Дати життя після смерті: все, що треба знати про посмертну трансплантацію в Україні

Чому важливо стати донором, де знайти трансплант-координатора та зразки заяв, чи можна змінити рішення та що сказати родичам? "Рубрика" зібрала відповіді.

Війна триває, і кількість людських жертв на фронті та серед цивільного населення щодня зростає. Зараз як ніколи важливо визнати, що наше життя може обірватись в будь-який момент. Війна зайвий раз підкреслила необхідність розвитку трансплантації в Україні. Після смерті ви можете врятувати чиєсь життя. Як саме — розповідаємо далі. 

Два роки тому трагічно загинув актор Андрій Панас. Після падіння артист отримав набряк мозку, що призвело до смерті. Його дружина дала згоду на забір органів і їх трансплантували чотирьом людям. Серед врятованих — трирічна дівчинка.

2023 рік став третім роком пілотного проєкту з трансплантації органів в Україні. В рамках проєкту лише за 2022-й вітчизняні лікарі виконали 384 трансплантації органів, з них більше половини — від померлого донора. Це означає, що кожен українець може надати згоду на посмертну трансплантацію органів і тим самим врятувати чиєсь життя після своєї смерті. 

Наразі в Україні вже діють 26 центрів трансплантації. В одному з них, на базі Київської обласної клінічної лікарні, лише за останні 6 місяців зробили 41 операцію. 

Досвід Андрія Панаса надихнув й українську журналістку, співведучу "Телебачення Торонто", Ярославу Кравченко, яка вирішила дати згоду на посмертне донорство органів. На своєму прикладі ведуча показала, що процедура проста, прозора і зрозуміла. 

Є два способи як стати донором анатомічних матеріалів після смерті.

Перший — написати письмову заяву (зразок заяви за посиланням) і подати її трансплант-координатору будь-якого центру трансплантації. 

• Це може зробити лише повнолітня дієздатна особа. 
• Список центрів трансплантації в усіх регіонах за посиланням.

На підставі заяви буде сформована відповідна картка в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації органів і тканин (ЄДІСТ), а скан-копія заяви долучать до цієї картки. Інформацію з картки в ЄДІСТ не може бачити жоден медичний працівник до моменту констатації смерті головного мозку особи, яка подала таку заяву.

Другий спосіб поки лише анонсований МОЗ. Як повідомив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, скоро можливість дати згоду або незгоду на посмертну трансплантацію з'явиться на порталі "Дія". Такий спосіб може вирішити багато бюрократичних проблем та полегшити процес надання згоди, особливо, для тих українців, які проживають в регіонах.

Деякі українці, які бажають стати посмертними донорами, зазначають, що трансплант-координатора в регіонах знайти важко. Наприклад, в областях, позначених темно-синім на мапі нижче, немає жодного центру трансплант-координації.

Якщо ви зіткнулись з такою проблемою, спробуйте написати на Facebook-сторінку Українського центру трансплант-координації, щоб отримати контакти координатора, який може допомогти.

Якщо згода чи незгода на посмертне донорство не була надана померлим за життя, її можуть надати родичі. 

Якщо з тих чи тих причин ви не підписали заяву для ЄДІСТ, можна поговорити з найближчими та поділитися своїми думками щодо готовності стати донором після смерті. Така завбачливість може полегшити їм прийняття рішення у разі такої потреби.

Але тут можуть виникнути складнощі. Наталя Щукіна, юрист юридичної консалтингової компанії "Де-Юре", звертає увагу, що родичі не завжди можуть прийняти правильне рішення:

"Цей момент надзвичайно важкий психологічно, адже люди, втрачаючи близького, не завжди готові розглядати можливість донорства. Іноді вони не можуть відповісти самі собі на питання, чи хотів би цього померлий. Наявність вираженого за життя волевиявлення особи знімає ці питання та у випадку згоди дає можливість не втрачати дорогоцінний час і рятувати життя тим, хто потребує трансплантації донорського органу".

Юристка вважає, що у разі, коли людина має тверду впевненість в тому, що вона хоче стати посмертним донором, краще підписати заяву за життя, а можливість зробити це через "Дію", лише полегшить весь процес. 

Якщо людина не хоче, аби після смерті її органи могли використати як донорські, вона так само може написати і подати трансплант-координатору заяву про незгоду (зразок заяви тут) на посмертне донорство і на підставі цієї заяви так само буде сформовано картку в ЄДІСТ. 

У разі смерті власника заяви його рішення про незгоду жоден з родичів не зможе змінити.

Протягом життя людина може неодноразово змінювати своє рішення про згоду або незгоду, що в свою чергу анулює її попередню заяву. Зміна рішення щодо посмертного донорства відбувається так само через звернення до трансплант-координатора (зразок заяву про відкликання згоди тут).

Донорами органів та анатомічних матеріалів не можуть бути:

• діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
• люди, визнані недієздатними;
• ті, чия особа невстановлена;
• військовослужбовці, які загинули під час бойових дій та цивільні, які постраждали внаслідок обстрілів.