Як картонно-паперова фабрика на Хмельниччині забруднює притоки Дніпра

Уже не перший рік під пильним увагом громадськості та екологів знаходяться річки Хомора і Случ, що протікають у Хмельницькій та Житомирській областях. Питання щодо стану річок виникло більше чотирьох років тому, коли місцеві жителі та екологи зафіксували масове забруднення річки і, як наслідок, мор риби. Однак тепер завдяки відкритим даним слідкувати за станом річки можна онлайн. Наприклад, нещодавно презентована проектом Open Access система моніторингу навколишнього середовища Open Environment дозволяє проаналізувати дані щодо екологічного стану більшості водойм України за останні 4 роки, в тому числі Хомори та Случ. Тож чи допоможе це зрозуміти чому екологічна ситуація на річках Хомора та Случ є критичною та, що найголовніше, хто і чому продовжує їх забруднювати?

Хронологія забруднення

Проблема забруднення Хомори виникла не вчора. Починаючи з 2016 року Державна екологічна інспекція неодноразово фіксувала перевищення лімітів забруднюючих речовин у річці, а екологи та місцеві жителі інформували громадськість про вигляд річки та її неприємний запах. Наприклад, голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков зазначив, що тоді чи не вперше було зафіксовано масовий мор живих організмів у річці.

«Тоді і риба вимерла, бобри, качки – все. Я сам виїжджав на місце. Там вода була – все біле від піни. Всі береги були всипані мертвими жабами. Страшна картина», – пригадує Чистяков.

Зокрема у жовтні 2016 року на березі річки Случ у місті Баранівка Житомирської області щодня з'являлася мертва риба. Хомора є притокою Случа, тому саме звідти могли потрапити забруднюючі речовини, які призвели до мору риби.

Ще раніше, у квітні 2016 року, у Баранівському районі Житомирської області оголосили надзвичайну ситуацію техногенного характеру місцевого рівня через забруднення Хомори і Случа. Районна адміністрація заборонила використовувати воду для будь-яких потреб. Тим часом, місцеві жителі помітили масовий мор риби. Також знаходили мертвими раків, качок і бобрів.

У 2016 році на проблеми річки звернули увагу екологи та обласна влада. Зокрема, ревізія очисних споруд Понінківської картонно-паперової фабрики, яку влаштувала Житомирська ОДА, підтвердила, що причиною погіршення стану річки є неналежний стан очисних споруд фабрики.

Влітку 2016 року екологи відібрали 13 проб поверхневих вод зі Случа та Хомори. Усі проби у цей період не виявили значного перевищення лімітів речовин. Однак, Житомирська ОДА все ж зазначила, що стан забруднення річок Случ і Хомора є небезпечним.

12 лютого 2019 представники Державної екологічної інспекції знову взяли проби води. Остання виявилася забрудненою хімічними та завислими речовинами, які потрапили у воду в результаті неодноразових скидів Понінківською паперовою фабрикою.

Однак і через місяць ситуація не змінилася. «Порівняно з обстеженням, яке відбувалось 12 лютого 2019 року, візуально стан річки Хомора не змінився, тобто, по руслу річки наявна невідома речовина сірого кольору та відчувається неприємний запах. Вміст розчиненого кисню в річках Хомора та Случ в межах норми», – зазначили в Державній екоінспекції після того як вчергове оглянули річку 14 березня.

У Житомирській ОДА констатували, що хоча час від часу рівень забруднення зменшується, екологічний стан річок залишається критичним.

«Основним критичним показником, який визначає здатність річки до біологічного самоочищення є вміст у воді молекул розчинного кисню. Нормативно встановлені значення цього показника становлять не менше 4 міліграм на літр в будь-який період року. При вмісті розчинного кисню 2 мг/л відбувається масова загибель вищих водних живих ресурсів. Протягом 2018 року динаміка цього показника була досить нерівномірною. Покращилася ситуація вже в листопаді та в грудні 2018 року, де вміст розчинного кисню був 6,8-5,6 мг/л відповідно. Тому, можемо зробити висновок, що все ж таки є вплив на водні ресурси на сьогоднішній день але, на жаль, ситуація не покращується до того рівня, який був би необхідний для відновлення живих ресурсів у річці Хомора», – зазначила начальник управління екології та природних ресурсів ОДА Оксана Ревенко.

За даними Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, з початку постійного моніторингу стану річок Хомора і Случ у березні 2016 року, ситуація із забрудненням лише погіршується. Зразки проб води, які відбираються від межі Полонського району Хмельницької області та Баранівського району Житомирської області до м. Новоград-Волинського, доводять, що вода не відповідає гігієнічним вимогам за санітарно-хімічними (інтенсивність запаху, вміст зважених речовин, заліза загального) та мікробіологічними (вміст лактозопозитивних кишкових паличок) показниками. «Перевищення гігієнічних нормативів за вказаними показниками було встановлено від 1,5 до 4,5 разів», – зазначили у Держпродспоживслужбі у відповіді на запит.

У ході відбору проб у 2017 році інспектори знову встановили невідповідність води за наступними показниками: наявністю плаваючих домішок, інтенсивності запаху, кольоровості, жорсткості, хімічному споживанню кисню (ХСК), окисності, вмісту зважених речовин.

Порівнюючи якість води вище та нижче місця скиду стічних вод було виявлено значне погіршення якості води. Зокрема, якщо на відстані 500 м вище скиду стічних вод зафіксовано перевищення по одному показнику (ХСК – в 2,3 рази, то через 500 м нижче скиду вода не відповідала вимогам за декількома показниками: затхлий каналізаційний запах інтенсивністю в 5 балів, показник ХСК перевищував допустимий уже в 48 (!) разів, вміст зважених речовин – в 44 рази, вміст лактозопозитивних кишкових паличок перевищував нормативні значення в 4,8 рази.

Причина забруднення

На думку еколога Максима Сороки, погіршення екологічного стану річки тісно пов'язано з діяльністю саме картонно-паперової фабрики, збільшенням кількості води, яку використовує підприємство та зростанням обсягів стічних вод.

«Різке погіршення екологічної ситуації (стану водних ресурсів) за останні п'ять років в межах скидів ТОВ «ПКПФ-Україна» можна пояснити різким збільшенням забору свіжої води і відповідними скидами зворотних вод. Екосистема річки Хомора просто не справляється з масою забруднюючих речовин, які надходять у водний басейн зі зворотними водами ТОВ «ПКПФ-Україна» в смт Понінка Полонського району», – вважає еколог.

Аналіз форми 2ТП (водгосп) за 2014-2018 роки та Дозволу на спеціальне водокористування (для випуску №2), отримані на журналістський запит від Державного агентства водних ресурсів, дає змогу встановити, що однією з основних причин забруднення річок є збільшення водокористування на самому підприємстві. Тобто, мова йде про нераціональне використання водних ресурсів. До того ж, очисні споруди підприємства не в змозі очистити більшу кількість січних вод.

Практично кожного року, починаючи з 2014-го, підприємство збільшує забір води для технічних потреб виробництва. За цей період, обсяг використаної води зріс у 2,4 рази. У 2018 році фабрика використала на 30% більше води, ніж у 2017 році, а у 2017 році – на цілих 70% більше, ніж у 2016 році.

При цьому, підприємство не здійснює оборотне водоспоживання. У цьому випадку, за словами Максима Сорока, підприємство мало б очищувати власні стічні води та повторно використовувати їх у виробничому процесі з додаванням свіжої води. Такий підхід дозволяє зменшити забір чистої води. Саме це, за його словами, сприяє раціональному використанню води. Однак, у випадку Понінківської фабрики все навпаки.

«При збільшенні виробничих потужностей підприємства (за останні 5 років) – воно не вкладає гроші у модернізацію виробництва та оборотне водопостачання, а просто ще більше використовує свіжої води з природних джерел. Це є досить дивним, так як у світовій (та українській практиці) при виробництві первинного та вторинного паперу (картону) широко використовують технології оборотного використання води. Підприємство очищує свої стічні води та повторно їх використовує для виробництва наступних партій паперу», – пояснює еколог.

Тому, на думку Сороки, перша причина погіршення стану річок – збільшення забору чистої води, яку здійснює фабрика.

Друга причина – суттєве збільшення об'єму стічних вод підприємства, які надходять в річку при тому, що стан очисних споруд залишається критичним.

За наданими даними, за 2014-2018 роки кількість розчинених речовин, які скидаються у річку Хомора Понінківською картонно-паперовою фабрикою зросла у 4 рази (що відповідає 104 вантажівкам по 5 тон), а кількість зважених речовин – у 4,2 рази. Тому через значне збільшення скиду стічних вод екосистема річки більше не може справлятися із забрудненням, пояснює Максим Сорока. «Кожна екосистема (у тому числі водна) має свою буферну ємкість – кількість забруднюючих речовин, які можуть бути поглинуті екосистемою без значних змін у ній, – зазначає еколог. – Проте наявна інформація про стан річки Хомора свідчить – що в цій екосистемі почалися зміни, подекуди різкі. Візуально (дивлячись інформацію зі ЗМІ та соцмереж у ретроспективі) помітно, що екосистема більше не може справлятися з такою масою скиду».

Особливу увагу звертає збільшення таких показників як ХСК та БСК. За словами Максима Сороки, вони є інтегральними і слугують індикатором забрудненості води.

«За останні роки (у порівнянні з 2014 роком), ХСК збільшилося у 8 раз, а БСК збільшилося у 3 рази. Таке збільшення неминуче призводить до змін у водних екосистемах. При цьому, ми спостерігаємо значний небаланс ХСК/БСК ≈ 5,8 за останні три роки. В оцінці якості природних вод та оцінці екологічної безпеки стічних вод є умовне правило, що ХСК/БСК має бути меншим за 2,5», – коментує еколог.

При цьому, дозвіл на водокористування дозволяє здійснювати ці скиди (категорія «дозволені»). Таким чином, виникає резонне питання чому дозвільний орган надав цей дозвіл, враховуючи те, що такий обсяг стічних вод є непомірно великим для малої річки.

Відкриті дані у сфері моніторингу якості води показують, що за останні 4 роки якість води у річці Хомора погіршується. За даними системи Open Environment вода у річці знаходиться у доброму стані, однак відбір проб здійснюється у місті Полонне, яке розташоване нижче за течією, а отже не враховують скиду стічних вод з фабрики. Однак, навіть тут ситуація погіршується. Наприклад, за період з 2015 по 2019 рік перевищено нормативні значення по завислим речовинам (перевищення вдвічі), біохімічному споживанню кисню (в 1,38 разів), кисню розчинному (2,98 разів), амоній-іонів (1,29).

У Державній екологічній інспекції відкрито визнають, що головним забруднювачем Хомори і Случа є картонно-паперова фабрика у Понінці. Однак, у ДЕІ Поліського округу (Житомирська та Рівненська область) бідкаються, що вони не можуть повноцінно вплинути на ситуацію, оскільки фабрика розташована на території Хмельницької області. Це викликає здивування через відсутність на території Хмельниччини державного контролю за дотриманням екологічного законодавства. Навіть після багаторічних планових та позапланових перевірок підприємства у головному контролюючому органі визнають, що не можуть впоратися із проблемою. Натомість констатують, що варто очікувати подальшого забруднення річок, оскільки стан очисних споруд фабрики не змінився на краще.

На думку голови Асоціації рибалок України Олександра Чистякова, головна причина забруднення Хомори – незадовільна робота контролюючих природоохоронних структур, таких як Державна екологічна інспекція та мораторій на перевірки бізнесу, який тривав три роки.

«За період мораторію на перевірки на 70% скоротилася чисельність працівників екологічної інспекції. Звільнилися кращі спеціалісти. Тепер потрібно створювати абсолютно нову структуру – з іншим регламентом роботи, сприйняттям цієї роботи, підходами тощо», – вважає Чистяков.

На його думку, підприємства неправильно зрозуміли ідею запровадження мораторію. Замість того щоб сприймати це як полегшення роботи бізнесу, вони зрозуміли це як вседозволеність. Відповідно, хоча виробництво у країні суттєво зменшилося за останні 5 років, об'єм стічних вод ні. Так, в Україні щороку скидають у водні об'єкти 2,5 млрд м3 врахованих стоків, ще стільки ж неврахованих, каже Чистяков. При цьому, третина стоків ніяк не очищується.

За словами Чистякова, проблема із забрудненням річок в Україні набагато глибша, ніж на перший погляд. «Ми – єдина країна на  пострадянському просторі, яка досі не заборонила скид неочищених стоків, – пояснює голова Асоціації рибалок України. – Підприємства не поспішають до екологічної модернізації – установки очисних споруд, фільтрів, тому що штрафи мінімальні. Їм простіше заплатити 300-500 грн штрафу, ніж витрачати сотні тисяч доларів на очисні споруди. І це стосується абсолютно всіх водойм України».

У січні 2018 року Держекоінспекція повідомила Державне агентство водних ресурсів про необхідність анулювати дозвіл на спеціальне водокористування ПКПФ. Мінекології спільно з Держекоінспекцією та Держводагентством подали позов до суду. З першої спроби суд відмовив у задоволенні позову. Однак це вдалося зробити з другої спроби.

«23 липня 2019 року Волинський окружний адміністративний суд задовольнив позов Державної екологічної інспекції України у Хмельницькій області та ухвалив рішення зупинити виробництво ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика – Україна», наслідком якого є скидання зворотних вод із забруднюючими речовинами у р. Хомора», – повідомили в Мінекології.

Дізнатися думку керівництва ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика – Україна» не вдалося, оскільки вони не відповіли на наш запит.

Висновки

Ситуація із забрудненням річок Хомори та Случ залишається критичною. Багаторазові зразки проб, взяті інспекторами Держекоінспекції та Держпродспоживслужби, підтверджують факт неодноразового забруднення води у річках Понінківською картонно-паперовою фабрикою, однак лише зараз вдалося підтвердити цей факт у суді та анулювати дозвіл на спеціальне водокористування.