Як привчити все місто сортувати сміття: досвід Вишгороду

У Вишгороді понад 70% населення сортують сміття, а школярам та дошкільнятам розказують про відходи у цікавій та креативній формі. Цей кейс можна назвати ідеальним у тому, як реалізувати ефективну комунікацію між владою, громадою та бізнесом і побудувати сортувальну інфраструктуру у місті. Для того, щоб з'ясувати, як працюють ефективні комунікації у питаннях поводження з відходами та роботи з населенням, "РУБРИКА" зустрілась з Валерією Гончаренко, головою організації "ЧИСТО. Вишгород" та експерткою у сфері поводження з відходами. 

ЯК ОРГАНІЗУВАТИ СОРТУВАЛЬНУ ІНФРАСТРУКТУРУ У ГРОМАДІ

Проект ініціювала Українська пакувально-екологічна коаліція, куди входять близько 20 виробників упаковки, які по суті фінансують всі процеси у проекті. Конкретно запровадження у Вишгороді профінансували 5 компаній. Був підписаний меморандум між Міською радою, Коаліцією та перевізником. Цим проектом ініціатори хотіли показати, як працює система розширеної відповідальності виробника. Така система існує у 28 країнах Європи і є вкрай необхідною Україні. Чекаємо, коли нарешті у ВР приймуть рамковий закон "Про відходи" і така система запрацює по всій країні.

"За кошти коаліції були оплачені контейнери, налагоджено вивіз, створені освітні програми. Зробити проект успішним  було дуже непросто, це болюча тема і окрема. Ми підключилися майже одразу до роботи з населенням, як місцева екологічна організація.

 Ми у Вишгороді напрацювали вкрай цінний досвід. Особисто я працювала із запереченнями населення. Цей термін я інтегрувала у тему поводження з відходами зі своєї професійної діяльності маркетолога. Адже як і у продажах, тут так само є така робота і вона – основна. У нас був реальний супротив, люди писали "приберіть це з мого двору", " що мені за це буде ", "де мої гроші за сміття" . Я особисто заглядала у контейнери і дивилась, що люди кладуть і як сортують. Мені було важливо розуміти як працюють ті чи інші комунікаційні інструменти.  Врешті решт, за 2 роки люди навчились сортувати", – ділиться спогадами Валерія.

У перспективі ініціатори хочуть масштабувати такі проекти по всій Україні. Але є багато проблем: за рахунок того, що перевізник знаходиться у Бучі, то всі витрати на піар, комунікації, контейнери (один коштує 16 тисяч гривень, а у нас в місті їх 240), витрати на паливо-перевзення, не покривають, або в нуль, то це люди дуже добре посортували. Також у нас є проблема з будівельними, великогабаритними відходами. Люди просто викидають на вулицю дивани, холодильники, вікна. Ця проблема має бути вирішена якомога швидше. Я вже була у міського голови та надала свої пропозиції, адже мені боляче на це дивитись.

Є ще плани у міського голови, щоб місто почало заробляти – встановити сортувальну лінію на полігоні. У нас 2 полігони, але полігон у Нових Петрівцях в аварійному стані та йде під закриття. 

Валерія Гончаренко ніколи нікому не каже, що сортування врятує планету. Це – неправда, нас врятує свідоме споживання, не купувати по 10 айфонів, по 500 пакетів і безкінечні купи речей.

Коли:

✅ ми відмовимось від того, що нам не потрібно, 

✅ всі будемо сортувати, компостувати, 

✅ в Україні буде розроблена комплексна система поводження з відходами,

тоді ми перестанемо захоронювати тонни, мільйони-мільйони тонн. 

 "Я завжди лобіюю таку систему. Не одне сортування, не одне компостування, а щоб у нас, як у Швеції, залишився один відсоток сміття, яке будуть захоронювати. А не так як зараз ми захоронюємо 96 відсотків", – каже Валерія.

Пару тижнів тому ми ініціювали обмеження обігу поліетиленових пакетів та одноразового пластику у м. Вишгород. Зробили відповідне звернення до міського голови та наразі чекаємо реакції та конкретних дій. Цю ініціативу ми підхопили у колежанок із Миргорода, у яких на рівні політик було прийняте рішення про обмеження обігу одноразових пластиків. Миргород дуже схожий на Вишгород, тому ми захотіли зробити це й і у нашому місті.

ЯК ЗАЙМАТИСЯ ЕКОПРОСВІТНИЦТВОМ?

ГО "ЧИСТО.Вишгород" починала свою роботу з розробки просвітницьких програм, а завдяки тому що, каже Валерія Гончаренко, були спонсорські кошти, то створили мультфільм для дошкільнят, методичні матеріали, екоуроки у школах. Наприклад, наші волонтери зняли відеоуроки, які ми безкоштовно надаємо на запит всій Україні. Станом на сьогодні їх подивились 400 тисяч дітей із 200 сіл, міст та ОТГ нашої країни. Цим форматом ми пришвидшуємо екопросвітництво та досліджуємо у яких містах є найбільший попит на нього.

Була розроблена інтегрована програма "Екомісто Вишгород", презентована минулого року, в межах якої проводять тренінги для вчителів, коли дисципліни щодо поводження з відходами розповідаються в цікавій формі, вони інтегруються в освітній процес. 

Наступного року ми будемо працювати на обласному рівні і створювати нові освітні екологічні програми для цілих районів разом з департаментом екології та природних ресурсів при КОДА.

ЯК МІСТУ ЗАРОБИТИ НА СОРТУВАННІ?

Взагалі проект зі збору відходів упаковки у Вишгороді вже фактично перестав бути пілотним. Ініціатори ставили собі на меті реалізувати його за 5 років, щоб випрацювати певну модель та масштабувати його країною. Головна проблема проекту – вивіз. Люди були демотивовані, що вони посортували, а сміття не вивезли, це була як особиста образа. Валерія каже, що були випадки, коли вона заходила у приміщення, а їй нагадували, що десь за адресою не вивезена вторсировина з контейнерів. Громадська організація, каже Валерія, – це як фундамент, комунікатор, на якому все  будується. Адже між усіма стейкхолдерами постійно виникають труднощі – вони не чують один одного.

Минулого року у Вишгороді зробили велике дослідження, яке показало, що 74% вишгородців, а це кожен третій, сортує відходи. Це реально. І це показник роботи як нашої організації, так і всіх зацікавлених сторін.

Міська рада планує заробляти у майбутньому, але Валерія як експерт намагається приземляти чиновників, адже є такі поняття, як вартість вторинної сировини, інфраструктура, аварійні полігони, інші проблеми з відходами, на що всі сили варто покласти. 

"Нещодавно я почула від міського голови, що вони хочуть закопати всі смітники під землю, сміття з яких йде на полігон. А я не розумію, навіщо це робити. Мене, як експерта, це дуже дивує, от у Львові воно красиве, але не на часі. У деяких областях вже впроваджені регіональні плани поводження з відходами. В Київській області буде цілих 10 кластерів, дуже велика і об'ємна тема. Зараз бачу катастрофу в Нових Петрівцях. Два роки підряд ми знімаємо цей полігон з дрона, щоб бачити динаміку зростання відходів. Цього року ми були шоковані, адже гори сміття стали вдвічі більшими. Вже люди з колодязя воду не п'ють", – каже експертка. Для того, щоб почати вибудовувати систему поводження з відходами у будь-якому місті, треба взяти регіональний план управління відходами, відкрити, подивитись план на своє місто, зібрати команду, яка займатиметься тільки управлінням відходами (це може бути ГО), знайти кошти на інфраструктуру, налагодити вивіз, налагодити комунікаційну стратегію (найважливіше) і слідкувати, щоб вивозилось сміття. Люди повинні бачити, що все працює, люди готові змінюватись та співпрацювати, але вони повинні бачити результати цих дій. 

ЯК КОМУНІКУВАТИ З МІСЦЕВИМИ ЧИНОВНИКАМИ?

Коли ГО "ЧИСТО. Вишгород" починала свою роботу, вони діяли наступним чином: брали і просто заходили до чиновників у кабінети. Секрет у тому, що експерти "ЧИСТО. Вишгород" ніколи з ними не сварились публічно. Це наше правило номер один, зізнається Валерія. Якщо ми хочемо посваритись, ми приходимо, закриваємо двері, сваримось, а потім посміхаючись виходимо назад. Тому зараз "ЧИСТО.Вишгород" є впізнаваною та поважною організацією, представниці якої працюють по всій Україні і комунікують з селами, РДА та ОТГ. 

ЯК ВИГЛЯДАЄ ІДЕАЛЬНА КОМАНДА ЕКО ГО?

Є певна ідеальна структура. У правлінні повинно бути 4-5 людей, які будуть вести основні напрямки. Сама команда 10 людей: 5 членів правління, п'ятеро – волонтери. У нас була така команда, але у волонтерстві є нюанс: люди з часом вигорають, десь приблизно через рік. Після вигорання вони починають шукати щось інше, змінювати напрямки. Я таке бачила неодноразово. Насправді, побудувати сильну команду у громадському секторі вкрай важко, але ми постійно доводимо, що можливо. Піарник повинен бути, комунікації – це важливо. Лідер має бути, адже все на ньому тримається, як на платформі. Коли ти лідер великої команди, ти повинен відчувати, що у тебе відбувається у кожному куточку, тобто бачити все, вчитись, щоб бути компетентним, щоб бути прикладом і щоб за тобою люди йшли. У когось сімейні проблеми, хтось втомився, лідер повинен затикати ці дірки: якщо хтось випав, ти повинен брати це на себе. Юрист – обов'язково. Без якісного адміністрування та роботи з владою – нічого не станеться.

"ЧИСТО.Вишгород " створили тренінг " Успішна екологічна ГО ", бо "коли ми почали їздити по Україні, то в регіонах немає розуміння, що варто створювати ГО і навіщо вони потрібні. Десь навпаки – велика потреба у ГО, але люди не знають яким чином її створювати та керувати. Моя команда зараз складається із співзасновниць. Галина Дубина – екотренерка, блогерка, вона працює з дітьми, вона у нас "ЧистоФея" та представниця місцевого бізнесу. Наталя Руденко у нас відповідає за зв'язки з громадськістю, веде всю юридичну роботу та комунікації з владою на всіх рівнях. У мене відповідальність – проектна діяльність, повне управління та експертна діяльність, а Оля Фурдило зараз у декреті, займалась повністю роботою з волонтерами, була як маркетолог та комунікаційник. Цінність номер один нашої організації – це компетентність. Ми постійно вчимося, адже це вкрай важливо. На нас дивляться люди і ми маємо відповідати їх очікуванням ", – розповідає Валерія. 

"Ми стали на ноги як ГО за власні кошти. У мене є робота, яка приносить гроші – це піар-агенція, але з часом я почала розуміти, що на роботу витрачаю 30% часу, а на громадську діяльність – 70%, буває і більше. Багато часу забирає різнопланове навчання, але я не можу жити без цього. Це дуже важко, тому я поставила собі за мету вийти до кінця року 50% на 50%, щоб і гроші заробляти і громадською роботою займатися без збитків для родинного бюджету", – розповідає Валерія. 

За її словами, вони зараз активно співпрацюють з РДА, Вишгородською міськрадою, Київською обласною державною адміністрацією та Департаментом екології та природних ресурсів при КОДА, а також входять до робочих груп з розробки Стратегії регіонального розвитку та Регіонального плану управління відходами Київської області.

НЕЗРУЧНІ ЕКОАКТИВІСТИ: ЯК БУТИ

"Бути незручною я звикла", – каже Валерія. – Я є членкинею трьох громадських рад у області і це дуже загартовує.  У мене жорсткий характер, я постійно кажу все в обличчя. Були конфлікти з іншими організаціями. Я вирішила для себе так, що громадська діяльність повинна приносити задоволення, тому ми з дівчатами вирішили, що не працюватимемо з людьми, з якими нам не комфортно. Ми відмовились від цих людей. З усіма іншими ми ділимось всім, що маємо. Склоки мені не важливі, на це витрачається час. Це хворі амбіції. 

Також ми не співпрацюємо з неетичним бізнесом, з яким у нас різні цінності.

Коли в екоактивісти йдуть, аби заробити собі імідж, то це не є дуже погано. Погано, коли йдуть заробити щось інше. Це для мене неприпустимо. Публічні конфлікти громадських активістів – це жах. Ми були втягнуті у такий конфлікт і я не отримала від цього задоволення. Ми публічно не сваримось, бо це клеймо: "ви – неадекватні". 

Саме тому я не дуже люблю, коли мене називають активісткою. Я вважаю себе керівницею інституту громадянського суспільства та змінотворцем країни, яку дуже люблю.

Дивіться також фільм-репортаж проекту Екорубрика з одного з найвідоміших сміттєзвалищ України. Що відбувається за парканом Макухівського звалища та як зробити його безпечним?