Ділимося практичними порадами психологів та ЗСУ, пояснюємо, як натренувати "м’язи безпеки", а також розповідаємо, як потурбуватися і про домашніх улюбленців
Останнім часом інформаційний простір заповнений лякаючими повідомленнями про велику ймовірність повномасштабного наступу російської армії. Аналітики й ЗМІ обговорюють різні варіанти розвитку подій, деякі західні держави попереджають своїх громадян про небезпеку подорожей до України і евакуюють родини дипломатів, люди в соцмережах діляться інструкціями по складанню "тривожних валізок" і своїми страхами.
Нескінченний потік фейків, постійні "замінування" та не завжди переконливе заспокоєння населення з боку влади тільки ще більше розпалюють загальне напруження й панічні настрої.
Не залишаються осторонь і діти, які нервуються та переживають не менше за дорослих. Найменші підсвідомо зчитують і віддзеркалюють тривогу батьків, старші — інтерпретують на свій лад почуті від дорослих чутки та новини. Як захистити свою дитину в цій ситуації, як правильно пояснити, що відбувається, та навчити без паніки дбати про власну безпеку, розбиралася "Рубрика".
У повномасштабну війну вірять не всі. Дехто взагалі заплющує очі на останні новини, вважаючи їх маніпуляціями й маячнею. Адже зазвичай про небезпечні ситуації навіть думати неприємно. Ймовірний вибух, землетрус, ДТП, витік газу, пожежа, воєнне вторгнення — все це дестабілізує будь-яку дорослу психіку, що ж тоді говорити про дітей. Є навіть думка, що розмовляти з дітьми про панічні новини взагалі не потрібно. Мовляв, навіщо псувати їм дитинство гіпотетичними припущеннями політиків?
Проте психологи вважають, з дітьми важливо говорити про надзвичайні ситуації. У першу чергу для того, щоб інформація, яку вони можуть отримати під час самої НС, не шокувала й не травмувала їх. Підготовка робить стрес дитини "експертним", виводить її та дорослого зі стану травматичної безпорадності та вразливості, протиставляє тривозі продуктивні дії.
Дітям будь-якого віку дуже важливо відчувати безпеку. Вони мають бути впевнені, що дорослі, яким вони довіряють, знають усе і завжди зуміють дати відповідь на будь-яке питання. На допомогу батькам прийшла сімейна і дитяча психологиня Світлана Ройз. Вона розробила докладну ілюстровану методичку "Супергерої безпеки" для українських батьків. У ній містяться рекомендації щодо того, як підготувати своїх дітей до можливих надзвичайних ситуацій, як безпечно говорити з дітьми про надзвичайні ситуації, чому про це важливо розмовляти, з чого почати й чим відрізнятиметься розмова залежно від віку.
Авторка методички наголошує: ми говоримо про безпеку не тому, що має статися щось небезпечне, а щоби натренувати "м'язи безпеки". Це треба, щоби відчувати свою силу в будь-якій складній ситуації й почуватися захищеними.
Розмову важливо почати, коли вся сім'я збирається разом. Можна сісти в коло, щоб усі бачили одне одного й були включені в розмову, а увага рівномірно розподілялася між усіма членами сім'ї.
Говорити потрібно спокійно та повільно, спостерігаючи за реакцією дітей. Дітей молодшого віку краще обіймати чи тримати за руку. Також треба дати можливість дітям відреагувати на сказане.
Всі запропоновані теми можна розділити на 3-4 заняття (етапи) "супергероїв безпеки".
Батьки мають бути готовими до того, щоб терпляче відповідати на одні й ті самі питання. Проговорювати рутинні речі. Давати психологічний, візуальний і тілесний контакти. Нагадувати, хто вони зараз поруч з дитиною, і хто зможе прийти їй на допомогу у надзвичайній ситуації. Зі школярами треба ділитися своїми думками, з підлітками — шукати відповіді разом. І дуже важливо — не перестаратися. Помітити, коли досить. І розбивати інформацію на частини. Наприклад, самій Світлані Ройз для розмови з дитиною 7 років знадобилось 7-8 підходів.
Знайти і завантажити методичку для батьків можна за посиланням.
Громадська мережа "Елеос-Україна" у співпраці з Управлінням цивільно-військового співробітництва Генерального штабу ЗСУ розробила практичний порадник для школярів "Як вижити під час надзвичайної ситуації та в умовах війни: легко про серйозне".
Брошура-порадник у легкій для дитячого сприйняття формі дає змогу школярам дістати уявлення про причини виникнення надзвичайних ситуацій, особливості їх перебігу та прояву, а також засвоїти алгоритм дій, які знижують ступінь ризику для життя та здоров'я. На сторінках порадника розповідається, як підготуватись до евакуації, які речі першої необхідності потрібно підготувати на випадок НС, як перетворити підвал на укриття, що робити, коли пролунав сигнал-попередження, та багато іншого.
Одна з упорядниць посібника, програмна директорка ГО "Елеос-Україна" Олена Танасійчук зазначила: на 60 сторінках вони доступно розповіли підліткам не лише про те, як їм діяти у критичних ситуаціях, а й як комунікувати в цей час із родиною, подбати про братів та сестер, про інші важливі моменти. Звісно, ця книжка — не панацея від усіх небезпечних ситуацій, але в ній зібрано життєво необхідні поради для різних випадків — помічні і навіть рятівні.
Електронна версія практичного порадника "Як вижити під час надзвичайної ситуації та під час війни: легко про серйозне" знаходиться у вільному доступі за посиланням.
Яким би не був розвиток подій, усім нам треба пам'ятати: той, хто підготовлений – не панікує, а допомагає собі й іншим. Від впевнених зважених дій батьків та інших дорослих членів родини залежить психологічна стабільність дітей під час надзвичайної ситуації.
Перш за все, на сімейній нараді треба поговорити з рідними та дітьми про дії кожного у випадку надзвичайної ситуації:
Розкажіть про цей план усім членам родини. Добре було б прописати його і покласти листок у "тривожну валізу".
Крім того, з дітьми також треба проговорити:
Навіть якщо у вас "тривожна валіза"/рюкзак не зібрані, саме знання, що для них потрібно, вже мобілізує. А ще краще, зважаючи на тяглість війни (в тому числі інформаційної), такі рюкзаки все ж таки підготувати й залишатися з цього приводу спокійним.
Щоб не посилювати тривогу, Світлана Ройз пропонує замінити назву "тривожний рюкзак" на "рюкзак безпеки". Також треба розповісти дитині, що саме буде у рюкзаку та навіщо:
У дитини можна запитати: "А що б ти поклав/-ла насамперед? Що для тебе найважливіше?"
Пам'ятайте: більше двох кілометрів малі діти пішки не пройдуть навіть із таким рюкзачком. Цілком можливий варіант — ви будете нести як рюкзак дитини, так і її саму, якщо вона дуже стомиться чи погано почуватиметься.
Якщо у вас є немовля/та, врахуйте, що в дорослий рюкзак ви окремо маєте покласти і "дитячий модуль": змінний одяг і білизну, підгузки, дитяче харчування, всі інші дитячі ліки.
Що повинно бути в рюкзаці безпеки для дорослого, "Рубрика" розповідала тут.
У мережі можна знайти багато рекомендацій для людей на випадок надзвичайних ситуацій. А ось плану по убезпеченню домашніх улюбленців фактично немає. Такий план розробила всеукраїнська гуманістична спільнота UAnimals. Заручившись порадами волонтерів та ветеринарів, вона підготувала рекомендації щодо домашніх тварин, які для багатьох є також членами родини, фактично такими ж малими дітьми.
Перелічені рекомендації актуальні завжди, тож будуть корисні за будь-яких обставин.
Цією нагородою було відзначено українське громадянське суспільство “за його відважну діяльність в часи війни” 20-22… Читати більше
Сергій Каліцун з Васильківської громади, що на Київщині. Своє поранення, яке призвело до ампутації ноги,… Читати більше
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.