Гайнути в Гайворон онлайн та дізнатися, що працює в Лозуватці, або як працює диджиталізація громад

У чому проблема?

З 2019 року Міністерство цифрової трансформації України взяло курс на розвиток диджиталізації у громадах. У процесі цифровізації в українських громад виникає чимало проблем різного рівня: починаючи від доступу до інтернету, відсутності комп'ютерної техніки закінчуючи розробкою і впровадженням місцевих айті-рішень. Часом громадам бракує спроможності, щоб розв'язати ці проблеми самостійно.

Яке рішення?

Для представників органів місцевого самоврядування у березні 2023 року розпочалася програма "Акселератор цифрової стійкості «Громада 4.0»". Її мета, як зазначив директор Програми "U-LEAD з Європою" Бастіан Файгель, — надати громадам можливість бути компетентними у сфері збору та аналізу даних, розробки інклюзивних послуг для громадян, розбудови партнерств та звʼязків із зацікавленими сторонами в країні та за її межами.

Програму "Громада 4.0" втілює міжнародна організація SocialBoost у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України та за підтримки "U-LEAD з Європою".

У ній взяли участь громади з різних регіонів України. Частина команд уже розробили свої продукти й нині тестують їх. "Рубрика" розповідає про два такі рішення.

Як це працює?

Перше рішення

Рішення, яке розробили у Гайворонській міській громаді, — перший для цього краю туристичний чат-бот #МандруйГайворонщиною. До команди проєкту увійшли начальник відділу комунікативно-функціонального забезпечення міської ради Богдан Римар, керуюча справами виконавчого комітету Заряна Хмара та спеціалістка сектору інформаційної політики Інна Дунаєвська.

"Ми вирішили створити цей чат-бот, тому що в нашій громаді є три основні проблеми", — каже технічний керівник проєкту Богдан Римар і перелічує їх:

• Немає туристичного цифрового інструменту.

Наразі інформацію про туристичні місця можливо знайти тільки на двох ресурсах: офіційній сторінці Гайворонської міської ради в мережі Фейсбук та розділі "Туризм" на офіційному сайті громади.

• Немає комунікаційного інструменту.

Навіть якщо ви знайдете необхідну інформацію, ви не зможете отримати певну консультацію щодо неї.

• Недостатня поінформованість про актуальні події в громаді.

Чат-бот розповідає не лише про туристичний потенціал громади, а ще й допомагає спланувати найцікавішу та незабутню подорож нею, переконує Богдан Римар. Адже бот взаємодіє з користувачем, він може надати корисні поради та підказати, де можна перекусити чи заночувати.

"Крім того, чат-бот є чудовим інструментом для взаємодії та комунікації між органами місцевого самоврядування та користувачами", — вважає технічний керівник проєкту.

Богдан Римар додає: "Це перша версія нашого чат-бота та його структури. Його розділи дуже лаконічні, зрозумілі та прості у використанні. В ньому розміщені актуальні інформаційні фото та відеоматеріали про туристичні місця. Ви навіть можете замовити через чат-бот екскурсію до краєзнавчого музею: залишити номер телефону та найближчим часом наш екскурсовод зв'яжеться з вами та уточнить деталі".

Для кого це рішення?

Для самих 25 тисяч жителів громади, які можуть тут більше дізнатися, чим цікавий їхній край, а також для майже трьох тисяч вимушених переселенців, які відкривають для себе ці мальовничі місця в центральній частині України. Звісно ж, і для туристів, які можуть подорожувати в цей безпечний порівняно з іншими регіон.

Порівняно з іншими джерелами, інформація в чат-боті корисна, свіжа та точна — і в цьому основна перевага цього рішення, крім мобільності та доступності з будь-яких девайсів, де встановлено додаток "Telegram".

Розробники чат-бота мають амбітні плани: збільшити привабливість регіону на 50-60%.

А крім того завдяки "#МандруйГайворонщиною" у громаді прагнуть покращити свою комунікацію з населенням та туристами, популяризувати туризм не тільки серед жителів, а й серед іноземних туристів та інвесторів, отримати додатковий інструмент для інформування населення про події в громаді.

А це справді працює?

Станом на 15 вересня, коли громада презентувала свій проєкт, 1204 активних користувачі чат-бота вже 6343 рази поклікали по різних його розділах. Команда проєкту проаналізує ці та наступні переходи й відповідно до них зробить висновки, що справді цікавить людей найбільше, якої інформації бракує, що, можливо, ще варто покращити працівникам міської ради.

Надалі в міській раді хотіли б розширити структуру чат-бота і зробити його англомовну версію. Загалом на весь проєкт потрібно 400 тисяч гривень.

"Перша версія чат-бота розроблена на платформі Smart Sender. Ми залежні від неї: якщо вона перестане працювати або її з невідомих причин заблокують, то ми втратимо власний цифровий продукт. Саме тому ми б хотіли залучити ці кошти, щоб мати власний зручний та необхідний всім мешканцям та туристам цифровий інструмент", — пояснює Богдан Римар.

Залучити необхідну суму гайворонці, як і розробники інших проєктів у громадах, прагнуть за підсумками програми "Громада 4.0".

Друге рішення

У назві "Панель керівника" автори проєкту переосмислили вислів Володимира Зеленського, що "всі ми — президенти".

"Проводячи аналогію далі, кожен із нас — керівник громади. Наш основний підхід такий, що інформація є відкритою, вона повинна бути публічною. Ми хочемо пришвидшити подачу до зацікавленої особи верифікованої актуальної інформації про громаду", — зазначає начальник відділу цифрової трансформації Лозуватської сільської ради, учасник команди проєкту Ігор Петренко.

Ідея проєкту цієї громади з Дніпропетровщини виникла в процесі роботи самих працівників сільської ради.

Начальник відділу цифрової трансформації Лозуватської сільської громади Ігор Петренко розповідає, що в громаді дізналися про акселераційну програму "Громада 4.0" з розсилки й одразу зацікавилися:

"Ми вже почали для свого користування розробляти вебсайт з ключовою інформацією про громаду, і тут побачили таке запрошення від авторитетних організаторів. Вирішили разом з керівництвом, що варто спробувати: як мінімум це буде досвід. Приблизно ми вже були на одній хвилі, щось впроваджували своє, а тут гарний привід дізнатися щось нове і виявити управлінський підхід до продукту".

Разом з Ігорем Петренком у команді керівництво громади: сільський голова Віталій Яценко і його перша заступниця Зоя Загородніх.

Свій проєкт лозуватці розпочинали як гугл-таблицю для внутрішнього користування. Туди розпорядники інформації заносили основні дані, які потрібні для роботи самого апарату сільської ради й можуть знадобитися жителям та гостям громади.

Лозуватська територіальна громада виникла наприкінці 2020 року — тоді з сімох сіл вона розширилась аж на тридцять два і 18 тисяч жителів. Такі зміни стали для місцевих стимулом — треба було вивчити самих себе.

"Було багато телефонних дзвінків у раду з запитаннями на кшталт «А яке в нас зараз населення на сьогодні?», «А скільки в нас населених пунктів?» і так далі. Тому логічно було це все зібрати в один файл, це спочатку була гугл-таблиця, а ще логічніше — на зрозумілій вебсторінці", — каже Ігор Петренко.

У початковій версії отримали таблицю з адмінбудівлями, школами тощо, показали це все на карті. Потім стало зрозуміло, що взагалі всю інформацію можна зобразити в таблицях і зберігати її у "хмарному" сховищі — так вона точно не загубиться.

Коли ж у проєкті відчули, що це класне рішення для внутрішнього використання, усвідомили, що ця інформація за своєю суттю є публічною: вона може бути корисна всій громаді. Тому вирішили глибинно зайнятися розробкою сайту.

У процесі роботи в програмі "Громада 4.0" сайт "обріс" багатьма сторінками: тут є розділи для працівників і керівництва громади та зовнішніх стейкхолдерів — це мешканці громади, гості й туристи, інвестори та підприємці. 

Наприклад, керівнику медичної сфери цікаво розуміти, які показники фінансування, комунальні служби в режимі реального часу бачать, яке населення громади. Мешканцям громади важливо мати інформацію, де знаходиться ЦНАП чи лікарня. Тепер усю цю інформацію ці дві групи користувачів зможуть знайти в одному місці у відповідних розділах.

"У нас громада на піковому етапі приймала майже 1400 внутрішньо переміщених осіб. А з врахуванням, що населення громади 18 тисяч, додалось ще приблизно 10%. Тобто це досить велика кількість людей, які також потребували знати, куди вони, власне, приїхали", — розповідає Ігор Петренко про третю важливу цільову аудиторію сайту.

Четверта група користувачів — підприємці, інвестори. По-перше, бізнесмену треба розуміти, на яку територію заходить його бізнес, пояснює пан Ігор. По-друге, тут можна проаналізувати присутність конкурентів, адже у відкритих даних відображаються всі зареєстровані на території громади підприємства, їхня сфера діяльності й так далі.

До слова, виокремити цю четверту групу команді проєкту допомогла їхня менторка Аліса Баньковська.

"Вона розказує, як допомагає іншим приватним компаніям, а ми це все пропускаємо через фільтри законодавства і потім намагаємося застосувати в себе", — говорить начальник відділу цифрової трансформації Лозуватської сільської громади. Бо ж орган місцевого самоврядування має і бюджетні, і бюрократичні обмеження.

Завдяки лекціям і воркшопам менторки команда змогла краще структурувати свої ідеї. "Тому що, чесно, в органах влади точно не вчать робити ІТ-продукти. Це важкувато", — ділиться з усмішкою Ігор Петренко.

Які головні переваги проєкту?

Дуже гарний аналогічний приклад — портали відкритих даних, наприклад, Open Data Bot, які теж дуже класно "пообростали" кадастрами, іншими класними опціями, говорить Ігор Петренко:

"Але їхній мінус у тому, що вони не розпорядники інформації, тобто всі ці дані оновлюються з якоюсь періодичністю: раз на квартал, раз на рік і так далі. У нас же це відбувається онлайн: щойно інформація оновилася, розпорядник вніс, і вона вже змінилася на сайті. Тобто верифікована актуальна інформація в режимі реального часу. Оце наша головна перевага".

Команда проєкту прагне в "панелі керівника громади"звести докупи всі напрацьовані цифрові рішення громади: сервіс сплати податків онлайн, чат-бот тощо.

"Ми хочемо зробити для наших наявних і потенційних мешканців, наявних і потенційних підприємців такий зручний дашборд, на який зайшов, отримав, побачив усе найголовніше — і все", — каже Ігор Петренко.

Також тут обов'язково будуть контакти й форма зворотного зв'язку з владою громади.

"Такий корисний інструмент для людини, яка зайшла, знайшла, що їй потрібно, і вийшла. І немає потреби ритися на сайті, у якій це ж рубриці можуть бути, умовно кажучи, тарифи на воду", — наводить приклад пан Ігор.

Команда проєкту прагне, щоб ця розробка мала більший попит в користувачів, аніж офіційний вебсайт громади. 

"Він цінний як джерело інформації, але, на жаль, не популярний з-поміж жителів громади. Чесно вам скажу: і будучи простим мешканцем, і будучи працівником сільської ради, бачу, що крім правоохоронних органів, ця інформація не багатьом цікава. Усі ці рішення, розпорядження і так далі. Для людей важливий результат тих рішень, — ділиться спостереженням Ігор Петренко. — А що стосується новин, оголошень, 90% населення дізнається цю інформацію з різних розсилок соціальних мереж".

Як розвиватиметься це рішення?

Передусім цей проєкт популяризуватимуть у громаді під гаслом "Знай більше!" . Щоб водночас із городництвом жителі все ж встигали цікавитися, чи розвивається і як їхня громада, бачили цифри, порівнювали їх, можливо, після цього ставили свої запитання до влади.

"Ми розробляємо комунікаційну стратегію, у межах якої плануємо якусь рекламу, заявити про це в соціальній мережі, на сайтах, провести офіційну презентацію. Це по-перше.

По-друге, після запуску в межах акселератора ми розробляємо масштабування в плані продажу продуктів, які можуть бути в різних версіях. За допомогою додаткового функціонала плануємо на цьому продукті заробляти кошти для громади", — говорить начальник відділу цифрової трансформації Лозуватської сільської ради.

Водночас Ігор Петренко додає, що це цікава, але тривала і складна історія. Бо для цього комунальній установі треба буде змінити вид діяльності, найняти відповідних фахівців.

Багато що впирається в кошти. "За те ж саме програмне забезпечення заплатити 200 тисяч гривень дуже важко. Двісті тисяч — це, умовно, опалення взимку дитячого садочка. Для нас вибір очевидний, хоча, якщо ми кажемо про інвестицію в розвиток, дійсно це треба впроваджувати, — міркує Ігор Петренко. — Але ми знайшли свою золоту середину. По-перше, працюючи над проєктом, наші люди розвиваються в межах свого робочого часу. По-друге, ми закриваємо таким чином якусь проблемну ділянку своєї діяльності".

Він наводить приклад працівників житлово-комунального господарства: їм провели навчання, і вони самостійно зобразили на мапі проєкту свої контейнери для сміття. Тепер, коли їм часом телефонують і скаржаться, що бракує контейнерів і треба доставити ще, виручає мапа. На ній видно, за якою адресою є найближчі контейнери. Приміром, вони можуть бути за 50 метрів від місця, про яке запитують, просто мешканці ходять іншою дорогою. Також на порталі комунальники покажуть свої інженерні мережі. Той, хтось захоче побудувати будинок, уже буде бачити, у якому стані комунікації на певній території. 

Тож "панель керівника громади" справді є рішенням для всіх теперішніх і майбутніх лозуватців.

Скриншоти надані Ігорем Петренком