Фінансувати перемогу: як працює інвестування у військові облігації

"Зараз Україна витрачає більше, ніж заробляє. Для того, щоб перекрити цю різницю, ми отримуємо міжнародну допомогу, та частину видатків зобов'язані перекривати самі. Тобто держава позичає гроші у тих, хто купує військові облігації", — пояснює професор Національного університету "Львівська політехніка", керівник проєкту "Софтінвест консалтинг" Олексій Другов.

Цю своєрідну позику держава бере в інвестора на те, щоб покрити свої соціальні та військові видатки. Саме держава гарантує повернення цієї позики. Крім того, держава виплачує відсотки за цією позикою.

Як ідеться на спеціальному сайті, присвяченому українським військовим облігаціям, кожна придбана військова облігація — "це інвестиція в поразку росії, її неминучий крах та розпад, приємним бонусом до якого стануть до 19,5% річних". Кошти від продажу облігацій ідуть на зброю, набої, медикаменти, техніку, їжу, підтримку економіки тощо.

Військові облігації — одне з важливих джерел фінансування державного бюджету. Військові видатки Україна фінансує виключно коштом внутрішніх джерел, серед яких і продаж облігацій, наголосили "Рубриці" у Мінфіні. Кошти від облігацій, залучені в Державний бюджет України, використовуються на безперебійне забезпечення фінансових потреб держави в умовах воєнного стану.

Фінансовий ринок України пропонує досить обмежений набір інструментів. Для широкого кола приватних інвесторів з капіталом менш як 100 тисяч грн по суті їх усього два: банківські депозити й облігації, передусім державні, зокрема — військові ОВДП, констатує керівник проєкту Cbonds-Україна Сергій Ляшенко.

Державні облігації, зокрема, військові облігації — це найнадійніший інвестиційний інструмент в Україні, переконані у Міністерстві фінансів України.

Обіг облігацій здійснюється в електронному вигляді.

У чому плюси військових ОВДП?

• Висока дохідність (у гривні до 19,6%, у дол. США до 4,8%, у євро до 3%).
• Процентні доходи не оподатковуються.
• Можливість продати облігацію в будь-який момент на вторинному ринку. А якщо ви берете депозит у банку, то ці гроші вкладаються на конкретний визначений термін.

"На депозиті за рік ви заробите 17% мінус податки — це вийде 13% річних. За облігаціями ви заробите приблизно від 15 до 19. Тобто дохідність є вищою", — робить орієнтовні розрахунки Олексій Другов.

• 100% повернення коштів гарантується державою.
• Можливість придбати від однієї облігації.
• Великий вибір надавачів послуги.

"Перевагою військових облігацій є, те що їх пропонують багато банків та інвестиційних компаній, а значить, є вибір, з ким співпрацювати. Крім того, багато брокерів знижують до мінімуму вимоги до обсягу інвестування в такі цінні папери й свої тарифи або взагалі їх скасовують", — пояснює останній пункт Сергій Ляшенко.

Офіційна позиція Міністерства фінансів України така: погашення відбувається вчасно та у встановлений умовами облігацій термін. Відтермінування платежів за внутрішніми державними облігаціями, зокрема, військовими облігаціями, не розглядається.

Водночас економіст Олексій Другов застерігає:

• відтермінування виплат за облігаціями малоймовірне, але можливе.

"Бували в історії, зокрема в історії України, випадки, коли облігації реструктуризували, тобто ви купували облігації терміном дії рік, а цей термін дії продовжували. Ми маємо розуміти, що в цьому році все буде стабільно, але в наступному, якщо ми отримаємо менше міжнародної допомоги, відповідно, виникне ризик, що  бракуватиме коштів, і тоді, можливо, може постати питання про реструктуризацію", — припускає експерт. 

• Невеликий девальваційний ризик існує тільки щодо гривневих військових облігацій, вважає Сергій Ляшенко.

"Ризики по військових облігаціях можна схарактеризувати як мінімальні — уряд акуратно виконує зобов'язання по внутрішньому боргу, оскільки: 

а) він відносно невеликий; 

б) переважно гривневий; 

в) найголовніше — від цього залежить фінансово-економічна, а відповідно і соціально-політична стабільність держави, що дуже важливо, особливо в умовах повномасштабної агресії з боку росії. 

Відповідно по валютних ОВДП ризики де-факто відсутні, по гривневих єдиний ризик — девальваційний, але грамотна політика НБУ і Мінфіну, а також значна фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів (передусім США, ЄС і МВФ), робить його досить помірним", — переконаний керівник проєкту Cbonds-Україна.  

Водночас не ризиком, але мінусом військових облігацій Сергій Ляшенко називає їх

• короткостроковість.

"Строк обігу цих цінних паперів найчастіше не перевищує одного року, що може дещо знизити інтерес з боку покупців, зацікавлених зафіксувати підвищену дохідність на більш тривалий термін", — зазначає експерт.

Щоб інвестувати у військові облігації, необхідно мати хоча б тисячу гривень — це номінальна вартість однієї облігації. Облігації також випускають у доларах та євро, їхня номінальна вартість — тисяча доларів і тисяча євро відповідно.

Міністерство фінансів України щотижня проводить аукціони з розміщення облігацій. З результатами аукціонів можна ознайомитись на сайті Мінфіну. На сьогодні у 2023 році Мінфін розмістив військові облігації на суму близько 21 млрд гривень, 1 млрд доларів та 87 млн євро.

Проєкт Cbonds-Україна відстежує розміщення всіх цінних паперів України зокрема і військових ОВДП. За його даними, починаючи з 24 лютого 2022 загальний обсяг розміщення військових ОВДП становив у гривневому еквіваленті, зокрема облігацій номінованих у гривні на 150,7 млрд грн, у доларах США — 2,6 млрд дол., у євро — 0,8 млрд євро.

"Серед валютних облігацій, розміщених за цей період, переважна частина припадає саме на військові ОВДП (75% для доларових і 85% для паперів у євро), в той час, як для гривневих паперів цей показник становить трохи більше половини", — ділиться аналітикою компанії Сергій Ляшенко.

Всього у 2023 році Мінфін розмістив ОВДП на суму близько 131 млрд гривень. Про це "Рубриці" повідомили у пресслужбі Міністерства фінансів України.

Сергій Ляшенко помітив позитивну тенденцію аукціонів, які проводить Мінфін: "Підвищення дохідностей як по гривневих, так і по валютних ОВДП, що може бути обумовлено намірами Мінфіну підвищити інвестиційну привабливість цих інструментів".

Дисконтні — це короткострокові облігації зі строком погашення до року.

Інвестор купує військову облігацію номіналом 1000 грн за меншою ціною, що і є дисконтом. Під час погашення інвестор отримає номінальну вартість своїх облігацій. Дохід тут — різниця між номіналом облігації та фактичною ціною її придбання. Такі облігації переважно продаються на вторинному ринку.

Купонні — це облігації з більш тривалим терміном погашення, при цьому відсотки по них виплачуються в певні періоди (це і є купонний дохід), а номінальна вартість — так само під час погашення ОВДП. 

Як придбати облігації?

• У банків — первинних дилерів.
• У ліцензованих брокерів.
• Через застосунок "Дія", який запропонує обрати банк чи брокера.

Міністерство фінансів випускає військові облігації з різними строками обігу — від 6 місяців до 2 років за ринковими ставками. Що більший термін, то вищий відсоток.

Який спосіб придбання кращий? Це залежить від кількох чинників, кажуть експерти. Мінфін на запит "Рубрики" поінформував, що нині найбільшою популярністю користуються банки та брокери, які надають можливість купувати військові облігації в декілька кліків через мобільний застосунок. Завдяки запуску продажу військових облігацій через застосунок "Дія" станом на 28 квітня 2023 року Мінфіну вдалось залучити до державного бюджету України понад 774 млн гривень з продажу 773 тисяч облігацій.

Якщо ви вирішите купувати облігації через банк офлайн, не забудьте взяти з собою паспорт, ідентифікаційний код і самі гроші, якщо це готівка. Потрібно буде відкрити рахунок у цінних паперах та підписати договір купівлі-продажу.

"Я особисто купую через ПриватБанк, — ділиться Олексій Другов. — Є вже певні відносини, накопичена певна сума, вони забезпечують збереження, мені так комфортно. Але ПриватБанк дозволяє купувати облігації від 50 тисяч гривень. Якщо ви хочете купувати на меншу суму, тоді вам потрібно шукати брокерів, є доволі великий перелік. Але ви повинні мати певний рівень довіри до брокера, з яким працюєте. Зараз війна, ми не знаємо до кінця, можливо, структуру власності усіх брокерів".

Водночас експерт заспокоює: навіть якщо якийсь брокер перестане існувати, ваші облігації не пропадуть, натомість держава переведе їх до іншого зберігача. Просто це забере певний час.

Тож для менших сум економіст радить мати справу з брокерами, а щодо більших каже, що "можливо, більш доцільно мати справу з державними установами".

Сергій Ляшенко дещо іншої думки: "При сумі до 100 тисяч грн краще підійде «Дія» чи Монобанк (простота оформлення документів), при сумі понад 100 тисяч грн можна «працювати» з дуже багатьма банками й інвестиційними компаніями".

Як ми вже зазначили, обсяг інвестицій може бути від однієї тисячі гривень, верхня межа може становити десятки мільйонів гривень.

"Але «працювати» з сумою менше 100 тисяч грн готове досить обмежене коло банків чи інвестиційних компаній. Тому цю суму можна вважати мінімальною, яка дозволяє досить вільно обирати брокера і відповідно кращі умови й дохідності", — стверджує керівник проєкту Cbonds-Україна.

Олексій Другов дає пораду з погляду ведення особистого бюджету:

"У вас має бути фінансова подушка. Обов'язково біля вас в готівці мають бути гроші хоча б на три місяці ваших витрат. А решту треба вкладати. Якщо ви візьмете, наприклад, 50 тисяч гривень, то буде нормально, коли 25 тисяч ви покладете в банк, а на інші 25 купите облігацій. Тоді ви диференціюєте ризики й дохідність у вас буде доволі високою. Але звичайно, не варто всі гроші, що у вас є, брати й купувати за них облігації. Лише за частину".

Це справді питання кількох кліків. Проте варто мати на увазі: військові облігації в "Дії" можуть придбати лише громадяни України старше 18 років. Зробити це можна з будь-якої точки світу, зазначає керівник із розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової інформації України Мстислав Банік.

"Дія" насправді не продає облігації напряму, і придбати тут поки можна тільки гривневі облігації. 

"Зауважу, що "Дія" не продає облігації самотужки. Застосунок буде лише майданчиком для користувачів "Дії" та партнерів. Банки та партнери будуть купувати військові облігації у держави та продавати їх через застосунок", — акцентує Мстислав Банік.  

Застосунок запропонує різні типи облігацій з різними термінами погашення та дохідністю. Також у вас буде вибір, у якого брокера або де можна ці облігації придбати. Зазвичай у списку 3-4 брокери.

Сервіс працює в стандартному режимі. У Мінцифри постійно моніторять роботу послуги разом з партнерами, але раптом у вас щось піде не так, варто звернутися в службу підтримки "Дії", радить Мстислав Банік. Він пояснює: ця послуга реалізована Міністерством цифрової трансформації України спільно з Міністерством фінансів України, Національною Комісією з цінних паперів та фондового ринку та Національним Банком України.

"Купуючи військові облігації, українці наближають нашу перемогу та отримують з цього гарантований прибуток. Кожна куплена облігація — це інвестиція у поразку росії з приємним бонусом. Тому спостерігаємо позитивні відгуки", — каже керівник із розвитку електронних послуг у Мінцифрі.

Громадяни України активно підтримують державу інвестиціями, дедалі більше віддаючи перевагу інструментам з довшим терміном обігу, повідомили "Рубриці" у пресслужбі Мінфіну.

"Основними інвесторами у військові ОВДП є українські юридичні особи. Передусім, банки–первинні дилери ОВДП, крім того, про придбання цих цінних паперів заявляли місцеві громади (Львів, Вінниця, Житомир, Хмельницький, Черкаси) і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Водночас існує значний попит і від приватних осіб та нерезидентів. Так, у власності приватних осіб станом на 1 травня 2023 були військові ОВДП на суму (в еквіваленті) 20 млрд грн, нерезидентів — 5 млрд грн", — розповідає керівник проєкту Cbonds-Україна Сергій Ляшенко.

За даними Мінфіну, частка володіння військовими облігаціями фізичними особами становить близько 7%. Частка володіння всіма облігаціями внутрішніх державних позик України фізичними особами становить 3%. Тобто вона дуже невелика, але ринок цих послуг в Україні активно розвивається, каже Олексій Другов.

"Від початку розміщення цих паперів до вересня 2022 року придбання гривневих військових ОВДП було скоріше патріотичним кроком, ніж інвестицією — дохідність становила 9-15% відсотків річних при прогнозованій інфляції 30% і більше й півтора кратному зростанні курсу долара. Починаючи з жовтня 2022 року Мінфін пішов на збільшення дохідності, що в умовах поступової стабілізації інфляційних і девальваційних процесів зробило ці папери цілком «інвестиційними», особливо для приватних осіб", — переконаний Сергій Ляшенко.

Це однозначно нормальний і звичний інструмент для інвестування, каже й Олексій Другов.

Обидва експерти безумовно радять потенційним інвесторам звернути увагу на військові облігації як інструмент інвестування.

Ілюстрації: скриншоти з сайтів bonds.gov.ua та www.universalbank.com.ua, застосунку "Дія"

Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів