Закрити небо своїми силами: як і коли Україна отримає сучасні винищувачі
Коли Україна отримає F-16
"Сьогодні 11 країн-партнерів і Україна підписали меморандум, який визначає умови. Я особливо вдячний Данії та Нідерландам за виняткове лідерство у цьому процесі", – написав міністр оборони Олексій Рєзніков з Вільнюса 11 липня.
Справді, на саміті Україна не отримала такого бажаного запрошення до НАТО, зате остаточно оформився блок країн, які допомагатимуть нам отримати винищувачі F-16 і все необхідне для них.
Знайомтеся: Данія, Нідерланди, Бельгія, Канада, Люксембург, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Велика Британія і Швеція.
Можна навіть приблизно вирахувати, скільки буде літаків. Тут діє принцип "що більше, то краще", але поки Україна розраховує на 40-50 винищувачів F-16. Втім, за оцінкою видання Defence Express, у "першій партії" наші ВПС можуть отримати 24-36 літаків.
Анонімні західні посадовці розповіли виданню Politico, що це станеться на початку 2024 року. На саміті НАТО у Вільнюсі голова нашого МЗС Дмитро Кулеба назвав схожий час: січень-березень 2024 року.
Правда, уточнив, що строки можуть змінитися. Річ у тім, що "трансфер" винищувачів F-16 – складна операція, адже потрібно не лише привезти літаки, а й навчити пілотів, наземних техніків та підготувати інфраструктуру в Україні.
Американці тим часом оптимістичні, і координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки США Джон Кірбі каже, що F-16 можуть з'явитися в Україні навіть до кінця цього року. Але це все одно пізніше, ніж треба – за словами головнокомандувача Валерія Залужного, винищувачі були б важливою зброєю для контрнаступу.
Головні сподівання поки на Нідерланди та Данію (але і про США не забуваймо)
Саме так, головними "літакодавцями" поки виступають Нідерланди. За даними Bloomberg, Амстердам погодився на це ще у травні.
Королівство має 42 винищувачі F-16: 24 літаки у ВПС країни, а решту – вже зняли з озброєння і хотіли продати приватній компанії Draken International. Але у травні Нідерланди різко передумали та скасували угоду про 18 літаків (найпевніше, вони і поїдуть до України).
Можливо, згодом наші ВПС отримають й інші 24 винищувачі. Адже до середини 2024 року Нідерланди хочуть взагалі прибрати F-16 зі своєї армії, бо їх замінять надсучасні F-35.
Схожа ситуація і у данців: теж є літаки F-16 (30 машин) і план відмовитися від них заради F-35. Щоправда, це мало статися аж у 2025 році, але перші F-35 з'являться вже в цьому році, тому скандинави можуть і "пришвидшитися".
Раніше, Копенгаген погоджувався передавати винищувачі Україні, і взагалі скандинавська країна – один із лідерів "коаліції винищувачів".
А от інші союзники поки не такі рішучі. Наприклад, поляки не поділяться жодним зі своїх 48 винищувачів F-16. У них поряд Білорусь і Кролевецька область рф, а у грудні російська ракета Х-55 непоміченою долетіла до центральної Польщі. Не дивно, що Варшава хоче бути максимально озброєною (тому купує додаткові бойові літаки аж у Південній Кореї). Але модернізовані МіГ-29 нам можуть відправити.
У Бельгії сусіди значно кращі, але винищувачі країна не дасть – мовляв, вони потрібні, щоб захищати повітряний простір Бенілюксу(!) та балтійських країн. Португальці теж говорять про обороноздатність (втім, запчастинами готові ділитися).
Румунія і Туреччина самі скуповують бойові літаки, а Греція, хоч і має понад 150 винищувачів, не передає Україні сучасну зброю. Ще менше шансів отримати F-16 від неєвропейських країн на зразок Ізраїлю, Єгипту, Південної Кореї чи Чилі, котрі з різних причин лишаються нейтральними у цій війні.
Окремо стоять Сполучені Штати Америки, які "офіційної" участі в коаліції не беруть, але мають аж 936 винищувачів F-16. Зрозуміло, США не планують роззброюватися, зате могли би без відчутної шкоди для своїх ВПС передати 30-40 літаків Україні.
Втім, для Америки це дражлива тема, адже у Вашингтоні постійно остерігаються спровокувати росію, а критики президента Джо Байдена люблять заявляти, ніби він витрачає на Україну забагато грошей.
Однак є підстави сподіватися, що саме Штати забезпечуватимуть наші F-16 пальним, ракетами, бомбами та запчастинами з власних запасів. Бо навряд чи Данія або Польща зможуть закрити всі потреби своїми силами.
Головна проблема (але її вже вирішують) – не літаки, а пілоти
Відмінність від ситуації з умовними "Леопардами-2" у тому, що танкістів готують самі армії на власних полігонах. А от майбутніх льотчиків мають вчити сертифіковані інструктори, котрі є не в кожної країни. Плюс потрібні навчально-тренувальні літаки, як-от двомісна версія F-16, де пілот літає з інструктором.
В результаті місць менше, ніж "вступників", тому проблема під назвою "літаки є, а пілотів вчити ніде" виникала навіть у Румунії, повноправного члена НАТО. Союзники зрештою знайшли місця для українських пілотів, але вийшла затримка, і замість червня навчання стартує у серпні.
Отож, група наших пілотів поїде до вже згаданої Румунії і почне підготовку там. У південних сусідів є літаки F-16 та інструктори, допомогти обіцяє компанія Lockheed Martin (виробник винищувачів). Румуни навіть наймуть приватну компанію Draken International, яка теж готує бойових пілотів.
Данці беруть на навчання 10-12 українських льотчиків, вже визначили і місце: авіабаза Скрюдструп. Поляки також готові допомагати, але деталями не діляться. Раніше готувати наших пілотів зголошувалися і португальці з норвежцями.
Ба більше, 20 пілотів наших ВПС, за словами посла України у Великій Британії Вадима Пристайка, пройдуть навчання у Сполученому Королівстві. Цікаво, що у британців немає жодного F-16, тож найпевніше, йтиметься про теоретичну підготовку на зразок тієї, що проходять водії в автошколах перш ніж сісти за кермо.
Словом, зараз перша група українських пілотів вже зробила "домашнє завдання" (себто вивчила авіаційну термінологію рідною для F-16 англійською мовою), залишилося дочекатися поїздки за кордон.
Ще одна проблема вирішилася, коли 16 липня радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван підтвердив, що Америка дозволяє європейцям тренувати наших льотчиків (без цього Данія та інші країни не мали права діяти). Якщо минеться без надзвичайних ситуацій, є гарні шанси таки почати у серпні.
А завершити – у січні. Адже, за словами начальника авіації Командування ПС ЗСУ генерала Сергій Голубцова, американці були готові підготувати наших пілотів за менш ніж пів року. Міністриня оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен прогнозувала трохи довший процес (6-8 місяців), але цифри загалом схожі.
До речі, паралельно союзники навчатимуть і наземний персонал, адже F-16 треба обслуговувати, заправляти, оснащувати ракетами та бомбами, а іноді й ремонтувати. Авіатехніків раніше погодилися тренувати Польща, Португалія та Норвегія (скандинави вже списали ці літаки, але досвід лишився). Канада допоможе підготувати наші аеропорти для прийому F-16. Ймовірно, Люксембург допомагатиме іншим країнам, адже його ВПС має лише один транспортний літак.
Тож лишилася єдина загадка: роль Швеції. Скандинави теж готові тренувати наших льотчиків, але на своїх винищувачах JAS-39 Gripen. Це перемога, проте надавати самі літаки Стокгольм не планує.
Як варіант, Швеція може чекати, доки її візьмуть до НАТО, і лише потім оголосить про допомогу винищувачами. Сусідня Фінляндія виставила таку умову, коли Україна просила "Леопарди-2". У шведів є 96 винищувачів і теоретично, вони можуть передати умовні 16 JAS-39, замовивши нові у виробника.
Як F-16 допоможуть на полі бою: відженуть російські літаки і битимуть ракетами здалеку
Одразу попередимо: F-16 не стануть суперзброєю, з якою українська армія блискавично дійде до Криму. Західні літаки принесли США та союзникам легку перемогу під час "Бурі в пустелі", але там коаліція задіяла багато сотень бойових машин, а іракці мали слабку авіацію та ППО.
Втім, від цього F-16 не стануть менш важливими: вони критично потрібні, аби "закрити небо" над передовою та кордоном. Так, наша ППО захищає тил і не дає росіянам залітати вглиб країни, зате біля лінії фронту рф на повну користується перевагою в авіації, аби запускати ракети і скидати планерні бомби на наші війська (це вже стало проблемою при контрнаступі).
А українські ВПС не можуть відбити ворога, бо у російських винищувачів потужніші радари і далекобійніші ракети, тобто агресори першими засікатимуть українські літаки і безкарно стрілятимуть у них здалеку.
Зате з F-16 баланс хитнеться у наш бік. Сучасніші радари дадуть українським пілотам шанс вчасно помітити росіян. А для атаки у наших авіаторів будуть ракети AIM-120 AMRAAM – вони можуть пролетіти до 160 кілометрів та діють за принципом "вистрелив і забув" (простіше кажучи, самі переслідують ціль).
До речі, проти вертольотів AIM-120 теж працює, і це гарні новини для ЗСУ, адже рф дедалі частіше використовує свої Ка-52 проти української бронетехніки. За межами поля бою F-16 може збивати російські крилаті ракети та дрони.
"Інтеграція авіоніки, систем озброєння та зброї – на десятиліття попереду того, на чому вони літають зараз. Буде більша спроможність, більша дальність радара, більша дальність озброєння", – пояснив генерал Філіп Брідлав, колишній верховний головнокомандувач сил НАТО у Європі, хоч і додав, що F-16 – не панацея.
Крім суто винищувальних вильотів, F-16 може діяти в ролі штурмовика: ракети Maverick прицільно вражають наземні цілі за понад 22 кілометри, вже знайомі нам HARM-88 та керовані авіабомби теж ефективніші, якщо запускати їх із "рідного" літака. Загалом винищувач має 9 підвісок для ракет чи бомб.
Ну а в майбутньому F-16 може стати головним носієм далекобійної зброї для ЗСУ. У США та союзників на такий випадок є аналоги британських Storm Shadow, крилаті ракети SLAM-ER і JASSM. Перша з них дістає за 280 кілометрів, друга може пролетіти вже 370, а її покращена версія JASSM-ER – понад 900 (тобто випущена над Хрещатиком ракета досягне цілі у Севастополі). Ними українські ВПС зможуть вразити російський штаб, склад чи базу в будь-якій точці України.
Звісно, Україні ще доведеться переконати союзників надати цю зброю. Але США закуповували близько двох тисяч тих же JASSM'ів і мали плани на ще 10 тисяч, тож це точно не такий дефіцит, як знамениті ATACMS. Ще на F-16 можна повісити протикорабельну ракету Harpoon, і дістати російські кораблі, які обстрілюють Україну.
А в майбутньому є шанс отримати додаткові літаки
Так, Україні потрібно ще більше винищувачів, адже хоча F-16 круті, у росії одних лише Су-34 та Су-35 – біля трьох сотень. Зате можна сподіватися, що 40-50 літаками все не обмежиться.
Адже країни-операторки F-16 на зразок Польщі, Бельгії чи Португалії поступово знімають їх з озброєння та переходять на F-35. І в України з'явиться шанс переконувати союзників та забирати літаки собі. Це буде повторення "танкової коаліції", коли кожна з держав ділилася невеликою партією машин, але в результаті виходили десятки "Леопардів".
Тут Україні дуже допоможе компанія Lockheed Martin, котра готова будувати нові літаки для держав, які передадуть нам свої F-16 (це вигідно, бо умовна Бельгія подарує вживані винищувачі, а потім отримає нові).
Інший варіант – домовлятися з американцями. Тим більше, є успішний приклад з бронетехнікою: спочатку нам не передавали нічого, а зараз "Бредлі" і "Страйкери" йдуть десятками у нових пакетах допомоги.
А якщо шукати не лише F-16? Що ж, поки союзники не пропонували нам жоден інший тип літаків. Україна начебто починала перемовини з Австралією, котра списала 41 винищувач F-18, проте виникла халепа з технічним станом машин. Зараз лише 14 з них можна відновити до робочого стану, тож тут варто зачекати нових деталей.
Але розмова про західні літаки остаточно перейшла від дискусій про те, чи надавати їх Україні, до питань "скільки?" та "коли?", і це безумовний крок вперед. Важливо не зупинятися, адже від цього залежать життя українських воїнів.
Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів
