Сім років тому в Україні почалася війна. Чи є у Зеленського шанс її закінчити?
26 лютого 2014 року тисячі людей під українськими і кримськотатарськими прапорами вийшли на акцію протесту в центрі ще українського Сімферополя. На тій же площі їм протистояли прихильники партії "Русское единство", яких очолював нинішній "глава республіки Крим" Сергій Аксьонов.
Акція протесту закінчилася бійкою, кілька людей загинули в тисняві, але здавалося, що прихильники України здобули перемогу: людей Аксьонова витіснили, а голосування у Верховній Раді, на якому збиралися зняти ставленика Віктора Януковича Анатолія Макєєва і призначити дату проведення "референдуму" — провалилося.
Тоді здавалося, що це перемога. До тих пір, поки вночі в Криму не з'явилися "зелені чоловічки" Володимира Путіна і в Україні почалася війна, яка триває досі. Чи може закінчитися конфлікт у найближчі роки, на яких позиціях стоїть Україна і до чого нам готуватися — читайте в новому матеріалі "Рубрики".
Зеленський вірив, що закінчить війну. Усе виявилося складнішим
І за Петра Порошенка, і тепер при Володимирі Зеленському влада на словах не відмовляється від намірів повернути Україні Крим, а також закінчити війну на Донбасі. При цьому в 2019-му році майбутній глава держави йшов на вибори як "президент миру". Втомленій від млявого конфлікту країні його гасла були близькі, але скептиків не залишало відчуття, що Зеленський не зовсім розуміє, з ким йому доведеться говорити і як.
До того ж Росія давно виробила стратегію з цього питання — переговорники Путіна взагалі не обговорюють Крим, а у відношенні окупованої частини Донбасу стоять на вигідній для себе позиції: спочатку вибори і особливий статус, а вже потім повернення контролю над кордоном.
Зрозуміло, Україна на такий сценарій не йде, оскільки це призведе до ще більших проблем, включаючи і внутрішньополітичні.
Питання Донбасу і Криму довелося розділяти, що ускладнює і без того непросту задачу. А час іде і з кожним роком півострів "упливає" від України все далі.
"Я думаю, що люди в Криму вже адаптувалися до нового режиму. І більш активна частина суспільства знайшла собі місце в умовах, та реаліях, що змінилися. А з точки зору дій української влади, то все зроблено для того, щоб зняти будь-яку постановку питання про повернення Криму і непідконтрольної частини Донбасу до України", — заявив в коментарі "Рубриці" директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов.
При цьому справедливості заради варто сказати, що влада не сидить вже зовсім склавши руки — Україна намагається піднімати питання Криму на різних дипломатичних майданчиках: в ООН, ОБСЄ, на зустрічах з лідерами вільної Європи і США. Це питання прозвучало навіть на єдиній зустрічі між Зеленським і Володимиром Путіним в Парижі — кажуть, що це викликало страшне невдоволення російської сторони, яка просила не зачіпати тему Криму. Однак її все одно підняли — і це правильно з точки зору інтересів держави.
Питання в тому, як діяти далі і чи варто очікувати реальних плодів від проведення "Кримської платформи", яку збираються з помпою провести в 30-ту річницю Незалежності України.
"Кримська платформа" — це добре. Але чи буде реальна користь?
Ідея з проведенням міжнародного саміту з Криму — дійсно вартісна. Україна збирається залучити до участі якомога більше сильних країн: вже отримано згоду Туреччини, напевно приїде хтось високопоставлений з США, будуть емісари з країн-союзниць Євросоюзу. Однак не буде одного важливого гостя — Росії. Там вже дали зрозуміти, що брати участь в питанні приналежності Криму не збираються. І це ставить жирний знак питання над практичною користю заходу.
"Цю ситуацію можна розглянути з двох сторін: з боку політики символічної і реальної. Якщо брати символічну політику, то я вважаю, що ініціативи президента можна тільки підтримати. Так, це наша територія, яка була анексована, і ми про неї не забуваємо. При цьому актуалізується ще одне важливе питання: а хто здав Крим? Але це все питання символізму. А з іншої точки зору ми маємо реальну політику. Ситуація така, що зараз нам Крим ніхто не віддасть і поки там є сильна Росія поруч, то піднімати це питання безглуздо", – сказав в коментарі "Рубриці" політолог Микита Трачук.
При цьому експерт відзначає, що на цей раз влада вирішила прив'язати до Криму і питання Донбасу.
"Навіщо піднімається питання проведення Кримської платформи з прив'язкою до Донбасу? У мене є така конспірологічна версія, що це робиться для максимального гальмування процесу по врегулюванню. Оскільки якщо ще питання Донбасу ми можемо вирішити, то питання Криму, напевно, крім військового вирішення варіантів немає. А робити цього в здоровому глузді ніхто не буде", — пояснює політолог.
Фото ОПУ
Боротьба за Крим та Донбас триває, але буде тривати ще довго
У даній ситуації тішить те, що прогнози скептиків про втому Заходу від проблем України не збуваються. В цьому плані найважливішою здається заява нового президента США Джо Байдена, який послав 26 лютого недвозначний сигнал — цивілізований світ продовжує вважати відібрані в України території її власністю і не збирається давати послаблень країні-агресору.
"Сполучені Штати продовжують підтримувати Україну і її союзників і партнерів сьогодні, як і з самого початку цього конфлікту. В цю похмуру річницю ми підтверджуємо просту істину: Крим — це Україна", — заявив Байден.
Також однозначно виступила і Європа: "ЄС вітає дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в межах її кордонів, визнаних міжнародним співтовариством, і розгляне конкретні ідеї України в цьому напрямку відповідно до введеної політики невизнання", — підкреслив глава європейської дипломатії Хосеп Боррель.
Очевидно, що Україну не збираються кидати наодинці з країною-агресором: ми будемо і далі отримувати підтримку з боку союзників — грошима, зброєю і фахівцями. Але це лише інструменти, якими ще потрібно буде правильно скористатися — а це вже буде залежати тільки від нас.
"Я не думаю, що питання з Кримом вирішене на все життя, але на десятиліття вперед це дійсно так. Цю логіку потрібно прийняти і діяти відповідно до неї. Мені здається, що "Кримська платформа" стане черговим клубом спікерів, але навряд чи посприяє реальному поверненню півострова під юрисдикцію України", — вважає політолог Трачук.
За сім років Україна не змогла повернути собі півострів і окуповану частину Донбасу — і це засмучує. Але в той же час ми не припинили боротьбу — це вселяє оптимізм.
