“Ситуація на фронті змінюється, а значить, мають змінюватись і сітки”: як правильно плести маскувальні сітки

У чому проблема?

Від самого початку війни маскувальні сітки, які плетуть сотні волонтерів по всій країні, захищають на фронті наших воїнів. Змінюються лише кольори: весною та влітку вони зелені, восени — жовті, взимку — білі. Змінюється і географія бойових дій, де маскувальні сітки "несуть службу". На Сумщині, Харківщині, Донеччині, Херсонщині та Запоріжжі під маскувальними сітками воїни ЗСУ "ховають" від ока противника техніку, бліндажі та окопи; часто сітки рятують життя не одного бійця за мир в Україні. Але скільки б не виготовляли їх волонтери, маскувальних сіток завжди мало. Вони зношуються, рвуться, перестають відповідати сезону, на фронт прибуває все більше нової техніки, яка потребує захисту.

Яке рішення?

Під час війни в Україні створено сотні волонтерських осередків, в яких люди — від малого до великого, плетуть сітки для наших захисників.

Так, у Тернополі студенти історичного факультету педуніверситету плетуть маскувальні сітки для українських захисників на передову з 2014 року. Загалом вони сплели й передали бійцям 1 254 сітки. Загальна площа цих сіток — понад 40 тисяч квадратних метрів. Сітки плетуть разом з волонтерами, які приходять допомагати на факультет.

А декан історичного факультету Володимир Кіцак у вільний від роботи час вдома фарбує тканину для маскувальних сіток. Для фарбування тканини чоловік спочатку використовував 40-літрові каструлі, а тепер робить це за допомогою пральної машини, яку встановив у себе в гаражі. Пральну машину пану Володимиру у квітні минулого року передала волонтерка з Італії, а перевізники погодилися безплатно перевезти.

У Житомирі, в Центральній міській бібліотеці діти плетуть маскувальні сітки разом з дорослими. Щомісяця вони виготовляють до 30 сіток. За словами директорки міських публічних бібліотек "ЛІТтера" Юлії Ковшун, працівники бібліотеки з перших днів повномасштабного вторгнення були ініціаторами плетіння маскувальних сіток. Пізніше до цього долучилися діти та відвідувачі бібліотеки.

"Я розпочала плести сітки з червня й продовжую це робити до сьогодні. Я не хочу, щоб над Україною літали ворожі літаки, й вірю, що наші захисники повернуться додому живими", — говорить читачка бібліотеки Єва.

На Івано-Франківщині енергетики теж передають бійцям ЗСУ маскувальні сітки ще з початку повномасштабного вторгнення рф. В обідню перерву довкола стійки з основою збираються колеги, щоб перемикнутися від напруженої роботи та провести час з користю. Від лютого дбайливими руками працівників компанії було сплетено сотні квадратних метрів сіток. Працівники Прикарпаттяобленерго кажуть: вірять, що їхні сітки стануть не лише захистом, а і щасливим амулетом на швидку перемогу наших військових.

"Плетіння маскувальних сіток стало першою ініціативою з допомоги нашій армії, — розповідає голова профкому обленерго Ольга Тишко. — Уже 26 лютого ми згуртувалися, влаштувавши цех в центральному офісі компанії. Спершу ми зустрілися зі своїми партнерами з ГО «Дружина воїна», щоб навчитися нового ремесла й запустити виробництво. А тоді активно взялися до роботи, яка триває й досі. Робота щодня розвантажує голови та додає кожному енергетику-волонтеру поваги до себе. Адже кожен та кожна тепер робить усе посильне для захисту своїх солдатів та наближення нашої перемоги!"

А в будинку культури Лука-Мелешківської громади, що на Вінниччині, над створенням сіток працюють переважно пенсіонерки. Центр працює без вихідних. За день вдається виготовити одну сітку. Літні волонтерки розповідають, що плести сітки вони приходять щодня другий рік поспіль: "Уже так звикли, приходимо й уже знаємо свої місця, ми сідаємо, працюємо".

Від початку повномасштабного вторгнення у цьому волонтерському центрі сплели та передали оборонцям понад тисячу маскувальних сіток різних розмірів.

До плетення маскувальних сіток для ЗСУ долучаються люди й за межами нашої країни. До прикладу,  жінки з естонського містечка Сауе, яке розташоване недалеко від Таллінна, теж плетуть маскувальні сітки для українських захисників і захисниць. Одного разу до них доєдналася навіть прем'єр-міністрка Естонії Кая Каллас.

А у Варшаві волонтери збираються щотижня, щоб плести маскувальні сітки на замовлення військових з України. Центр Sitky_Warszawa існує вже понад рік. За цей час тут зробили понад 5 тисяч квадратних метрів маскувальної сітки. Усі донати, які збирають у центрі, витрачають виключно на закупівлю матеріалів.

Здавалося, було б зручніше й ефективніше робити сітки якомога ближче до частин і бригад, які їх замовляють. Але допомога українським волонтерам дійсно необхідна — у Варшаві є 4 осередки й усі вони переповнені замовленнями, кількість яких не зменшується. Щодня в черзі у польських друзів десятки сіток, на виготовлення яких потрібно сотні людиногодин. Плетуть сітки у Варшаві у вихідні з 14:00 до 21:00. І запрошують всіх охочих долучитися до цієї важливої справи. У телеграмі центру можна стежити за всіма новинами, змінами в графіку і навіть розіграшем призів (захисники часто надсилають у відповідь сувеніри, які потім розігрують серед учасників спільноти). Робити сітки не складно, говорять волонтери. Необов'язково вміти в'язати або шити, і будь-хто стає вправним "плетуном" уже в перший день роботи.

Про те, що для того, аби плести сітки, не потрібно народжуватися асом, говорить і волонтерка з Київщини, засновниця та керівниця волонтерського осередку "Павучки Борщагівки" Ольга Кузакова. Опанувати науку плетіння може кожен, хто бажає наблизити нашу Перемогу, адже досвідченим волонтерам завжди не вистачає робочих рук.

"Повномасштабне вторгнення росії змусило кожного українця замислитися про те, що він чи вона може зробити для допомоги своїй країні, армії, співгромадянам. Ініціатива з плетіння маскувальних сіток для ЗСУ «Павучки Борщагівки» утворилася в лютому 2023 року як відповідь на шалений попит фронту на засоби маскування, адже виявилося, що держава ці потреби не закриває", — говорить Ольга Кузакова.

З початку війни й до сьогодні мешканці Софіївської Борщагівки Київської області, невтомно плетуть маскувальні сітки, працюючи щодня у 3-4 зміни, постійно вдосконалюючи технології та майстерність. Команда "Павучків Борщагівки" має вже три осередки й об'єднує понад 70 небайдужих мешканців Борщагівської ОТГ і навіть деяких районів Києва. Окрім важливої первинної мети — захисту воїнів від ворожого ока, "Павучки Борщагівки" ще здобули додаткову, але не менш цінну — це соціалізація переселенців. В осередках ініціативи останні знаходять собі друзів, однодумців, ходять разом на прогулянки. Не закриваються в чотирьох стінах і не залишаються сам на сам зі своїми проблемами.

"Ми плетемо сітки за індивідуальними замовленнями військовослужбовців — саме такі, які їм потрібні, і тільки на передову (а не для об'єктів у тилу чи інших менш гарячих точок), підбираючи матеріали та кольори в залежності від місцевості та призначення. Щоразу запитуємо відгуки, щоб пересвідчитися, що зробили все можливе для якнайкращого візуального захисту військових позицій чи техніки, і, за необхідності, скоригувати свої дії на майбутнє", — каже Ольга Кузакова. У волонтерському осередку вона опікується фандрейзингом, збираючи донати на матеріали, спілкується з постачальниками, безпосередньо приймає замовлення від військових та запитує зворотний зв'язок.

За весь час існування "Павучки Борщагівки" сплели 12 983 квадратні метри маскувальних сіток. Це еквівалентно 541 сітці на позашляховики — мінімум 2 164 збережених життів, або 216 сіткам на танк середнього розміру. Найменша сітка — 1х1 метр — для маскування старлінків. А найбільші — 19х10 та 15х12 метрів — на бензовоз та комплекс ППО.

На прохання "Рубрики" Ольга Кузакова розповіла, якою має бути "правильна" сітка, яких помилок слід уникати та як організувати успішний осередок у себе в школі, на підприємстві, в населеному пункті.

Як це працює?

Ольга Кузакова радить: усі, хто цікавиться виготовленням якісних сіток, у першу чергу мають знайти про це максимум інформації в мережі. Який матеріал закупити, яку техніку плетення використовувати та інші важливі нюанси, які за час війни рф проти України виявили та напрацювали досвідчені українські волонтери.

Якісна маскувальна сітка має відповідати наступним критеріям якості:

1. Якісне візуальне маскування. 

• Треба розуміти, від чого має захищати сітка — від дрона, камери, від зорового полювання, від ПНБ (приладу нічного бачення). Кожен з цих пунктів буде вносити свої корективи в готову сітку і впливати на вибір матеріалів, щільність заплетення, на техніку плетіння. Також, до прикладу, мало хто замислюється, що на дронах камери можуть бачити у нічному режимі і якщо використовуєш не перевірений колегами матеріал, то в ідеалі треба мати свій ПНБ і перевіряти, чи не світиться він. Але це треба робити в локації, схожій за природою на ту, в якій буде використовуватись сітка. Головне — під сіткою не має просвічуватись об'єкт, який вона маскує. 
• Кольори мають природно зливатись із конкретною локацією — тобто використовувати тканину, скажімо, синього кольору чи з леопардовим принтом не можна. Краще витратити більше часу і зібрати на рулон спанбонду і віддати військовим 4 сітки замість 10.

2. Низька парусність. 

Добитися низької парусності також можливо лише власним тестуванням або через консультації з більш досвідченими колегами. Тут є багато  важливих технічних моментів: до прикладу, для більшості технік нарізки стрічок це співвідношення ширини стрічки до вічка основи 0,8, але за технічної нарізки "Ялинка" цей показник вже становить одиницю.

3. Витривалість. Міцність та стійкість до зношування та погодних умов.

Якщо це маскування статичного об'єкта, то достатньо навіть зшитої сітки із перфорованого спанбонду. Але якщо сіткою будуть ховати техніку, що буде рухатись, то сітка не має розлазитися від того, що на швидкості зачепилась за гілку. Має розірватись лише одне вічко і все. Цього можна досягти підбором основи й певним типом нарізки стрічок для плетіння.

4. Мобільність. 

Сітка має бути легка та портативна. Військові мають витрачати мінімум часу на розгортання сітки.

5. Надійність кріплень. 

Сітка не має відкріплятись під впливом вітру чи інших чинників. Для надійного кріплення важливо взяти міцну тканину, вплести її в сітку й зробити функціональну петлю, щоб військові могли сітку зачепити й вона не відірвалася.

Помилки, через які пройшли осередки "Павучків Борщагівки":

• Використання бавовни як матеріалу для плетіння. Сітки з бавовни не відповідають одразу двом критеріям якості. Вони не портативні, бо коли намокнуть, стають дуже важкими й об'ємними. 
• Крім того, якість візуального маскування за використання цього матеріалу під великим питанням. Ольга Козакова згадує, що на початку своєї діяльності "павучки" намагалися самостійно фарбувати бавовну в потрібні кольори, але ніколи не можна було знати напевно, який відтінок буде в результаті.
• Ще одне прикре недопрацювання — коли сітку замовляв військовий не через волонтерів, то спочатку "павучки" не брали альтернативний контакт когось із підрозділу. "На жаль, це війна і буває так, що військовий перестає виходити на зв'язок. І щоб підрозділ не залишився без сіток, то треба мати альтернативний контакт", — акцентує пані Ольга.

1. Знайти зручне і тепле приміщення.
2. Налагодити збір грошей на матеріали.
3. Весь час залучати нових людей до плетіння. Розповсюджувати інформацію про себе в соцмережах, розклеювати друковані оголошення тощо.
4. Організувати навчання нових членів організації. В результаті будете мати прогнозовану якість.
5. Для ефективної роботи мають бути чітко розділені ділянки роботи, виділені керівники на кожну ділянку й постійні виконавці. Наприклад, у "Павучках Борщагівки", окрім департаменту плетіння, команда має окремий департамент нарізки матеріалів — адже це також велика частина роботи, яка, втім, не прив'язана до місця виконання. Це дозволило кільком сусідам осередку влаштувати розкрійний станок просто у себе на поверсі, щоб безперебійно забезпечувати роботу групи з плетіння і вчасне та якісне виконання замовлень на маскувальні сітки. 
6. Весь час запитувати у військових, що можна покращити у сітках.

Ольга Кузакова додає: дуже добре, якщо в осередку є людина, яка слідкує за загальним настроєм команди, піклується про гарну атмосферу, вирішує конфліктні питання всередині колективу. Це важливо для утримання людей і для підтримки виробничих можливостей на стабільному рівні. Також навіть найдосвідченішим членам команди потрібно весь час навчатися й удосконалюватися.

"В інтернеті багато навчальних відео. Просто треба не вдягати корону і не думати, що опанували все. Бо ситуація на фронті змінюється, а значить, мають змінюватись і сітки. А ще — треба аналізувати інформацію. Наприклад, останнім часом давно не рухалась лінія фронту, значить там все виглядає вже не так, як ми звикли бачити у себе в лісі чи в полі. Ще й зима на носі, листя вже немає. Це означає, що треба без збільшення парусності робити сітки з більш щільним візуальним маскуванням", — наводить приклади Ольга Кузакова.

Ще більше корисних рішень!

"Я закликаю долучатись до волонтерства всіх охочих, і це стосується не лише плетіння. Окрім згуртованого тилу й очевидної користі для країни, волонтерство ще надає можливість спробувати робити щось інше, ніж на оплачуваній роботі. Зокрема в наших осередках багато роботи, яку можна виконувати й не знаходячись поруч із нами. Можливо, ви хотіли створювати рекламні матеріали чи освоїти SMM або опанувати фандрейзинг. Можна отримати нові знання і відразу відпрацювати це на практиці. І ваше резюме матиме ще один важливий рядок не лише з курсами, а підкріплений практикою. Кажу як менеджерка з управління персоналом, це дуже гарний варіант отримати досвід і в майбутньому змінити професію на бажану", — говорить Ольга Кузакова.

Зараз "Павучки Борщагівки" дуже потребують швачок, які мають вдома швейні машинки. А ще — збирають дитячі малюнки та м'які поробки-амулетики, які вони вкладають у свої відправлення з маскувальними сітками. Такі душевні сувеніри підтримують захисників на фронті — нагадують, що на них чекають і про них пам'ятають. Воїни носять їх із собою, вішають у бліндажах та всередині БМП та танків.

Якщо ви хочете долучитися до волонтерства, допомогти "павучкам" чи надіслати малюнки чи амулети, які волонтери вкладуть до наступних посилок захисникам — до керівниці організації Ольги Кузакової можна звертатися за номером 063 569 30 58. Пані  Ольга також додає, що готова ділитися з іншими осередками своїми знижками у постачальників (на деякі позиції знижка до 40%), замовляти матеріали від свого імені на потрібну адресу.

Разом до перемоги!