Як лебідь, рак і щука з корупцією боролися

В одних країнах за обкрадання відрубують кінцівки, в інших саджають  за грати ледь не до скону віку, а в Україні ті, хто призначені це робити, вирішили посадити одного з них. І вийшов би непоганий анекдот про те, як дві хазяйки кашу варили на одній кухні, якби тією кухнею не була Україна, а хазяйками – очільники стратегічно важливих державних відомств.

Цікаво, що конфлікт винесли на публічний осуд ще до того, як були обгрунтовані більш-менш чіткі підозри та обвинувачення. Хтозна, може, то просто конфлікт окремих осіб або ж усе серйозніше і антикорупційна система дала збій, в якій інституції не хочуть бути взаємодоповнюючими.

Та як би там не було, серед українського населення зростає недовіра до реформ, ігнорування політичного життя саме через корупційну складову. Та й як тут повірити, якщо бідні біднішають з кожним днем в той час, як багаті стають все багатшими за їх рахунок.

Національне Антикорупційне Бюро України та Спеціальна Антикорупційна Прокуратура  – це державні правоохоронні органи, створені задля протидії кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами. НАБУ повинно розслідувати такі справи, а САП процесуально супроводжувати їх.

Однак, замість сприяння один одному антикорупційні органи розпочали боротьбу між собою. Очільник НАБУ Артем Ситник регулярно звинувачував главу САП Назара Холодницького у перешкоджанні роботі його відомства, зокрема щодо свідомого гальмування справ та співпраці з корупціонерами.

Холодницький заявляв, що НАБУ не виконує свою роботу, детективи неспроможні подати грамотно оформлені підозри, а Ситник займається грою в політика.

Тимчасові перемир'я не допомагали вирішенню конфлікту,а лише відтягували момент масштабного розбрату, пік якого настав у березні, коли Холодницький у власному кабінеті виявив пристрій для прослуховування, прикріплений до акваріума.

Неочікуваний тандем ГПУ і НАБУ

Сценарій не можна назвати непередбачуваним, адже всі ми добре пам'ятаємо дитячу гру у квача, коли тебе майже піймали, а ти кричиш: «Я у хатинці». А хатинка твоя скраю й ти нічого не знаєш, а як щось погане про себе почув, то це злі язики від заздрощів чи зі злості. Ось так і сталося у справі, яку відкрили «свої» проти «своїх».

У перших коментарях щодо цієї ситуації Холодницький зазначав, що не може підозрювати НАБУ, адже обидва відомства співпрацюють один з одним, а тому він був переконаний, що це провокація.

Проте пізніше з'ясувалося, що вже тривалий час стосовно нього ведеться справа, яку розпочала Генпрокуратура спільно з НАБУ. Спочатку Ситник намагався переконати громадськість, що він до цього не причетний, але потім таки визнав співпрацю.

Прослуховування розпочалося ще на початку лютого і, як запевняє НАБУ, за цей час вдалося отримати докази регулярних порушень законодавства Холодницьким. Як відомо, обвинувачення щодо протиправних дій стосуються також низки осіб, які займають адміністративні посади в САП.

Інформація про розслідування цієї справи з'явилася 26 березня під час виступу генпрокурора Юрія Луценка у програмі «Свобода слова», де він зазначив, що ведеться слідство щодо Холодницького. Наступного дня Ситник і Луценко написали на нього скарги в Контрольно-дисциплінарну комісію прокурорів, де було й прохання про звільнення керівника САП. Через три дні Холодницького викликали на допит, однак він на нього не з'явився.

Окрім того, Холодницький вимагає  змінити підслідність кримінального провадження у його справі та доручити розслідування іншому департаменту, адже наразі цим займається так званий "департамент Кононенка-Грановського".

Зазначимо, що у ЗМІ з'являлася інформація про відпустку та відставку очільника САП, проте він спростував ці чутки. Він зазначив, що детективи та прокурори САП працюють у штатному режимі.

В чому ж підозрюють Холодницького

Відомо, що було декілька підстав для відкриття справи. У інтерв'ю Ситник заявив, що Холодницького підозрюють у зливі інформації про підготовку обшуків тим, у кого вони мали проводитися, тиск на підлеглих прокурорів для прийняття ними певних рішень. Також він вважає, що очільник САП здійснював тиск на суд для прийняття незаконних рішень в інтересах своїх друзів, а ще змушував свідків давати хибні свідчення. За його словами, таку інформацію зафіксовано під час прослуховування.

Очільник НАБУ запевняє, що Холодницький причетний до справи про розкрадання коштів чиновниками мерії Одеси. Буцімто той попередив корупціонерів про обшуки, а ті, в свою чергу, виїхали за кордон. Саме це завадило детективам НАБУ провести заплановані обшуки.

Також Холодницького підозрюють у підбурюванні свідка дати неправдиві свідчення у суді з метою підкупу виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я Уляни Супрун. Слідчі вважають, що її просили виділити медичне обладнання одній з лікарень в обмін на квартиру у Києві.

окрім цього, очільнику САП закидають підозри щодо кримінальних проваджень, які стосуються, колишньої голови НАЗК Наталі Корчак, власника агрохолдингу UkrLandFarming Олега Бахматюка та помічника голови РПЛ Олега Ляшка.

Контраргументи очільника САП

Назар Холодницький наголошує на тому, що хтось намагається його скомпрометувати, щоб усунути з посади. Він нагадав, що виконує не лише обов'язки очільника САП, а й здійснює процесуальне керівництво у справах. Саме тому він має право сам вирішувати обсяг інформації і те, кому й коли її  розкривати.

Також Холодницький зазначає, що сам Ситник неправомірно надавав інформацію журналістам про деталі антикорупційних справ.

За словами очільника САП, НАБУ не надавало інформації у багатьох справах, якими займалися детективи. Таким чином, прокурори дізнавалися про розслідування зі ЗМІ. Він повідомляє, що НАБУ ініціювало проведення низки обшуків без конкретних підозр. Холодницький вважає, що це недопустимо, бо призведе до залякування бізнесменів, які інвестують в Україну.

Холодницький прокоментував деякі з обвинувачень. Наприклад, у справі Корчак не все так просто, як здавалося. Холодницький розповів, що ще минулого року було відкрито справу Корчак, однак детективи НАБУ нею не займалися аж до того моменту, коли сама Корчак звернулася із запитом у НАБУ про отримання інформації у справі Ситника. Холодницький стверджує, що лише після цього розпочалися активні дії НАБУ у розслідуванні і тому він думає, що не виключеним є конфлікт інтересів.

Він також запевняє, що не причетний до справи корупційних схем у одеській мерії, адже ніколи не спілкувався з Трухановим.

А що ж далі?..

Інформаційні війни – це ж не ефемерне явище, про яке всі чули, та ніхто не бачивв. Ось вони прямо на наших очах відбуваються. Кожен кричить, що його правда більш істинна, ніж правда інших, усі в усіх намагаються викрити ганебних зрадників й вигнати зі свого корабля. А поки вирішують, хто щур, корабель повільно та впевнено йде на дно.

Ситник та Холодницький синхронно заявляють, що будуть боротися один з одним. Керівник НАБУ сказав, що більше не буде співпрацювати зі зрадником Холодницьким. А той запевняє, що справа проти нього – провокативні маніпуляції влади з метою призначення на його посаду «потрібної людини». Отож, важко уявити подальшу роботу відомств у випадку, якщо Холодницький залишиться на посаді.

Хтозна, можливо, уся ця одіозна ситуація боротьби між органами, які мали б сприяти один одному, лише вистава, яка відвертає увагу громадськості від більш вагомих проблем. Або ж хтось інший зіштовхує лобами очільників стратегічно важливих відомств. Чи установи просто вирішили поконкурувати один з одним за місцем під сонцем. Сценаріїв, більш та менш ймовірних, можна вигадувати багато, та як би там не було, для ґрунтовної оцінки ситуації потрібно чекати  висновків Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Шкода, що за весь час існування незалежної України корупція, наче злий дракон, кружляє над нею, а славним парубкам все ніяк не вдається здолати його. Та й як вони можуть з ним боротися, якщо той дракон  – символ їх власного процвітання й заможного життя. Він дозволяє їм літати в заморські країни, щоб там над золотом чахнути, як однойменний герой дитячих казок.

Хоч раз, та кожен політик гучно заявляв про власну готовність боротися з тією напастю, кричав, що ці руки нічого не крали, на публічних виступах від чиновників різних рангів ми чули, що жити по-новому зможемо одразу після перемоги над всепроникним злом. Герої ставали зрадниками, зрадники – героями, час минав, а віз і нині там.