Гараж проти коронавірусу. Як в Україні запустили перший волонтерський сайт для мейкерів

Анна Воробйова

Під час пандемії гостро постало питання матеріально-технічного забезпечення лікарень по всій Україні, не вистачає елементарних засобів дезінфекції та захисту. У цей час небайдужі інженери-мейкери включились у волонтерський процес, а мейкери з "Гараж хаб" створили сайт Yak Today, який допомагає у боротьбі з пандемією коронавірусу. Мейкери – це, власне, винахідники, які створюють та своїми руками збирають різноманітні прилади та пристрої, в тому числі обладнання та засоби захисту для медиків. Це люди, які створюють щось нове, втілюючи свої ідеї в життя, власними вміннями.

Як створювався сайт Yak Today, поговорили з резидентом "Гараж хаб" Романом Видро. 

Історія створення сайту Yak Today 

Ми працюємо за дуже простим принципом: навчився сам – навчи іншого. Розробив – поділися. Ми всі живемо ніби в системі peer-to-peer, рівноправних вузлів, які мають взаємодіяти і підживлювати одне для одного, таке собі живильне середовище.

З Yak.today усе почалося минулого року, коли ми працювали над міні-серіалом "Техніка мрії" – 20 трихвилинних серій, які розповідають про креативні простори, хаби, фаблаби в різних містах України. Ми багато говорили з колегами-мейкерами, інженерами, усіма, хто щось "робить руками" і переконувалися, що нам усім дуже потрібна платформа відкритого обміну інженерними рішеннями. Тобто, от знаєш ти як щось зробити, зробив/ла креслення, технічну документацію – не зажимай, виклади у відкритий доступ, хай інші зроблять. Це як із відкритими кодами в ІТ.

А потім почалась пандемія і – ніколи так не було, і от знову, – виявилося, що ні держава, ні органи місцевого самоврядування не здатні забезпечити лікарні ані базовими речима – захисними щитками наприклад, ані складнішими – шоломами для інфекційних відділень чи кисневими концентраторами.

І, з одного боку, це якийсь день бабака, ніби знову 2014 рік і волонтери мають будувати державу "з гілок і палок", з іншого ж – жодна медична система світу не була готова до таких масштабів проблеми і волонтерські ресурси активізувалися в багатьох країнах. Інша справа, що якщо в умовній Німеччині це про гіпермасштаби – у лікарні, скажімо, є 50 захисних масок-шоломів, а тут несподівано треба 100, – то в Україні точка відліку – нуль. Шоломів нуль, щитків нуль, костюмів нуль.

Водночас, це дуже крутий стимул для розвитку інженерного й мейкерського середовищ, активізована затребуваність наших знань та умінь, налаштування нових зв'язків, у тому числі в науковому середовищі. Наприклад, зараз наш резидент починає один важливий експеримент, пов'язаний із вірусом, це дослідження, яких у світі поки що одиниці і вони на початковій фазі всі. І було б круто, якби ми його почали місяць тому, але – цей місяць ми (мейкерська спільнота) мали виходити не на level-up, а буквально прикривати голе тіло української медицини: друкувати щитки захисні, перевинаходити захисні шоломи…

Чи є аналоги Yak.Today у світі та чому вони не працюють в Україні

Мейкерських сайтів у світі досить багато. Ми орієнтувалися, зокрема, на американський Іnstructables.com, сайт, що спеціалізується на створених користувачами та завантажених власних проектах. Але для українського контексту він не працює так, як для США: по-перше, американський мейкер у два кліки замовить потрібні деталі на Амазоні за копійки і на завтра їх отримає, в Україні багато деталей ми маємо або робити самі, або довго чекати поставку. По-друге, для багатьох англійська мова все ще є бар'єром, як не прикро. 

Є різні локальні сайти з рішеннями конкретно для спротиву Сovid-19, але часто це рішення, не верифіковані медиками, або розроблені під контекст медичних систем лише тих країн, у яких вони існують.

Як шукали однодумців для створення сайту

Ми і самі шукали однодумців, і вони самі приходили до нас. Ми от днями рахували, скільки комьюніті з тих 20-ти, шо ми показали в "Техніці мрії", зараз включилися в процес спротиву коронавірусу, – нарахували 10-11 у різному ступені. Хтось шиє елементарні, але дуже важливі маски (як, наприклад, ГО "Емаус", Харків), хтось масово постачає лікарні щитками (скажімо, Metalab, Івано-Франківськ, який допомагає "Теплому місту" з логістичними задачами постачання медиків, чи PresciousLab, Черкаси, Платформа Острів, Київ), хтось координує спільні процеси (наприклад, Юра Власюк, Maker Fair), залучає дітей до підтримки лікарів (наш резидентський проєкт "Маленький гараж").

Багато контактів поглибилося, наприклад – київський HackLab, які зараз закінчують розробку кисневого концентратора, дуже важливого в кисневій терапії.

Читайте детальніше: Кисневий концентратор своїми руками. Як київські хакери запустили виробництво обладнання для регіонів

HackLab

Нові рішення під час пандемії: над чим працюють інженери зараз

Ми буквально днями передали на тестування трьом харківським лікарням (регіональному перинатальному центру, дитячій інфекційній №8 і дорослій інфекційній №22) першу партію повнолицьових масок із примусовою фільтрацією повітря (офіційна назва – PAPR, powered air purifying respirator). Їх розробили наші резиденти Дмитро Мельников та Альберт Толоконніков, я теж згодом долучився.

Харківська міська клінічна лікарня №8

Вони необхідні для роботи в інфекційних відділеннях – голова лікаря повністю закрита, можна скільки завгодно довго перебувати серед людей, які чхають-кашляють, а щоб він/вона могли дихати, там є спеціальний фільтр і витяжка. Лікарі сміються що це така "шапочка-вентилятор", бо в ній "дме прохолодний вітерець", це комфортно. Так от, цей фільтр, НЕРА, зупиняє не менше ніж 99% частинок розміром до 0,3 мкм – вірус сovid-19 більший, відповідно, він теж не проходить.  Цей фільтр чим довше працює, тим більше в ньому застрягає частинок. В якийсь момент їх стає так багато, що повітря вже майже не проходить — це відслідковує спеціальний датчик. Тоді фільтр треба замінити. Але це відбудеться щонайменше через 1000 годин використання. 

Перинатальний центр

Центр контролю та профілактики захворювань у США (CDC) вважає PAPR найбільш ефективними засобами захисту. В Україні ж їх не виробляють, а вартість західних аналогів – від 1 тисячі доларів, відповідно лікарні їх не закуповують і лікар просто так купити собі теж не може.

Наш аналог, який ми зробили в відкритій майстерні "гараж хаб", коштує трохи менше 2000 гривень (вартість матеріалів складає 1298 гривень). 

Кому цікаво більше технічних та наукових деталей – можна прочитати на нашому сайті. Технічна документація буде безкоштовно доступна на Yak.Today.

Як інструкції проходять сертифікацію на Yak.Todaу

З сертифікацією в Україні ситуація така, що до неї доживуть не всі. Відповідно, ці шоломи, наприклад, ми передаємо під особисту відповідальність лікарів – і зрозуміло, що ми консультуємося з лікарями на всіх етапах розробки. Зараз зберемо фідбек про тестову партію, щось допрацюємо. 

Але! Ми чітко розуміємо, якою може бути ціна помилки. Відповідно, ми не будемо робити ті речі, які робити без сертифікації ризиковано. Ніхто з нас, при своєму ґлузді, не збиратиме, умовно, апарат для ШВЛ у підвалі.

Натомість, зараз у розробці є, наприклад, фонендоскоп із блютузом – бо якщо ви в шоломі чи іншій повнолицьовій масці, ви собі вже в вуха його не засунете. Наші колеги з Одеси робили шарніри для специфічних ліжок для реанімації. Є певні змінні деталі до ШВЛ, "расходники", які теоретично теж можна виробляти без ризику. 

Ще цікавий потенційно напрям – це різні речі вже не для лікарень, а для міської інфраструктури. Наприклад, днями наш резидент Юрек Якубов передав мережі кав'ярень "Світер" на тестування конструкції для того, щоб двері можна було відкривати ногами, а не руками. Наші колеги зі Львова, 3D Tech ADDtive, зробили санітайзер безконтактний. І так далі. Я думаю, що це напрямок, який зараз в усьому світі буде активно розвиватися.

Як надходять заявки від лікарів

Направду заявки найкраще надходять у приватних комунікаціях. Часто для того, щоб з'ясувати, що насправді потрібно, потрібна довга ґрунтовна розмова. У нас є лікарі-консультанти, з якими ми постійно радимося, є ті, кого підключаємо ситуативно. 

Найбільша потреба – це засоби захисту. Уси, певне, знають статистику: у нас 20% інфікованих – це лікарі. Для порівняння, у США це 2%, в Китаї – 3,8%. Ще раз, уважно, у нас – 20%! І це проблема не лише нових патернів поведінки, на які не всі лікарі швидко перебудовуються, і не лише протоколів, але й чітко відсутності засобів індивідуального захисту.

Про підтримку людей під час пандемії

Як я вже казав, наші почуття тут амбівалентні. Звісно, круто, що так багато людей знову "стали в стрій", об'єдналися, не байдужі… З іншого – чому держава знову зафейлила? Повторюся, за той час, шо ми збирали інструкції до виготовлення захисних щитків, ми теоретично могли б провести якісь складніші дослідження, створити нові розробки. Але ситуація потребувала саме засобів захисту, бо їх просто не було. 

Зараз важливо, щоб різні люди включилися: щоб медики надсилали запити, волонтери – дізнавалися у лікарів, що їм потрібно, щоб дорослі стимулювали дітей підтримувати лікарів. Дуже важливо, щоб наші колеги мейкери, інженери – надсилали свої розробки. Якщо якийсь елемент не допрацьований – шліть усе одно, давайте разом допрацюємо. 

А про те, як різні люди підтримують проєкт, найкраще, мабуть, розповідає історія від уже згаданого мною Юрека Якубова: "11 вечора – дзвонить Андрій з БФ "Харків з тобою" і каже: слухай, є запит від моргу інфекційки, бо там з захистом не дуже. Пишу в твіттер, іду в душ. Виходжу з душу – гроші на картці зібрані. О 12:30 замовляю комплектуючі, Ілля запукає друк клапанів. Маски повнолицьові, не потіють. Фільтри Scott Pro 2 pr3 r. Сьогодні везу новим власникам на роботу. Все як у 2014, друзі".

Читайте також:

Нестандартні рішення у боротьбі з COVID-19 у Харкові: що робити, якщо апаратів ШВЛ не вистачає

Антивірусні рішення: як волонтери в Бердянську друкують маски для лікарів на 3D принтері