Наступного року наші Збройні Сили матимуть власний загін спецпризначення медичного спрямування. Йдеться про переформатування всієї системи медичної евакуації у війську під сучасні стандарти НАТО та потреби, які постійно виникають на передовій.
Наразі діє Програма розвитку медичної служби ЗСУ до 2020 року, яка передбачає низку трансформаційних заходів до набуття нею визначальних критеріїв НАТО. Один із елементів програми – нові підходи в медичній евакуації. Завдяки новаціям армійська медслужба має перетворитися на сучасний високоефективний інструмент, який забезпечить однакову його надійність та якість допомоги на всіх етапах – від профілактики захворювань до порятунку наших військових, здоров'ю та життю яких загрожує небезпека. І в умовах воєнного конфлікту, що довів досвід понад як чотирирічного відбиття російської агресії, критично важливим є постійне удосконалення системи медевакуації.
Міноборони вже розпочало створення на базі 65-го військового мобільного госпіталю експериментального підрозділу з медичної евакуації – про це днями розповів очільник Головного військово-медичного управління (ГВМУ) – начальник медичної служби ЗСУ полковник медичної служби Ігор Хоменко. У разі успіху проекту, такі ж підрозділи створять і на базі 66-го, 59-го та 61-го мобільних шпиталів.
Було багато розмов про те, що медичною евакуацією займаються всі, починаючи від волонтерів і закінчуючи медиками, – зауважив Ігор Петрович. – Саме задля підпорядкування цього процесу одному керівництву нині ми створюємо експериментальний підрозділ медичної евакуації у складі Головного військово-медичного управління. Визначено його штат – 53 військовослужбовці, які формуватимуть 18 екіпажів на автомобілях «Богдан» або «Хаммер». Кожен з них матиме у складі трьох чоловік – старшого бойового медика, бойового медика і водія-санітара. Фахову підготовку ці військовослужбовці пройдуть на базі 205-го навчального центру (смт. Десна) за різними програмами. Ці екіпажі постійно перебуватимуть на передовій в районі проведення ООС і забезпечуватимуть евакуацію за територіальним принципом із зони своєї відповідальності на тактичному рівні.
Нинішня система дозволяє утримувати незворотні втрати на етапі медевакуації на рівні 1,35%. Це нижчий показник, аніж у багатьох воєнних конфліктах сучасності. Цього ЗСУ досягнули за рахунок максимального наближення хірургічної допомоги до терену бойових дій. Більшість евакуаційних заходів відбуваються у межах відомого стандарту «золотої» години. Але наші військові медики хочуть ще кращого результату. Справа тут також і в організаційній складовій. Загалом вся медслужба підпорядкована ГВМУ, а військова ланка – командирам частин і підрозділів. Тобто, за евакуацію на тактичному рівні відповідають командири. Але проводить її медслужба. І групи, які здійснюють евакуацію, штатно перебувають у визначених бригадах, є різними за оснащенням та рівнем підготовки. І якщо бригаду виводять із району виконання завдань в ООС, то і згадані медики із технікою теж покидають цю територію. Аби вдосконалити логістику такого управління та закінчити подібні «міграції» в медслужбі, і відбувається цей експеримент, наступний етап якого стосуватиметься вже координації всієї евакуації на оперативно-тактичному рівні: з військових мобільних госпіталів до медзакладів третього рівня надання допомоги у Харкові й Дніпрі. Та на стратегічному рівні – з Харкова і Дніпра до військово-медичних клінічних центрів і Головного військового клінічного госпіталю в Києві, включно з аероевакуацією. Тим часом у ГВМУ сформується відділ медичної евакуації. Примітно, що загалом цей проект схвалили та підтримали наші іноземні партнери.
Повноцінне введення в дію системи медевакуації вивільнить значну кількість військових лікарів, які зможуть займатися своєю профільною справою – вони лікуватимуть, а евакуацією займатимуться інші фахівці, навчені відповідно до натовських програм.
65-й мобільний госпіталь став пілотним у цьому проекті тому, що в ньому немає, на відміну від інших мобшпиталів, автосанітарних рот. І це спрощує таке завдання.
Ми вже отримали 46 «Богданів», і до кінця року їхня кількість зросте до 100. Ці авто не розподілятимуть, як раніше, по бригадам, адже після виконання завдань вони повертаються у місця постійної дислокації і разом з ними їде техніка. Ці машини знаходитимуться в експериментальному підрозділі, або в автосанітарних ротах у районі бойових дій, – пояснює Ігор Хоменко. – Так ми позбудемося морально та фізично застарілих УАЗів, які мобілізували раніше.
Зараз відбувається відбір кандидатів у підрозділ медевакуації. Перевагу надаватимуть тим, хто вже пройшов бойові дії або працював у волонтерських підрозділах медевакуації і готовий підписати контракт зі Збройними Силами. Власний приклад подав славнозвісний «Хоттабич» – Ілля Лисенко, колишній бізнесмен, який організував чотири роки тому на передовій ефективну рятувально-евакуаційну службу. Півтора місяці він уже офіційно носить однострій ЗСУ, адже уклав контракт із військом і тепер є координатором з питань медичної евакуації у ГВМУ.
Ілля Лисенко запрошує лікарів-добровольців і волонтерів вступати до новоствореного підрозділу, а волонтерські й громадські організації – допомогти привести систему медевакуації у відповідність до критеріїв НАТО.
Робота над створенням підрозділу почалася ще 2016-го. Власне, весь цей час прощупували, як нам варто діяти аби із концептуальної ідеї, з урахуванням реалій ЗСУ, сформувати дієвий медевак, – каже Ілля Джонович. – Його філософія дуже проста: кожен військовий повинен мати абсолютну упевненість, що за його життя боротимуться так само, як він бореться за нашу Україну. Цей меседж передаємо всім, хто входить у наш підрозділ. Автосанітарні роти дісталися нам у спадок від СРСР, де діяла інша парадигма війни – боротьба за чиєсь окреме життя була далеко не на першій ролі. Ми це змінюємо докорінно. Основою медеваку стає не техніка, не машина, а підготовлений екіпаж, націлений на боротьбу за людське життя. Перших «ластівок» вчитимемо у 205-му навчальному центрі. Надалі проводитимемо атестацію знань і готовності кожного екіпажу. Додатково навчатимемо їх доти, доки перестанемо припускатися помилок. Ідеальна формула: злагоджена робота трьох людей, готових виконати поставлене завдання незалежно від того, на якій техніці це доведеться робити – «Богдані», «Хаммері», МТЛБ, вертольоті чи на морському катері. Ці люди не повинні розставатися зі своїм медичним обладнанням у режимі 24/7 так само, як солдат із автоматом.
Нова система дозволить з Києва контролювати кожен етап медичної евакуації в онлайні й координувати дії та відслідковувати порядок виконання команд. Так з'явиться змога працювати над власними помилками.
Якщо наш боєць вірить, що за його життя відчайдушно борються, ми повинні будемо відповісти за свої слова подальшим удосконаленням медевака, – наголошує Ілля Лисенко. – Створюється не просто експериментальний підрозділ, а глобальна система медичної евакуації та рятувальних операцій ЗСУ, спроможна працювати в будь-якій частині України. І надалі в кожному підрозділі медевакуації буде окремий екіпаж медичного спецназу. Це не медики, а фахівці, здатні примусити людину жити, поки за неї не візьметься офіційна медицина. Медичний спецназ – вершина нашої системи. Він матиме найкращі підготовку і обладнання. Ми встановили дуже швидкий темп розвитку підрозділу. Плануємо до червня 2019-го сформувати не просто перший діючий медевак, а отримати достатньо інформації щоб провести роботу над помилками і приступити до формування таких підрозділів в інших госпіталях. Зокрема подбати і про зменшення ресурсної витратності такої евакуації. Я понад місяць тому в себе на сторінці у Фейсбук розмістив анкету для бажаючих записатися у медевак. Її заповнило вже 106 людей – це переважно колишні медики з добровольчих підрозділів.
Варто зазначити, що наприкінці жовтня у Лондоні відбудеться форум з медичної евакуації, в якому візьмуть участь представники ГВМУ, які обговоритимуть різні аспекти нової для нашого війська системи. Також військова медслужба нині очікує на надходження із США приблизно 60 авто «Хаммер». Нагадаємо, що 45 таких авто медики ЗСУ вже отримали.
Цією нагородою було відзначено українське громадянське суспільство “за його відважну діяльність в часи війни” 20-22… Читати більше
Сергій Каліцун з Васильківської громади, що на Київщині. Своє поранення, яке призвело до ампутації ноги,… Читати більше
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.