Добровільний пожежний рух: як це працює і в чому користь для громад?

У чому проблема?

За даними ДСНС, за рік лише в сільській місцевості відбувається понад 40 тисяч пожеж. Якщо брати дуже усереднені цифри, це орієнтовно 3 тисячі пожеж на місяць. Приблизно тисяча людей на рік у таких пожежах гине, і ще приблизно стільки ж отримують ушкодження (травми, опіки тощо). 

Звідки такі страшні цифри? Статистика вказує на те, що підрозділи Державної пожежної охорони за викликом прибувають на місце пожежі у міській місцевості протягом 20 хвилин з моменту надходження повідомлення про пожежу, а в сільській місцевості час слідування до місця виклику іноді значно довший. За таких умов пожежі часто набувають піку свого розвитку, завдаючи непоправних збитків.

Певне, ситуація була б краща, якби в кожному селі була своя пожежна команда, чи не так? Насправді створення таких команд можливе. Лікарі, вчителі, фінансисти, приватні підприємці, механіки та інші небайдужі громадяни, які вирішили зробити свій внесок у безпеку громади, можуть стати членами добровільних пожежних команд у своїх населених пунктах, пройти необхідне навчання та зробити свою громаду безпечнішою. 

Яке рішення?

Нині в Україні активно створюють добровільні пожежні підрозділи. Якщо пояснювати простими словами, це команда з мотивованих жителів громади, які хочуть подбати про безпеку, свою та односельців. Вони не мають цілодобово чергувати, як це роблять професійні пожежні, не повинні йти з основного місця роботи, але мають техніку, спецодяг та спеціальні знання для оперативного реагування на небезпечні події, пожежі та надзвичайні ситуації.

Добровільна пожежна команда — це люди, які першими (іноді навіть швидше за самих пожежних) прибувають на місце пожежі й ухвалюють рішення про те, чи залучати підрозділи ДСНС, чи ні. Вони так само, як і рятувальники ДСНС, включені до планів залучення сил і засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, надзвичайні ситуації та інші небезпечні події.

На сьогодні в Україні поряд з 876 підрозділами державної пожежної охорони виконують завдання 1022 підрозділи місцевої державної пожежної охорони, які безпосередньо утворені органами місцевого самоврядування, та 1287 підрозділів добровільної пожежної охорони. У ДСНС проаналізували, як працюють пожежні бригади, і дійшли висновку, що добровільних пожежних підрозділів має бути майже вдвічі більше.

Заступник директора департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС України Сергій Кудін пояснює:

"Іноді від населеного пункту до пожежно-рятувального підрозділу ДСНС, місцевого чи добровільного, відстань — до 50 кілометрів, і відповідно час очікування допомоги від рятувальників у разі пожежі — 40-50 хвилин. Це дуже довго і призводить до значних людських і матеріальних втрат. Ми зробили розрахунки щодо утворення та функціонування перспективної мережі пожежно-рятувальних підрозділів добровільної та місцевої пожежної охорони. І на сьогодні необхідно додатково утворити 1307 підрозділів місцевої або добровільної пожежної охорони. Це дозволить підвищити ефективність реагування на пожежі за рахунок наступних складових: 

• скорочення часу прибуття рятувальних підрозділів від 5 до 20 хвилин (через скорочення радіусу виїзду до 20 кілометрів);
• основна мета — надання вчасної допомоги, зменшення людських та економічних втрат, сприяння згуртованості громади, а також розвитку добровольчого руху пожежних".

Як це працює?

Пожежні ДСНС, як і місцева пожежна охорона, заступають на цілодобове чергування, а от добровольці на чергування не заступають (зазвичай). Однак можлива "змішана" схема: коли на цілодобовому чергуванні перебуває водій, який отримує мінімальну зарплату. В обох випадках при отриманні сповіщення добровольці прибувають або до підрозділу, або безпосередньо на місце події. Сергій Кудін пояснює, як усе працює:

"Наш пожежний підрозділ отримує сповіщення по лінії 101 про те, що десь сталася біда, він відповідно до плану залучення сповіщає найближчий підрозділ місцевої або добровільної пожежної охорони і виїжджає до місця виклику. Місцеві сповіщення приходять за допомогою програмного забезпечення для телефонів. Керівнику підрозділу добровільної пожежної охорони приходить сповіщення про те, що потрібна допомога, він швидко сповіщає інших добровольців. Вони прибувають до місця виклику і виконують завдання з ліквідації пожежі. 

Коли добровольці приїжджають на місце події, вони мають оцінити ситуацію та можливі масштаби негативних наслідків. Тоді вони або підтверджують залучення додаткових сил та починають гасіння, або визначають, що їхніх сил достатньо, і тим самим економлять ресурси як своєї громади, так і держави".

Де це вже працює?

Як ми писали вище, по всій території України вже створено 1287 підрозділів добровільної пожежної охорони. 

Наприклад, добровільна пожежна команда села Росохач на Городенківщині (Івано-Франківська область) почала діяти лише в жовтні цього року. 12 добровольців з-поміж місцевих жителів уже пройшли навчання і тепер будуть стояти на сторожі краю, а це — дев'ять населених пунктів з майже 9 тисячами мешканців!

Стати добровольцями можуть навіть ченці — так сталося на Рівненщині, у Гурбинському Свято-Воскресенському чоловічому монастирі. Їхня пожежна команда буде обслуговувати сусідні села Мізоцької тергромади. У складі добровільної пожежної команди Свято-Воскресенського чоловічого монастиря на Повстанських могилах двоє ченців. Це намісник, архімандрит Онуфрій та благочинний, ігумен Лука.

"Хто, як не ми, має робити добро й допомагати людям? Не дай Боже, щоб пожежі траплялися, але як станеться, то зможемо швидше приїхати на місце й почати гасити вогонь до приїзду рятувальників. Це все на добровільних засадах і не лише у вільний від молитви час. Не в рясах, звісно, будемо виїжджати, костюмами та всім потрібним нас забезпечили. У разі потреби — зайшли, одягнулись і поїхали. Це такий послух ченців, щоб допомагати за потреби", — пояснив намісник монастиря.

Де ще працюють підрозділи добровільної пожежної охорони, можна подивитись на мапі ДСНС.

Будь-хто старше 18 років може вступити до лав добровільної пожежної охорони. Заявити про своє бажання долучитися до пожежного добровольства можна, заповнивши анкету на сайті ДСНС або надавши відповідну заявку до органу місцевого самоврядування, територіальної громади тощо. Таким чином у разі ухвалення рішення про утворення підрозділу добровільної пожежної охорони вам можуть запропонувати стати його членом.

До речі, стати таким добровольцем можна без обмежень щодо статі. Сергій Кудін розповідає: "У лавах добровільної пожежної охорони вже виконують свої обов'язки 324 жінки. У державній пожежній охороні жінки, як і чоловіки, пліч-о-пліч ліквідують пожежі".

Людина, яка хоче вступити до лав добровільної пожежної охорони, має пройти медичний огляд, і в разі, якщо всі показники в нормі, майбутнього добровольця направляють на підготовку за спеціальною програмою. У чому вона полягає — розповідаємо нижче.

Усі, хто вступає до добровільної пожежної охорони, обов'язково проходять відповідну підготовку. Заступник директора департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС України Сергій Кудін каже, що це 140 годин теоретичного та практичного навчання:

"Сьогодні завдяки нашим міжнародним партнерам ми вже здійснили підготовку 192 членів добровільних пожежних команд. Зараз за підтримки Проєкту USAID  «ГОВЕРЛА» спільно з Фондом міжнародної солідарності  організовуємо навчання для 300 представників громад Полтавської, Львівської та Волинської областей".

Увесь процес проводять на базі тих навчальних пунктів, де проходять підготовку члени державної пожежної охорони, але за скороченою програмою — лише 140 годин, з них 95 годин теоретичних занять і 45 годин практичного навчання вже на території найближчих підрозділів державної пожежної охорони. Там добровольці набувають, як кажуть військові, "бойової злагодженості": їм фахово надають навички роботи з пожежним обладнанням і навички гасіння. Отримані знання добровольці підтверджують, як в університеті, — на заліку.

Після проходження підготовки добровольці отримують сертифікати, але не слід вважати, що так вони отримують нову професію. Сергій Кудін пояснює:

"Наших хлопців і дівчат (членів державної пожежної охорони, — ред.) навчають три місяці, а навчання з добровольцями триває менше, ніж місяць. Вони не отримують нову професію, але отримують сертифікат про те, що пройшли відповідну підготовку і можуть брати участь у гасінні пожеж, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій".

Добровольці мотивовані підтримувати безпеку жителів громади, а це означає, що вони не отримують гроші за гасіння пожеж. Проте законодавством передбачена певна мотивація, і члени добровільної пожежної охорони мають деякі переваги, а саме:

• Переважне право лишатися на роботі за умови скорочення. Тобто якщо на підприємстві проводиться процедура скорочення персоналу, член добровільної пожежної охорони матиме перевагу на те, щоб залишитись, перед іншими колегами на його посаді. 
• Надання щорічної відпустки за бажання в зручний час, а ще така відпустка у добровольців — на п'ять днів довша. Зазвичай на багатьох підприємствах графік відпусток створюється незалежно від бажання працівників, хоча, можливо, і з урахуванням їхніх прохань. Член добровільної пожежної охорони може брати відпустку в той час, коли йому самому це зручно. 
• Робоче місце й посада зберігаються на період залучення до гасіння пожеж членів добровільної пожежної охорони. Тобто такого добровольця не можуть звільнити через прогул, якщо він був відсутній на роботі через те, що гасив пожежу. 
• Допомога за тимчасової непрацездатності, можливість отримати картку лояльності (такі картки також є у ветеранів АТО та учасників бойових дій — вони дають можливість отримати знижки на різні види послуг). За бажання громади добровольцям від імені громади можуть призначатися винагороди — у тому розмірі та вигляді, який визначить сама громада.

Якщо у вашому населеному пункті ще немає підрозділу добровільної пожежної охорони, його має утворити орган місцевого самоврядування.

Коли громада проголосує та ухвалить рішення про добровільний пожежний підрозділ, для його утворення знадобляться:

• Пожежний автомобіль (пожежна автоцистерна або інша пристосована для цілей пожежогасіння техніка) — громада може купити самостійно або отримати надлишкову техніку в ДСНС (під час подачі заявки в разі наявності надлишкової техніки ДСНС може передати її громаді). Саме так добровільна пожежна охорона в селі Росохач отримала від ДСНС пожежний автомобіль, спеціальне спорядження та обладнання.

• Депо, де буде знаходитись авто;

• Спеціальний одяг — купується за кошти громади, але зараз можливі й інші варіанти залучення коштів. Наприклад, у 25 громадах-партнерках Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» у Львівській, Волинській та Полтавській областях члени добровільних пожежних громад безплатно отримали захисний одяг та інше обладнання для реагування на надзвичайні ситуації.

• Також громаді варто замислитися про кошти на утримання добровільної пожежної охорони, а це — витрати на утримання самого депо й оплата комунальних послуг. 
• Звичайно, головне — це безпосередньо сама команда з мотивованих місцевих жителів, готових пройти навчання та взяти на себе додаткові обов'язки.