“Не боятися та постійно вдосконалюватися”: як допомогти дитині перейти на українську

У чому проблема?

Олег до повномасштабного вторгнення разом із родиною жив у Маріуполі. Мав власний бізнес — підприємство Олега займалось ремонтом та обслуговуванням вантажопіднімального портового обладнання в морських портах Маріуполя, Бердянська, Южного, Одеси, Чорноморську, Ізмаїлу.  Родині пощастило виїхати з Маріуполя 15 березня минулого року. Зараз сім'я оселилася в передмісті Києва. 

Проживаючи у російськомовному місті, родина говорила російською. Але після початку повномасштабного вторгнення рф твердо вирішила поступово переходити на українську. Тринадцятирічний син Олега Михайло теж волів перейти на українську мову у спілкуванні. 

Таке бажання висловили тисячі українських родин, де є діти. Та постає питання, як зробити перехід для дітей більш комфортним та природним. "Рубрика" дізналася в експертів.

Яке рішення?

Насправді є безліч можливостей як для дітей, так і для дорослих, щоб поступово перейти на українську мову в побуті. Усе може починатися зі споживання українського контенту (фільмів, серіалів, музики, театральних вистав, книжок), та закінчуватися поглибленими курсами, яких зараз, до речі, дуже багато й у безплатному доступі. 

Але для дітей у переході на іншу мову в побутовому спілкуванні можуть бути свої нюанси.

Олег розповідає, його син почав добре розмовляти українською ще з першого класу, адже відвідував україномовну школу.  Проте батьки хлопчика, хоч і розуміли, але не розмовляли українською — "з незвички". Пан Олег вирішив, що найкращим прикладом для сина, щоб спілкуватися українською в побуті, буде сім'я. Так родина почала ходити на мовні курси проєкту "Єдині". До речі, про цей проєкт "Рубрика" вже писала раніше. Зараз у повсякденному житті вся сім'я старається говорити саме українською.

Приклад родини Олега є дуже показовим. На думку Валентини Чередник — вчительки української мови та літератури з тридцятирічним стажем викладання на Донеччині, для комфортного переходу дитини на українську мову в повсякденному спілкуванні повинна бути мотивація та відповідне середовище. "Насправді все йде від батьків", — каже пані Валентина й додає:

"У нас у Словʼянську до 13:30 ми працювали з дітками українською. А потім вони йшли додому й знову потрапляли в російськомовне оточення. Справді, у приватному середовищі ті, хто з Донеччини, часто говорять саме російською. Так було до вторгнення і є де-не-де зараз. Тобто ми з дітьми робили умовний крок вперед, а потім — два кроки назад. Насправді ж багато що тут залежить від дорослих у житті дитини".

Такої ж думки дотримується й дитяча психологиня з 20-річним стажем Оксана Науменко. Жінка пригадує й власний дитячий досвід:

"В дитинстві, ще за часів Радянського Союзу в Миколаєві мені не хотілося ходити на уроки української мови.  Бо тоді українську вивчали за бажанням, і зазвичай ці заняття ставили останніми, коли хотілося вже йти додому. Я попросила батька звільнити мене від вивчення української мови. Та він присоромив мене, сказав, що її треба вивчати. Я була маленька, звісно, трохи образилася. І тільки згодом зрозуміла ставлення батька. Тобто ще раз — дуже важливе ставлення саме в родині", — розповідає Оксана Науменко.

Як це працює?

Вчителька Валентина Чередник каже, під час навчання та впровадження мови в побут важливо не соромитися й не боятися робити помилки:

"Я у Львові побачила надпис «не бійтесь говорити українською мовою, з вас не сміються, ви прекрасні». Я дітям кажу: не бійтесь говорити. Це як заходити у воду. Спочатку холодно й некомфортно, а потім звикаєш настільки, що не хочеться виходити". 

 Валентина зазначає й важливість сучасної шкільної програми для вивчення дітьми української мови. Зокрема — української літератури, адже знайомлячись із мовою у книжках, діти стають ближчими до неї. Особливо — коли книжки цікаві для них.

"Дітей від 5-го класу можна зацікавити сучасними творами, а у нас їх — пребагато! І діти читають, і хочуть читати ще, і на уроці обговорюємо книжки теж українською — усе це має вплив", — каже Валентина Чередник.

Дитяча психологиня Оксана Науменко запевняє: поступовий перехід дитини з російської на українську відбувається спокійно та нічим не загрожує її психологічному здоровʼю:

"Мозок дитини, як губка, всотує все нове та постійно навчається. Тому будь-які складнощі виникають там, де оточення негативно сприймає сам факт переходу й дитина спостерігає негативні відгуки дорослих", — каже Оксана Науменко. 

А це точно працює?

То як полегшити для дитини цей досвід? Попри те, що сьогодні часто для дітей перехід може бути природнішим, ніж для дорослих, є певні тактики й техніки, якими батьки можуть допомогти своїм чадам відчути підтримку і легкість у спілкуванні українською:

1. Створити україномовне середовище вдома. Тут дуже багато залежить саме від позиції батьків. Перехід в побуті буде відбуватися поступово, не за один місяць. Важливо розмовляти з дітьми, відповідати на їхні питання українською. Допомагати дитині з перекладом треба мʼяко та коректно, дитина має відчувати, що це не "виправлення помилок", а саме допомога.
2. Читати, обговорювати українські книжки, казки, дивитися мультфільми та фільми українською. Приємний бонус: крім того, що це посилить позицію української мови у вас вдома, це також зміцнить ваші сімейні стосунки та завжди даватиме спільні теми для обговорень. Причому як з молодшими дітьми, так і з підлітками.
3. Встановити українську мову на всі гаджети — ноутбук, планшет, смартфон. 
4. Використовувати будь-яку гейміфікацію для вивчення мови — від ігор на планшеті українською до самостійної організації  ігор (або ігрових змагань) для заохочення дітей. Також можете спробувати грати в настільні ігри українською — від психологічних розмовних ігор для всієї родини до гри скрабл, розгадування ребусів та кросвордів. Тут ваше завдання — зробити перехід на українську мову веселим та невимушеним. 
5. Якщо ваша дитина-підліток переглядає відео на YouTube, запропонуйте їй україномовних блогерів до перегляду (якщо ви впевнені в типі контенту, який радите). Якщо йдеться про молодших дітей, стежте за тим контентом, який вони споживають. Уникайте роликів, мультфільмів, пізнавальних відео російською мовою й натомість обирайте україномовний контент. Це значно спростить перехід дитини на українську мову в побуті.
6. З молодшими дітьми гарною ідеєю буде вивчати та співати українські пісні — народні та сучасні. 
7. Можна проходити разом з дітьми онлайн або офлайн курси з вивчення української, переглядати пізнавальні відео.
8. Спілкуватися українською в громадських місцях — магазині, транспорті, лікарні, будь-де.
9. Читати з дітьми по черзі вголос — щоб тренувати мовлення та поповнювати словниковий запас. Адже часто складнощі трапляються саме через малий словниковий запас, коли соромно помилитися або робити довгі паузи в розмові через те, що не виходить пригадати та швидко використати потрібне слово.

Нехай ці поради допоможуть вам і вашій дитині легко перейти на українську мову у повсякденному спілкуванні. Адже мова — це те, що об'єднує українців. Це те, що слугує опорою українського народу.