Візит Нетаньягу до Києва: як, навіщо і що після

У понеділок, 19 липня з дводенним візитом в Україну вперше за 20 років прибув прем'єр-міністр держави Ізраїль Беньямін Нетаньягу. Ініціатива проведення переговорів у Києві належить українській стороні. Хоча момент зустрічі почесних гостей в аеропорту «Борисполя» був затьмарений незрозумілим вчинком дружини Нетаньягу – Сари (вона викинула шматочок хліба з сіллю на землю), офіційна частина відбулася без ексцесів. Покладання квітів ізраїльським прем'єром до Меморіалу Вічної Слави на могилі Невідомого солдата, а також жертвам Голодомору, зустріч із президентом України Володимиром Зеленським у Маріїнському палаці, майже 40-хвилинна розмова, підписання документів про поглиблення співпраці, спільний брифінг та відвідування Бабиного Яру пройшли згідно з протоколом.

ПРО ЩО ГОВОРИЛИ?

Беньямін Нетаньягу став першим закордонним лідером, який прибув до України після обрання нового президента. Перелік питань для обговорення лідерів двох держав широкий: поглиблення зони вільної торгівлі, включення до неї сфери послуг (нагадаємо, нині Ізраїль залишається найбільшим торговельним партнером України на Близькому Сході з річним обігом у понад $1 млрд); співпраця у сфері технологій (говорили, зокрема, про можливість відкриття ІТ-центрів у Києві та Єрусалимі) та безпеки; перспективи визнання Голодомору геноцидом; міграційну політику, зокрема, вирішення проблеми відмови українським громадянам у в'їзд до Ізраїлю. У ході зустрічі сторони підписали меморандуми та угоди з питань аграрної політики  та продовольства, вивчення івриту та української у навчальних закладах країн, співпраці в області освіти, культури, молоді та спорту, економічний розвиток. 

МЕТА ВІЗИТУ

Попри те, що домінантою зустрічей вважають поглиблення економічних і торговельних зв'язків між країнами, серед справжніх причин візиту фахівці називають інші.

Мова йде, зокрема, про електоральні загравання Нетаньягу, спрямовані на російсько – та україномовних виборців у самому Ізраїлі напередодні парламентських виборів, що відбудуться восени. Мовляв, це позитивний іміджевий крок, адже Зеленський має єврейське походження, і громади вихідців із колишнього Радянського Союзу йому симпатизують.

Крім того, Нетаньягу заїхав до української столиці фактично по дорозі до Москви, де в нього запланована 15-та за роки його каденції зустріч із російським очільником. Сам прем'єр визнав, що розглядав можливість виступати посередником у переговорному процесі між Києвом та Кремлем, але точних коментарів із даного приводу поки що надано не було. Із іншого боку, факт установлення особистих зв'язків Зеленського й Нетаньягу можуть означати, що останній не проти виступити своєрідним медіатором для зустрічі українського лідера з американським президентом Дональдом Трампом. У будь-якому випадку, дипломатичний ефект від візиту досить значний.

Ще одним аспектом зустрічі могло стати наведення мостів для ізраїльського бізнесу, зацікавленого у можливості оренди/купівлі землі на території України, якщо відповідний мораторій буде скасовано найближчим часом. Однак нині важко чітко визначити, наскільки близькими до істини є всі зазначені причини візиту ізраїльського прем'єр-міністра.

ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ ТА ІЗРАЇЛЮ

Незалежність України була визнана Ізраїлем у грудні 1991 року. Відтоді відносини між двома державами розвивалися у помірному темпі шляхом двосторонніх зустрічей президентів і прем'єр-міністрів, контактів зовнішньополітичних відомств. Спостерігалася тісна співпраця у питанні культури та відновлення родин. Єврейська діаспора України – четверта за величиною у Європі. Українців єврейського походження та зі змішаних родин в Ізраїлі проживає 35 тисяч.

Відносини між країнами завжди носили характер мирного співіснування. Навіть попри той факт, що УРСР визнала Палестинську державу в 1988 році (але Україна не брала участі в голосуванні, коли останній у Генеральній Асамблеї ООН надали статус спостерігача в 2012 році). Під час голосування на всіх подальших засіданнях із цього питання вітчизняна делегація традиційно утримувалася від вираження чіткої позиції. Те ж саме робив і Ізраїль в ООН, коли необхідно було голосувати за будь-які рішення, пов'язані з анексованим Кримом. Офіційний Тель-Авів з 2014 року підтримував територіальну цілісність нашої держави, але відповідна делегація була відсутня в залі засідань, коли про це ухвалювалася резолюція. А от документ про порушення прав людини у Криму, де РФ уперше було визнано окупантом, отримала голос «за». Проте інших кроків, крім дипломатичних, Ізраїль у контексті українського питання, не здійснював.

Ситуація загострилася в 2016, коли ізраїльські поселення на території Палестини в ООН були визнані такими, що суперечать міжнародному праву. Досить неочікувано українська сторона проголосувала «за» її ухвалення, тим самим викликавши бурхливу реакцію зі сторони Беньяміна Нетаньягу. Останній відмовився зустрічатися з тодішнім прем'єр-міністром України Володимиром Гройсманом та пригрозив, що з Києва будуть відкликані посли, а дипломатичні представництва зачинять. Хоча цього не сталося, ситуація ризикувала перерости у справжній дипломатичний конфлікт.

Сам же Нетаньягу, хоч і відкрито не позиціонує себе як друг Кремля, проте із симпатією ставиться до очільника РФ (у першу чергу, через можливість впливати на ситуацію в Сирії та Ірані). Між Росією та Ізраїлем існують досить тісні економічні зв'язки, зберегти які цілком в інтересах діючого прем'єра.

TO BE CONTINUED?

Наостанок, варто згадати, що київський візит Нетаньяху буде закріплений відвідинами Зеленським Ізраїлю найближчим часом. Прем'єр запросив українського лідера в Єрусалим, новопроголошену (але не визнану більшістю країн) столицю країни. Гарне питання: наскільки правильно приїздити в місто, навколо якого не перший рік розгортаються серйозні дипломатичні баталії? Такий крок може спровокувати невдоволення у багатьох держав, офіційні позиції яких суперечать визнанню Єрусалиму за столицю. Офіційного ж повідомлення про те, що візит відбудеться, доки немає. Але слід залишатися уважним та спостережливим щодо того, як ізраїльсько-українські відносини розвиватимуться найближчим часом.