Якщо ваша оселя постраждала від “прильоту”: як зафіксувати пошкодження житла і де шукати допомогу

У чому проблема?

Уже майже два роки жителі України живуть в умовах постійної загрози, що наші домівки зазнають ушкоджень або будуть зовсім зруйновані внаслідок ворожих обстрілів. Станом на листопад 2023 року вже понад 170 тисяч будівель були зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій.

Водночас за результатами соціологічного дослідження, проведеного TI Україна в листопаді 2023 року, 65% опитаних людей, чиї домівки зазнали ушкоджень, не подавали заявок на компенсацію чи іншу допомогу.

Чому? 37% з них вважають, що зараз держава має фінансувати інші потреби. 26% не вірять у те, що отримають якусь допомогу, 13% не мали часу цим займатися, 12% вважають, що є люди, які постраждали більше і потребуватимуть більше допомоги, 9% не знали, як це зробити, 8% вважають, що ця процедура дуже складна. Тобто частка людей, яким складно розібратися, що і куди подавати, досить велика.

"Відсотків вісімдесят мешканців необізнані, на жаль, у цих питаннях. У когось немає часу, у когось інші проблеми, я це розумію. Коли постало таке критичне питання, люди були в розпачі, бо не знали за що хапатися, їх відправляли від організації до організації", — каже Олена Устінова, очільниця ініціативної групи жителів будинку 4а на вул. Остафія Дашкевича в Дніпровському районі столиці.

Будинок на Дашкевича, 4а зазнав серйозних пошкоджень уночі 13 грудня 2023 року через уламки російської балістичної ракети, що розірвались біля першого під'їзду.

Рівно о третій годині тієї ночі росіяни випустили по Києву 10 балістичних ракет. Їх усі збили Повітряні сили, проте уламки завдали шкоди будинкам у різних районах міста.

У Дніпровському районі постраждали більше 30-ти мешканців. Частина з них дістали колоті й різані рани, а частина потребувала допомоги через гостру реакцію на стрес. У двох багатоквартирних будинках вилетіли вікна, на кількох поверхах сталася пожежа, згоріли й автівки, що стояли у дворі. Також постраждав прилеглий дитячий садок.

Лише дивом тієї ночі в 144-квартирному будинку 4а на вул. Остафія Дашкевича ніхто не загинув. Доходимо такого висновку, спілкуючись з мешканкою квартири на першому поверсі першого під'їзду Наталею Педаш

У кімнаті, майже під вікнами якої впали уламки ракети, спала мама пані Наталі, і її врятувало лише те, що вона не піднялася з дивана в момент вибухів, вважає Наталя Педаш. Віконна рама пролетіла над маминою головою. Нагадаємо, через використання ворогом надшвидких балістичних ракет тоді сигнал тривоги пролунав уже після вибуху, а не перед.

"Я спала в кімнаті, яка виходить на інший бік, і коли почула вибухи, побігла до мами. Добігла до кімнати, взялася за ручку дверей, і в цей момент знову вибух — цими дверима мене й накрило, я сиділа під ними, як у «доміку»", — розповідає жінка.

"Дивіться, якою хвилею воно йшло, аж стіну вигнуло. А цю стінку винесло, і цю теж", — показує жінка на міжкімнатні стіни.

Вибуховою хвилею винесло навіть вхідні броньовані двері. Тому жінка застерігає: у міжквартирному тамбурі під час тривог ховатися можна, але точно не варто ставати біля чи навпроти дверей.

Коли мешканцям дозволили повернутися до своїх домівок — пізніше того ж 13 грудня, і Наталя з мамою, і їхні сусіди з горішніх поверхів викидали залишки пожитків через вікно. І в якийсь момент з вулиці вже можна було одразу через вікно заходити в оселю: так виросла гора залишків вікон, дверей, меблів та побутових приладів мешканців під'їзду.

Розібратися з тим, що лишилося від вікон та меблів, допомогли всі родичі, які оперативно з'їхалися на допомогу. Жінка каже, що навіть чоловіка відпустили зі служби в ЗСУ на короткий час. А затягувати вікна плівкою допомагали комунальники. Машина з плівкою приїхала швидко, десь в обідню пору 13 грудня, пригадують мешканки будинку. 

Наталя Педаш усміхається: "Приходив майстер перевіряти вентиляцію й каже: «Це ви ремонт збиралися робити?» Кажу: «Ні, це нам російська ракета ремонт зробила»".

Нині пані Наталя чекає на коректний висновок щодо стану будинку, щоб розуміти, чи варто хоча б вставити назад вхідні двері.

Яке рішення?

Мабуть, більшість громадян знає, що заяву про пошкоджене майно та заяву про допомогу на пошкоджене житло можна подати в застосунку чи на порталі "Дія" (для цього необхідно мати право власності на майно) або ж зробити це у ЦНАПі чи з допомогою нотаріуса. Для подання заяви право власності на житло має бути зареєстроване в Державному реєстрі речових прав.

Проте лише "Дії" може бути недостатньо. І, на жаль, у "Дії" можна отримати відмову. Щоб отримати якісний документ про технічний стан будинку та про те, яка потреба у його ремонті/відбудові/знесенні, треба комунікувати з місцевою владою/ військовою адміністрацією та організаціями, яким місцева влада доручила проводити технічне обстеження будівель.

Також, крім основних виплат через послугу єВідновлення, постраждалим може допомогти громада: місцевий бюджет може передбачати відповідні виплати.

Місцева влада також може мати партнерства з міжнародними організаціями чи фондами, що здатні безоплатно оперативно забезпечити постраждалих, наприклад, певними будівельними матеріалами.

Для того, щоб ефективно комунікувати з місцевою владою, постраждалим мешканцям варто об'єднатися і створити ініціативну групу.

На цьому зокрема наголошує жителька постраждалого будинку 4а на вул. О. Дашкевича Олена Устінова. Вона за фахом юристка, тривалий час працює в комунальній галузі, тож погодилася допомогти жителям у справді непростих питаннях правильного оформлення всіх заяв. Жителі провели збори й обрали її головою ініціативної групи будинку.

Як це працює?

У разі "прильоту", тобто пошкодження житлової інфраструктури внаслідок російської агресії, оперативні служби Києва невідкладно прибувають до місця надзвичайної ситуації та рятують людей, локалізують і ліквідують наслідки.

Мешканці будинку на Дашкевича, 4а, з якими поспілкувалася "Рубрика", одностайно дякують усім працівникам оперативних служб, які допомогли їм уночі та вдень 13 грудня. Приїхали дуже швидко, діяли дуже чітко і злагоджено.

Первинну фіксацію стану будинку роблять і самі мешканці, коли кожен самостійно подає заяву через "Дію", але також відповідний акт складає уповноважена місцевою владою організація.

У Києві, наприклад, районні державні адміністрації протягом трьох днів після виникнення пошкоджень надають інформацію до Департаменту фінансового контролю та аудиту для включення пошкоджених унаслідок російської агресії об'єктів до Плану робіт з технічного обстеження (цього від них вимагає доручення Київського міського голови від 28.10.2022 № 26100). Про це йдеться у відповіді, яку на запит "Рубриці" надав директор Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА Борис Работнік.

Як має відбуватися технічне обстеження пошкоджених унаслідок військових дій будівель, визначає відповідне розпорядження Київської міської військової адміністрації (КМВА). У ньому зазначено, що це технічне обстеження проводять фахівці КП "Київекспертиза".

За результатами обстеження "Київекспертиза" складає звіт про виявлені пошкодження, технічний стан об'єкта та встановлює, чи необхідне додаткове інструментальне обстеження та перевірчі розрахунки технічного стану будинку.

Звіт відповідно до встановленого порядку має містити висновок про технічний стан, рекомендації щодо подальшої експлуатації або демонтажу, а також у paзi потреби відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень), принципові рішення щодо їх відновлення (підсилення).

До звіту додається також акт технічного обстеження, який повинен містити інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об'єкта.

Борис Работнік нагадує також, що відповідно до постанови Кабміну термін обстеження пошкодженого (зруйнованого) житлового об'єкта не може перевищувати 30 календарних днів з моменту прийняття рішення.

Зокрема для жителів буд. 4а на вул. Дашкевича такий акт склали фахівці будівельної лабораторії Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація". І ось тут для мешканців почалися проблеми.

По-перше, отримати копію цього акта вони змогли, тільки звернувшись до місцевого депутата Тараса Криворучка, розповіла Олена Устінова.

По-друге, в акті мешканці виявили кілька невідповідностей, причому дуже серйозних. Ці невідповідності мешканці виклали у колективному зверненні до директора КП "Київжитлоспецексплуатація" Григорія Чміля.

Ідеться про такі невідповідності:

1. в акті зазначено, що пожежа в будинку виникла в другому і третьому під'їздах, хоча насправді це були перший і другий під'їзди, і це чітко задокументовано;
2. в акті йдеться, що члени комісії не отримали доступу для більш детального огляду квартир, хоча, як зазначають мешканці, підрозділи ДСНС, евакуювавши мешканців, розблокували двері у всіх квартирах. Тож до них був доступ;
3. найголовніше, що відповідно до висновку, викладеному в акті, частина пошкоджень віднесена до 4 категорії, а вона виключає знаходження людей у будівлі. Але мешканців ніхто не відселяв.

Олена Устінова пояснює: мешканці домагаються глибшої перевірки технічного стану будинку, бо від цього залежить, чи будинок потребує ремонтних робіт, чи це буде капітальний ремонт, чи часткове знесення. 

"Це такі питання, які тягнуть за собою у випадку недбалості кримінальну відповідальність. Ну і я вже мовчу про те, що можуть бути, не дай боже, жертви серед мешканців нашого будинку. Другого такого удару ми вже просто не перенесемо: у нас 90% жителів будинку пенсіонери, соціально незахищені верстви населення", — зазначає пані Олена.

Юридичні засади для виплат постраждалим мешканцям відшкодування — відповідний Закон України та постанова Кабміну, яка дозволяє оформляти заяву онлайн через послугу єВідновлення в "Дії".

Щоб отримати компенсацію, постраждалий власник чи власниця житла мають надати згоду на обстеження житла комісією. Комісія власне і визначить суму відшкодування.

У Києві комісію, яка ухвалює рішення щодо виплати компенсації за пошкоджене майно, утворили відповідно до розпорядження КМВА від 15.05.2023 № 257. До її складу входять представники районних державних адміністрацій у Києві та структурних підрозділів КМВА, повідомив "Рубриці" директор Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА Борис Работнік.

Також він повідомив, що відповідно райдержадміністрації Києва утворили комісії з обстеження будівель та споруд приватної форми власності, пошкоджених внаслідок військової агресії російської федерації.

Зокрема в Дніпровському районі до складу такої комісії входять представники структурних підрозділів ДРДА та залучається представник КП "Київекспертиза". Комісія обстежує квартири мешканців, які надали повідомлення через портал "Дія" або через Центр надання адміністративних послуг.

Станом на 28 грудня 2023 року, коли "Рубрика" отримала відповідь на свій запит, у будинку 4а на вул. Дашкевича провели обстеження чотирьох квартир, під час якого, як йдеться у відповіді Бориса Работніка, "зафіксовано вci виявлені пошкодження, заповнено чек-лист та передано на розгляд комісії для прийняття рішення про призначення компенсації".

Також Борис Работнік інформує: черговість прийнятих до розгляду заяв (через "Дію" або ЦНАП) визначається автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна у порядку надходження інформаційних повідомлень з урахуванням визначеного пріоритетного права.

Важливі умови надання компенсації — відомості про право власності на пошкоджений об'єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (тобто право власності належно оформлене, квартира приватизована); на пошкодженому об'єкті ще не проведені ремонтні роботи.

Це теж проблема, бо, наприклад, великій частині мешканців на Дашкевича, 4а, немає куди подітися і вони вставляють хоча б двері, щоб далі мешкати в будинку. Відтак, очевидно, ускладнюється можливість отримати допомогу. Олена Устінова каже, що також отримала в "Дії" відмову, станом на момент нашої розмови причину цього ще не вдалося з'ясувати.

Щодо можливості отримати додаткову допомогу від міської влади. Київський міський голова на початку 2023 року видав розпорядження, згідно з яким у 2023 році кияни, які опинилися в складних життєвих обставинах в результаті пошкодження чи руйнування житлового будинку (квартири) внаслідок російської агресії, могли отримати адресну матеріальну допомогу "у розмірі 10 000 тис. грн одному з членів сім'ї власників домогосподарства".

Ми зустрілися з мешканцями будинку 4а на вул. Дашкевича у вихідний день, коли вони прийшли на зустріч з депутатом Київської міської ради від округу № 46 Тарасом Криворучком.

Як зазначила під час спілкування голова ініціативної групи Олена Устінова, він виявився єдиним міським обранцем, який виконав покладені на нього жителями міста обов'язки й не залишився осторонь складної ситуації, в якій опинилися мешканці цього та інших постраждалих у Дніпровському районі будинків.

Тарас Криворучко допоміг мешканцям з отриманням копії акта обстеження будинку, порушив в РДА питання підключення газу (станом на момент нашого спілкування газопостачання в будинок ще не було відновлено), а також силами своєї приймальні організував безплатні обіди для мешканців, які залишилися тимчасово без газу і можливості приготувати на ньому їжу. Крім того, надіслав власні запити в інстанції щодо питань, які хвилюють мешканців.

Також він повідомив, що мешканці можуть подати відповідні документи (довідку про пошкодження будинку, про інвалідність, належність до інших пільгових категорій тощо) і заяви на отримання допомоги з його депутатського фонду. На жаль, кошти будуть в найкращому разі наприкінці січня 2024 року, адже свій фонд на 2023 рік депутат вичерпав ще у жовтні 2023 року.

Як Тарас Криворучко пояснив мешканцям будинку і "Рубриці", депутатський фонд — це кошти, які в міському бюджеті виділяються кожному депутату на "виконання доручень виборців, певну допомогу, ще якісь корисні речі".

"Я, наприклад, у 2023 році встановив безперебійне живлення й автономне освітлення у 13 закладах освіти", — розповів Тарас Криворучко.

Також депутат зазначив, що кошти пішли на виплату допомог, мільйон гривень було перераховано лікарні на протезування воїнів. Депутатський фонд Тараса Криворучка вичерпався ще в жовтні 2023 року, тож допомогти постраждалим мешканцям він зможе вже з бюджету 2024 року. 

"Я плануватиму 2024 року, щоб у мене був резерв на рахунку, щоб у таких ситуаціях можливо було оперативніше це вирішити", — запевнив депутат.

Тарас Криворучко повідомив обнадійливу новину, що завдяки партнерству Києва з багатьма міжнародними організаціями й зокрема Міжнародним Товариством Червоного Хреста, Дніпровська РДА станом на кінець грудня 2023 року уже підписала договір, щоб міжнародні донори допомогли встановити нові вікна для постраждалого будинку вже на початку 2024 року.

Тарас Криворучко в таких ситуаціях радить мешканцям бути активними:

"Звертатися до всіх служб, які для них доступні й працюють з людьми на цій території:  місцева рада й адміністрація, управління соціального захисту, ДСНС, місцеві депутати й народні депутати, які обиралися з цього округу, щоб всі включилися в допомогу з відновлення".

Що радить Олена Устінова людям у подібній ситуації:

• зібратися громадою будинку, обрати ініціативну групу;
• уповноважити хоча б трьох, а можна і більше людей, членів цієї ініціативної групи, вирішувати питання з районною державною адміністрацією, ЦНАПами, управлінням соціального захисту населення, а також комунікувати з медіа тощо; 
• знайти депутата, який обраний від вашого району. Він може зі свого боку скеровувати депутатські запити, що здатне скоротити відповідь від організацій, 
• добиватися отримання акта технічного обстеження будинку, відповідних висновків 
• заручитися підтримкою юристів. 

"Тобто треба об'єднуватися для оформлення документів, походів в органи місцевого самоврядування. Це все забирає дуже багато часу, на жаль", — пояснює Олена Устінова. 

Важливо також, щоб мешканці мали свого управителя багатоквартирного будинку. Власне через нього має відбуватися взаємодія з іншими організаціями. На момент "прильоту" жителі постраждалого будинку його ще не обрали, тож потім довелося зробити це в терміновому порядку, щоб можна було швидше розв'язати питання повернення газу в будинок.  

Бо саме управитель має укласти договір з "Київгазом" на обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж.

"У нас, наприклад, у будинку юристка тільки я, тому я безоплатно консультую моїх людей, які тут проживають. Так само варто чинити й іншим: скооперуватися і знайти юристів-волонтерів, які допоможуть безоплатно або за символічну плату допомогти з оформленням необхідних паперів", — підказує Олена Устінова.

Водночас вона, як і інші мешканці, спантеличена:

"Уже добігає другий рік повномасштабного вторгнення, а наша влада досі не розробила чітких алгоритмів дій у такій ситуації. Ми ж знаємо, що не один будинок постраждав, але люди продовжують проходити всі кола бюрократії, самі добиваються якихось актів, висновків, документів, матеріальної допомоги".  

Складна ситуація склалася і з відновленням газопостачання: навіть вирішивши питання з управителем, мешканці не можуть сподіватися на відновлення газу, поки в будинку не будуть засклені вікна. Так їм пояснили в "Київгазі", розповіла Олена Устінова. Тож мешканці продовжують чи не щодня ходити по інстанціях, щоб якось пришвидшити розв'язання нагальних питань. Станом на початок січня 2024 року їхній будинок без газу, через закриті плівкою вікна в оселі потрапляє холод, не працюють ліфти.

То які висновки: мешканці, попри стрес і можливі травми, мають не складати рук і самі стежити, щоб їхній будинок обстежили коректно, щоб акти не містили невідповідностей тощо. А за підтримкою варто звертатися до всіх, хто може допомогти.