Svitanok.NYC: як українці у США борються з пропагандою, впливають на законодавців і мобілізують громаду

У чому проблема?

США відіграють провідну роль у наданні військової допомоги Україні, тому налагодження ефективних відносин на всіх рівнях є одним із ключових чинників успішного протистояння російській агресії. Водночас голова ​Svitanok.NYC Олександр Таран зазначає: "росія витрачає величезні державні ресурси, щоб підривати американську підтримку, а в України, на жаль, немає таких ресурсів для протидії цьому в США. Тому ця місія лягла на наші плечі".

Яке рішення?

Svitanok.NYC зародилась із протестного руху, який уже існував у Нью-Йорку. "Коли почалося повномасштабне вторгнення, я вийшов на Times Square, де зібралися тисячі українців. Там була неймовірна енергетика й підтримка громади. Це були переважно українці, які давно мешкали у США, ще до хвилі нової еміграції після вторгнення", — ділиться спогадами Олександр Таран, президент Svitanok.NYC.

Власне, з цих протестів і почалася діяльність організації — за півтора року активних демонстрацій проти російської війни в Україні ініціативна група волонтерів вирішила створити організацію для ефективнішої роботи.

Фото: Svitanok.NYC

У Svitanok.NYC пригадують: уже тоді існувало багато організацій, які займалися гуманітарною допомогою чи культурними ініціативами. Але потрібна була структура, яка забезпечувала б підтримку України на всіх рівнях — від суспільства до законодавців. Так учасники Svitanok.NYC поставили собі завдання протидіяти російській пропаганді та дезінформації, яка націлена на ослаблення підтримки України в США.

Як це працює?

Спочатку Svitanok.NYC проводили акції в Нью-Йорку, але пізніше відкрили для себе Вашингтон — зрозуміли, що саме там потрібно діяти. Волонтери почали займатися адвокацією, працювати з законодавцями в Конгресі, паралельно взаємодіючи з американським суспільством. Врешті, вони виробили ефективну формулу впливу на законодавців через суспільство і навпаки — впливу на суспільство через законодавців. Однак, звісно, у цій роботі організація зіткнулася з багатьма викликами. 

"Якщо поглянути на часову лінію, то найскладнішим був середній період", — ділиться Олександр. — "На початку повномасштабного вторгнення всі керувались емоціями. Це була мотивація трагедією та розпачем. Суспільство і наша громада були максимально активними, приходили на протести, підтримували всі ініціативи".

Але після того, як не відбувся очікуваний контрнаступ, особливо у 2023 році, почалася деморалізація суспільства. Люди стали ставити запитання: "Чи варто продовжувати? Як довго триватиме ця війна?" Саме тоді, за словами Олександра, було найскладніше підтримувати в собі запал і заряджати ним не лише свою команду, а й українську громаду.

Організація дуже залежить від активності громади. Це не лише робота команди — це також участь багатьох людей, які приходять і підтримують Svitanok.NYC. Тому найбільшим викликом був момент, коли мотивація падала, а зрозумілого шляху вирішення ситуації ще не було. 

"Всі говорять про абстрактне розуміння перемоги, але цього замало. Треба давати людям мотивацію. Єдиною мотивацією на той час був тероризм росії, який постійно провокував нові емоції люті", — розповідає "Рубриці" Олександр.

Фото: Svitanok.NYC

В якийсь момент волонтери зрозуміли, що необхідно побудувати інституційну систему, організацію. Адже якщо цього не зробити, емоції зникнуть у певний момент, люди перегорять, і все це закриється.

Сьогодні організація вже має цю структуру, яка будувалася з моменту тих викликів, щоб забезпечити довготривале функціонування їх роботи стільки, скільки це буде потрібно для України.

На початку існування Svitanok.NYC основними учасниками організації були українці, які проживали в Сполучених Штатах до початку повномасштабного вторгнення росії.  Українці, які тікали від війни, ще не адаптувалися до нових умов, щоб брати активну участь у житті ініціативи. Олександр пригадує: тоді вони мали інші нагальні потреби — знайти житло, роботу, облаштуватися. Але з часом це змінилося.

Нині приблизно половина учасників — це люди, які вже жили у США до повномасштабного вторгнення, а інша половина — ті, хто приїхав після початку війни. "У нашій організації є люди, які пережили окупацію, і їхній особистий досвід дуже сильно впливає на їхню мотивацію", — ділиться Олександр.

Svitanok.NYC — суто волонтерська організація. Усі учасники працюють паралельно у своїх сферах і фінансують процес існування організації особисто. Олександр наголошує на важливості фінансової незалежності організації та пояснює, що вони не хочуть представляти чиїсь окремі інтереси, окрім національних інтересів України. Саме тому у Svitanok.NYC дуже обережно ставляться до будь-якого зовнішнього фінансування. 

"Змотивувати команду працювати на волонтерських засадах — це окремий вид мистецтва. Але нам вдалося. У нас дуже кваліфіковані люди, фахівці у своїх напрямах", — розповідає голова ініціативи.

Фото: Svitanok.NYC

Команда поділена на комітети, які відповідають за різні сфери роботи. Те, що зазвичай бачить громадськість — це робота креативного комітету: візуальні матеріали, соцмережі. Але за лаштунками працює комунікаційний комітет, який відповідає за зв'язки з пресою, та адвокаційний комітет, що займається аналітикою, розробкою стратегій і роботою з урядом США. Адвокаційний комітет формує ідеї та стратегії, а волонтери надалі їх реалізують через протести, медіакампанії, зустрічі з законодавцями. Останні зазвичай не висвітлюються публічно.

А це точно працює?

З моменту заснування Svitanok.NYC провели 6 масштабних інформаційних кампаній. Вони включали роботу з суспільством, медіапростором і законодавцями. Найважливішою була кампанія на підтримку пакета допомоги Україні на 60 мільярдів доларів. "Приписувати цей успіх лише собі було б некоректно — над цим працювали всі: українська громада, інші організації, офіційний Київ", — пригадує Олександр.

Організація тоді зосередилася на роботі із законодавцями, які вагалися щодо голосування, зокрема з тими, хто міг змінити свою позицію. Поїздки до Вашингтона, зустрічі — це була системна робота.

Після 10 місяців напруженої кампанії спільними зусиллями всіх, хто над цим працював, вдалося ухвалити рішення на підтримку України. Також організації вдалося створити кампанії, які загалом набрали 14 мільйонів переглядів, з яких 40% — це американська аудиторія, тобто саме ті виборці, на яких потрібно впливати.

"Коли ми здобудемо перемогу або хоча б справедливі умови миру, тоді буде час підбивати підсумки. Але вже зараз ми бачимо, що наша робота приносить реальні результати", — ділиться голова Svitanok.NYC.

Говорячи про "закриті двері" і виклики, Олександр каже, що коли починаєш працювати в цьому напрямку, стикаєшся з ворогом — російською пропагандою, яка активно намагається проникнути в інформаційний простір. Це одна з основних проблем. Інші виклики — це внутрішньоукраїнські суперечності, які, на думку голови ініціативи, зараз теж не на часі. 

"Ми повинні бути єдиними й розуміти, що насправді є нашими пріоритетами", — переконаний Олександр.

Голова Svitanok.NYC також розповідає, що є й українські організації, зосереджені не на інтересах України, а на власних. Це може призводити до розбіжностей у цінностях і навіть до ситуацій, які нагадують саботаж у відносинах між Україною та США. "Це дуже шкідливо для нашої країни, адже корупційні кейси та зловживання можуть підривати імідж України в США, тим більше коли основний наратив росії — це корупція", — пояснює Олександр.

Організація співпрацює з важливим партнером — Українським Конгресом Америки, а також з іншими ініціативами, що займаються організацією протестів. Водночас учасники прагнуть співпрацювати тільки з тими, хто поділяє їх цінності та ідеали. 

"Нам дуже важливо залишатися ідеологічно чистими, щоб наші дії були чесними та ефективними", — продовжує Олександр. — "Ми хочемо, щоб українське суспільство могло проаналізувати все, що відбувалося, і щоб наше ім'я залишилося чистим в історії. Врешті-решт, коли війна закінчиться, ми хочемо, щоб люди згадали нас як тих, хто працював з реальними намірами на користь України".

Ще більше корисних рішень!

Svitanok.NYC організували понад 150 акцій і заходів у Нью-Йорку, Вашингтоні та інших містах США, охопили понад 10 мільйонів людей через соціальні й традиційні медіа, провели понад 200 зустрічей із законодавцями та ключовими особами для адвокації позиції України, а також створили й поширили понад 25 дослідницьких робіт і інфографік.

Зокрема, в жовтні 2024 року, активісти організації провели акцію в пам'ять про українських медійників, які загинули під час війни з росією. Учасники акції тримали плакати й скандували гасла на підтримку журналістів, які щодня ризикують життям заради свободи слова.

"Кожна написана історія, кожен зафіксований кадр у цій жахливій війні стали доказами терору росії. Журналісти, ризикуючи життям у зонах бойових дій, зробили так, щоб світ побачив боротьбу України за свободу, незалежність, правду та демократію", — йдеться у повідомленні організаторів акції.

↓Читайте також

"Їм не стільки цікаво мати щось з української культури, як просто підтримати нас": як українці в британському Лідсі заохочують підтримку України

Український Дім у столиці Трансильванії: як громада переселенців з нуля створила спільний простір

"Коли ворог спільний, треба обʼєднуватися": українки, які створюють мости дружби між Сакартвело й Україною