту. Основне — сам процес, коли робиш це на пару з кимось. Але з часом мені це набридло. Та й організм реагував дивно. Почало нестерпно нудити після кожної цигарки. Одного дня я просто сказала собі: «а нащо воно мені взагалі потрібно?» і більше не курила. Хіба кілька тижнів побавилася з IQOS, але закинула і це", — ділиться Альона.
ТВЕНи, до яких входять і IQOS, — тютюнові вироби для електричного нагрівання. Їхні виробники реєструють свою продукцію як, до прикладу, ґаджети, тим самим уникаючи заборони на рекламу тютюнових виробів, яка діє в Україні з 2012-го року.
Білборди, ролики, співпраця з блогерами та інші рекламні майданчики цілком доступні для виробників ТВЕНів. Такий продукт позиціонують як нешкідливу альтернативу цигаркам і модний ґаджет.
Та Всесвітня організація охорони здоров'я всі ці меседжі спростовує — в аерозолі для нагрівання містяться канцерогени і токсичні речовини.
Власне, з активним просуванням ТВЕНів і пов'язують уповільнення темпів спадання популярності куріння.
Січень 2020-го. Брифінг. Нардепка і членкиня Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації Лада Булах говорить про необхідність зміни державної політики щодо куріння.
Вона розповідає, що людина, яка має залежність від тютюну, може прийти до свого сімейного лікаря і отримати безкоштовну консультацію. Це покладається на рахунок держави. То чому б не протидіяти одразу поширенню куріння, а не лише хворобам, які воно провокує?
"Щодня в Україні йдуть з життя 230 українців, які хворіють на хвороби, спричинені вживанням тютюнових виробів. І це все покладається на бюджет держави — Україна лікує громадян безоплатно, але оплата за ці медичні послуги покладена на бюджет Міністерства охорони здоров'я. Тобто ми зі своїх гаманців сплачуємо податки, і за ці податки ми лікуємо курців від тих хвороб, які вони набувають протягом своєї тютюнової залежності", — пояснює депутатка.
Вона не перша й не єдина, хто про це говорить. І от наприкінці 2020-го Булах разом зі ще тринадцятьма депутатами реєструють у Верховній Раді так званий антитютюновий законопроєкт №4358. І лише влітку 2021-го його приймають у першому читанні.
Та спершу про чинні закони. Гліб Колесов, юрист Центру демократії та верховенства права, пояснює — останні суттєві зміни, що стосуються обігу тютюну, запровадили ще у 2012-му.
"Тоді було заборонено куріння в громадських місцях, зокрема, ресторанах, барах, на зупинках громадського транспорту тощо. Також під заборону потрапили реклама, стимулювання продажу й спонсорство тютюнових виробів. З урахуванням того, що Україна в 2006-му році ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну (РКБТ), це були обов'язкові вимоги…
З 2012-го року багато чого змінилося, як у самій тютюновій індустрії та її асортименті для споживачів, так і в міжнародних стандартах, зокрема й самої РКБТ. На жаль, Україну не можна назвати передовою країною у сфері впровадження новітніх дієвих заходів для протидії поширенню куріння", — констатує юрист.
Отож, на офіційному рівні держава прибрала тютюн з публічного поля — його нібито не рекламують, не просувають і не курять у громадських місцях. Закони є. А як із їхнім дотриманням?
Листопад 2020-го. Активісти чотирьох українських міст вирішують перевірити, чи дійсно в громадських місцях не курять. Волонтери кампанії "Молодь вільна від куріння" перевіряють кафе і ресторани, де теж закон забороняє куріння, у Києві, Луцьку, Херсоні та Дніпрі. Вони дізнаються, чи можна курити в закладах і, якщо так, скаржаться у Держспоживслужбу, а тоді перевіряють, як та реагує.
Київ. 15 скарг і 12 штрафів.
Луцьк. 10 скарг і 5 штрафів.
Херсон. 20 скарг і 9 штрафів.
Дніпро. 37 скарг і 7 штрафів.
Трохи згодом, на презентації результатів моніторингу, координатор всеукраїнської кампанії "Молодь вільна від куріння" Олег Слабоспицький розповість — основною проблемою стала реклама та користування ТВЕНами у закладах, що досі не врегульовано на законодавчому рівні.
А юрист Гліб Колесов пояснює, як працюють контролюючі органи:
"Єдина служба в Україні, яка може здійснювати вплив на юридичних осіб в даному питанні — це Держпродспоживслужба, однак вона використовує свої повноваження неповно, а в частині куріння електронних сигарет та ТВЕН взагалі немає можливості діяти, оскільки відповідні зміни до законодавства наразі ще не внесені.
Інший орган, який має вплив на фізичних осіб-порушників, — це Національна поліція України. На жаль, через завантаженість та низьку суспільну небезпечність куріння (з точки зору юридичних наслідків, звісно) в цьому питанні органи правопорядку неохоче реагують на виклики щодо порушення законодавства про куріння.
Відтак, дуже важко достукатися до поліції у випадку виявлення продажу безакцизних тютюнових виробів на вулицях українських міст та куріння в публічних місцях, часто все обмежується поодинокими постановами про притягнення до адміністративної відповідальності осіб за куріння у недозволених місцях і лише в тих випадках, коли працівник поліції просто не знає, де взяти так званий «показник»".
Вплив тютюнових виробів електричного нагрівання на здоров'я людини досліджують. Вони з'явились на ринку відносно недавно, тож довготривалих спостережень поки бракує. Та науковці вже роблять висновки про схожість впливу ТВЕНів та звичайних цигарок. А ті вже давно досліджені.
"Я лікар і все життя оперую людей, які курять", — говорить хірург-онколог Андрій Ганул і додає — курить сам, тож казати, що це неправильно, не має морального права, проте пояснити очевидні для медиків речі може без проблем.
Андрій Ганул очолював торакальне відділення Київського міського клінічного онкологічного центру, працював у Національному університеті охорони здоров'я України імені Платона Шупика і зараз є провідним науковим співробітником Національного інституту раку. Лікар вважає — про шкоду куріння вже сказано все, тож поки діяти не почне держава, змін не буде.
"Лікарі свою справу вже давно зробили — довели, що сигарети це не корисно. Рак легенів почав поширюватися в кінці 40-их років. До цього було таке захворювання, його знали, але на нього не звертали увагу, бо воно було рідкісним. Хоча курилитак само, як зараз. З чим це частково пов'язали? З тим, що у 40-их почався розвиток ядерної енергетики. І багато радіоактивних елементів почали потрапляти у природу. А тютюн накопичує полоній. Тож частково розвиток раку легенів пов'язують з вмістом полонію в тютюні. Але це лише одна з гіпотез, про яку можна сперечатися", — розповідає хірург.
Тоді лікар пропонує знайти в інтернеті фото пачок сигарет, наприклад, із Сінгапуру. Коментує — там на упаковках дійсно моторошні світлини, зібрані з різних онкологічних центрів, і саме так мають виглядати, на його думку, сигарети, аби попередження на кшталт "куріння вбиває" виглядали переконливо.
"Зараз рак легенів майже не росте. Він стабілізувався. Але ця хвороба дуже складна. Сьогодні вже непогано лікують людей, але дані по вилікуваності раку легенів досягли тільки 20% за п'ять років. Ви можете порівняти, коли з раком простати впродовж п'яти років живуть 99%, з раком молочної залози — 93%, з раком кишківника, який вже перевищив рак легенів, живе близько 66%. А з раком легенів — лише 20%", — підсумовує Андрій Ганул.
Також лікар зазначає — куріння не є єдиним фактором, який впливає на розвиток раку. Так само і рак не є єдиною хворобою, яку провокує куріння.
Інший Андрій, вже пацієнт, а не лікар, ділиться своєю історією. Хлопець саме в процесі тривалого лікування, яке змушує відмовитися від шкідливих звичок.
"Я ніколи не мав проблем із залежностями. Часто починав і кидав курити. Але так вийшло, що у серпні почав багато курити і вживати алкоголь. Це просто було приємно. Однак я переборщив і через певний час мене госпіталізували з гострим панкреатитом (запаленням підшлункової). Тепер у мене дієта і табу на алкоголь і тютюн. Вже місяць не курю і, якщо чесно, сумую за цим. Мені подобалося. Це давало відчути себе розслабленим", — розповідає Андрій.
Саме це написано біля номеру гарячої лінії на сайті "Я кидаю курити". Ресурс створили у 2017-му році і включав він у себе вже згадану гарячу лінію, чат із фахівцем, можливість пройти тест на готовність кинути курити та публікації з інформацією про куріння і способи відмовитись від нього.
Запустила ресурс Громадська організація "Життя" у співпраці з МОЗ, бюро ВООЗ в Україні і Швейцарською агенцією розвитку та співробітництва.
У 2019-му гаряча лінія функціонувати перестала. Активістам не вистачало коштів для її утримання, МОЗ відмовилося допомагати з лінією через ту ж причину.
"В Україні до цього часу 20% населення, яке є наркотично залежним від тютюнових виробів. І є потреба цим людям допомогти. Тобто ідея була створити гарячу лінію, щоб людина в тютюновій залежності могла зателефонувати і отримати безоплатну для неї консультацію стосовно відмови від куріння від фахівця на основі перевірених тактик", — розповідає менеджер з адвокації ГО "Життя" Дмитро Купира.
Експерт ділиться статистикою — за 2017-ий і 2019-ий роки роботи сервісу надійшло 9 тисяч звернень на гарячу лінію, 45 тисяч осіб відвідали сайт і більше 150 курців отримали консультацію. Як пояснює Дмитро Купира, кількість тих, хто звертався і хто отримав консультацію, відрізняється, бо на гарячу лінію курці зверталися по кілька разів. Чимало дзвінків надходило і від близьких тютюнозалежних.
"Було повністю налаштовано протоколи і стандарти надання телефонної допомоги, ми підібрали фахівців, які це робили. Вже був налаштований робочий графік. Ми навчили людей, як йти за цими протоколами. Але ми ГО, у нас немає своїх ресурсів. Допомагати кидати курити — це велике завдання для держави і МОЗ. На жаль, ресурсів на утримання сервісу МОЗ не знайшло, хоча це не потребували великих як для масштабів країни коштів. Наші ресурси теж закінчилися і можливості оплачувати консультантів, які надавали допомогу, ми не мали", — говорить представник "Життя".
Тим часом на сайті досі можна знайти корисну інформацію, хоч вже й без можливості отримати адресну допомогу від консультантів.
Сьогодні державна політика з протидії поширенню куріння доволі обмежена. І хоча ми маємо Закон "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів", з часом його дієвість явно зменшилась. Про це говорить і юрист Гліб Колесов.
Фахівець вважає — антитютюновий законопроєкт №4358 змінить ситуацію. Він спрямований на зменшення привабливості й доступності тютюнових виробів. Це не омине й новітні тютюнові вироби, електронні пристрої для куріння (електронні сигарети, а також пристрої для споживання тютюну без його згоряння).
"Це допоможе запобігти виникненню нікотинової залежності серед людей, особливо дітей та молоді, серед яких наразі надзвичайну популярність мають саме електронні пристрої для куріння, які хибно й підступно рекламуються тютюновою індустрією за посередництва ЛОМів, інфлюенсерів, медійних особистостей як такі, що є «більше безпечні» або «менш шкідливі». Ця маніпуляція заперечується ВООЗ, але величезні гроші тютюнової індустрії на маркетинг роблять своє", — коментує юрист.
Що саме зміниться в контексті боротьби з курінням, якщо закон приймуть? Йдеться про такі нововведення:
"Також у законопроєкті міститься заборона продажу сигарет і тютюну для самокруток зі смако-ароматичними добавками. Як показує практика, саме тютюнові вироби зі смаком фруктів чи солодощів є найбільш привабливими для молоді. Відтак, ми в Центрі демократії та верховенства права разом із партнерами з ГО «Життя» продовжуємо наполягати, що таку заборону треба поширити не тільки на сигарети та тютюн для самокруток, а й на всі без винятків тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах", — каже Гліб Колесов.
У низці європейських країн вже використовують таку модель і більш пильно контролюють заборону на куріння у громадських місцях. Також серед методів боротьби з курінням є збільшення цін на тютюнові вироби і повна заборона реклами такої продукції. Тим часом окремі країни знаходять власні рішення боротьби з тютюном.
Туреччина. Заборона демонстрації будь-яких тютюнових виробів на телебаченні. Якщо, наприклад, у фільми є сцени з курінням, цигарки на екрані розмивають.
Ісландія. Заборона публічної викладки сигарет на вітринах. Показати тютюнові вироби в магазинах можуть лише на прохання повнолітніх покупців. Така ж норма є ще в ряді країн, але саме Ісландія почала практикувати її першою.
Окремі штати США. Заборона куріння у будинках будь-якої власності, що включають в себе дві і більше квартир.
Італія. Заборона курити в присутності вагітних і дітей. Покарання за порушення може сягати 500 євро.
Коли ж до радикальних змін в питанні тютюнопаління буде готовий український уряд, покаже час.
“Рубрика” розповідає, як молодь доєднується до розмінування українських територій. Читати більше
“Рубрика” разом з лікарками склала список з 12 універсальних подарунків, які допоможуть вашим близьким подбати… Читати більше
Дмитро Демченко родом з Дружківки, що на півночі Донецької області. До Збройних сил України вирішив… Читати більше
Вибір різдвяних і новорічних подарунків — це можливість не лише порадувати близьких, а й підтримати… Читати більше
Війна змусила шість мільйонів українців виїхати з України за кордон, а ще стільки ж стали… Читати більше
Unwrap the joy of Ukrainian Christmas with Rubryka! Embrace traditions, enjoy festive foods, and create… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.