Фото з фейсбук-сторінки "Хто замовив Катю Гандзюк?" / facebook.com/gandziukgate
З початку 2018 року маємо близько двох десятків нападів на активістів, які виступали проти незаконних забудов, боролися зі свавіллям та корупцією в поліції чи у місцевій владі. Останньою краплею став літр сірчаної кислоти, вилитий на Катерину Гандзюк у Херсоні. Активістів залякують, калічать та вбивають при повній бездіяльності «правоохоронців». За таких умов покладатися варто лише на себе та своїх. І бути готовим до всього.
Тренінг із виживання для громадських активістів, журналістів та всіх, хто відчуває себе у небезпеці, був проведений ініціативою «Хто замовив Катю Гандзюк».
Як поводитися під час затримання та арешту
(розповідала громадський діяч, правозахисник, адвокат сімей героїв Небесної Сотні Євгенія Закревська)
Розглянемо затримання через призму завдань і проблем, з якими стикається затримуваний до приїзду адвоката. Я за замовчанням ставлю завдання в такому порядку за пріоритетністю. Ми говоримо про затримання на території України. Не Крим. Не Донбас. У вас може бути інший порядок. Бо інші пріоритети. Завдання можуть один одному суперечити.
1) Фізична безпека. Тобто збереження здоров'я і фізичної цілісності
Вам можуть завдати ушкодження при затриманні. Загальні проблеми із здоров'ям, які під час затримання можуть стати критичними (серце, специфічні захворювання, необхідність прийому препаратів, тощо), тортури.
Якщо відчуваєте проблеми зі здоров`ям слід сказати "Я прошу викликати лікаря/швидку. В мене запаморочення, гострий біль у серці, і т.д. (перерахувати симптоми). Якщо лікаря не викликали – повторюйте прохання кожній новій особі, яка буде з Вами перетинатись – від патрульного, до слідчого і керівника ГУНП. Пишіть вимогу про виклик лікаря і погане самопочуття (бажано з конкретикою, особливо, якщо конкретика загрозлива), а також про факт побиття і тортур, якщо оцінюєте, що це безпечно для вас в цей момент, в усіх паперах, що дають на підпис – протокол затримання, пам'ятка про роз'яснення прав та обов'язків, протокол допиту.
2) Юридична безпека
– Не дати доказів проти себе, не дати інформацію для отримання або штучного створення доказів проти себе.
– По можливості спростувати версію.
Це завдання може вступати в конфлікт із дотриманням фізичної безпеки. Наприклад, якщо під загрозою тортур вимагають оговорити себе чи когось.
Тут потрібно розуміти, що КПК 2012 року не вважає протокол допиту на досудовому розслідуванні доказом. Лише покази надані в суді. Але на етапі розгляду запобіжного заходу такий протокол буде використовуватись для обґрунтованості підозри.
– Не підписувати того, що могло би зашкодити у подальшому розгляді справи.
Кожен документ розглядати як засіб донесення інформації до судді, що буде обирати запобіжний захід.
Які документи дають підписати:
1. Протокол затримання. Зверніть увагу і виправіть (впишіть в графі заяви і клопотання, або в кінці перед підписом) наступні позиції:
*час затримання – коли затримали фізично, а не коли приїхала слідчо-оперативна група ,чи коли доставили у відділок (з цього моменту рахуватимуть час, який вас мають право протримати – 72 години з моменту затримання в кримінальній справі)
*опис речей – чітко зафіксувати усе те, що вилучили (виправити розпливчасті описи на конкретні. "Предмет, схожий на ніж" – на канцелярський чи перочинний ножик, "рідина жовтого кольору" – на "Живчик", "речовина рослинного походження" – на чай чи табак і т.д.)
*вказати, що ви бажаєте запросити конкретного адвоката і зазначити його прізвище. Якщо такого не має – то просто – написати про бажання мати адвоката
2. Пам'ятка про роз'яснення прав і обов'язків. Обов'язково візьміть собі копію, на якій має бути номер провадження, ПІБ, посада і підпис слідчого. Уважно прочитайте і при потребі – користуйтеся.
3. Протокол допиту. Наполягати на адвокаті до початку допиту. Знову ж таки можна зазначити як конкретного адвоката, так і без зазначення прізвища.
*Прямо вписати в протокол, якщо наполягають на проведенні допиту (там є спеціальна графа).
Звісно, є право не давати покази. Як взагалі – згідно ст. 63 Конституції, так і не відповідати на конкретні питання без пояснення причин – ст. 42 КПК. Але потрібно розуміти, що є і ПРАВО давати пояснення, спростовувати підозру. Бувають випадки, коли його доцільно використати. Наприклад, коли є впевненість, що затримання – добросовісна помилка, а не спланована "підстава", або щоб довести в суді при обранні запобіжного, що ви заявили про алібі, а слідчий його не перевірив – спростування обґрунтованості підозри.
Але остерігайтесь відкривати зайві докази невинуватості, щоб не дати можливості їх знищити чи дискредитувати – створити штучні контрокази. Один, два, які найважче спотворити чи неможливо знищити. Наприклад, ви були на заході, де вас бачило 150 осіб і відео вже виклали в інтернет + це підтвердить білінг телефону.
Алгоритм: якщо стрес, погане самопочуття, нерозуміння ситуації – просто відмова із поміткою "бажаю користуватись допомогою адвоката при допиті". Дочекатись прибуття адвоката і погодити позиції. Не просто "відмовляюсь на підставі ст. 63", як будуть просити. А бажаю при допиті користуватись правовою допомогою адвоката.
Якщо через якісь обставини вирішили, що доцільно щось сказати, або немає можливості відмовитись (див п. 1), або наполягають та погрожують, або немає свого адвоката, або потрібно тягнути час – є право попросити самостійно викласти свої покази в протоколі допиту (в протоколі є така графа). Вписати туди коротко те, що не може зашкодити, але може допомогти спростувати підозру на запобіжному (+ знову ж зазначити про порушення/побиття під час затримання і прохання викликати лікаря) і далі відмовитись відповідати на питання.
Якщо у слідчого вже є ваш протокол із відмовою по 63-й статті, іншої можливості надати покази до розгляду запобіжного може не бути. А 63-тя при запобіжному – не завжди найкращий варіант. Тому часто слідчі самі підштовхують до відмови від показів із посиланням на 63-тю статтю, якщо розуміють, що визнання вини, чи самообомови не буде.
3) Захист інформації, яка знаходиться при затриманому (телефон, планшет, ноутбук і т.д)
Затримують зазвичай раптово. При затриманні телефон, ноутбук ймовірно вилучать і відразу перевірять (мессенджери, пошту, смски, останні дзвінки, фотографії). А потім можуть віддати на експертизу і отримати взагалі всю інформацію і доступ до акаунтів. Навіть ту, про яку ви давно забули.
Носії інформації:
1) можуть бути використані як джерело отримання доказів проти вас, чи інших осіб
2) можуть бути цінними для правоохоронних органів самою інформацією, навіть якщо вони і не будуть її процесуально використовувати – контакти, фото, інформація для допитів, для шантажу і т.д.
Тому телефон і ноут мають мати паролі на вхід (блокування екрану), і бути зашифрованими. Ми не зобов`язані давати правоохоронним органам паролі. Також телефон не бажано прив'язувати до робочої пошти.
Можете використати аргумент "цей телефон містить переписку з моїм адвокатом". Це потрібно і озвучити при вилученні, і вписати в протокол затримання, де перераховуються вилучені речі. Потрібно розуміти, що це може (не завжди!) ускладнити процесуальне використання отриманої інформації. Але ніяк не убезпечить саму інформацію.
ОФТОП: журналісти при допиті, навіть при допиті як свідки, мають право не розкривати джерело, якщо інформація надавалась на таких умовах. Стаття 65 КПК
4) "Рекогносціювання" – збір і фіксування інформацію про причину затримання, справу.
Виясніть і запам'ятайте:
- За що затримали? (час, суть, обставини злочину/події)
- Хто затримав? (структура, орган, піб слідчого)
- Кримінальне чи адміністративне затримання.
В кого питати?
- Знайти слідчого (людина з паперами і барсеткою). Він зазвичай не здійснює затримання безпосередньо (фізично).
Якщо інформацію можна записати, то право на це є. Для цього можна використати пам'ятку (частина інформації вже там, частина – на зворотньому боці)
Що питати:
- номер провадження (має обов`язково бути внесений в протокол, пам'ятку, яка лишається вам, 17 цифр), перелік статей
- варто записати номер і фамілію слідчого, орган розслідування
- у пам`ятку про права та обов`язки (мають дати екземпляр на руки затримуваному) слідчий має обов`язково вписати номер провадження і ПІБ слідчого, попросити підписатись в екземплярі, який лишається вам. Не підписувати пам'ятку, поки вам не дадуть ваш заповнений екземпляр.
- зафіксувати всі документи, які давали на підпис (назва).
Протокол:
- Читати з початку (там має бути номер провадження, слідчий, зазначено, що хочете користуватись допомогою адвоката)
- Закреслити незаповнені рядки. Унеможливити вписання іншого тексту.
- В кінці перед підписом можна вписати клопотання – вимога лікаря, скарга на побиття, зазначення дійсного часу затримання, прохання перевірити алібі, тощо)
Кому передати інформацію:
1. Своєму адвокату – бажано знати телефон. Прямо по телефону, або коли приїде.
2. Комусь із близьких родичів – слідчий має надати можливість зателефонувати. Не завжди працює.
3. Адвокату безоплатної правової допомоги. Не відмовлятись, коли він приїде, аж поки не прибуде адвокат за договором (свій). Адвокат БПД може бути зв'язком з зовнішнім світом. Його можна попросити зателефонувати рідним. Передати інфу, дати інструкції. Відмова від адвоката має відбуватись в присутності адвоката. Але цього не завжди дотримуються. Центр БПД мають повідомити про затримання якнайшвидше. Центра має впродовж трьох годин направити вам адвоката. Але реальність може бути – 5-6 годин з моменту затримання, а то і довше.
Якщо вам кажуть писати пояснення, то це, ймовірно, адміністративне затримання. Потрібно з'ясувати – з якого приводу писати, в чому вас підозрюють і ЗАЗНАЧИТИ це в поясненнях.
Протокол затримання зазвичай складають у відділку. Набагато пізніше затримання – про треба зазначити це в протоколі.
У вході до відділку відбувається реєстрація – дають розписатись в журналі. Перевірити час. І "затриманий", а не "запрошений" – виправити.
Якщо це адміністративне затримання, то мають право тримати не довше трьох годин.
Якщо потрібен адвокат, то це треба вказати у протоколі і пам'ятці.
Як виявити стеження
(розповідав фахівець з питань безпеки, інструктор ножового бою Андрій Лисогор)
Виявити професійне спостереження складно. Але зараз виконавча ланка злочину вкрай деградувала. Стежать не "ніндзя", а звичайні люди, тому пильнуйте.
1. Зловмисники найбільше бояться втрати анонімності.
Якщо виявили за собою стеження, пропоную такий трюк. Підійдіть до цієї людини і сфотографуйте (напряму – так, щоб переслідувач побачив та зрозумів це) і показово відправте комусь. На запитання чи обурення "що ви робите?", прямо скажіть: а мене мама (батько/рідні/колеги) так вчили. З великою вірогідністю, ви порушите їхні плани. Очевидно дасте знати, що здогадуєтесь про стеження, а головне – не тільки ви, фейс одного з членів угрупування – вже "на гачку". На відсотків 70 ви зняли загрозу.
Якщо до вас в офіс має прийти малознайома людина, про всяк випадок підготуйтеся. Почитайте, як знімати відбитки пальців підручними засобами, придбайте графітовий порошок, запропонуйте стакан з гладеньким склом тощо. Непомітно отримати такий ідентифікатор особистості цілком реально. Адже зовнішність легко змінити, а пробивши відбитки по базі – ви можете зрозуміти, хто до вас приходив.
2. Максимально ламайте нав'язаний сценарій.
Вас покликали на робочу зустріч кудись в кафе. Припустимо, ви приїхали на своїй машині. Скажіть, що ви поспішаєте чи "кров з носу" потрібно кудись проїхати, тому пропонуєте поговорити в вашій машині по дорозі. Якщо стикаєтесь з категоричним небажанням кудись їхати – "вуха вгору". Значить, ви "ламаєте малину" цій людині. Можливо, готувалася провокація проти вас або навіть захоплення. Ніколи не йдіть на поводу, несподівано наполягайте на змінах у траєкторії руху. Не віддавайте ініціативу лівій людині.
Якщо, приміром, відчуваєте, що позаду вас чимось облили, не реагуйте інстинктивно та примітивно – не обертайтесь. А раптом це був бензин, і людина, яка йде назустріч, кине вам на спину сірник? У цій ситуації – різко і швидко підіть праворуч чи ліворуч. Зловмисники очікують, що ви реагуватимете передбачувано, по шаблону. Тільки ваші несподівані дії можуть врятувати вам життя.
3. В екстремальній ситуації боріться.
Ваша головна зброя – це голова. Те, що відбувається у ній, визначає, хто переможе. Боротьба і навіть захист у екстремальній ситуації – це не питання майстерності, а тактики. Чи зможете ви переграти свого противника?
Наперед подбайте про мінімальні інструменти захисту у сумці. А якщо відбувається напад – не обороняйтеся, а атакуйте самі. Тільки така реакція врятує вам життя.
Якщо є можливість покинути небезпечну зону, то утекти – це цілком правильне рішення.
Бандити нерідко працюють під виглядом "силовиків" (залітають у приміщення як спецназ тощо). У країні з правовим хаосом, це найпростіше технічно. Варіант, що може захистити від незаконного викрадення – прикувати себе наручниками на місці знаходження (до батареї, руля автомобіля тощо).
Максим (інструктор полку "Київ"):
Як відрізнити самозванця від працівника правоохоронних органів?
- Номер посвідчення і жетону правоохоронця має співпадати.
- При затриманні зобов`язані назватися, сказати, з якої вони структури.
- Після затримання слідча група працює на місці. Затриманого нікуди не мають вивозити.
- Вилучення будь-чого проводиться при понятих.
Як поводитися під час обшуку
(розповідав юрист, громадський діяч, правозахисник Масі Наєм)
– Обшук приміщення.
1. Згідно з новим КПК, обшук має фіксуватися на камеру. Це робитимуть правоохоронці, але вести відео-фіксацію можете і ви. Обов'язково скористуйтеся цим правом. Включайте камеру і починайте запис. А якщо телефон хочуть вилучити – скажіть, якщо він є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, то окей, але спочатку ви на нього зробите відеозапис обшуку, адже більше у вас немає техніки, передасте цей запис на інший носій, і віддасте правоохоронцям.
2. У вас є право на правову допомогу. Згідно з статтею 59 Конституції України, «кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав».
Коли ви почали відеозапис, скажіть на камеру, що хочете, щоб обшук відбувався у присутності адвоката. І маєте три години на те, щоб він прибув. З того моменту, як ви сказали це (знову ж таки – бажано під відеозапис), починається відлік. Якщо протягом 3-х годин адвокат не з'являється, обшук починається без нього.
3. Згідно з процедурою, обшук має відбуватися у присутності двох незалежних понятих. Попросіть їх показати документи. Якщо вони при собі не мають – напишіть про це у протоколі. Фіксуйте в протоколі обшуку всі зауваження. Поставтеся до цього з повною серйозністю – це задокументований діалог держави з вами, який потім матиме вирішальне значення при розгляді справи. Під час обшуку всім присутнім (і правоохоронцям зокрема) заборонено входити і виходити з приміщення – слідкуйте за цим і напишіть про порушників. Занотовуйте собі на листочку або проговорюйте на камеру, а потім викладіть у кінцевому протоколі.
– Особистий обшук.
Особистий обшук проводиться на підставі судового рішення, або якщо ви дали свою згоду. Коли ситуація, до прикладу, у клубі або на вулиці поліція може попросити обшукати ("покажіть, що в кишенях"), але не може змусити це робити. Якщо відмовитись, то вони фіксують це у протоколі і це може бути підставою для затримання і доставлення у відділок. Під час обшуку приміщення слідчий може вирішити провести особистий обшук особи без постанови суду.
Слідкуйте за тим, щоб вилучені речі максимально детально описувались у протоколі. Наприклад, не "гроші", а перепис номерів купюр. Залишайте свої зауваження у протоколі.
Де б не відбувався обшук, ви маєте право скористатися правовою допомогою – викликайте адвоката і вимагайте, щоб обшук відбувався у його присутності.
Як розпізнати і реагувати на провокації
(розповідав медіа–аналітик, політичний консультант Олексій Ковжун)
– Провокація – це маніпуляція у бойовому вигляді. Як вона виглядає на різних рівнях піраміди Маслоу:
Безпековий рівень – лякають
Фізіологічний (харчовий) – намагаються купити
Продовження роду – зваблюють
Самореалізація – лестять, зачіпають самореалізаційні патерни
Показовим є кейс Шабуніна, коли три нижні рівні не спрацювали, а підловили його на відчутті несправедливості по відношенню до його близької людини.
Проведіть аудит себе – де ваші "больові точки", і на чому вас можна "зачепити", "смикнути". Усвідомлення і самоаналіз – необхідна умова самоконтролю.
– Процес комунікації завжди відштовхується від стандартних базових питань: хто? яким чином? щоб що? У всіх нас є різні ролі: активіст, найманий працівник, чоловік або дружина, господар кота, син або донька своїх батьків. Не дозволяйте собі "губитися" у цих ролях. Якщо ви відповісте собі на перше питання – хто ви зараз, у конкретній ситуації, усвідомлення наступних теж прийде, не відходьте від обраної ідентифікації і вас не збити з пантелику.
– Дійте несподівано. Не відповідайте на провокації лінійно.
Інформбезпека та анонімність
(розповідав український громадський та політичний діяч, активний учасник Революції Гідності та руху ультрас, доброволець батальйону АЗОВ, учасник визволення Маріуполя. Один із засновників Цивільного Корпусу АЗОВ Назарій Кравченко)
– Спілкуйтеся у надійно–захищених месенджерах. Раджу Line – в ньому одна з найкращих систем шифрувань, і Telegram. Але з Телеграмом обережно, адже все ж таки це російська розробка, з усіма можливими наслідками. Зробити дублікат вашої української сім–карти може будь–хто, тому краще придбайте сім–картку іншої держави, зареєструйте на них ці меседжери і задайте там собі ім'я (є така опція). Давайте іншим це ім'я, щоб не називати номеру. Також оберіть "заборонити використовувати контакти з сім–картки".
– Зробіть додаткові коди входу в програми, налаштуйте, щоб текст повідомлення не був видний на екрані блокування, лише від кого прийшло повідомлення. З точки зору інформбезпеки найкраща електронна пошта – Gmail. Щоб вберегтися від злому, користуйтеся двохфакторною автентифікацією.
– Майте різні пошти і паролі для банківських застосунків, соцмереж, робочих цілей. Банки активно торгують своїми базами. Всі паролі можна тримати у додатку 1Password, щоб зайти у який, треба теж мати пароль.
– До Wi–Fi у суспільних місцях підключайтеся тільки через VPN.
