21 тисяча українських компаній мають зв’язки з росією й білоруссю: як їх викривати?

YouControl — це українська команда, яка створює сервіси для аналізу підприємств, а також допомагає бізнесу уникати фінансових ризиків, а журналістам та громадським активістам — розслідувати суспільно важливі справи. Система формує повне досьє на кожну компанію України на основі відкритих даних, відстежує зміни в держреєстрах та візуалізує зв'язки між афілійованими особами. Унікальна технологія дозволяє за хвилину отримати актуальну інформацію про компанію або ФОП із понад 180 джерел даних. Функція моніторингу щоденно повідомляє про зміни, спираючись на дані з офіційних джерел.

На початку повномасштабної війни команда YouControl створила декілька інформаційно-аналітичних продуктів для наближення перемоги України. Перший — це волонтерська платформа для потреб ЗСУ та ТрО "Люди для України", другий — міжнародний інструмент із пошуку та виявлення російських активів по всьому світу RuAssets, та третій — застосунок для перевірки фізосіб у воєнний час на блокпостах ТиХто.

Про те, як досліджувати співпрацю компаній із рф, чому загалом важливо вести такий контроль, які ефективні важелі впливу на ці компанії існують, як відрізнити справжній вихід компанії з ринку рф від замаскованого — у нашому інтерв'ю із засновником і СЕО YouControl Сергієм Мільманом.

— Як війна змінила роботу команди YouControl? Як ви скорегували вектор вашої діяльності?

— Враховуючи те, що війна торкається кожного, ми намагалися бути корисними країні, щоби використовуючи вже набуті нами компетенції — робота з відкритими даними, аналіз, перевірка — прискорити перемогу України. Настільки, наскільки ми можемо це зробити. Якщо до 24 лютого ми здебільшого займалися інструментами для перевірки контрагентів в Україні, то після ми трохи переорієнтувалися і спробували вирішити декілька важливих питань.

Одним із них було — віднайти міжнародний російський слід. Ми поставили перед собою завдання зробити систему, яка дозволяє, миттєво перевіривши юридичну чи фізичну особу, віднайти токсичний російський слід, із яким зараз цивілізований світ уже не хоче мати справу. Називається платформа RuAssets. З нею вже працюють НАЗК, СБУ, АРМА та інші державні органи. Вони використовують її для того, щоби знаходити інформацію про тих російських громадян, чиї імена надалі вносять до санкційних списків і подають нашим міжнародним союзникам. Ми вважаємо цей проєкт перспективним, тому що, по-перше, така діяльність може призвести до блокування або заморожування віднайдених російських активів. По-друге, комплаєнс-офіцери міжнародних організацій, компаній, банків, перевіряючи контрагентів і виявляючи  цей російський слід, можуть ухвалити рішення не співпрацювати з ними, тому що ця співпраця однозначно буде пов'язана з фінансовими та репутаційними ризиками. Хто наступний буде внесений у санкційні списки, ніхто не знає, а співпраця з такими контрагентами може призвести до того, що стануть  закриті ринки, наприклад, США, ЄС.

— Чи може інформація та відкриті дані вплинути на економічний тиск, який зараз спрямований на росію? Як це може подіяти?

— 100 % може. російська федерація зазвичай бреше і викривляє реальну ситуацію. Тому відкриті дані для суспільства є можливістю бачити, як усе є насправді. Безліч російських компаній намагаються уникнути санкцій через створення підконтрольних компаній, компаній-посередників, тобто так намагаються маскуватися. Відкриті дані — це один із реальних шляхів віднайти, чи пов'язана ця організація або людина з російськими підсанкційними особами чи загалом із російським бізнесом, який, наприклад, співпрацює з оборонною промисловістю рф. Але зараз росіяни намагаються закривати відкриті реєстри, які досі існували, щоб унеможливити аналіз цієї інформації. Дуже пощастило, що певні потрібні нам набори даних, пов'язані з держзакупівлями, а також російські реєстри нам вдалося завантажити на початку активної фази війни. Тож дані, які дозволяють нам робити цей аналіз, ми маємо.

— Про які російські дані ви говорите?

— Ми маємо найповнішу базу публічних осіб, так званих ПЕПів російської федерації, Казахстану, білорусі. Збиралася вона з різних джерел: сайти політичних партій, декларації, сайт rupep.org і аналітична робота. Зараз наші аналітики вручну намагаються сформувати фінансово-промислові групи рф, щоби цю інформацію також можна було використовувати для аналізу видимих зв'язків із росією і відшукувати приховані.

— Чи співпрацюєте ви з журналістами-розслідувачами? Як далі рухається ця інформація?

— Так, ми надаємо доступ до системи RuAssets безкоштовно, так само як до YouControl, і журналісти надалі можуть використовувати ці дані для своїх розслідувань. Адже це значною мірою скорочує час, який витрачає людина на збір інформації про фігуранта розслідування. Також журналісти зараз віднаходять величезну кількість російських активів, які в майбутньому будуть заморожуватись, блокуватись. Наразі ми поставили собі за мету зібрати всі ці розслідування (українські та міжнародні) і додати їх у систему. Відповідно в країнах, де такі активи будуть знайдені, уряди зможуть їх заблокувати чи заморозити, щоби надалі використовувати для репарацій.

— Хто може користуватися вашими інструментами?

— Правоохоронні органи та аналітики, які займаються аналізом контрагентів, щоби націоналізувати в Україні або ж подавати санкційні списки міжнародним партнерам використовують нашу систему для визначення російського сліду або отримання ширшої інформації про контрагентів. А з журналістами, як українськими, так і закордонними ми співпрацюємо багато років, надаємо їм доступ до YouControl, до RuAssets, якраз, щоби розслідування проводити більш ефективно й оперативно.

— Чи користуються попитом ці інструменти?

— Вони дуже популярні. Наприклад, YouControl витримав усі хакерські атаки, які були на початку повномасштабної війни, тоді як майже усі державні реєстри або "лягли", або їх зламали, або були відключені, бо не могли втримати усе під контролем. І виникла ситуація, коли даних у принципі ніде немає. Тому сьогодні YouControl з тими архівними даними, які ми надаємо, окрім того, що певні дані все ж оновлюються, є дуже корисним. Як для підприємців, які продовжують активно працювати, так і для правоохоронців, які на початку війни взагалі були в дуже складній ситуації з інструментами для аналізу даних чи перевірки. Що стосується міжнародного ринку, то для нас це нова сфера. Зараз ми активно шукаємо компанії та організації, які зацікавляться системою, у тому числі і правоохоронні органи. Є країни, здебільшого серед держав-союзників, де і правоохоронні органи, і журналісти, і банки зацікавлені в подібних інструментах, бо свідомі люди розуміють наслідки, які можуть однозначно настати в разі якщо своєчасно не побачити прихований російський слід.

— На ваш погляд, які наслідки співпраці з росіянами чи підсанкційними особами можуть бути?

— Уже зараз наступають репутаційні ризики. Усі пам'ятають кейс з Coca-Cola, коли вони виходили з російського ринку впродовж кількох тижнів. Мені здається, коли вони з нього кінець-кінцем пішли, то дійшли до висновку, що це можна було зробити значно раніше і при цьому не отримати такий обсяг негативу по всьому світу. Те ж саме стосується й інших компаній, які або повільно виходять із російського ринку, або продовжують там працювати. Вони ризикують не лише через санкції, які можуть бути накладені, але й через репутаційний аспект. Люди бачать, що компанія працює з росіянами, вони не хочуть купувати цю продукцію й не хочуть мати справи з такою компанією. Те, що відбувається в Україні є більш менш зрозумілим для цивілізованих країн, тому співпраця з росією вже вважається негативною і плямує ту організацію, яка продовжує це робити. І, звісно, ніхто не скасовував ризиків: якщо ти працюєш із ринками США чи ЄС, то в разі виявлення російського сліду, компанія буде додана в санкційні списки.

— Скільки інформаційно-аналітичних інструментів ви створили за час війни? Який їх функціонал?

— Окрім RuAssets ми також працювали над системою, яка б дозволила миттєво перевіряти людей під час проходження блокпостів. Ми з членами команди звернули увагу на те, що цей процес ускладнений, на дорогах через тривалу перевірку створюється тиснява, крім того, невідомо, куди потрапляють дані, які записуються в блокноти, фотографуються на телефони тощо. Тому вирішили зробити сервіс, який би дозволив миттєво перевіряти людей на наявність російського сліду або інших чітких маркерів, які мають привернути увагу правоохоронців для більш ретельної перевірки. Застосунок називається "ТиХто". Ним користуються СБУ, прикордонники, а також ті військові, які чергують на блокпостах чи здійснюють патрулювання. Маємо вже близько 200 000 активних користувачів  цього застосунку.

До речі, це перший розроблений YouControl застосунок. Він створений спільно з ІТ-компанією Artellence.

Застосунок "ТиХто" перевіряє інформацію:

• чи відповідає фото в паспорті дійсності 
• чи є паспорт недійсним/втраченим/викраденим
• чи перебуває особа в розшуку
• чи накладені на особу санкції РНБО
• чи перебуває особа в реєстрі терористів/ ДРГ / в базі «Миротворець»
• чи перебуває авто, на якому пересувається особа в розшуку/викрадене
• схильність до сепаратизму та зв'язок з рф/рб.

Також від початку війни ми почали шукати серед українського бізнесу організації, які мають зв'язок із російським бізнесом чи взагалі з рф та білоруссю. І віднайшли більш як 21 000 компаній, які мають такий зв'язок. У системі YouControl це відображається в експрес-аналізі й це миттєво можна побачити. 

Ця інформація буде корисною правоохоронцям, коли вони будуть займатися процедурою націоналізації, заморожування, блокування цих активів. Взагалі будь-хто може перевірити цю інформацію. Це дуже корисно, зокрема, для українських підприємців, бо так вони можуть уникнути співпраці з організаціями, які мають ознаки російського сліду. 

Крім того, ми ще розробили волонтерську платформу для допомоги ЗСУ. Вона дозволяє поєднати людей, які вказують потреби, і волонтерів, які мають змогу в цьому допомогти й закрити цю потребу. Цей проєкт ми реалізовували з Міноборони, з часом його підтримали Фонд "Відродження", БФ "Коло".

— За якими показниками YouControl визначає присутність російського сліду в українських компаніях?

— Наша мета зробити так, щоби людина й без додаткової освіти у сфері комплаєнс-контролю чи перевірки контрагентів, могла віднайти, є слід чи нема. Тобто зробити інформацію про компанії максимально доступною для величезного кола людей. Завдяки великому охопленню використання системи ми можемо досягнути відмови від співпраці з росіянами, тому що велика кількість підприємців взагалі навіть не знають, що вони співпрацюють із компаніями, які афілійовані з росіянами або організаціями, які фінансують цю війну. Це відбувається, тому що досить часто російські компанії створюють ланцюги посередників, метою яких є приховати справжнього власника. Таких випадків дуже багато.

Наприклад, "Економічна правда" публікувала інформацію про те, що російські компанії обходять санкції та купують у ЄС обладнання для виробництва боєприпасів. Звісно, що це відбувається не завжди напряму, а й через компанії-посередники, а ми саме прагнемо зробити так, щоби людина, ввівши в пошукову стрічку назву організації, могла побачити, чи є в різноманітних міжнародних реєстрах дані, які можна трактувати як російській слід, система це підсвічує. 

Інша справа, що найчастіше звичайна людина цим не цікавиться так глибоко, як цікавляться комплаєнс-офіцери, які працюють у банках, журналісти, правоохоронці. Тобто ті, хто постійно працює з цією інформацією: або уповноважені відшукувати російські активи, або ті, хто перевіряє власні організації, щоб убезпечувати їх від ризиків.

— Що необхідно зробити користувачу, щоби за допомогою системи YouControl перевірити, чи має та чи інша українська компанія зв'язок із рф?

— Треба ввести назву компанії чи її код у пошукову стрічку, відкривається досьє компанії і зверху в ньому одразу в Експрес-аналізі підсвічується інформація про наявність зв'язків із рф чи білоруссю. Те ж саме відбувається в YouControl, відкриваючи модуль перевірки фізичних осіб, так само вводячи ПІБ людини, можна побачити ймовірні зв'язки з рф. Це надзвичайно просто. Що стосується міжнародної платформи з пошуку російських активів RuAssets, то там це теж не набагато складніше. Там так само ви вводите назву якоїсь компанії, наприклад, з Кіпру, Естонії, Латвії, Польщі, США й бачите, чи наявні в неї зв'язки з росією чи білоруссю, або якимись військовими чи пропагандистами. Тобто для цього не потрібна якась серйозна компетенція, це доступно для будь-кого.

— Скільки українських компаній мають зв'язки з росією? Які це зв'язки?

— Більше ніж 21 тисяча українських компаній мають зв'язки з росією й білоруссю. З рф пов'язаність мають більше 17 тисяч компаній, з білоруссю — майже 3600. YouControl включив до модулю перевірки контрагентів 5 нових факторів, які якраз і націлені на миттєве виявлення цих токсичних зв'язків. Експрес-аналіз YouControl дозволяє виявляти зв'язки з підсанкційними юридичними та фізичними особами, а також афіліацію українських компаній із рф та білоруссю.

Нові функції враховують наступні актуальні ризики:

1. Кінцевий бенефіціарний власник, учасник контрагента зареєстрований на території російської федерації або є її громадянином.
2. Кінцевий бенефіціарний власник, учасник контрагента зареєстрований на території республіки білорусь або є її громадянином.
3. В найменуванні контрагента є згадування країни-агресора.
4. Компанія є учасником спільного холдингу із контрагентом, працює під юрисдикцією російської федерації.
5. Українська компанія є учасником юридичної особи, що зареєстрована за законодавством російської федерації.

— Скільки українських компаній мають долю в російському бізнесі? Чи є серед засновників цих компаній політики чи держслужбовці?

— Коли фахівці R&D центру YouControl проаналізували дані ЄДР юросіб російської федерації на присутність українських компаній у структурі власності російських організацій, то виявили наступні цифри:

• 273 українські компанії та організації мають зв'язки із 251 російським підприємством.
• Крім того, 40 українських компаній із проаналізованого переліку входять до відомих фінансово-промислових груп або групи компаній.
• 100 компаній із проаналізованого переліку зареєстровані в Києві, 39 — в окупованому Криму, по понад 20 компаній — у Донецькій, Дніпропетровській та Харківській областях. В інших регіонах України зареєстровано від 1 до 11 таких організацій. Цікаво, що в Закарпатській та Тернопільській областях не було виявлено компаній, пов'язаних із рф.

"З початку війни про вихід із російського ринку чи згортання операцій заявило майже 1000 компаній"

— З початком повномасштабної війни сотні іноземних компаній заявляли про те, що вони йдуть із росії. Ви робили аналіз цих заяв. Чи підкріплюються вони діями, чи це більше піар? Чи дійсно іноземні компанії покидають росію?

— Наскільки я знаю, добровільний вихід компаній із росії відстежується Єльською школою менеджменту. 9 травня вони публікували інформацію, що станом на тоді майже 1000 компаній заявили про згортання чи вихід із ринку. Звісно, є випадки, коли намагаються схитрувати. Але, як на мене, це погана історія. Бо якщо ти залишаєшся на російському ринку, то швидше за все цим ставиш великий хрест на тому, щоби працювати на ринках США та ЄС. Пошук можливостей для роботи на російському ринку — це про недалекоглядність. Світовий тренд вказує на величезний конфлікт між демократичним і авторитарним світом, а росія за санкціями вже є світовим рекордсменом. Цей санкційний масив буде тільки збільшуватися, відповідно ростиме й кількість підсанкційних осіб. І це ми ще не говоримо про невідворотність того, що Росію визнають державою-терористом. Тому будь-яка співпраця з будь-якими суб'єктами, пов'язаними з росією, буде вважатися дуже сумнівною в цивілізованому світі й підпадатиме під санкції. Намагатися зараз зберегти ці зв'язки, чи навпаки налагодити їх, чи допомагати росіянам обходити санкції — шлях у нікуди.

— З яких країн компанії справді пішли з російського ринку, а з яких країн проігнорували цей світовий бізнес-бойкот?

— Рівень корпоративного бойкотування російського ринку суттєво залежить від географії розташування головних офісів транснаціональних компаній.

До топ 5 країн-лідерів за рівнем бізнес-бойкотування належать:

• Австралія;
• Норвегія;
• Литва;
• Велика Британія;
• Південна Корея.

Також значна частка іноземних компаній, що вийшли з російського ринку або припинили там операційну діяльність, — з Канади, Швеції, Ірландії, Фінляндії та Польщі.

Бізнес країн Північної Європи більш масово підтримав ідею добровільних санкцій, на відміну від лояльніших до рф представників Південної Європи. Зокрема, серед іспанських, португальських, французьких та італійських брендів реакція на заклики до виходу рф була достатньо неоднозначною й різнонаправленою.

Серед європейських країн найнижчі темпи виходу і висока частка компаній, що продовжили бізнес у роcії, відмічаються в Ісландії, Словенії, Греції, Австрії та Угорщині.

ТОП-5 країн світу з найнижчим рівнем виходу бізнесу з рф: Туреччина; Китай; Ісландія; Словенія; Греція.

За оцінкою R&D центу YouControl, найбільша частка лояльних до рф компаній працюють у сфері охорони здоров'я, виробництві металургійної сировини та матеріалів, будівництві, телекомунікаціях, текстильній промисловості.

— Як компанії можна покарати за співпрацю з росією?

— Адміністрація США застерігає іноземні банки щодо неприпустимості допомагати росії обходити санкції, пише The New York Times. Якщо компанії підтримуватимуть російські підприємства чи олігархів, на які накладено фінансові обмеження через війну в Україні, вони ризикують втратити доступ до ринків США та Європи.

"Якщо ви надаєте матеріальну підтримку фізичній або юридичній особі, яка перебуває під санкціями, ми можемо поширити наш санкційний тиск на вас і використовувати наші інструменти для переслідування, — заявив заступник міністра фінансів США Адевале Адеємо. — Я хочу дати зрозуміти цим установам, які перебувають у країні, та іншим країнам, котрі, можливо, не вжили санкційних заходів: Сполучені Штати, наші союзники та партнери готові діяти рішуче, якщо ті вчиняють дії, що порушують наші санкції".

Адеємо наголосив, що американські банки ретельно стежать за тим, щоби не порушувати санкції, але фізичні та юридичні особи росії шукають обхідні шляхи для створення трастів і використання проксі-серверів.

Отже, пряме чи опосередковане співробітництво з контрагентами, які зареєстровані на території російської федерації, може бути розцінено як підтримка військової агресії проти України та викликати такі наслідки:

• держави-члени ЄС, США та інші держави можуть запроваджувати політики санкції щодо таких юридичних осіб;
• правоохоронні органи України можуть розпочати розслідування такого співробітництва;
• арешт майна і блокування банківських рахунків;
• негативні репутаційні наслідки через публічний осуд політики компанії.

— Чи можна уникнути розплати за зв'язок із підсанкційними контрагентами?

— Стосунки з ризиковими контрагентами матимуть негативний результат фінансового, репутаційного та операційного характеру: штрафи, арешт майна й рахунків, блокування банківських операцій, втрата репутації через публічну критику. Навіть у тих випадках, коли зв'язки далекі та опосередковані через спільних підрядників, місця реєстрації — зв'язок із контрагентом на 3–4 рівні так само "рахується" за співпрацю й порушення санкцій. Будь-які бізнес-контакти, особливо нові, потребують надзвичайної уваги. За неправильне рішення можна розплачуватися роками. Йдеться фактично про управління ризиками та необхідність бути якомога уважнішими при роботі в країнах із соціально неприйнятною політикою, особливо коли ця політика може призвести до фінансування тероризму.

Просто перевірте своїх бізнес-партнерів. Кожна компанія й кожен підприємець самі вирішують, на якому вони боці, і чи ладні вони пожертвувати умовними прибутками заради гуманності й бізнес-етики.

— Чому важливо моніторити зв'язки з російськими компаніями?

— Упродовж усіх років війни в певні періоди ми бачили відновлення тренду співпраці. Зараз це вже, мені здається, остання крапля, бо зараз і українське законодавство, і кроки влади щодо підсанкційності компаній або націоналізації російських активів вказують на те, що співпраця з росіянами та білорусами не має жодних перспектив. Якщо ми говоримо про Україну, то перевіряти контрагентів дуже актуально, щоб убезпечити себе від можливих фінансових чи репутаційних втрат через санкції. Адже іноді й репутаційного скандалу достатньо, щоб у компанії виникли серйозні проблеми.