fbpx
Сьогодні
21/08/2018
02:56
курси валют
$27,60/27,90
31,30/32,00
Хроніка
10:01 29 Тра 2018

Вогняний виліт: четверті роковини трагедії Сергія Кульчицького

Про першу в історії війни на Донбасі масову загибель екіпажу та пасажирів літального апарату.

Кульчицький став першим українським генералом, загиблим під час війни на Донбасі

Основну роль в першому періоді звільнення Слов’янська в квітні – травні 2014 року – грали перш за все бійці Національної Гвардії України, МВС та СБУ. На той момент армія була задіяна для прикриття кордонів від можливого російського вторгнення, перебувала в стадії розгортання і реальної допомоги могла надати небагато.

Для підтримки бойових дій була розгорнута також ланка вертолетів Мі-8 від авіації НГУ, яка здійснювала насамперед постачання для розкиданих навколо Слов’янська блок-постів. Природно, що російські бойовики із загону Стрєлкова-Гиркин намагалися боротися з нашою авіацією. За короткий час (починаючи з 25 квітня)  їм вдалося збити або серйозно пошкодити чотири Мі-8 і Мі-24.

Мі-8МТ перед вильотом, 29 травня 2014 року

Мі-8МТ перед вильотом, 29 травня 2014 року

Однак найбільша трагедія того періоду сталася 29 травня 2014 року. Того дня екіпаж Мі-8МТ зі складу Гвардійської авіаційної бази Національної гвардії (командир – полковник Сергій Бульдович) здійснював рутинний виліт на потреби командування.  Єдина відмінність – на борту знаходився начальник управління бойової та спеціальної підготовки Національної Гвардії МВС України генерал-майор Сергій Кульчицький з охороною, який мав перевірити стан боєздатності бійців 1-го батальйону НГУ на одному з блокпостів.

Першим у польотному завданні був блокпост №6, де пілоти зробили ротацію бійців зі складу спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»).

Далі був блокпост №5, де саме несли службу бійці 1-го батальйону НГУ. Гелікоптер здійснив посадку за 500 метрів від опорного пункту, де заздалегідь було підготовлено місце для посадки та вивантажив продукти харчування.

Приблизно о 12:25 гелікоптер відлетів 800 метрів від блокпоста №5 та на висоті 30-40 метрів був збитий протитанкової керованою ракетою (за іншими даними – з ПЗРК, що виглядає малоймовірним із-за малої висоти ураження машини), яку випустила мобільна група бойовиків. Вважається що був злив інформації зі штабу, так як згідно про-російських джерел група точно знала що «полює на генерала» і очікувала прильоту конкретного гелікоптера.

Місце падіння гелікоптера

Місце падіння гелікоптера

Екіпаж до останньої миті намагався спасти бойову машину та людей, які знаходились на борту. Але ці спроби були марними – гелікоптер вибухнув у повітрі та впав на землю між деревами, де ще раз вибухнув.

Внаслідок катастрофи загинуло 12 військовослужбовців – два члену екіпажу, генерал-майор Кульчицький, майор Курилович, шість івано-франківців та двоє бійців  полку спецпризначення «Ягуар».

З екіпажу дивом уцілів тільки другий пілот капітан Олександр Макеєнко, якого при ударі викинуло з вертольота і він отримав тяжкі травми.

Кульчицький став першим українським генералом, загиблим під час війни на Донбасі.

Генерал Сергій Кульчицький

Генерал Сергій Кульчицький

Він народився у грудні 1963 року в Німецькій Демократичній Республіці, де служив його батько — офіцер Збройних Сил СРСР. Дитинство пройшло у військових містечках різних гарнізонів і тому зовсім не дивно, що юнак вибрав шлях військового. Після закінчення Уссурійського суворівського військового училища, було Далекосхідне загальновійськове командне училище (з відзнакою).

Службу почав на Північному флоті, де з 1985 по 1992 роки пройшов всі щабелі військової кар’єри – від командира взводу до заступника командира 876-го окремого десантно-штурмового батальйону 61-ї бригади морської піхоти.

Після розпаду СРСР капітан Кульчицький у 1992 році перевівся служити до України.

Служив у частинах Національної Гвардії України на різних посадах у Тернополі, Сімферополі та Феодосії.

У 2005-2010 рр. Кульчицький був командиром 2-ї окремої бригади Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України.

Після закінчення у 2010 року Національної академії оборони України перейшов на штабні посади. На початок Революції Гідності генерал-майор Кульчицький був начальником управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління внутрішніх військ МВС України.

Військовий на місті катастрофи

Військовий на місті катастрофи

Прийняв активну участь у реформуванні НГУ. Так, вже навесні 2014 року, незважаючи на високу посаду особисто займався формуванням з активістів Самооборони Євромайдану фактично першого офіційного добровольчого підрозділу – 1-го резервного батальйону. Разом з бійцями батальйону він вирушив під Слов’янськ.

Після його загибелі підрозділу присвоєно почесне найменування — «Батальйон оперативного призначення (резервний батальйон) імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького 27 бригади Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України».

У червні 2014 року посмертно всі загиблі були нагороджені Орденом  «За мужність» І ступеня, а генералу Кульчицькому по сукупності було присвоєно звання «Герой України». Капітан Макеєнко був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, восени 2014 року проходив реабілітацію у Хорватії.

Збиття Мі-8МТ 29 травня 2014 року було першим в історії війни на Донбасі випадком з масовою загибеллю екіпажа та пасажирів літального апарату, але на жаль не останнім…

Загиблі в катастрофі Мі-8МТ 29 травня 2014 року:

  1. Безпалько Петро Васильович (1980 р.н.). Старший лейтенант міліції, заступник командира взводу спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області. З 2001 року служив у спецпідрозділі «Беркут». Миротворець (Косово, 2004—2005). Похований в Івано-Франківську.
  2. Білошкурський Валентин Васильович (1979 р.н.). Прапорщик, інструктор (старший кулеметник) відділення кулеметників взводу вогневої підтримки 2-ї роти спецпризначення 8-го ПОП НГУ («Ягуар»). Служив за контрактом близько 13 років. Похований у Вінниці.
  3. Бульдович Сергій Іванович (1973 р.н.). Гвардії полковник, командир екіпажу Мі-8МТ, заступник командира з льотної підготовки Гвардійської авіаційної бази НГУ. Випускник Сизранського ВВАУЛ (1994). Похований у Кропивницькому.
  4. Кравченко Сергій Миколайович (1975 р.н.). Гвардії капітан, старший бортовий технік — інструктор екіпажа гелікоптера Мі-8МТ вертолітної ескадрильї Гвардійської авіаційної бази НГУ. Випускник Київського інституту ВПС.
  5. Кульчицький Сергій Петрович (1963 р.н.). Генерал-майор, начальник управління бойової та спеціальної підготовки ГУ НГУ. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
  6. Курилович Віталій Іванович (1973 р.н.). Майор, начальник групи бойової та спеціальної підготовки 4-го полку охорони НГУ. Похований у Павлограді, в грудні 2015 перепохований в Тернополі.
  7. Лисенчук Володимир Васильович (1984 р.н.). Прапорщик міліції, міліціонер спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області. У правоохоронних органах з 2005 року, в «Беркуті» — з 2008. Похований в с. Лісний Хлібичин Івано-Франківська область.
  8. Ліпський Віктор Володимирович (1983 р.н.). Прапорщик, інструктор (старший кулеметник) відділення кулеметників взводу вогневої підтримки 2-ї роти спецпризначення 8-го ПОП НГУ («Ягуар»). Служив за контрактом майже 12 років. Похований в Малих Кутищах Вінницької області.
  9. Остап’юк Петро Володимирович (1988 р.н.). Старшина міліції, міліціонер спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області. В «Беркуті» — з 2009. Похований в с. Торговиця Івано-Франківська область.
  10. Семанюк Василь Васильович (1989 р.н.). Старший лейтенант міліції, черговий чергової частини спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області. З 2001 служив у спецпідрозділі «Беркут». Похований в Івано-Франківську.
  11. Шарабуряк Володимир Богданович (1976 р.н.) Старший прапорщик міліції, командир відділення спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області. З 1998 служив у спецпідрозділі «Беркут». Похований в Івано-Франківську.
  12. Яков’як Віктор Петрович (1988 р.н.). Старший сержант міліції, міліціонер спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області. Строкову службу проходив у ВВ МВС. В «Беркуті» — з 2009. Похований в с. Голосків Івано-Франківська область.
2844

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: