fbpx
Сьогодні 02/06/2020 04:57
Актуально 16:23 28 Тра 2019

Вибори в Європарламент: що змінилося і чого чекати Україні

Висновки для нас з нової розстановки сил у ключовій інституції Євросоюзу

Фото ERA

Вибори в Європейський парламент, що проходили з 23 по 26 травня 2019 року, хоч і ознаменувалися певними зсувами політичного ландшафту, однак не підтвердили побоювань, які висловлювали останніми роками симпатики ЄС. Так, зростання впливу правих та популістів підтвердилося як тенденція, однак докорінно змінити порядок денний роботи інституції вони не зможуть. Важливо, що цього разу проголосувати на виборчі дільниці прийшла практично половина з 420 мільйонів жителів ЄС, що на 8% більше, ніж на попередніх виборах 2014 року. То чи значить це, що хвилюватися немає причин? Як виглядає нова (стара) конфігурація політичних сил і що чекати від неї Україні?

Найбільше місць у Європарламенті здобули дві провідні партії – Європейська народна та Прогресивний альянс соціалістів та демократів. Хоча коаліція цих політичних сил тривалий час беззаперечно задавала тон усій діяльності інституції, починаючи з 2019 року їм знадобиться підтримка. Попри те, що перша партія здобула 173 мандата, а друга – 147, разом вони все ж отримали менше половини – 329 місць із 751. Ця ситуація – перша в історії.  Втрати провідних політичних сил у цьогорічних виборах більш, ніж відчутні: 42 місця в Європейської народної партії втратила та 41 – в Альянса. І навіть там, де начебто проєвропейські партії отримали переважну більшість голосів, говорити про перемогу їх ідей можна не завжди. Найяскравіший приклад цьому – Угорщина. Тут упевнену перемогу здобула політична сила нинішнього прем'єра Віктора Орбана, знаного євроскептика та популіста. Парадокс, однак, полягає в тому, що саме він і представляє Європейську народну партію в Угорщині.

Затьмарює ситуацію і той факт, що популісти здобули перемогу у найвпливовіших країнах ЄС. Зокрема, у Франції лідером став "Національний Фронт" Марі Ле Пен, у Великобританії – "Партія Brexit" Найджела Фараджа, а в Італії – "Ліга" Маттео Сальвіні. Хоча говорити про поворот "управо" в діяльності Європарламенту не можна (разом євроскептики набирають лише чверть голосів), дані вибори, як справедливо зазначають експерти, віддзеркалюють загальні критичні настрої в суспільстві та національних представницьких органах.

У цьому плані ілюстративним став досвід Німеччини. Як і очікувалося, найбільше голосів отримав консервативний блок ХДС/ХСС на чолі з Меркель, однак із рекордними 20% відсотками друге місце посіли зелені. Вочевидь, протестна хвиля проти кліматичних змін серйозно вплинула на електорат та змусила його звернути увагу на проблему глобального потепління та засмічення планети.

Інший, щоправда, антирекорд, установила найстаріша в Німеччині Соціал-демократична партія. Опинившись із майже 16% на третьому місці, вона продемонструвала свій найгірший за часів існування об'єднаної Німеччини результат. Загалом, ситуація, що склалася, викликає побоювання в політичних колах у Берліні, оскільки може стати сигналом, що так звана "Велика коаліція" (GroKo)  не втримається до наступних виборів у Бундестаг.

Однак повернемося до Брюсселя, де тільки-но завершилися вибори в Європарламент. Двом найбільшим політичним силам необхідно буде шукати підтримку в лібералів або зелених, що зайняли, третє і четверте місця за кількістю мандатів. При цьому правим та популістським силам скоординувати власні зусилля буде важче, оскільки вони мають занадто різні цілі та бачення майбутнього Європи. Саме тому, як зазначають експерти, цьогорічні вибори не стали тріумфом для маргінальних політиків, але все ж – тривожним дзвіночком для традиційних і помірних партій у Євросоюзі.

Що це значить для України?

Для того, щоб зрозуміти, чи принесе нова розстановка сил в Європарламенті зміни по українському питанню, розглянемо спочатку, які функції парламент як такий, виконує. Його депутати беруть участь у виборах голови Єврокомісії (яка виконує функції виконавчого органу ЄС). Також даний орган ухвалює законодавчі акти в тих сферах, що належать до компетенції ЄС, як-от митне регулювання, підтримка валюти, захист конкуренції, зовнішня торгівля тощо. Питанням зовнішньої політики він не займається, хоча думка євродепутатів до уваги і береться. У такому випадку, для України новообраний парламент не несе ні загрози, ні якісно нових можливостей.

У будь-якому випадку, вибори до найбільшого представницького органу у світі продемонстрували: соціальні механізми всередині ЄС спрацювали, перешкодивши ультраправим силам отримати загрозливо велику кількість голосів. Однак авторитет загальновизнаних партій також похитнувся. Як показало волевиявлення 23-26 травня: людей усе більше хвилює майбутнє і все менше – хто конкретно цим займатиметься.

3276

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: