fbpx
Сьогодні
Екорубрика 17:30 26 Сер 2022

Війна і ліс: скільки дров потрібно Україні для нового опалювального сезону та які є екологічні рішення?

Біологи критикують рішення Держлісагентства збільшити вирубку лісів, але в установі не бачать інших альтернатив. Де знайти золоту середину, щоби не замерзнути взимку та не знищити ліси?

English version here

Фото: Рубрика

Фото: Рубрика

У чому проблема?

путін уже розпочав енергетичну війну проти Європи та, напевно, спробує взимку залишити українські міста без тепла, завдаючи спрямованих ударів по інфраструктурі.

Про модульні мобільні котельні, які працюють на різних видах палива та які можна оперативно під'єднати замість пошкодженого обладнання, ми писали в минулих матеріалах, й уряд уже виділив кошти на закупівлю значної кількості таких котелень.

Це вчасне й далекоглядне рішення, але для забезпечення мобільних котелень потрібен достатній обсяг альтернативного палива — вугілля, дров, соломи тощо. Експерт з екологічного моніторингу Максим Сорока зазначав, що викиди в повітря у зв'язку з використанням таких видів палива збільшиться в рази, і зазначив, що іншої гідної альтернативи ми не маємо. Це, за його словами — вторинний ефект від війни, який полягає, по-перше, у збільшенні шкідливих викидів у повітря, а по-друге — у збільшенні рубок лісів.

Щоби не замерзнути взимку, нам потрібно понад 7 мільйонів кубометрів лісу

І якщо говорити про збільшення викидів ми зможемо лише взимку, то збільшення рубок лісів розпочалось уже зараз. Держлісагентство вже зібрало заявки на постачання дров майже з усіх регіонів країни. Загальний обсяг заявленої потреби — понад 7 млн кубометрів. Це в декілька разів більше, ніж зазвичай за опалювальний сезон використовують українські споживачі. Лише Донеччина, де руйнування інфраструктури найбільші, потребує понад 700 тис. кубометрів. Миколаївщина — понад 400 тис. кубометрів. Одещина — понад 300 тис. кубометрів.

Збільшити заготівлю дров не так просто. Ліс — це наше природне надбання, яке має охоронятися законом, і просто "пустити його під сокиру" не вийде, адже ми маємо дотримуватися принципу невиснажливих методів лісокористування, що означає не забирати з лісу більше ресурсу, ніж може відновитись за той самий термін.

Це складна задача. Але рішення є.

Війна і ліс: скільки дров потрібно Україні для нового опалювального сезону та які є екологічні рішення?

Яке рішення?

Україна недовикористовує свій лісовий ресурс

Про такий несподіваний факт зазначають у Держлісагентстві та пояснюють: за розрахунками фахівців, у середньому на гектар лісу приростає близько 4 кубометрів деревини (у Карпатах — 6–7 кубів, у південних регіонах — 2–3 куби). Площа українських лісів становить приблизно 10 млн гектарів, отже щорічно в нас з'являється 40 млн кубометрів деревини. Заготовляється лише половина — 20 млн кубометрів. А що з іншим ресурсом? Він старіє, всихає, відмирає, падає, гниє. В основному це важкодоступні ділянки в горах, заболочені ділянки тощо. Отже, перше рішення — це резерв, який поки не забирають внаслідок недостатньо розвинутої лісової інфраструктури. За попередніми оцінками, це додатково 2 млн кубометрів дров.

Друга можливість збільшення заготівлі активізація догляду за лісом. У 2020 році в Україні було зменшено нормативний показник повноти насаджень, тобто густоти стояння дерев у лісі. Відповідно, з'явилася можливість у збільшенні обсягів проріджування та прохідних рубок (догляду за лісом). За розрахунками наших фахівців, це дасть можливість додатково заготовити ще 4 млн кубометрів дров.

По-третє, є суттєві резерви санітарних рубок та колосальні резерви тріски. А — це мільйони тонн залишених у лісі відходів. На перероблювання йде приблизно 300 тис. кубометрів, тож лишається ще півтора мільйона кубометрів тріски. За словами голови Державного агентства лісових ресурсів України Юрія Болоховця, Держлісагентство готове інвестувати в перероблення та переробляти весь обсяг, якщо котельні погодяться купляти це паливо.

Отже, лісова галузь готова знайти для країни необхідний обсяг дров без шкоди лісовому фонду. У Держлісагентстві зазначають, що нарада з головними інженерами обласних управлінь уже проведена, і процес відведення додаткових насаджень під заготівлю триває.

А це точно спрацює?

Але заготівля — це лише частина питання. Дрова завжди в основному купували місцеві мешканці або громади. Купували в місцевих лісгоспів, і все відбувалося на місцевому рівні. Налагодженої системи дистрибуції, доставки в інші регіони не існувало, адже в цьому не було потреби. Але цього року нам доведеться переміщувати сотні тисяч кубометрів дров із заходу країни в найбільш постраждалі від війни регіони, створювати на місцях стратегічні "аварійні" резерви, розподіляти паливо між побутовими споживачами та комунальниками — виникають певні логістичні проблеми.

У лісгоспів півдня та сходу сьогодні немає достатньо ресурсу, щоби забезпечити колосальні потреби місцевого ЖКГ в паливі. Такі потреби спричинені руйнуванням газових мереж та котелень, тож владі на рівні регіонів доречно розглянути можливість проведення централізованих закупівель і формування системи розподілу ресурсу на місцях.

Ще один важливий аспект — тарифи на перевезення. Лісгоспи забезпечать ресурс для постраждалих регіонів за доступними цінами. Водночас доставляння соснових дров залізницею з Волині на Миколаївщину чи не втричі збільшить вартість кубометра дров. Тож у Держлісагентстві підганяють: системні постачання важливо налагодити сьогодні, не очікуючи на ажіотажний попит напередодні початку сезону в жовтні-листопаді. До того ж потрібно враховувати, що ціни на деревину зростають.

Проти заготівлі "зайвої" сировини виступають і екологи. Ми запитали біолога з Української природоохоронної групи Єгора Гринника про те, наскільки безпечні запропоновані способи заготівлі деревини для довкілля. 

Війна і ліс: скільки дров потрібно Україні для нового опалювального сезону та які є екологічні рішення?

То де рішення?

Перше рішення Держлісагентства — це загальне збільшення рубок лісів. Єгор Гриннник вважає, що наміри збільшувати обсяги рубок, про які говорять як голова ДАЛРУ, так і міністр захисту довкілля — це небезпечна історія.

"По-перше, ніхто напевно не знає, скільки деревини в Україні приростає, а скільки фактично вирубується. Якісна та чесна інвентаризація лісів і досі не проведена. При цьому обсяги тіньової заготівлі можуть сягати мільйонів кубометрів, хоча це також ніхто не рахував. У таких умовах взагалі неможливо говорити про те, що Україна недовикористовує якийсь там ресурс.

Та й взагалі, ліс — це не просто кубометри деревини. Навіть якщо в європейських країнах дійсно рубають більше — це не значить, що ми маємо на них рівнятися. Через великі обсяги рубок багато європейських країн перетворили свої ліси з повноцінних природних екосистем на плантації, які сохнуть в умовах зміни клімату. Вони вже визнали свою помилку. Наша влада чомусь хоче наступити на ті ж самі граблі", — каже експерт.

Єгор звертає увагу на те, що раніше лісгоспи були хронічно не зацікавлені в продажі дров для населення або соціальних установ.

"Бо ціна низька, мало можливостей для маніпуляцій. Тому в багатьох українських лісгоспах після рубок залишаються купи дров, які лісівникам просто не хочеться вивозити з лісу. Вони там гниють, а десь поряд уже проводяться нові рубки", — пояснює він. Але цілком можливо, що ситуація зміниться на краще, і разом із підвищенням ціни на деревину зацікавленість у її продажі населенню в лісників виросте, і "зайва" деревина, що не використовувалася раніше, справді з'явиться.

Які ліси можна вирубувати та чому?

Найбільшій критиці еколога піддалося друге рішення Держлісагентства.

"Вирубка "важкодоступних та заболочених лісів" — це природоохоронний суїцид, — каже Єгор Гринник. — Це знищення залишків найцінніших природних лісів України, до яких ще не дотягнулася "господарська" рука лісівників. І таке знищення вже відбувається. У Європі такі ліси намагаються берегти, як зіницю ока. Україна — пускає їх на дрова".

Втім, враховуючи нагальну потребу України в паливі, як зазначає Максим Сорока, потреби людей ідуть першими. Шкода довкіллю — це в критичних умовах друге питання. До того ж говорити, що "все пропало", зарано. Альтернативним місцем для вирубування деревини, на думку Єгора Гринника, можуть стати штучні монокультурні ліси, які й без того схильні до зникнення через те, що самі по собі не є стійкою екосистемою. Те саме стосується й рішення Держлісагентства щодо активізації догляду за лісом та прорідження густоти лісів:

"Це ок, якщо догляд відбуватиметься в штучних лісах, які його потребують, а не в залишках старих природних лісів", — каже експерт.

Війна і ліс: скільки дров потрібно Україні для нового опалювального сезону та які є екологічні рішення?

Яке рішення просто зараз?

  • Не обов'язково палити деревину, паліть пелети. Це вид палива, що виготовляється з "відходів" — лушпиння соняшника, невживаних у їжу частин сільськогосподарських рослин, соломи. Деякі види пелет також виготовляють із відходів, що залишаються після перероблювання деревини — кори, тирси, опилок.

Якщо порівнювати з вугіллям, то пелети здатні виділяти в процесі горіння стільки ж теплової енергії, але з меншим рівнем вуглекислого газу. 

Цей спосіб підійде тим, хто має навіть звичайну піч у приватному будинку, проте найбільш ефективно використовувати пелети, встановивши спеціальний кошик в топку печі, який не дає капсулам, що не до кінця перегоріли, провалюватись у зольник. Інструкція, як встановити пелетний пальник, є тут

  • Індивідуальні конвектори. Вони працюють на електриці, та вважаються одним із найдешевших способів опалення. Встановлюються в кімнатах під вікнами, та виглядають іноді навіть краще, ніж звичайні батареї: як керамічна плита, або трубчасте панно. Для тих, хто не планує ремонт, є мобільні конвектори.
  • Якщо опалюєтесь дровами — купуйте законно вирубану деревину. Зробити це можна у лісництві, для цього зверніться до найближчого для вас лісгоспу, та подбайте про те, щоб транспортувати деревину, адже скоріш за все, вам доведеться робити це самостійно.

У Державному агентстві лісових ресурсів також анонсують новий онлайн-ресурс "ДроваЄ", через який можна буде закупити деревину. Запуск планується до початку опалювального сезону.

1
1645

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: