Фури на українських дорогах будуть зважувати автоматично: що значить нова система WiM

20 вересня на 54 км дороги М-06 (це Житомирська траса, неподалік від смт Калинівка) відкрили вже другий комплекс по зважуванню вантажівок Weigh in Motion. На відкритті були присутні міністр інфраструктури Владислав Криклій, голова Держагентства «Укравтодор» Славомір Новак та начальник відділу інтелектуальних транспортних систем автомодоріг України Андрій Вознюк.

Weigh in Motion – це автоматизована технологія по зважуванню вантажівок. Її мета – фіксувати, якщо транспортний засіб завантажений понад допустиму для його габаритів норму.

Як зазначають в «Укравтодорі», 95% коштів Дорожнього фонду витрачаються не на прокладення нових доріг, а на ремонт старих. Найбільш руйнівним для шляхів є саме неконтрольований рух перевантажених транспортних засобів.

На сьогоднішній день до моніторингу вантажівок залучені працівники зі стаціонарних точок зважування, установлені на ділянках основних транспортних артерій. Як розповів Андрій Вознюк, механізм перевірки досить умовний: «Люди фактично з біноклем виглядають машини і, покладаючись на власний досвід та око, зупиняють ті з них, які потенційно везуть більше норми». Це спричиняє декілька проблем: по-перше, порушника можна елементарно пропустити. По-друге, спрацьовує сумнозвісний корупційний фактор.

Система ж WiM має забезпечити цілодобовий контроль руху та мінімізує факт людського втручання. Конструкція виглядає наступним чином: під дорожнім покриттям установлюють ваги, які важать автомобіль, а також вимірюють навантаження на вісі та колеса. Надземна частина складається із камер спостереження, а також датчиків швидкості руху й температури. 

Крім того, WiM здатна фіксувати номери, визначати місце реєстрації транспортного засобу, а також чи не була перевищена водієм допустима швидкість. Від наземної частини надходитиме сигнал про порушення. Конструкція встановлена по всій довжині дороги. Спроби об'їхати також не залишать без уваги. Зокрема, вони теж класифікуватимуться як порушення.

У пілотній версії кооперувати із системою безпосередньо ще будуть працівники з «Укртрансбезпеки». Вони зупинятимуть та штрафуватимуть водіїв згідно з уже встановленим та зафіксованим у дата-центрі фактом порушення. Надалі ж людський фактор узагалі планують звести до нуля. Для цього відкриватимуть бек-офіси, у яких працівники тільки фіксуватимуть перевищення ліміту та автоматично направлятимуть штрафи зареєстрованим власникам транспортного засобу.

Систему WiM широко використовують у Європі протягом останніх 30 років. Однак українська – одна з найсучасніших, оскільки буде повністю автоматизованою. Як зазначили консультанти проекту, на точках, які планують відкрити цього року, установлять австрійські ваги, угорські та китайські відеокамери, а програмне забезпечення й пристосування для передачі сигналів – канадські. Саме тому для налагодження роботи пункту знадобиться, у середньому, тиждень. Мова йде про збір та перевірку дійсності даних, регулювання взаємодії між надземною та підземною частинами системи тощо.

Для реалізації проекту удосконалили й законодавчу базу. Зокрема, покарання за порушення норм габаритно-вагового контролю будуть жорсткішими. На це спрямований законопроект №1047, ухвалений Верховною Радою 11 вересня 2019 року. Як пояснив перший заступник голови держслужби України з безпеки на транспорті В'ячеслав Дідківський, штраф за перевантажений транспортний засіб складається з двох частин: з одного боку, мова йде про адміністративне правопорушення. Щоб здійснювати перевезення з перевантаженням, власники повинні мати необхідний дозвіл. Вони його не отримують – значить і документів немає. Тоді штраф – 1700 гривень. Адміністративна відповідальність покладається на фізичну особу або керівника юридичної особи, на ім'я якої транспортний засіб зареєстровано.

З іншого боку, є нарахування за використання доріг. Для цього існує окрема формула. Якщо спростити, то ключові тут два показники: на скільки перевантажений транспортний засіб і скільки кілометрів з цим перевантаженням проїхали.

Отримані кошти передаватимуться до державного Дорожнього фонду. Як додав пан Дідківський, адміністративна частина залежить, наскільки великим є перевантаження. 5-10% від норми не становлять такої загрози дорожньому покриттю, як 20% і більше (34 000 гривень і вище). Якщо у першому випадку допустима похибка при формуванні вантажу (особливо сипучого), то у другому маємо свідоме порушення. Вираховуватимуться штрафи індивідуально. Зокрема, найбільший із нині накладених складав більше 140 тисяч гривень.

Проект фінансується Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Загальна вартість перших шести таких пунктів – 6 мільйонів доларів (тобто, близько мільйона на кожний). За словами Вознюка, завершити пілотний проект планують до кінця осені. Усі точки розміщуватимуться на під'їздах до столиці.

Як зазначив пан Новак, запити на встановлення подібних пунктів найбільші біля великих міст, а також портів. Саме тому друга хвиля проекту буде спрямована на Одесу й Миколаїв. Наступного року планують відкрити до 100 пунктів MiW, однак для такої територіально великої держави, як Україна, їх необхідно близько 250. Новак додав, що дороги – це, по суті, кровоносні судини економіки, а тому інфраструктурні проекти повинні залишатися пріоритетними для нової влади. Він зазначив, що на 1 євро, вкладений у будівництво та ремонт доріг, ми отримуємо 2,5 євро ВВП. Запобігати руйнуванням дорожнього покриття стане набагато ефективнішим використанням цільових коштів.

«Поява автоматичних комплексів дозволить нам збирати більше штрафів. Коли допрацюємо підзаконну базу, то на дорогах більше не буде співробітників ДПС чи представників патрульної поліції», – зазначив міністр інфраструктури Криклій. Він також додав: на наступний рік з Дорожнього фонду планують виділити рекордні 70 мільярдів гривень на будівництво та реконструкцію доріг. За підтримки міжнародних фінансових організацій цифра досягає 74,4 мільярдів. Очікується навіть перевиконання за рахунок сплати акцизів.

«План на найближчі 4,5 – 5 років становить будівництво 24 тисяч кілометрів доріг, також запроваджуватимемо проекти щодо прокладення бетонних. Крім того, міністерство інфраструктури передбачає і реформи «Укравтодору» та «Укртрансбезпеки». У них, зокрема, заберуть непритаманні їм функції, систему контролю більше автоматизують. Необхідно також посилювати міжнародну співпрацю. За минулий рік освоєння закордонного фінансування склало тільки 30%. Потенціал значний. Щодо регіональних особливостей роботи, то кризовими областями в питанні інфраструктури залишаються Миколаївська та Кропивницька. Першочерговим нашим завдання є забезпечення комфортного осінньо-зимового періоду, а з початком теплих місяців продовжуватимемо будівництво. У пріоритеті – уся Україна», – розповів міністр інфраструктури.

Також Кріклій зауважив, що збереження належного стану доріг є необхідною умовою для подальших успішних інфраструктурних проектів.