"Ну от бурʼян кажеться, да? А я їх люблю! Ходиш, заглядаєш на їх, вони наче сили тобі придають. Садиш їх. Оце розсаджувала чорнобривці, майори, айстри. А вона ж кажна по-своєму красива. І жовта, і розова, ну і червона, канєшно.
Ріжеш… Боже, як я люблю їх різати! Зрізаєш і прямо удовольствіє получаєш".
Валентині Юріївні 64. Усе життя вона прожила у невеличкому селі в Київській області, успадкувавши любов до квітів від батьків — у її мами було понад триста кущів півоній. Подорослішавши, Валентина вийшла заміж за чоловіка з сусіднього села, куди й переїхала. Згодом народила і виростила двох доньок.
Валентина Юріївна та її квіти. Фото: Микола Тимченко, "Рубрика"
З чоловіком розлучилася. Бо "на нєрви дєйствував". Але живуть із ним по сусідству. Ми говоримо неголосно, щоб не розбудити дворічну внучку, яку няньчить жінка.
Усе життя Валентина пропрацювала: і на фермі, і в охороні, і в магазині за прилавком. Утім, реалії української пенсії сурові:
- понад 25% пенсіонерів отримують виплати до 4 000 гривень;
- близько 20% — отримують 4 000–5 000;
- близько третини — від 5 000 до 10 000. При цьому, середня пенсія в цій категорії 6 686 гривень;
- лише 18,6% пенсіонерів отримують понад 10 000 гривень.
На такі гроші неможливо не те що вижити, а й часто складно банально оплатити комунальні послуги взимку.
Із цих думок з'явилася київська ініціатива "Оберемки" — проєкт, що закуповує квіти у пенсіонерок та пенсіонерів Київської області, створює з них букети й розсилає їх за підпискою киянам та бізнесам.
Дарʼя Рубан, одна зі співвласниць проєкту "Оберемки". Фото: Микола Тимченко, "Рубрика"
"Рубрика" провела день разом з організаторками і квіткарками "Оберемків", щоб розповісти про проєкт, що виріс з великої любові і бажання бути поруч зі своїми.
У чому проблема?
"Старість — не радість", а в Україні й поготів
Пенсії в Україні залишаються надзвичайно низькими. 81,4% українських пенсіонерів отримують менше ніж 200 євро на місяць. При абсолютно європейських цінах на їжу.
У авторській колонці на Економічній правді адвокатка та активістка Юлія Татік пише, що Україні потрібна комплексна пенсійна реформа. На думку Татік, мають бути створені стратегії фінансування пенсій, реформа має керуватися стандартами ЄС, а до її розробки має долучитися Мінсоцполітики.
Намір підтримати Україну у реформі пенсійної системи заявлений ЄС у Ukraine Facility (програма фінансової підтримки України від ЄС на 2024 — 2027).
Утім, є дві основні проблеми:
- Впроваджувати комплексні складні реформи під час війни надзвичайно складно — як через брак коштів, так і через нагальніші проблеми.
- Будь-яка реформа — це тривалий процес, і зазвичай минають роки, перед тим, як зʼявляються якісні зміни. А з пенсійною реформою — зміни в першу чергу торкнуться майбутніх пенсіонерів, а не чинних.
За даними Опендатабот, станом на 2024 рік майже кожен четвертий український пенсіонер продовжував працювати. Окрім цього, літні люди страждають від домашнього насильства та соціальної ізоляції.
Яке рішення?
"Оберемки"
Проєкт "Оберемки" — одна з ініціатив, що намагається допомогти пенсіонерам в Україні. Це сервіс квіткових підписок — співвласниці закуповують квіти у літніх жителів Бучанського та Фастівського районів Київщини, формують з них букети та доставляють їх усім, хто вирішив оформити підписку.
Таким чином підрядники (літні люди, що вирощують квіти) отримують стабільну фінансову підтримку, а кияни — авторські букети.
Суть проєкту — допомога літнім людям. Тож підрядники оберемків — це не ті люди, які професійно вирощують квіти на продаж. Переважно це жительки Київщини, які вирощували квіти усе життя "для душі" поруч із городом без думки перетворити їх на дохід.
Співвласниці проєкту Марина Щепієнко, Дарʼя Рубан та Марія Заєц розповідають, що шукали підрядниць за допомогою паперових оголошень, які розвішували на стовпах чи в магазинах, у соцмережах, роздаючи візитки. Утім, найкраще працює "сарафанне радіо", кажуть дівчата.
Як це працює?
Шлях букетів
Зіна та Михайло. Фото: "Рубрика", Микола Тимченко
Теплого ранку неділі команда "Оберемків" разом із волонтерами вирушає "на закупи". У планах відвідати пʼятьох підрядників-квіткарів, які живуть у різних селах, та нарізати достатньо квітів, щоб створити букети для усіх замовників.
Михайло Андрійович та Зіна Василівна вже майже 50 років у шлюбі. У них двоє дорослих дітей, внуки та 40-літній сад. Пані Зіна називає свій сад англійським — за те, що в ньому немає чітких клумб чи рядочків — усі квіти ростуть навпереміш.
"Тут ми працюємо не за гроші. Тут ми працюємо для душі. Це случайно побачив їхню («Оберемків», — ред.) рекламу. Думаю, чого не продать хоч трошки, хоч на хімікати вторгувать", — розповів пан Михайло.
Англійський сад Зіни та Михайла. Фото: "Рубрика", Микола Тимченко
За професією Михайло — агроном, тож із землею працює усе життя. У їхньому з дружиною саду перші квіти сходять одразу, як тане сніг, а останні — відцвітають до заморозків.
Співвласниці "Оберемків" розповідають, що станом на зараз у них близько ста підрядниць-квіткарок. Зазвичай дівчата з волонтерами обʼїжджають за вихідні 4-5 квіткарок, у яких збирають квіти один раз на місяць чи два.
Дівчата збирають квіти протягом кількох годин і купують їх за ринковою ціною, адже одна з цілей проєкту — допомогти літнім людям із фінансами.
"Одна з наших комунікаційних цілей на сезон — це пояснювати людям, хто ми і що ми робимо, чому це важливо і як це працює", — каже Марія Заєц.
Співвласниці розповідають, що намагаються зробити фінансову модель проєкту максимально прозорою, адже після витрат на послуги водія та бензин, щоб доїхати до квіткарок, ідуть також витрати на флористок, які формують букети, та проєктну менеджерку.
"Що означає формат соціального підприємництва? Це те, що ми співпрацюємо з бабусями, тобто вони є нашими підрядницями… Окрім цього, ми ще 20% від нашого прибутку скеровуємо на закриття потреб цих бабусь", — розповідає Дарʼя Рубан.
Одна з останніх таких покупок — пральна машина для квіткарки "Оберемків", яку жінка не може дозволити собі сама.
Інша ціль "Оберемків" _ вирішити проблему соціальної ізоляції літніх людей. Через вихід на пенсію, втрату близьких та проблеми зі здоровʼям, що обмежують пересування, літні люди часто опиняються на самоті зі своїми проблемами. І часто потребують навіть не допомоги, а банального спілкування.
Пані Тая разом з Дарʼєю Рубан та волонтерами "Оберемків". Фото: Микола Тимченко, "Рубрика"
"От вони приїжджають, ви подивіться яку вони енергетику несуть мені молодіжну. Я нею підпитуюсь, слухайте! Я дуже радію!" — говорить "Рубриці" пані Тая, одна з квіткарок.
Окрім цього, пані Тая каже, що "Оберемки" стали величезною фінансовою допомогою для неї, адже на офіційну пенсію від держави вижити неможливо.
Співвласниці "Оберемків" також говорять про пані Таю з величезною ніжністю, і згадують, що саме зустріч з нею остаточно переконала їх взяти цей проєкт, коли засновник шукав, кому його передати.
"Для киян ця сума (вартість квітів, — ред.) звучить незначною, але для бабусь — це дуже багато грошей. Ну і соціальний контакт. Насправді це такі покликання і місія, якими займається цей проєкт. Він робить життя бабусь кращим і щасливішим", — зазначає Марина Щепієнко.
Як працює підписка на букети від бабусь?
Букети від бабусь можна отримати за підпискою за двома різними тарифами: для бізнесу та для дому.
За тарифом для дому ви отримуватимете щонайменше два оберемки на місяць, а за тарифом для бізнесу — від чотирьох. Підписка для дому коштує від 3400 грн/місяць, а для бізнесу — від 6800.
Кожен букет від бабусь — не схожий на попередній, адже вирощується не в теплиці у промислових, а на городі. Співвласниці зазначають, що для них дуже важливо, щоб люди купували "Оберемки" не з жалю, а дійсно отримували крутий і якісний продукт.
Співвласниці наголошують: "Обремки" — це проєкт у форматі соціального підприємництва, який має на меті не лише допомогу бабусям, а й отримання прибутку.
"Нам дуже хочеться показувати, що є різні форми як можна допомагати. Що це не тільки, коли ти віддаєш все що у тебе є, а це ще й може бути системним і ти можеш мати з цього якийсь власний проєкт і свою діяльність", — кажуть дівчата.
