fbpx
Сьогодні
22/03/2019
14:48
курси валют
$26,85/27,15
30,40/30,90
Що відбувається
10:09 24 Жов 2018

Холодна війна 2.0? Що значить вихід США з договору про ліквідацію ракет

Вихід США з договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності визвав багато дискусій у світі. Розглянули, де правда, а де – чергове залякування європейців та американців «великою війною».

Джон Болтон, прихильник виходу США з ДРСМД. Photo Illustration by Kelly Caminero/The Daily Beast

Нещодавні чудернацькі розповіді кремлівського ватажка про масовий вихід росіян до раю після масової загибелі під ядерним бомбардуванням залишили багатьох у тривозі. Цього року вже відбувалися колихання показнику DEFCON в ході квітневих подій війни у Сирії, коли користувачі помітили дивну активність американського «літаку судного дня». DEFCON Warning System відповідно змінили показник можливості ядерної війни з 5 до 4 (на даний момент вже повернулись до «зеленого» показнику 5). Окрім путінських заяв, ми маємо реальні факти того, що загрози ракетних ударів повертаються у реалії сучасних міжнародних відносин у Європі, після довгої відсутності з часів «холодної війни».

Що трапилося?

У суботу, 20 жовтня Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп, виступаючи на мітингу своїх прихильників у місті Елко, штат Невада, підтвердив, що після консультацій прийняв рішення оголосити про вихід з договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД), який Рональд Рейган і Михайло Горбачов уклали у 1987 році. «Вони порушували його протягом багатьох років. Ми не збираємося дозволяти їм порушувати ядерну угоду, брати і виробляти зброю, якої не дозволено нам. Ми повинні далі розвивати цю зброю. Ми закінчимо дію договору та вийдемо з угоди», – заявив Трамп. Питання про денонсацію цього договору розглядалося ще адміністрацією Президента Сполучених Штатів Барака Обами, але США в решті-решт від цього кроку відмовилися через протести Німеччини і побоювання, що це може призвести до «гонки озброєнь». Трамп, однак, вірно відмітив, що доки США вагалося з тим, що роботи, Москва вже розпочала цю саму гонку озброєнь «одноосібно». Звичайно, не варто думати, що рішення Трампа було повністю популярним. З одного боку, це виклик багатьом критикам, хто був обурений його підлабузництвом перед Кремлем у попередні роки. З іншого, тепер до цих критиків приєдналися старі союзники – наприклад, впливовий у Сенаті Ренд Пол, який заявив, що Трамп мав «навіть близько не підпускати Болтона до зовнішньої політики» (натякуючи на те, що саме Джон Болтон розпочав ініціативу виходу з ДРСМД).

І до чого тут Європа?

Європа вже не вперше опиняється поміж «ракетних» конфліктів США з Москвою. Останнього разу Кремль обіцяв усі можливі кари країнам НАТО, які погодилися всього лише на будівництво американських… протиракетних систем (тобто, оборонної інфраструктури проти можливої атаки), конкретно Чеській Республіці. Можна лише уявити кремлівську реакцію на, власне ракетні системи у країнах Центральної Європи… а можна не уявляти, а просто почекати: адже Республіка Польща вже надала до США запит на купівлю високомобільної артилерійської ракетної системи M142 або HIMARS (у такому випадку Польща стане другою після Румунії країною колишнього «східного блоку», яка придбала американський HIMARS – ці країни з моменту окупації Криму Москвою працюють над зміцненням протиповітряної оборони, щоб стримувати можливу кремлівську агресію в регіоні).

Не без американської допомоги працює і Україна. Хоча ракетний комплекс «Вільха» збудований саме українськими конструкторами, не забуваймо про «Джавеліни» та офіційне підтвердження щодо скасування мораторія на поставки американської зброї до України. Ще в серпні у Москві нажахалися нової української розробки «Богдана» калібру 155-мм за взірцем НАТО, та взагалі форсування подальшої модернізації ЗСУ перед обговоренням української аспірації до НАТО у 2020 році. До того ж заява Державного департаменту США про те, що Москва робить замало для імплементації Мінських угод, на відміну від України, однак при цьому «сподіваються на те, що конфлікт буде найближчим часом завершений». Стає зрозумілим, що, незважаючи на певну обережність у тому, щоб «не провокувати Москву» зайвими балачками, американці готують Центрально-Східну Європу до можливості найнебезпечнішого військового сценарію московської агресії, надаючи цим країнам реальні можливості у випадку чого зупинити російське вторгнення завдяки розвинутій ракетній техніці.

У той час як Східна Європа стоїть у фарватері антимосковської коаліції, на Заході позиція політиків обережніша. Європейські політики попереджали, що скасування договору може призвести до «нової гонки озброєнь на континенті», яка може загрожувати європейській безпеці (Президента Обаму свого часу такі занепокоєння і зупинили від розриву договору з Кремлем). Уряд Німеччини, наприклад, заявив, що ця угода є важливою для інтересів безпеки Європи, і закликав своїх союзників по НАТО обговорити наслідки цього рішення. Західні союзники також закликали Москву кілька років тому, щоб щоб та «відповідальніше ставилася» до договору. Наслідки рішення США будуть тепер обговорюватися усіма партнерами по НАТО. А от уряд Сполученого Королівства підтримав позицію Вашингтона. Секретар оборони США Каліфорнія Гевін Вільямсон заявив Financial Times, що Велика Британія буде «рішуче» підтримувати рішення керівництва Сполучених Штатів.

А що ж Москва?

Як завжди, відповідає із нахабністю та непотрібним у такій серйозній ситуації сарказмом. Заступник голови московського МЗС Сергій Рябков заявив, що Москва жорстко відповість Вашингтону військовими заходами, при цьому проігнорувавши, власне, заяву Президента США про те, що Москва вже довго порушувала договір: «Ми засуджуємо безперервні спроби досягнення поступок від Росії шляхом шантажу, причому в такому питанні, яке має значення для міжнародної безпеки та безпеки в галузі ядерної зброї  для підтримки стратегічної стабільності… На відміну від наших американських колег, ми розуміємо всю серйозність проблеми та її значення для безпеки та стратегічної стабільності.» Тобто, вимагати від Москви виконувати власні обіцянки – це «шантаж».

Радник Президента США Джон Болтон (активний представник «яструбів», у тому числі давній пропонент виходу з ракетної угоди) вже розпочав переговори у Москві, офіційна тема яких не розкривається, але в Кремлі встигли заявити, що «сподіваються на пояснення» від Болтона щодо виходу США з договору – при тому, що всі пояснення вже надав Трамп у своєму оголошенні. Цілком можливо, що московські керманичі насправді очікували на загострення питання ядерної безпеки: ще 17 жовтня з’явилися повідомлення, що у Калінінградській області РФ були проведені масштабні роботи з модернізації військових бункерів – у тому числі ядерних об’єктів. За супутниковими знімками було виявлено, що модернізацію проведели у Черняховську, на території бази, де розміщена 152-а ракетна бригада російських військових, озброєна ядерними ракетами «Іскандер». Командувач військово-морськими силами США в Європі і Африці Джеймс Фогго коментуючи ці нові факти заявив, що посилення російських позицій у Калінінградській області не зупинить НАТО.

Москва також зробила дивні заяви про те, що вона «розцінить будь-який військовий напад на Білорусь як напад на РФ». По-перше, це і так її прямий обов’язок, оскільки Республіка Білорусь є однією з небагатьох союзниць Москви в її особистій військовій організації ОДКБ. По-друге, окрім Москви, ніхто не має жодної мотивації атакувати чи захоплювати Білорусь. Але цю заяву треба розглядати саме у контексті створення постійної американської бази в Польщі, яку обговорювали Президент США Дональд Трамп і Президент Республіки Польща Анджей Дуда ще 18 вересня у Вашингтоні. Дональд Трамп вже схвалив рішення Варшави про виділення $1,5-2 млрд на будівництво інфраструктури під американську військову базу на території країни, так званого «Форту Трамп» (нині на території Польщі вже дислокуються близько 3,5 тис. американських військовослужбовців).

Чи існує якась реальна загроза глобальної війни?

Так вважають деякі американські військові: за опитуванням Military Times, майже половина американських військовослужбовців вважають, що незабаром США візьмуть участь у масштабних бойових діях, при чому 46% опитаних впевнені, що війна розпочнеться вже в наступному році (у 2017 році такої думки дотримувалися лише 5%). Однак 50% вважають, що війни не буде. Страх перед війною намагається розповсюджувати і Москва – Костянтин Косачов з Ради Федерації заявив: «Тепер перед західними союзниками США постає вибір: залишатися на цьому шляху, можливо до нової війни, або зайняти сторону здорового глузду , хоча б заради самовиживання». Розуміючи свою відсталість перед військовою машиною країн НАТО, Москва намагається лякати світ ядерною війною, вдаючись до найдурніших залякувань та міфологізації реального стану військової ситуації у стані ядерної війни. Адже США мають і розвинену систему захисту від ракет, на відміну від будь-якої іншої країни, та розповсюджують свої технології поміж союзниками. Враховуючі усі можливі американські міри та контр-міри, найбезпечнішим сценарієм для Москви буде, певне, «бомбити Вороніж».

Зрозуміло, що Україна вже де-факто знаходиться у стані війни. І кремлівське залякування світу («fear-mongering») має одну мету – залишити Україну наодинці із Москвою. Шкода, що ця тактика працює на прикладі наших німецьких партнерів, але нова рішучість американської сторони дає нашій країні певні надії на подальшу реальну міжнародну підтримку.

Читайте також
567

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: