Як збудувати "розумне місто": кейси від мерів Києва і Дрогобича
Розумне та відкрите управління, зручне та безпечне міське середовище, розвинуті технології, громадяни, які сприяють розвитку міста – усе це ознаки Smart-City, або «розумного міста».
По всій Україні міська влада намагається інтегрувати Smart-технології в повсякденне життя міста, і, не дивлячись на окремі проблеми та складнощі, вже є успішні приклади. Деякі міста навіть можуть ділитися власним успішним досвідом з іншими.
До Дня місцевого самоврядування «Рубрика» поспілкувалась з мерами Києва і Дрогобича, про успіхи яких вже багато говорять, дізналась про найбільш ефективні міські інновації та зібрала поради, які стануть у пригоді іншим громадам українських міст. Далі – пряма мова.
Віталій Кличко, міський голова Києва
Мета максимум – перетворити українську столицю в одне із найбільш технологічно розвинених міст світу
– Київ – це перше місто в Україні, яке системно впроваджує «розумні» технології та активно створює міську цифрову інфраструктуру.
Створення smart-інфраструктури Києва розпочалося 3 роки тому. Сьогодні Київ може ділитися з іншими містами досвідом щодо впровадження успішних інноваційних рішень, які роблять життя мешканців безпечним і комфортним, а процеси управління містом — відкритими та прозорими.
Якщо говорити про ТОП успішних смарт-нововведень, то варто назвати наступні:
Відкритий бюджет
Київ став першим містом в Україні, яке повноцінно запровадило «Відкритий бюджет». Бюджетний процес у Києві відкритий і прозорий. Коли кожна копійка, що надходить і витрачається, – під контролем громади, он-лайн можна подивитися всі надходження і витрати міського бюджету. І це – запорука боротьби з корупцією, яка є одним із найбільших викликів для нашої держави.
2 тисячі киян щоденно відвідують онлайн сторінку «Відкритого бюджету» та переглядають дані. Інформацію, наприклад, про 100 найбільших платників податків можна переглянути в розрізі районів. Включно з договорами, актами виконаних робіт та сумами бюджетних коштів. Великою популярністю серед киян користується і «Бюджет участі». Коли мешканці столиці пропонують до фінансування і втілюють проекти в своїх дворах, районах, в місті.
Програма «Безпечна столиця»
Програма «Безпечна столиця», в рамках якої вже встановили майже 6800 камер відеоспостереження по всьому місту, допомагає у виявленні правопорушників і забезпечення безпеки в міст. Завдяки програмі поліція Києва отримала торік і цього року сучасні засоби зв'язку, комп'ютери, автомобілі та інше обладнання, яке допомагає запобігати злочинам.
Так у Києві за 10 місяців 2018 року кількість правопорушень зменшилася на 13% порівняно із відповідним періодом минулого року, а їхнє розкриття вдалось збільшити на понад 25%.
Система відкритих закупівель
Київ став першим містом в країні, яке запровадило таку систему електронних закупівель, і сьогодні понад 1800 структурних підрозділів здійснюють закупівлі через ProZorro. Завдяки запровадженню електронних закупівель через систему ProZorro столиця вже зекономила 3,85 мільярди гривень бюджетних коштів.
Безготівковий розрахунок в метро
Київ став 5-м містом у світі, яке запровадило прохід в метро за допомогою безконтактних платіжних карток. Сьогодні кияни можуть оплачувати безконтактно прохід в метро. А також здійснювати розрахунки за допомогою технологій PayPass, Google Pay, Apple Pay. Це зручно, швидко і надійно.
Безготівкове місто отримує більше податкових надходжень, адже ми виводимо економіку з тіні. Крім того, ми отримуємо дані, які дозволять дізнатись більше про потреби громадян і створювати ті сервіси, які їм потрібні.
Вільний WI-FI
Сьогодні у Києві 1 211 одиниць міського громадського транспорту обладнані безпровідними точками доступу до інтернет-мережі.
Крім того, в столиці облаштовано 11 локацій з безкоштовним доступом до WiFi. Це парк імені Тараса Шевченка; станції метро «Золоті Ворота», «Палац Спорт», «Майдан Незалежності», «Палац «Україна».
А ще доступ до мережі є на Михайлівській, Софіївській, Контрактовій та Поштовій площах; біля НСК «Олімпійський» та в районі Фунікулеру.
LED-освітлення
У Києві LED-освітлення облаштоване на 230 об'єктах в місті. Це робить рух на вулицях комфортнішим і безпечнішим, а місту дозволяє економити на електроенергії до 30% бюджетних коштів. Ми ж продовжуємо встановлювати нове сучасне LED-освітлення на столичних об'єктах інфраструктури.
За останні 2 роки у Києві замінили 8632 застарілих світильника на сучасні LEDи. До кінця року плануємо оновити ще більше 3000 світильників. Зараз тривають роботи із заміни зовнішнього освітлення на Північному мосту, вулицях Анни Ахматової, Героїв Севастополя, Голосіївській, Чорнобильській, Машинобудівній, Тараса Шевченка та інші.
Електронний квиток
З 1 листопада ми почали тестувати роботу електронного квитка для проїзду в громадському транспорті. E-квиток – спеціальна проїзна картка, придбавши яку, надалі можна буде поповнювати коштами на проїзд. Пасажиру достатньо лише піднести квиток до валідатора – і проїзд оплачено.
На сьогодні вже встановили близько 1200 валідаторів – спеціальних зчитувальних пристроїв – у наземному громадському транспорті та модернізували частину турнікетів у метро.
ПОРАДИ КОЛЕГАМ-МЕРАМ
Своїм колегам-мерам порадив би активніше впроваджувати сучасні технології в управління містом.
Це відкритість і прозорість всіх процесів, оптимізація і ефективність управління, забезпечення комфорту життя для мешканців.
СИНЕРГІЯ ГРОМАДСЬКОСТІ І ВЛАДИ
Не бути байдужими, пропонувати проекти, в партнерстві втілювати їх.
У Києві таким прикладом став громадський бюджет, коли мешканці міста пропонують ідеї і їх втілення. Для свого двору, вулиці, для свого міста.
Цього року на втілення проектів киян з бюджету столиці виділили 150 млн грн. Майже 1 тис проектів брали участь у конкурсі. Конкурс абсолютно відкритий, за ідеї голосують кияни в режимі он-лайн.
Тарас Кучма, міський голова Дрогобича
Електронне самоврядування сприяло появі «розумних громадян»
У першу чергу ТОП-змін треба починати з «розумного» міста, яке ми впроваджуємо. Це і електроні записи до лікаря, сервіс «відкрите місто», відкриті бюджети, «прозоре місто», де ми фактично відкриваємо усі дані про закупівлі. Кожен, не тільки містянин, але й громадянин України з інших міст, може зайти і побачити те, як використовуються бюджетні кошти, як виконуються роботи, на яких вулицях, що робиться тощо.
Друге, що я хотів би відзначити, це активність містян у практичних змінах в місті. Якщо раніше відбувалися протести, пікети людей, то зараз люди починають брати активну участь у життєдіяльності міста. Вони залучені до громадського бюджету, використовують його так, як вважають за потрібним. Містяни консолідуються між собою, утворюють робочі групи. Хтось займається збереженням архітектурної спадщини, хтось займається еко-проектами, хтось займається облаштуванням міського простору: лавочки, парки, освітлення. Це дійсно найбільший, на мою думку, успіх! Електронне самоврядування сприяло появі «розумних громадян». Це люди, які вчаться мислити, вміють користуватися існуючими можливостями, тими ресурсами, що вони мають наразі. Тому що багато людей просто не знають, що власними силами можна впливати на позитивний розвиток міста. Що можна не витрачати свій час, а вирішувати справи через електронні сервіси.
І третє, що я хотів би відзначити, це наявність в нашому місті Аналітичного центра, який визначає пріоритетні завдання.
Ми дуже багато робимо ремонтів: дитячі садочки, дороги, вулиці. Але ніхто не знає, хто впливає на це все, хто керує цими процесами. Більшість містян думають, що то голова міста, так вирішив – і все. Але ж це не так.
По-перше, в нас є Аналітичний центр, який аналізує проблематику міста. По-друге, у нас є публічні консультанти. За допомогою публічних консультантів ми дізнаємся у містян, що треба змінити. Починаючи від питання, де лавку поставити, і закінчуючи, за яких умов треба робити нову дорогу і чи треба, або не треба продавати ту чи іншу землю на території міста.
Ми почали залучати до управління містом суспільство, і найбільше тішить те, що до цього процесу долучається молодь. І в нас є молодіжний парламент, є молодіжний президент, з якими ми зустрічаємося, обговорюємо ті чи інші проблеми. Найголовніше – що вони не просто говорять, а ще й роблять справу! Наприклад, в них є ініціатива, я кажу «Добре, гарна ініціатива. Як будете втілювати?». І вони самостійно шукають практичні шляхи втілення запропонованої ідеї. Самі заробляють кошти своїми шкільними, різдвяними ярмарками.
Мене дуже тішить, що в цьому процесі я в більшості випадків стаю спостерігачем. Єдине що, я можу – допомогти з наданням трактору, щоб вирівняти площадку, чи транспортом, щоб привезти якийсь там пісок. Тобто чисто мінімально допомогти з технічними моментами, показати їм свою підтримку. А основну роботу з втілення ініціатив роблять самі активісти! Це надихає.
Єдине, що викликає в них деяке розчарування – це той бюрократичний механізм, пов'язаний з казначейством, з тим, як правильно за документацією освоювати кошти громадського бюджету. Раніше люди з цим не стикалися, вони думали, що це як прийти до магазину: витягнув гроші, розплатився – і все. А на ділі потрібно дуже багато документації грамотно робити, щоб ці бюджетні кошти отримати та використати.
І особисто я щасливий, що люди починають розуміти, як формується бюджет, як використовуються кошти, де ті кошти йдуть, як важко їх засвоїти. Бо за кожну копійку треба відповідати, за кожну копійку треба відзвітувати.
Коли містяни починають брати відповідальність за діяльність міста, розуміють, що його розвиток залежить не тільки від влади, але й від них самих – це найбільша перемога.
Говорячи ж про проблеми, найбільша – це проблема сміття, яка показує недосконалість громадянського суспільства. Якщо б суспільство було більш консолідоване, а не звинувачувало один одного в проблемах, вирішити це питання було б значно легше.
«КОЛИ Є ДОВІРА – Є Й УСПІХ»
Говорячи про поради колегам-мерам з власного досвіду, то перше – це повністю налагодити співпрацю з громадськістю, бути відкритими до спілкування, щоб формувалася довіра і, що складне, але дуже важливе, – відкрити усі дані життєдіяльності міста. Відкрити дані треба повністю. Не боятися цього. Справді, спочатку це йде проти вас, буде бити по вас, тому що влада – це живий організм, який також здатен на помилку. І всі ці помилки будуть відкриті для суспільства. Але коли разом всі помилки бачимо, разом можемо їх виправити. І так формується довіра. А коли є довіра – є й успіх.
Друге – залишатися самим собою. Не пробувати сподобатись усім, це просто неможливо. Будьте такими, якими ви є. Бо вас обрали таким, яким ви є. Не підкорюйтесь негативним настроям, робіть все, щоб змінити місто на краще.
І третє – бережіть своє здоров'я, воно безцінне і без нього багато не зробиш.
ПОРАДИ ГРОМАДСЬКОСТІ
У першу чергу, не вірити демагогам.
Друге – зважати на голос суспільства, а не голос натовпу.
Третє – консультуватися з будь-якої ідеї. Є ідея – то треба підтягувати до неї більше зацікавлених людей, щоб побачити усі її сторони та швидше втілити у життя.
Четверте. У першу чергу розраховуйте на власні сили. Не сводівайтеся ні на владу, ні на сусіда. Сподівайтеся на свої можливості. І коли ви почнете, під'єднаються й усі інші.
І наостанок – віра. Бо без віри нічого в тому суспільстві не зміниться. Треба вірити у власні сили, можливості, вірити в те, що ми у будь-якому випадку піднімемося та досягнемо поставленої мети.
Наше суспільство побудовано так, що ми будуємо фундамент, а десь побачили вже збудовану хату. І туди перекинулись, замість того, щоб добудувати свою. При цьому люди забувають, що в чужій хаті ми будемо на правах приймака. Нам варто завершувати будівництво своєї хати, як би важко не було.
