Про підсумки діяльності та майбутнє переформатування ВСП у Військову поліцію я спілкувався із керівником цієї служби генерал-майором Ігорем КРИШТУНОМ у Василькові, що на Київщині, де відбувалися урочистості з нагоди відзначення Дня Військової служби правопорядку. Цікавим мені видався епізод із історії підрозділу, який відзначили Бойовим прапором того дня, розказаний державним секретарем Міноборони, генерал-полковником Олександром Дубляном.
Чотири роки тому з васильківського аеродрому на схід відправляли загін 138-го Центру спеціального призначення ВСП. Літаком він дістався Дніпра, а потім на вертольотах – окупованого Артемівська. Там ця група взяла під охорону важливі об'єкти – бази бронетанкового майна й стрілецького озброєння. До визволення міста в липні 2014-го спецпризначенці тримали тут оборону. Тим часом Донецький зональний відділ ВСП, який спершу вийшов у район Донецького летовища, а потім – на опорний пункт «Зеніт» під Авдіївкою, постійно відбивав атаки російських найманців. І тільки після звільнення міста, відділ приступив до виконання завдань за призначенням.
ЗАВДАННЯ: ПІДТРИМАННЯ ПРАВОПОРЯДКУ, ПРОФІЛАКТИКА ПОРУШЕНЬ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРЕСУВАННЯ АВТОКОЛОН ВІЙСЬКОВИХ, БОРОТЬБА ІЗ ПОРУШНИКАМИ
ІГОР КРИШТУН / Фото з сайту mil.gov.ua
– Ці 16 років, що минули від моменту створення Військової служби правопорядку, були часом становлення і пошуку свого місця й розуміння тих завдань, які ми повинні виконувати, – говорить начальник Головного управління ВСП Збройних Сил України генерал-майор Ігор Криштун. – Це підтримання правопорядку, профілактика правопорушень, забезпечення безперешкодного пересування військових автоколон, боротьба із диверсійними групами противника тощо. Нещодавно я перебував на терені АТО, де мав зустрічі із главами військово-цивільних адміністрацій, комбригами, військовими прокурорами, представниками Нацполіції. І чув від них переважно позитивні відгуки про роботу моїх колег. Це доказ того, що ми на правильному шляху. Дякую і нашим канадським партнерам, спільно з якими ми розбудовуємо й трансформуємо службу у Військову поліцію. Це завдання – одне зі стратегічних на шляху реформування Українського війська. Після ухвалення законопроекту про Військову поліцію ми отримаємо нові повноваження, за допомогою яких краще виконуватимемо покладені на нас функції.
КАНАДСЬКІ ПАРНЕРИ: УХВАЛЕННЯ ЗАКОНУ "ПРО ВІЙСЬКОВУ ПОЛІЦІЮ" ДУЖЕ ОЧІКУЄТЬСЯ
Про роль партнерської допомоги у підготовці військових правоохоронців я запитав представника канадської військової поліції майора Віктора Етьє, який нині з дорадчою місією перебуває у 25-му навчальному центрі ВСП у Львові.
– Я перебуваю тут з тим, щоб допомогти вашій армії реформувати ВСП у Військову поліцію та зробити діяльність навчального центру більш професійною. Це наш вклад у вишкіл майбутніх поколінь українських військових поліцейських, – каже канадський офіцер. – Напрямки цього реформування визначило засідання підкомітету НАТО з військової поліції. А ми вже практично допомагаємо імплементувати новий курс навчання, який називають курсом перехідного періоду. Ми теж ділимося своїми сучасними розробками й методиками, і так постійно вдосконалюємо новий базовий курс підготовки військових поліцейських. Я спілкувався як із курсантами, так і офіцерами центру. Вони задоволені форматом навчання, особливо нашим прагненням кваліфікованого викладання матеріалу і його закріплення. Хочу зауважити: 25-й центр – досить молодий заклад, заснований менше року тому, але його персонал доволі професійний і докладає багато зусиль до розвитку цієї важливої бази підготовки. Щиро переконаний: у ВСП є прогресивна перспектива, і я хотів би ще раз приїхати за кілька років на таке ж свято, як у Василькові, й побачити, як ця структура осучаснилася і набула розвитку. Звісно, реформа відбувається із деякими труднощами, але всі ми налаштовані на великі зрушення в майбутньому. Переконаний: група місії «ЮНІФАЄР», до складу якої я входжу, дивиться у це майбутнє впевнено.
Віктор Етьє погоджується: ухвалення закону «Про Військову поліцію» дуже очікують його українські колеги, оскільки він є запорукою успішного розвитку цього органу правопорядку. Також він каже, що на курсі перехідного періоду вони аналізують матеріал та досвід, працюючи над укладанням базового кваліфікаційного рівня вишколу військового поліцейського, куди обов'язково включатимуть посилений компонент комунікації із цивільним населенням. Адже цілком можливо, що в майбутньому українській ВП доведеться працювати в умовах розгортання миротворчої місії ООН на сході України і наші солдати повернуться на Донбас. І до цього треба готуватися вже зараз.
НОВІ АКЦЕНТИ ВИШКОЛУ
– Натепер Військова служба правопорядку перебуває на порозі набуття нової якості, – розповідає генерал-майор Ігор Криштун. – Перед війною нас залишалося трохи більше 1 тисячі й стояло питання про подальше скорочення, зокрема і важливого для служби 138-го центру. З перших днів АТО ми активно почали брати в ній участь – як відповідно до свого функціоналу, так і виходячи за його межі.
…АТО стала для генерала Криштуна четвертою бойовою каденцією – доти були Вірменія, Азербайджан і Молдова. На жаль, довелося той досвід застосовувати вдома, де він дуже допоміг. Ще в кінці 1980-их він зрозумів: якщо не робитимеш важливі справи сам, за тебе їх ніхто не виконає. Так і підлеглих навчає.
– Згодом фактично в кожному батальйоні з'явилися наші представники, які спільно з командирами, зокрема і в добробатах, виконували поставлені завдання, – згадує співрозмовник. – Уже маємо інше покоління військових правоохоронців, які знають, що робити в бойовій обстановці, й не бояться йти на передову. На терені Операції об'єднаних сил діють 15 комендатур ВСП. З них частина перебувають на передньому краї. Наші хлопці виходять, якщо треба, і на «нулі», й працюють по всім випадкам загибелі військовослужбовців, знищення бойової техніки тощо…
– Які нові акценти з'явилися у їхній підготовці?
– Спільно з канадцями ми торік відкрили Навчальний центр ВСП, використали також досвід Польщі, Італії й інших держав. У львівському центрі фактично створено інтернаціональний викладацький склад – там разом працюють канадські, данські, литовські й британські інструктори. Скоро їхня «сім'я» поповниться. У Данії я зустрічатимусь із очільниками військових поліцій скандинавських країн. Імовірно, шведські фахівці теж увіллються до міжнародної команди, яка допомагає нам розбудувати власну військову поліцію. Своїх фахівців ми вчимо, передусім, методам запобігання злочинів і правопорушень. Навчаємо і як надавати першу меддопомогу. 30 наших фахівців з тактичної медицини готуємо на Яворівському полігоні разом з канадцями. Вони тут здобувають другу профільну спеціальність. 20 представників ВСП пройшли вишкіл з мінної безпеки у Кам'янці-Подільському. А в травні іще тридцять військових правоохоронців разом із британцями освоюватимуть такі цікаві теми, як бойові дії в міських умовах і мінна безпека. Відкрили ми і такий актуальний напрямок підготовки, як захист військовослужбовців. Ми дедалі більше працюємо із адвокатськими та правозахисними організаціями задля надання військовослужбовцям якісної правової допомоги.
ВІЙСЬКОВІ ПРАВООХОРОНЦІ ПОЧИНАЮТЬ ПІДГОТОВКУ ДО ІМОВІРНОЇ МИРОТВОРЧОЇ ОПЕРАЦІЇ
Ігор Криштун зауважує, що загальнодержавна проблема наркотизації певним чином присутня і в армії, яка є частиною суспільства. ВСП активно включилася до протидії цьому злу. Уже створено спецгрупу з боротьби із поширенням наркотиків у Збройних Силах. Перші 4 спеціалізовані кінологічні розрахунки ВСП уже готують до цієї роботи у Великих Мостах на базі навчального центру Держприкордонслужби. У липні ці фахівці вийдуть на повноцінну роботу.
Але найбільше ВСП потребує допомоги Верховної Ради – щоб парламент таки ухвалив закон про Військову поліцію, який вже кілька років чекає на таке рішення.
– Понад 4 роки ми забезпечуємо правопорядок у правовому вакуумі, – зізнається керівник ГУ ВСП. – Нам бракує серйозних важелів, щоб уплинути на ситуацію: ми не можемо затримувати, утримувати осіб, провадити слідчі дії. Профільний закон перебуває на черговому розгляді в РНБОУ. Сподіваюся, найближчим часом його направлять у Верховну Раду від президента як невідкладний.
– Реформа правоохоронної системи 2012-го відібрала у нас практично весь набір важелів, які ВСП могло виконувати, і з правоохоронного формування вона фактично перетворилася на звичайний підрозділ ЗСУ. В 2014 році, коли різко збільшилась кількість злочинів у районі АТО, нам важко було щось цьому протиставити. Військову прокуратуру тоді ще не створили, поліція перебувала на старті реформи, а ми часто були єдиними, хто намагався і щось робив для протидії такій злочинності. 2016-го нам додали прав і ми почали складати адмінпротоколи щодо військових, які вживали спиртні напої, наркотичні речовини чи порушували громадський порядок. Військова прокуратура сьогодні не може провадити досудове розслідування й усі матеріали передає в Нацполіцію. Чи здатна остання повноцінно розслідувати злочини, які стосуються військових – питання риторичне. Є певна логіка в тім, щоб таке слідство вело Державне бюро розслідувань, але його лише формують. А нам тим часом треба вирішувати конкретні проблеми. Приміром, за самовільне залишення частини на термін понад 10 діб військового можуть притягнути до кримінальної відповідальності. Але ВСП не має права ні порушувати кримінальне провадження, ні розслідувати його. Ми готуємо, разом з командирами частин, документи на таких військовослужбовців, передаємо їх у прокуратуру, а вона у свою чергу – в Нацполіцію, яка і проводить досудове розслідування. А це затягує час розслідування. Водночас військова поліція у країнах НАТО проводить досудові розслідування й передає справи в суди. Словом, у нас попереду іще багато цікавої і важливої роботи.
– Чи готуєтеся до імовірного проведення миротворчої операції в Україні?
– Якщо проаналізувати миротворчі операції, які відбувалися в різних країнах світу, ви побачите, що услід за передовими військами, миротворчими силами, заходили військові поліцейські. В будь-якому випадку у Донбас теж зайде Військова поліція. І ми вже починаємо до цього готуватися.
