Як українці вшановують пам’ять полеглих захисників

У чому проблема?

Воїни ЗСУ щоденно відстоюють суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. Завдяки їм Україна не просто вистояла перед російською навалою, а і стала для всього світу символом незламності та боротьби за свободу. Однак, незалежність дається нам високою ціною. Захисники та захисниці віддають за Батьківщину найдорожче — власне життя.

Яке рішення?

Пам'ять народу — це те, що забезпечує його єдність. Вшанування пам'яті про загиблих воїнів — це наша вдячність за те, що ми можемо жити, працювати й любити. Це зв'язок із тими, хто вже не зможе побачити нашу перемогу.

3-го травня у Верховній Раді підтримали закон 9240 щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища в Биківні, одному з районів Києва. Національний комплекс Биківнянські могили — заповідник, який стоїть на виїзді з Києва на Броварському шосе. Це місце пам'яті, місце, де поховані жертви сталінських репресій. Тепер тут створять і місце пошани для військових, загиблих внаслідок війни з росією.

Планується створення військового кладовища, музейного комплексу, ритуальної будівлі та інших споруд для проведення почесних поховань. Першу чергу Національного військового меморіального кладовища відкриють вже наприкінці осені 2023 року. На Національному військовому меморіальному кладовищі будуть поховані українські герої, які загинули, виборюючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Також будуть перепоховання героїв війни росії проти України, починаючи з 2014 року. 

Аскольдова Могила — одна з найвідоміших історичних місцевостей у Києві, де споконвіку ховали воїнів та інших видатних особистостей. У березні 2023 з пропозицією створити на території київського парку Аскольдова Могила Національний пантеон Героїв України до президента України звернулася парамедикиня Аліна Михайлова. Дівчина була нареченою загиблого Героя України Дмитра Коцюбайла (Да Вінчі). Він також похований на Аскольдовій могилі.

Як зазначено в петиції, пантеон має стати сакральним місцем пам'яті та консолідації українського народу. Там мають проводити почесні поховання та встановлювати пам'ятні об'єкти для увічнення видатних історичних діячів України. Серед них лідери національно-визвольних змагань усіх часів, військові командири, визначні особистості, які здійснили героїчні вчинки в боротьбі за Незалежність України.

Петиція набрала необхідні 25 тисяч голосів менш ніж за дві доби. Президент України Володимир Зеленський підтримав звернення. Ініціативу вже опрацьовує Міністерство культури та інформаційної політики України.

Оборона Маріуполя та Азовсталі — 86 днів спротиву і нескореності, про які дізнався увесь світ — найгероїчніше протистояння українських військових переважаючим силам російських загарбників. Завдяки мужності захисників "Азовсталі" рік тому змогли вистояти інші українські міста.

Родини загиблих захисників Маріуполя та Патронатна служба "Азову" закликають українців підтримати проєкт створення пам'ятного комплексу азовцям на Співочому полі у Києві. Відповідну петицію зареєструвала 3-го травня Віра Литвиненко, матір загиблого бійця Владислава з позивним "Вектор".

Авторка петиції відзначає: пам'ять про декілька сотень воїнів, які у повному оточенні обороняли Маріуполь і віддали життя за долю України, має бути вшанована гідним їхнього подвигу способом. Вона та родичі загиблих азовців пропонують створити Меморіал або Стіну пам'яті державного значення, а поховати захисників Маріуполя вирішили разом з іншими бійцями на національному військовому кладовищі.

Маленькі меморіали, який створюють люди без якоїсь підтримки влади, важливі, як і меморіали національного значення.

Цей хрест стоїть у Херсоні, у Бузковому парку. Саме тут 1-го березня 2022 окупантів зустріли бійці Сил територіальної оборони. Чотири десятки херсонців, озброєні лише автоматами та коктейлями Молотова, намагалися зупинити танкову колону військ рф і були розстріляні російськими загарбниками з важкої техніки. Пізніше з'явилося відео з того місця. Серед скошених вогнем з великокаліберної зброї дерев лежали тіла тероборонівців. Тоді, у нерівному бою загинуло близько 30 захисників.

У пам'ять про загиблих героїв у Бузковому парку херсонці облаштували Меморіал бійцям Херсонської тероборони, які сміливо вийшли на захист рідного міста.

У Запоріжжі дружини загиблих військовослужбовців започаткували простір "Прапорець пам'яті". Ініціаторкою стала учасниця проєкту "Коханий, я живу!". На зустрічі проєкту вона запропонувала встановити прапорці, щоб вшанувати пам'ять загиблих за Україну воїнів.

Місце острівця пам'яті не випадкове. Він стане фундаментом майбутнього монументу полеглим героям в російсько-українській війні, який пізніше встановлять на цьому місці. Проєкт монумента затвердили до початку повномасштабної війни, дизайн створив ветеран з позивним "Дизайнер", таким чином він хотів вшанувати пам'ять своїх загиблих побратимів.

Акція "Прапорець пам'яті" безстрокова і буде тривати до моменту встановлення монумента на майдані Волі у Запоріжжі.

На Майдані Незалежності у Києві також є простір з прапорцями на честь загиблих воїнів. Перші 55 прапорців з іменами захисників, що боронили Маріуполь, тут ще у червні 2022 встановили рідні бійців полку "Азов". З часом прапорців значно побільшало, зараз їх вже сотні. Крім синьо-жовтих є червоно-чорні, а також є прапори інших країн з іменами іноземців, які загинули на війні за свободу України.

Цей народний меморіал не має назви. Згадуючи загиблих, тут кладуть квіти, на бордюрах ставлять лампадки. Синьо-жовте майоріння кожного дня нагадує всім киянам та гостям столиці, якою ціною дістається свобода Україні.

У межах дерусифікації в Україні активно перейменовують вулиці, провулки та площі, назви яких пов'язані з росією та радянським минулим. Деякі з них тепер носять імена загиблих захисників України. Так, у Києві з'явилася вулиця Романа Ратушного — молодого киянина, громадського активіста, захисника України, який загинув на сході у червні минулого року.

У 15 років Роман брав участь у Революції Гідності. Був серед тих, хто постраждав від атаки "Беркута" в ніч на 30 листопада 2013 року. У 2018 очолив боротьбу за збереження зеленої зони у Протасовому Яру в центрі Києва. А від початку повномасштабного вторгнення росії, пішов захищати Україну. Роман поліг 9-го червня на Ізюмському напрямку. За інформацією ГО "Протасів Яр", Роман був в розвіддозорі в складі бойової групи й загинув під час виконання бойового завдання.

У жовтні 2022 року вулицю Жолудєва у Святошинському районі перейменували на честь полеглого військового та журналіста Олександра Махова. Олександр був військовослужбовцем 95-ї ОДШБ ЗСУ. Він загинув під Ізюмом 4-го травня у бою з російськими окупантами. Олександру було 36 років. Працював на каналах "Україна" та "Україна 24"

Незабаром у Києві може з'явитися і вулиця Дмитра "Да Вінчі" Коцюбайла. Відповідну петицію про перейменування вулиці Німанської на честь воїна створила народна артистка України Ада Роговцева. Петиція вже на розгляді — вона набрала майже 12 тисяч голосів при необхідних 6 тисячах у перший же день. Нагадаємо, Герой України Дмитро Коцюбайло загинув 7-го березня під Бахмутом. Він воював проти російських окупантів з 2014 року.

Локальні петиції та громадські ініціативи також є дієвим інструментом. У квітні в Болехівській громаді, що на Івано-Франківщині, на громадських обговореннях ухвалили рішення посмертно вшанувати пам'ять загиблих земляків, перейменувавши деякі вулиці їхніми іменами. Серед нових назв буде й вулиця Івана Василечка. Чоловік захищав Україну у Донецькій області, був командиром гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти. У січні 2022 помер від ран у лікарні, куди його доставили побратими після бою у Бахмутському районі.

Сквери Героїв Азову та Героїв Прикордонників, вулиці Волонтерська та Героїв Поліції — це нові черкаські назви. Зробити їх збірними на честь загиблих у російсько-українській війні вирішили за ініціативою черкащан. Були петиції, звернення жителів та депутатів. Загалом у Черкасах з початку війни на честь загиблих героїв перейменували 10 вулиць. Одна з них — алея Павла Собка, яка раніше мала ім'я радянського генерала Путейка. Черкаський волонтер, військовий Павло Собко загинув у квітні 2022 року в боях за Попасну. "Він був людиною, яка жертвувала усім заради інших", — говорять про Павла ті, хто його знав. Тепер його ім'я увічнено в одній з вулиць міста.

До річниці визволення Бучі від російських варварів у місті відкрили Алею борців за Незалежність. Її розмістили на вулиці Героїв Майдану, неподалік Київської площі.

Сергій Шепетько, заступник Бучанського міського голови, зазначив:

"Ми пам'ятаємо кожного бучанця… сина, чоловіка, батька, хто віддав своє життя за наш мир і нашу країну. Безмежна шана і честь кожному з них. Слава Героям!"

У Жовкві (Львівщина) у міському парку мешканці висадили алею магнолій, присвячену усім захисникам, які віддали життя за Україну. Разом з організаторами акції дерева саджали й сім'ї загиблих героїв. Люди впевнені: висаджені магнолії будуть нагадуванням про те, заради чого воюють і віддають життя українські захисники та захисниці.

На одній з адмінбудівель Верховної Ради створили мурал, присвячений памʼяті загиблих українців під час війни. Автором муралу став французький художник Крістіан Гемі, відомий під псевдонімом С215. Ідея створення стінопису виникла під час візиту української делегації ВР до Франції.

На муралі зображений Герой України Олександр Мацієвський, якого російські окупанти розстріляли за слова "Слава Україні!". Олександр був снайпером 163-го батальйону 119-ї окремої бригади ТРО Чернігівської області. Його призвали на службу в березні 2022-го, з кінця грудня він вважався зниклим безвісти. За даними СБУ, був розстріляний у грудні, повернути тіло загиблого військового додому вдалося у лютому 2023-го.

У Кривому Розі створили мурал на честь загиблого захисника Єгора Біркуна. Боєць "Азову" Єгор Біркун загинув у Маріуполі. Допомагаючи своєму побратимові, котрий потрапив під ворожий вогонь, він отримав смертельне поранення. Захисникові було 24 роки.

Рішення створити мурал на честь героїчного земляка належить криворізькій громадській організації "Центурія". Гроші на фарбу збирали небайдужі, у тому числі військові.

Ще більше корисних рішень!

Своє життя за майбутнє України віддають і ті, хто не носить військову форму. Українська Волонтерська Служба у партнерстві з платформою памʼяті "Меморіал" створили платформу Ukrainian Volunteers Killed by Russia з історіями активістів та волонтерів, які загинули під час повномасштабного вторгнення росії. У такий спосіб автори проєкту хочуть нагадати світові про злочини, які вчиняє російська федерація на території України.

Керівниця "Української волонтерської служби" Анна Бондаренко наголошує:

"Кожен загиблий — це глибокий біль для всієї України. За кожною цифрою статистики стоять реальні люди з їхніми мріями та планами, минулим та близькими, що приречені переживати страшну втрату. Жодне ім'я не може бути забутим!"