fbpx
Сьогодні
Рішення 10:44 22 Тра 2024

“Перший крок до офлайнового навчання”: як “Вулики” на Миколаївщині змінили освіту під час війни

Освітня інфраструктура Миколаївської області помітно постраждала внаслідок постійних обстрілів та часткової окупації. А відсутність доступу до освіти — один із вирішальних факторів, що стримує людей від повернення додому. Тож “Рубрика” поспілкувалась з представником фонду savED Андрієм Зінченком про те, як вони повертають навчання в різні громади Миколаївщини.

English version here

У чому проблема?

Миколаївські школярі не мають доступи до повноцінної офлайн-освіти. Міська влада не ризикує повертати учнів за парти через близькість міста до лінії фронту. Можлива ситуація, що спочатку пролунає вибух, а тільки згодом увімкнуть тривогу. Водночас у місті пошкоджено близько сорока закладів загальної середньої освіти й повністю зруйновано ще п'ять.  

Дистанційне навчання триває вже понад чотири роки, але головна його проблема — відсутність соціалізації у дітей. Менеджер проєктів фонду savED у регіоні Андрій Зінченко каже, що є діти, які ніколи не вчилися в колективі, і це велика проблема.

"Далі ті, хто колись починав освітні активності офлайн, але потім чотири роки фактично ніяким чином до цього не були долучені", — продовжує він.

Навчання офлайн у Миколаєві

Зруйнований 1 листопада 2022 року історичний Миколаївський ліцей імені Миколи Аркаса. Фото Олександр Сєнкевич

Яке рішення?

Благодійний фонд savED пропонує альтернативний спосіб відновлення доступу до освіти у вигляді "Вуликів". Це сучасні освітні простори на базі шкіл, які дають дітям можливість вчитись офлайн. Тут заняття можуть проводити як шкільні вчителі, так і спеціальні тьютори, що працюють в центрі. Водночас це чудове місце і для позакласних зборів під час яких можна пограти в настільні ігри, почитати сучасну українську літературу чи помалювати 3D-ручками. 

Фонд прийшов у регіон з такою ініціативою наприкінці 2022 року, після деокупації Херсона. Спочатку "Вулики" створили у самому Миколаєві, оскільки тоді там було відносно безпечніше, ніж в деокупованих громадах області. 

"Це був пілотний проєкт. Ми зробили п'ять освітніх центрів у школах Миколаєва. І вже в перші дні, коли центри відкрили свої двері, ми зіткнулися з тим, що в одній зі шкіл черга була в сотні дітей, просто в сотні дітей", — розповідає Андрій Зінченко. 

Згодом savED пішов далі та почав відновлювати доступ до освіти і в різних громадах області. Зараз на Миколаївщині облаштували вже вісімнадцять "Вуликів", шість з яких у місті, а решта в області. Також фонд savED розробив спеціальний хендбук із покроковою інструкцією створення "Вулика". 

Навчання офлайн у Миколаєві

Один із "Вуликів" у Миколаєві. Фото: фонд savED

Як це працює?

Вибір місця для створення "Вулика"

Основна вимога до приміщення, де облаштовуватимуть освітній центр, — наявність укриття в ньому або в радіусі ста метрів. Андрій Зінченко пригадує, що наприкінці 2022 року було доволі складно знайти таке місце. Тоді в регіоні ще не почалось масове будівництво укриттів.

Тож фонд почав працювати зі старими радянськими сховищами. Вони, як правило, використовувались як склади чи інші технічні приміщення або просто були занедбані. Далі команда взялась за підвали, які можна було б пристосувати під найпростіші укриття. 

Коли savED вирішив відновлювати доступ до освіти й у громадах області, то надавав перевагу громадам, де освітня інфраструктура постраждала чи була зруйнована повністю. Андрій Зінченко розповідає про один з випадків:

"Невеличка Первомайська громада  розташована у приблизно 30 км від Миколаєва. Там тривалий час проходила лінія бойового зіткнення. Через що у жодному селі громади не залишилося жодної цілою освітньої інституції: ні садочка, ні школи, нічого. Але фонд облаштував освітній простір у майже єдиній вцілілій споруді — колишній амбулаторії".

Ремонт та матеріальне забезпечення приміщення

Коли місце для "Вулику" вже обрали, починається його ремонт. Облаштувавши чималу кількість таких центрів, фонд має поради на кожен етап будівництва від демонтажу до фінішних робіт. Наприклад, у фонді не рекомендують використовувати плінтуси, оскільки вони не витримують навантаження в шкільних приміщеннях. Свої стандарти фонд розробив разом із дизайнерами та психологами.

Особливу увагу звертають на візуальну складову та правильні кольорові акценти. Коли центр розташований в укритті, то стіни краще пофарбувати у білий колір. Це сприятиме візуальному розширенню простору. Також можливі варіанти зі шпалерами чи текстурними стінами, але їхні кольори все одно мають бути світлими.

"Меблі мають бути пересувними та складними. Тоді у дуже короткий проміжок часу ви можете, наприклад, збільшити навчальний простір вдвічі. Або з навчального зробити простір для якоїсь позашкільної активності. Або зробити з цього велике приміщення, де можна позайматися руханками чи іграми", — пояснює Андрій Зінченко.

Серед технічного обладнання у центрах savED зазвичай є від 20 до 30 ноутбуків та стільки ж планшетів. Проте, розраховуючи їхню кількість, треба орієнтуватись на потенційне число відвідувачів. Для зручного користування ними радять закупити навушники та мишки. Аби полегшити роботу тьютора та покращити заняття, у центрі мають бути проєктор та кольоровий принтер.  

Ще можна розширити комплектування центру, вивчивши освітні потреби та схильності учнів. Залежно від цих запитів, до центру можна придбати 3D-принтер, технічний станок, набори для робототехніки чи облаштувати STEM-лабораторію.

Пошук персоналу та освітні активності

Відремонтувавши та обладнавши приміщення, до початку освітніх активностей залишається лише знайти персонал. Один з найкращих варіантів — співпрацювати з адміністрацією закладу освіти, де розташований "Вулик" та залучати їхніх вчителів.

Тих, хто працює у "Вуликах" savED називає тьюторами. Від вчителів вони відрізняються тим, що працюють з меншої кількістю учнів чи взагалі індивідуально. Тьютори можуть приділяти достатньо уваги кожній дитині, оскільки не працюють в межах 45 хвилин одразу зі 40 школярами. 

Кількість тьюторів може відрізнятись залежно від специфіки кожного центру. Проте варто зауважити, що діти завжди мають бути під наглядом дорослого. Тож бодай один тьютор має бути в центрі під час його роботи.

Коли команда зібрана, саме час розпочинати освітні активності, а головне — проведення уроків. Цим можуть займатись як тьютори центру, так і вчителі інших шкіл. Фонд дає їм можливість записатись на заняття. Тоді вчитель приходить разом з класом до центру в зазначений час та проводить урок української мови, історії чи математики.

Можна дослідити запити громади та запрошувати на уроки різних лекторів. Це можуть бути письменники, активісти, волонтери чи представники влади. Так на відкриття одного з "Вуликів" у Миколаєві приїхали міський голова Олександр Сєнкевич та голова Миколаївської ОДА Віталій Кім.

Сучасний цифровий освітній центр — це також гарне місце для самонавчання. Завдяки ґаджетам, якими оснащений "Вулик", учні мають доступ до інтернету. Тож перед ними відкривається чимало онлайн-платформ, що допоможуть з вивченням англійської чи підготовкою до ЗНО/НМТ.

Інша обов'язкова складова "Вулику" — бібліотека україномовних книжок. Команда фонду разом з фахівцями розробила типовий перелік книг, які є в кожному центрі. У ньому є як класика, так і фантастика, а також психологічна та патріотична література українських та закордонних авторів. 

"Дуже дивна ситуація: нібито раніше вважалося, що діти небагато читають, що вони перейшли в онлайн. Але якщо дітям дати можливість попрацювати з сучасною якісною яскравою українською літературою, то виявляється, що є зацікавленість — вона у попиті", — розповідає менеджер фонду. 

Андрій Зінченко каже, що не менш важливі й настільні ігри. Це чудова можливість взаємодіяти в групах не тільки для дітей. Він неодноразово бачив, як і вчителі збирались, аби декілька разів зіграти у щось.

Ще один спосіб урізноманітнити навчальний процес — проводити майстер-класи чи організовувати клуби за інтересами. У мовному клубі можна буде покращити навички комунікації та аргументації. Ще збиратись можна для обговорення фільмів чи книг у кіноклубі та читацькому відповідно.

"Рубрика" також відвідала заклад освіти, де savED облаштував один із перших центрів у Миколаєві. Директор Дмитро Васильков розповів про те, як в його школі почав працювати "Вулик" і як проєкт розвивається далі.

А це точно працює?

Почалось все зі старого кабінету, який перебував у жахливому стані, розповідає директор. Проблема недофінансування освіти була актуальною і до початку повномасштабного вторгнення. Проте фонд таке приміщення влаштовувало і вони почали займатись ремонтом та згодом облаштуванням.

Навчання офлайн у Миколаєві

Клас, який перетворили на "Вулик"

Центр активно працював з весни 2023 року і до осені. У цей період різні активності проводили майже щодня. Їх відвідували як 1250 учнів саме цього закладу, так і будь-які інші охочі школярі. З початком осени подій стало менше, оскільки у "Вулику" сконцентрувались саме на навчанні і зменшили кількість додаткових активностей. 

Проте у "Вулику" досі вистачає всієї канцелярії: паперу, картону фарб, фломастерів, пластику для 3D-ручок. Дмитро Васильков розповідає ж, що це лише мала частина від того, що було на початку.

"Поки ми матеріали не закуповуємо, тому що немає нагальної потреби. Коли я вже буду бачити, то звісно будемо щось робити. Місто в біді не залишиться — це 100%. Плюс фонд також допомагає. Наприклад, нещодавно приїхав лазерний станок та матеріали до нього, які savED допоміг купити", — говорить директор.

Дмитро Васильков, який також працює вчителем фізики, наголошує на тому, що обладнання "Вулику" відкриває нові освітні можливості. На його уроках учні можуть обговорювати наукові неточності у фантастичних фільмах. Так вони робили зокрема з фільмом "Марсіянин".

Водночас з'явилось більше можливостей поєднувати знання з різних предметів між собою. Коли учні вивчали, як працює чотириактовий двигун, поєднували інформатику, трудове навчання та фізику. Спочатку знайшли його модель та запрограмували 3D-принтер, аби той надрукував деталі. Потім зібрали двигун, а далі до вже здобутих практичних навичок додали теоретичні. Такі уроки стали можливими, оскільки у школі також облаштували дві лабораторії та оновили технічне забезпечення кабінету трудового навчання.

Навчання офлайн у Миколаєві

Модель чотириактового двигуна надрукована на 3D-принтері

Одна з лабораторій оснащена приладами для хіміко-біологічних дослідів. Під час останнього школярі визначали якість води з різних місць. Ще вони досліджували соки різних українських брендів, аби виявити найякісніший та найкорисніший для їхнього здоров'я.

В іншій лабораторії проводять гурток з робототехніки. Одна з розробок — мініатюрний дрон-розвідник. Також діти розробляли власні сонячні панелі, використовуючи CD-диски. А коли з'являються  ресурси, школярі перероблюють акумулятори з машин Tesla на павербанки та відправляють військовослужбовцям.

Також центр не тільки повертає доступ до офлайн-освіти, а й допомагає тим, хто не має змоги вчитись онлайн. Мова про дітей з Херсонщини, які пережили окупацію та просто можуть не мати необхідної техніки для уроків у Zoom чи Classroom. Тоді вони приходять до "Вулику" та доєднуються до занять завдяки планшету чи ноутбуку, що є тут. 

"Скільки втратили ті діти, які були на окупованих територіях. Я не кажу, скільки вони втратили дитинства, скільки вони вже побачили болю і страждань. Але, навіть говорячи про освіту, кожна дитина, як губка. Вона поки маленька, всмоктує в себе всі ці знання дуже-дуже добре. Потім вже все одно це не такий процес", — пояснює Дмитро Васильков.

Ще більше корисних рішень!

Коли в громаді є "Вулик", це стає позитивним знаком для потенційних партнерів. Він показує, що тут у людей є зацікавленість та готовність щось робити. Таким чином фонд savED зміг долучити до своїх проєктів низку донорів, які надали доволі різнобічну допомогу його проєктам.

"У нас є різні партнери. Якісь більші, здатні фінансово підтримати облаштування «Вулику» і його повністю укомплектувати. Є партнери трохи менші, які об'єктивно мають менші ресурси, але вони можуть, наприклад, розширити бібліотеку на 100, 200 чи 300 книжок. А хтось може оголосити цільовий збір", — розповідає Андрій Зінченко.

Так до "Вуликів" цілком безкоштовно постачали "якісні, класні та сучасні" комп'ютери від японського народу. Андрій Зінченко розповідає, що такі ініціативи дозволяють охопити набагато більшу кількість дітей та надати їм доступ до цифрової освіти.

Специфіка іншого партнерського фонду полягала в тому, що вони тільки замінюють вікна. І за внутрішніми стандартами вони не можуть бути першими, хто почав працювати з об'єктом. Але через те, що в одному з закладів освіти Миколаєва був "Вулик", вони замінили понад ста радянських дерев'яних вікон.

"Таким чином до такої цікавої активності приходять донори. А їм важливо, щоб це дійсно було цікаво. І вони бачать що це життєздатна освітня локація, що вона має попит, що навколо неї є живі зацікавлені люди — діти та батьки. Вони туди приходять. А великою кількістю донорів можна підняти будь-який проєкт", — підсумовує Андрій Зінченко.

Ми створили цей матеріал як учасник мережі "Вікно Відновлення". Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win

201

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: