Вітренко помстився Коболєву. Як міністр, що не відбувся, став людиною Зеленського в “Нафтогазі”

28-го квітня історія важких взаємин Юрія Вітренка і його колишнього начальника, голови правління «Нафтогазу» Андрія Коболєва отримала гідне продовження. На черговому засіданні Кабмін підірвав інформпростір рішенням звільнити Коболєва з посади, яку той обіймав з 2014-го року. 

Незабаром прилетіла ще одна «бомба»: місце в якості «в.о» займе саме Вітренко. Але на цьому історія не закінчилася: під вечір «Нафтогаз» випустив заяву, в якій фактично відмовився підкорятися рішенню згори. 

Як Вітренко помстився своєму ворогові, чим може закінчитися протистояння Кабміну і «Нафтогазу» і чому ця історія може бути на руку Володимиру Зеленському — читайте в матеріалі «Рубрики».

Вітренко не став міністром, але у програші не залишився

Юрій Вітренко навряд чи коли-небудь визнає це публічно, проте одним з мотивів його рішення прийти у виконавчу владу напевно було бажання поквитатися з колишнім начальником, який фактично вибив його з «Нафтогазу» навесні 2020-го року. 

Його звільнення стало піком тривалого конфлікту з Коболєвим, хоча ще за кілька років до цього обидва менеджери виступали єдиним фронтом і отримували компліменти за зростання прибутку «Нафтогазу» — хоча і левова частка «заслуги» в цьому була в підвищенні комунальних тарифів для населення. 

«Чорна кішка» між топменеджерами пробігла у 2017-2018-му роках, коли війна проти «Газпрому» в арбітражі Стокгольма була в повному розпалі. Зрештою Україна все ж відсудила 3,2 млрд доларів компенсації, а обидва топменеджери отримали величезні компенсації. Втім, краще взаємини не стали. А незадовго до звільнення Вітренко подав до суду на «Нафтогаз», вимагаючи виплатити йому решту компенсації у 6 млн доларів. 

«Щодо мого позову до суду, то я звертався не до держави, не до Офісу президента України, а до компанії, в якій я і моя команда працюємо. Цей позов показує мою позицію щодо верховенства права і виконання своїх зобов'язань», — заявляв Вітренко. 

Питання з компенсацією вирішили, коли колишній топменеджер погодився увійти до складу уряду як в.о. міністра енергетики в кінці грудня минулого року — він отримав 6 млн доларів компенсаціями державної позики. Через кілька років, до речі, сума може істотно збільшитися, так що Вітренко точно не прогадав.

Бажання поквитатися з Коболєвим проявилося в середині лютого 2021 року, коли в ЗМІ потрапив лист Вітренка на ім'я прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, в якому в.о міністра вказував на неефективну роботу Коболєва і пропонував його звільнити. 

Стати повноцінним міністром у Вітренка так і не вийшло, але помститися у нього все ж вийшло і дуже схоже, що для самого Коболєва такий розвиток подій став шоком.

«Про "звільнення" дізнався з новин. Коментувати не можу. Ніяких заяв не писав», — написав він у себе в Facebook.

Острах «Нафтогазу» пройшов ближче до вечора, коли компанія опублікувала заяву, в якій назвала рішення Кабміну юридичної маніпуляцією.

«Звільнення наглядової ради на дві доби заради прийняття рішення про звільнення голови правління є наругою над основними принципами корпоративного управління державними підприємствами»,— сказали в заяві.

За  що звільнили Коболєва

Формальним приводом для звільнення голови правління стали збитки, яких зазнав «Нафтогаз» торік. Згідно із заявою уряду, минулого року компанія зазнала 19 млрд грн збитків, хоча її керівництво обіцяло задекларувати 11 млрд грн прибутку. 

«За результатами засідання загальних зборів акціонерів робота наглядової ради та правління НАК "Нафтогаз України" у 2020 році визнана незадовільною», — підкреслили в уряді

Чи можна звільнити Коболєва за відсутність прибутку і збитки? Все залежить від умов його контракту.

 «Річ у тім, що з Коболєвим укладено п'ятирічний контракт, в якому чітко прописані умови, за яких посадову особу можуть звільнити. Відповідна процедура передбачена в статутних документах компанії. Відправити керівника у відставку можна або за невиконання умов контракту, або ж, коли він сам напише заяву про звільнення за власним бажанням. Пан Андрій стверджує, що такої заяви не писав», — вважає експерт у сфері енергетики Геннадій Рябцев. 

Втім, є й інша думка — не секрет, що Коболєв є прихильником ідеї з підвищенням тарифів на газ для населення. Це кардинально суперечить стратегії, яку вимагає просувати Володимир Зеленський — президенту потрібні низькі тарифи, якщо він хоче переобратися на другий термін. Очевидно, що здійснювати контроль над «Нафтогазом» через близького до Банкової Вітренка, за якого Зеленський особисто агітував у Верховній Раді, набагато легше. Так що заміна Коболєва на Вітренка — це однозначне посилення для Офісу президента. До того ж контроль над грошовими потоками «Нафтогазу» може представляти ще один вельми меркантильний інтерес.

Чи є у Коболєва шанс утриматися?

Звільнити Коболєва могла б Наглядова рада, однак цього не сталося, оскільки Кабмін розв'язав питання радикально — звільнив відразу всіх. Відповідно до юридичної точки зору це рішення точно не можна назвати беззаперечним — напевно на нас чекає тривалий судовий розгляд з непередбачуваним результатом.

Ще один істотний фактор — реакція Європи та США. Звільнені одним махом Бруно Лескуа, Людо Ван дер Хейден і Клер Споттісвуд — вони були фактичними емісарами, які здійснювали процес контролю від кредиторів України. Їх звільнення може стати прямим викликом Заходу, але Зеленський і його оточення показали, що вміють домовлятися з союзниками — показовий приклад з відходом у відставку голови НБУ Якова Смолія. Тоді теж багато говорили про ймовірний конфлікт з МВФ, але все обійшлося і зараз особливих претензій до роботи нового керівника Кирила Шевченка звідти не звучить. 

Однак було б наївно припускати, що Вітренко є абсолютно незалежним гравцем. Його особливо добре знають в середовищі великих газових трейдерів в США, які були б не проти зайти на український ринок. Та й зв'язок з Коломойським, який виявився порушена в період спроб домогтися від Верховної Ради голосів за затвердження міністром, цілком може відновитися. Як не крути, а Вітренко надав олігархові величезну послугу в справі з «Укртранснафтою». Посада голови «Нафтогазу» може бути не настільки значною, як голови Міненерго, але свого інтересу Коломойський не упустить і «дружні» зв'язки можна відновити. 

Історія з посадою голови в «Нафтогазі» точно не закінчиться в один день. Очевидно, що рішення Кабміну створює ще одну ризиковану зону турбулентності у вкрай важливій для України сфері. Чи може з цього вийти щось хороше? Для Офісу президента це може стати серйозним посиленням, але ось чи допоможе це зниженню цін на газ для населення? На цей рахунок є великі сумніви.