Фото: Рубрика
Волонтерський фронт в Україні зараз працює з шаленою інтенсивністю. Кількість організацій і людей, які об'єдналися для допомоги військовим і цивільним складно осягнути.
«Рубрика» вирішила на прикладі однієї з організацій дізнатися, в яких обставинах зараз працюють волонтери, в чому головна потреба, яким чином знаходять те, чого знайти практично неможливо.
Тому побували у «Волонтерському штабі «М». Це організація з людей переважно креативних професій, які об'єдналися з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Розповімо хто, як і для кого збирає допомогу. А для тих, хто хоче допомагати волонтерам не тільки грошима, попросили у них перелік потреб, які потрібні на вчора.
Вероніка. Родом з Донецька. В 2013-2014 роках також займалася громадською діяльністю. Після початку бойових дій на Донбасі переїхала до Києва. Заснувала комунікаційну агенцію, яка спеціалізується на державних комунікаціях.
«Зараз до нас знову добралися і ми вирішили, що більше нікуди їхати не будемо, а будемо залишатися захищати своїх рідних».
Анна. До війни працювала в кіно, в продюсерському департаменті. Займалася забезпеченням зйомок. Волонтерити почала з того, що варила борщ для військових. Потім доєдналася до волонтерського штабу.
«Я координую гарячі точки, куди треба відвозити допомогу. Власне, ми і самі їздимо: Ворзель, Гостомель, Буча. Допомагаю також своєму рідному місту, бо там гуманітарна катастрофа».
Богдан. До 24 лютого працював аналітиком по реформі освіти, був журналістом на сайті Нова українська школа, а також у Раді громадського контролю при НАБУ — входив у кадрову комісію, робив аналітику по тому, чи немає корупційних ризиків в окремих кандидатів.
«З початком війни пішов у військкомат та записався у Тероборону. Але згодом нашу роту укомплектували з більш досвідчених військових, тому почав волонтерити».
Ще понад 20 людей, які активно працюють, і десятки інших, які долучаються до окремих задач. Жартома називають себе «цивільними мародерами», бо «віджимають» у бізнесу приміщення для складу з гуманітаркою.
«Волонтерський штаб М» орієнтований на Київ, Київську область та Чернігів. Планують підключати й інші міста. Літера «М» у назві має два значення. Перше — метро. Волонтери допомагають людям, які ховаються від обстрілів у київському метрополітені. Друге — медицина. Основний напрямок організації — пошук ліків для ТРО, ЗСУ та цивільних.
«У перші дні війни ми ночували в метро на станції Васильківська. Там було дуже холодно і ми зрозуміли, що потрібно шукати для людей каремати, спальники, ковдри. Почали писати друзям. Виявилось, що у спортзалів багато карематів, пледів. Спочатку привезли на Васильківську, потім і на інші станції», — розповідає Вероніка.
Зараз у Києві працює як укриття 45 станцій метро. У перші дні війни у них, за даними метрополітену, перебували близько 15 тисяч людей. Волонтери привозять на станції засоби гігієни, аптечки, та все ті ж спальники і каримати, яких постійно не вистачає.
«Наші лікарі склали універсальний список, що потрібно, коли довго триває комендантська година. За цим списком намагаємось забезпечувати людей», — говорить Вероніка.
Зараз волонтери хочуть сконцентруватися на формуванні так званого недоторканого запасу, щоб на випадок збільшення кількості людей, які захочуть пересидіти в метро, там уже були всі необхідні речі.
Також готують правила використання приміщень метрополітену як укриття. Зокрема, як поводитися, коли багато тварин.
«Метрополітен взагалі не вміє працювати з тваринами. А там реально звіринець: коти, собаки, шиншили. Всі хто завгодно є, лише змій немає», — кажуть волонтери.
Для військових «Волонтерський штаб «М» дістає ліки та спорядження, на яке є запити.
«Вся моя професійна діяльність була пов'язана з медичними проектами, я завжди займалася медичними реформами. Логічно що ми почали шукати можливість привозити медикаменти. З'ясували в мінохорони здоров'я найскладніші препарати, які важко дістати. Взяли список і почали збирати. Знайшли перелік для аптечок ТРО, у нас є багато друзів які везуть це до кордону, а ми потім забираємо», — пояснює Вероніка.
Таким чином штаб працює у двох форматах: як логістичний хаб — будує логістичні ланцюжки для доставки допомоги з однієї точки в іншу, та як типова волонтерська організація — отримує запит, знаходить, закупляє і передає необхідну допомогу.
У метро, як кажуть волонтери, найбільша потреба у засобах гігієни та ліках. Також проблемою є гаряча вода.
«За допомогою кількох компаній ми закупили термопоти. Це такі штуки, які гріють воду і підтримують температуру. Але деяким станціям вони не дісталися», — каже Вероніка.
Їжею людей в метро забезпечують інші волонтерські організації.
Як говорить Богдан, для військових однією з незакритих потреб залишаються аптечки.
«Навіть елементарно з йодом є величезна проблема», — каже Богдан.
Анна додає, що на передку також немає хлоргексидину. Не вистачає і турнікетів зразка CAT.
«Їх зараз знайти складніше ніж бронік», — каже Анна.
За словами волонтерів, з Ізраїлю в Україну направили великий літак з допомогою для військових. Там якраз 6 тисяч потрібних турнікетів. Але через проблеми з документацією, літак застряг у Польщі. Тому потреба досі актуальна.
При цьому Анна наголошує, турнікети мають бути саме потрібного зразка. Ті, які роблять в домашніх умовах, рвуться. Це може коштувати життя військового.
Та проблеми у волонтерів нині не тільки у відсутності тих чи інших засобів, а й у доступі до окремих населених пунктів, де люди потребують допомогу.
«У нас дуже багато запитів із сіл, до яких ми просто не можемо доїхати. Наприклад, я мала їхати в Комарівку, але ми не поїхали, бо туди зайшла велика колона з танків. Часто буває, що я готова їхати, але не готовий їхати водій. Потрібно розуміти, що ти їдеш не туди, де тебе будуть гладити по голівці. Я звісно за те, щоб допомагати таким місцям, але потрібно мати голову на плечах. Мертвий волонтер нікому не допоможе», — каже Анна.
Насамкінець волонтери діляться переліком того, які групи товарів зараз шукають найбільше.
Медикаменти:
Їжа:
Гігієна та одяг:
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Останніми роками українським дітям дедалі важче включатися в соціалізацію — пандемія та війна забрали в… Читати більше
Ще у липні 2022 року в розпал бойових дій уряд започаткував грантовий проєкт “єРобота”. Будь-хто… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.