“Ми тут, щоб взаємодіяти з усіма”. Інтерв’ю з головою Центру інформації НАТО Вінетою Кляйне

Одним з найперших кроків у будівництві партнерства НАТО-Україна стало відкриття Центру інформації та документації НАТО в Україні, що відбулося у 1997 році. З тих пір Центр успішно функціонує, поширюючи знання про НАТО в Україні та підтримуючи Україну у діалозі з Альянсом. У жовтні 2020 року керівницею Центру було призначено латвійку Вінету Кляйне. Ми спитали в неї, які перспективи має Україна у співпраці з НАТО, як протистояти неправдивій інформації і розвінчувати міфи, як пандемія вплинула на порядок денний Альянсу і чому лише оборонних реформ в Україні для вступу в НАТО недостатньо.

– До призначення в Центр ви працювали в Дорадчій місії Європейського Союзу (EUAM) в Україні. Як ви ставитесь до своєї нової посади?

– Так, справді, це мій друге "чергування" в Україні. У 2016 та 2017 роках я очолювала міжнародну групу з питань стратегічних комунікацій Консультативної місії ЄС в Україні, бувши старшою радницею з питань стратегічних комунікацій. Я рада повернутися в Україну і продовжувати чудову роботу своєї попередниці Барбори Маронкової. 

– Чим саме займається Центр інформації та документації НАТО? На ваш погляд, він ефективно справляється зі своєю роботою? Чи є сфери, які виграли б від нових підходів тощо? 

– Центр інформації та документації НАТО відіграє ключову роль у сприянні кращому розумінню в Україні основних завдань та пріоритетів НАТО, переваг співпраці між НАТО та Україною, а також у наданні підтримки українській владі у сфері публічної інформації та стратегічних комунікацій.

Центр був створений у 1997 році, і з того часу він активно взаємодіє з українською громадськістю для сприяння діалогу та дискусії про НАТО та для підвищення обізнаності та розуміння НАТО в Україні.

Комунікаційний ландшафт змінювався і продовжує змінюватися, переходячи до збільшення цифрових комунікацій. Відповідно, Центр активно використовує свої акаунти в соціальних мережах, а також інші цифрові та соціальні медіаплатформи для охоплення громадськості. Ми продовжимо застосовувати до нашої діяльності підхід, що зосереджується на аудиторії.

– Наскільки важливою, на вашу думку, є особистість керівника Центру? Чи впливає зміна облич на його роботу?

– Незалежно від того, хто очолює Центр, мандат останнього залишається незмінним. Головне завдання Центру – забезпечити, щоб українці отримували повну інформацію про Альянс, і щоби це відбувалося своєчасно, прозоро та ефективно.

Я вірю, що будь-який тип особистості може бути успішним у керівній ролі. Важливо пам'ятати, що кожна людина має певний набір рис особистості. А усвідомлення свого типу особистості та того, з ким ви працюєте, сприяє зміцненню трудових стосунків та створенню нових можливостей.

– Які плани Центр має на 2021 рік? 

– У 2021 році основні завдання Центру інформації та документації НАТО залишаться незмінними, а саме: підвищити обізнаність українців про НАТО, сприяти розумінню цілей та цінностей НАТО, збільшити знання про практичну співпрацю між НАТО та Україною, пояснити внесок НАТО у Процес реформування України в секторі безпеки та оборони.

Ми будемо продовжувати співпрацювати з українською владою, щоб зміцнити стійкість України до дезінформаційних кампаній.

Крім того, ми продовжуватимемо підтримувати вдосконалення комунікаційних можливостей українських установ та сприятимемо зміцненню співпраці у сфері стратегічних комунікацій.

– А щодо 2020 року, як, на вашу думку, криза COVID-19 вплинула на порядок денний НАТО та, зокрема, на відносини між Україною та НАТО (якщо, звісно, вплинула)?

– Це був складний рік, і COVID-19 змінив наше життя так, як ми навряд чи могли собі уявити рік тому. Відповідно, НАТО, як і інші організації та уряди, мусило пристосуватися і бути максимально гнучким.

Попри пандемію, НАТО продовжує надавати значну підтримку Україні у здійсненні реформи сектору оборони та безпеки країни. Щодня радники НАТО працюють з державними установами з метою впровадження реформ оборони та безпеки та вирішення корупційних ризиків. Ключовою метою цієї співпраці є посилення демократичного та цивільного контролю над збройними силами та установами безпеки України.

12 червня НАТО визнало Україну партнером з розширеними можливостями. Це знак визнання значного внеску України в операції союзників, Сили реагування НАТО та навчання НАТО.

НАТО також збільшило свою підтримку в Чорноморському регіоні за допомогою навчань, відвідування портів та обміну інформацією.

 Я хотіла б наголосити на тому, що під час пандемії ще важливіше показати, що НАТО присутня і продовжує підтримувати Україну як на рівні порад, так і на практичному рівні.

– Наскільки ми розуміємо, метою Центру в Україні є підвищення обізнаності українців про НАТО, сприяння розумінню цілей і цінностей НАТО, підвищення знань тощо. Хто є цільовою аудиторією вашого спілкування? Як ви переконаєтесь, що дісталися цих людей?

– Дуже важливо, щоб українське суспільство отримувало об'єктивну та обґрунтовану фактами інформацію про Альянс, особливо в даних обставинах, коли активно проводяться дезінформаційні кампанії. Цим ми й займаємося разом з українською владою, організаціями громадянського суспільства, формувачами думок, молоддю, ЗМІ та науковими колами.

Ми тут, щоб інформувати та взаємодіяти з усіма, хто цікавиться євроатлантичними проблемами та хоче отримати більше інформації про НАТО. Водночас ми активно взаємодіємо з молоддю, ЗМІ та представниками державного сектору як у Києві, так і в регіонах.

Центр інформації та документації НАТО використовує різноманітні інструменти громадської дипломатії – взаємодія з людьми напряму (лекції в університетах, семінари, конференції та круглі столи, а також вуличні та художні виставки), інтерв'ю та статті в українських ЗМІ та на різних платформах цифрових та соціальних медіа. 

Для того, щоб найефективніше охопити нашу аудиторію, ми оцінюємо теперішнє сприйняття, інформаційне середовище та джерела інформації.

– Чи бачите ви позитивні зміни у їхньому сприйнятті НАТО?

– Сприйняття НАТО в Україні змінюється, і за останні роки підтримка НАТО зазнала радикальних змін. Я вважаю, що українській владі важливо закріпити цю підтримку. Зараз уряд розробляє комунікаційну стратегію щодо євроатлантичної інтеграції на наступний період. Життєво важливо, щоб стратегія підтримувалась надійним та реалістичним планом дій та ефективно реалізовувалась.

– В Україні загалом існує багато міфів про НАТО. Кілька днів тому біля американського посольства відбувся перформанс проти "колоніальної політики Штатів щодо України". Чоловік у масці із зображенням Джорджа Сороса накинув повідець на дівчину в українському народному костюмі. НАТО є частиною цієї "колоніальної політики" у свідомості людей, які в це вірять. Як ви розвінчуєте такі міфи? Яка ваша стратегія щодо цього? Чи працює Центр спеціально з людьми зі Сходу?

– Сприйняття НАТО змінюється в позитивному напрямку, а проте, ще багато роботи потрібно зробити, щоб позбутися неправдивих міфів та стереотипів щодо НАТО.

Ми бачимо, як державні та недержавні актори використовують дезінформаційні кампанії, щоб підірвати довіру до Альянсу. Відповідь НАТО на це прямолінійна – ми протиставляємо факти, свої цінності та конкретні дії, що демонструють готовність і солідарність НАТО, неправдивим наративам. 

Центр також сприяє підвищенню медіаграмотності, а саме здатності аудиторії критично аналізувати інформацію та дані.

Важливо підкреслити важливість вільних ЗМІ, коли йдеться про протидію дезінформації.

Говорячи про діяльність Центру на Сході України, ми організовуємо заходи публічної дипломатії, лекції та тренінги, щоб представити об'єктивну та обґрунтовану інформацію про Альянс та співпрацю між НАТО та Україною.

– Щодо вступу України до НАТО. Чи вважаєте ви реальною перспективою вступ України до Альянсу у найближчі 5-10 років, враховуючи темпи реформ, що ми маємо? Наскільки питання Донбасу та Криму стоять між Україною та її амбіціями вступити до НАТО?

– Члени НАТО вітають зусилля України щодо здійснення основних реформ, включаючи нову Стратегію національної безпеки, яка допоможе керувати реформами сектору безпеки та оборони. Однак, потрібно провести ще більше роботи для консолідації демократичних інституцій України, зміцнення верховенства права та боротьби з корупцією. Ці реформи є важливими як для наближення України до європейських та трансатлантичних партнерів, так і в першу чергу для побудови безпеки та розвитку для всіх українців. 

Ми кажемо країнам-претендентам так: реформи оборонного та безпекового секторів є важливими, але не менш важливими є необхідні реформи поза сферою оборони, такі як зміцнення верховенства права, включаючи реформу судової системи та нагляд за службами безпеки та сектором безпеки загалом. Все це є ключовим для членства в НАТО.

– Глобальна пандемія цього року змусила всіх перейти в онлайн. Чи вважаєте ви, що це було обмеженням чи можливістю охопити ширшу аудиторію для роботи Центру, вийти за межі звичного, за межі бульбашки? 

– ЦІДН, як і всі інші, адаптується до поточної ситуації, коли особисті зустрічі та події офлайн обмежені. Отже, ми активно використовуємо наші акаунти в соціальних мережах, щоб інформувати громадськість про постійну підтримку та заходи, які проводить Представництво НАТО в Україні. Крім того, ми регулярно беремо участь у публічних онлайн-конференціях, обговореннях та дискусіях на теми НАТО та безпеки. А ще ми постійно контактуємо з нашими партнерами, оскільки постійна онлайн взаємодія під час пандемії є життєво важливою. 

– Ви вже провели два місяці на новій посаді. Ваші перші враження про стан справ мають бути ще свіжими — чи не могли б ви поділитися ними?

– Середовище в Україні дуже динамічне, і я з великим інтересом стежу за подіями в країні. Я бажаю Україні зберегти імпульс для проведених реформ. НАТО продовжуватиме підтримувати Україну і буде й надалі шукати можливості, щоби допомагати, практично і порадами, та спільно працювати для створення умов для миру та безпеки.

• Як повідомлялося, Міноборони України вперше закупило військові товари через Агенцію НАТО.
• Нагадаємо, у МЗС заявили, що Україна планує стати членом НАТО у 2030 році.