Що там з Костелом? Куди поділися 25 мільйонів і на якому етапі відновлення

"Рубрика" дізналася, як бізнес шукає спільну мову з чиновниками заради порятунку костелу, що може дати така співпраця в майбутньому і що там з Костелом через більш ніж місяць після пожежі. Та почнімо з самої пожежі.

Точка займання

Вечір 3-го вересня. Біля Костелу святого Миколая машини пожежної та швидкої. А дим, що підіймається з верхньої частини будівлі, фільмують мешканці будинків, розташованих за кілька кілометрів. 

Мер Києва Віталій Кличко згодом заявить, що пожежу гасили міські рятувальні служби, 15 фахівців ДСНС та 4 одиниці техніки. Очевидці повідомлятимуть про 10 пожежних машин та брак води. У Фейсбуці та Твіттері активно публікуватимуть фото і короткі відео з задимленим Костелом. А о 22:40 пожежу таки загасять. До того часу буде залучено вже 80 рятувальників та 16 одиниць техніки ДСНС.

Єпископ Віталій Кривицький заявив, що, найімовірніше, пожежа почалася внаслідок короткого замикання всередині органу під час репетиції музикантів. 

"Серед знищень — тільки концертний орган, який згорів дотла та одна люстра, яка впала на сходах пресвітерія. Саме орган став епіцентром пожежі (коротке замикання під час репетиції)… Весь храм є закопчений та залитий водою. Він ще більше поранений, принижений… проте прославлений", — написав єпископ на своїй сторінці у Фейсбуці. 

А міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко розповів, що за попередньою оцінкою фахівців, на відновлення пам'ятки знадобиться від 75 мільйонів гривень. 

"На жаль, почати ремонт всередині одразу завтра ми не можемо. При всьому бажанні та навіть за наявністю повної суми. У першу чергу ми маємо отримати висновки ДСНС та експертизу, що саме з пошкодженого і в якому порядку варто ремонтувати", – зазначив Ткаченко. І на цьому етапі події навколо Костелу почали сповільнюватись. 

"Це наша історія. Наша гордість", або Костел і український бізнес

4-го вересня засновник "Розетки" Владислав Чечоткін пише допис, яким закликає український бізнес допомогти з відновленням постраждалої будівлі. Повідомляє — його компанія готова виділити 1 мільйон. 

"Уже зрозуміло, що вогонь сильно пошкодив костел і для порятунку будівлі ремонтні роботи повинні початися до настання холодів. Початися в найкоротший термін! Ми не можемо залишатися осторонь. Rozetka виділить 1 000 000 гривень на ці роботи. Закликаємо український бізнес приєднуватися. Це наша історія. Наша гордість", — написав Чечоткін.

Наступний його пост вже був з переліком бізнесів, які перейняли естафету і теж взялися передавати гроші. Оновлювався допис тричі — Чечоткін додавав все нові й нові прізвища і назви фірм.

Зокрема, меценатами виступили такі компанії: Monobank, SD Capital, Альфа-Банк Україна, BGV Group Management, Ajax Systems, SAGA Development, Нова пошта, Dragon Capital, Taryan Group, Райффайзен Банк, Forum Management Group, ПУМБ, ПриватБанк, ENSO, Група Компаній "Автострада", Епіцентр К, UDP девелоперська компанія, Blackshield Capital, Smile Development, Айбокс Банк, Медична лабораторія "Діла", Євген Черняк, Arricano, Тимофій Мілованов, КАН Девелопмент, Строй Сіті Девелопмент Груп. 

За першу добу підприємцям вдалось зібрати 17 мільйонів гривень. Згодом цифра зросла до більш ніж 25 мільйонів.

Ще цілих 5 мільйонів 840 тисяч гривень перерахували інші небайдужі українці на рахунок, який опублікував Національний будинок органної та камерної музики України для збору коштів на відновлення Костелу.

Через деякий час міністр Ткаченко у своєму телеграмі поділився лендінгом, створеним для інформування про те, в якому напрямку рухається відновлення костелу. Після цього виникло запитання: чому замість щонайменше 25 мільйонів, обіцяних бізнесом, станом на 1 жовтня повідомляють лише про 17,8 отриманих мільйонів? Куди поділись гроші? 

Спойлер: зради немає. Принаймні поки. 

21 бізнес, робоча група і мільйони "в заначці"

9-го вересня Владислав Чечоткін заявив, що бізнесу важливо знати, куди йдуть пожертвувані кошти, і бачити, що роботи з відновлення Костелу проходять прозоро. З цим, за словами бізнесмена, погодився і міністр культури, тож коли було створено наглядову робочу групу — до її складу, окрім представників мінкульту і дотичних до Костелу організацій, увійшли представники бізнесу. 

21 компанія вирішила об'єднатися і висунути зі свого боку одну людину. Вибір зробили на користь юриста Масі Найєма.

"Можу сказати як представник 21 компанії, яка мене делегувала: кожен бізнес, за бажанням, міг дати свого представника, щоб він брав участь у робочій групі… Треба мати на увазі, що робоча група не має дієвих важелів впливу на процес відновлення костелу. Ми можемо тільки спостерігати. Робоча група існує для того, аби контролювати, щоб гроші витрачалися на ті потреби, на які вони були виділені", — розповідає "Рубриці" Масі Найєм. 

Загалом же до робочої групи увійшли дев'ятеро фахівців Міністерства культури, представники Національного будинку органної та камерної музики України, ТОВ "ДКІ", "Райффайзен Банку", "СКМ", АТ "ПУМБ", Масі Найєм, що представляє 21 компанію, а також члени однієї з релігійних громад. 

Та попри створення робочої групи, куди увійшли представники бізнесу, комунікація, яку веде держава, не до кінця доопрацьована, і ця тема з інфопростору майже зникла.

"6-го вересня компанія BGV Group Management перерахувала 1 мільйон гривень. Ми одразу відреагували на цей виклик, адже соціальна відповідальність є одним із головних принципів розвитку нашої компанії. Після того, як спала перша хвиля публікацій, в інфопросторі чомусь взагалі немає інформації по розвитку ситуації. Я вважаю, великий бізнес зреагував швидко. Але завдання держави і державних органів — також реагувати відповідно. Тому у багатьох зараз виникають питання щодо розвитку подій", — розповідає директор з комунікацій BGV Group Management Олег Зонтов. 

Як розповідає Найєм, через бажання упевнитися у прозорості роботи держави, бізнес вирішив не перераховувати всі зібрані кошти одразу. Зроблять це, коли буде готова проєктно-кошторисна документація і коли незалежні фахівці від бізнесу підтвердять, що їй можна довіряти. 

"На реставрацію Костелу державною раніше вже виділялись 150 мільйонів і вони, наскільки мені відомо, заблоковані. Через це більша половина суми відправлена вже на рахунок міністерства, а інша — закумульована на рахунку благодійного фонду, який перерахує гроші, як тільки отримає відповідні документи від міністерства", — коментує представник бізнесу.

Масі Найєм говорить, що на етапі, коли міністерство укладало угоду стосовно проведення експертизи в Костелі, виникли непорозуміння. Зокрема, бізнесменам не сподобалося, що замість компанії експертизою займатиметься ФОП. Тим не менш договір вже підписали і виплатили 388 976 гривень авансу з коштів, наданих бізнесом, про що перед самим бізнесом не прозвітували.

Після цього було ініційоване більш детальне висвітлення витрат на Костел. Тоді ж окремий розділ про витрати з'явився і на розробленому мінкультом лендінгу.

Вже місяць триває перший етап відновлення пошкодженої пам'ятки — технічне обстеження будівлі щодо аварійності. Наразі сертифіковані експерти детально вивчають, наскільки пошкоджені конструкції будівлі, стіни, дах та вітражні конструкції. Також вони визначать, які роботи з укріплення конструкцій необхідні першочергово. На основі обстеження підготують проєктно-кошторисну документацію, що має бути готовою вже в середині жовтня. 

"Дуже важливо підкреслити, що кейс із Костелом і допомога від бізнесу може стати точкою відновлення довіри до держави. Якщо все відбудеться прозоро і ефективно, бізнес побачить, що може довіряти державі і вкладатися в певні інфраструктурні проблеми тоді, коли самій державі бракуватиме ресурсів", — каже Масі Найєм.