Під ударом війни: що робити з відходами від руйнувань у громадах?

У ЧОМУ ПРОБЛЕМА?

Станом на лютий цього року обсяг відходів руйнації в Україні через військову агресію рф уже становив близько 10-12 мільйонів тонн. Ця цифра зростає. Зокрема станом на початок липня 2023 року обсяг відходів від знищеної російської техніки становив 527 тис. тонн.

ЯКЕ РІШЕННЯ?

Відходи від руйнувань треба збирати так, щоб при цьому не зашкодити довкіллю або ж мінімізувати цей вплив. Зокрема частину з цих відходів можна одразу посортувати й відправити на перероблення. Але, оскільки певний обсяг з цих відходів може бути небезпечним, робити це треба відповідно до правил, які зафіксовані в різних нормативних документах. 

Щоб спростити пошук потрібної інформації власниками зруйнованих і пошкоджених об'єктів та відповідальними за поводження з такими відходами, експерти Програми "U-LEAD з Європою" склали алгоритм поводження з відходами від руйнувань.

Селище Гостомель під Києвом унаслідок російської агресії зазнало руйнувань на 40%: різного ступеня пошкодження зазнали 4 553 будівель із 11 874, 905 із них були зруйновані вщент або зазнали сильних руйнувань. Відповідно й обсяг відходів від руйнувань був величезним. 

"По всій Гостомельській громаді було сміття: побутове й будівельне, — розповідає тодішня керівниця комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства Гостомель" (КП "УЖКГ Гостомель") Тетяна Білан. — У нас був укладений договір на вивезення побутового сміття на полігон Бородянки, а будівельне сміття ми спочатку, мабуть, машини 3-4 завезли на ТОВ ​​«ЕКО.СЕРВІС», а потім зрозуміли, що це буде надто дорого для нас. Я почала шукати майданчики під таке сміття".

Рішення знайшлося взаємовигідне для власників земельних ділянок, на яких було багато ям, яруг тощо. "Ми укладали договори з власниками таких земельних ділянок на безплатне вивезення цього будівельного сміття. Воно йшло людям на підсипку", — пояснює Тетяна Білан.

Як це організували? Волонтери, які на той час були у Гостомелі, звозили відходи від руйнувань в одне встановлене місце. Там уже працівники КП "УЖКГ Гостомель", а їх одразу після звільнення Київщини було 12, а потім стало 20, сортували ці відходи: будівельне сміття окремо, побутове сміття — окремо.

За вивезення будівельного сміття оплачували тільки за витрачені на дорогу паливно-мастильні матеріали, а сама послуга була для Гостомельської громади безоплатною.

"Я пропонувала керівництву також поставили дробилку, щоб можна було подрібнювати те сміття і позасипати поруйновані вулиці. Треба було 75 кВт електроенергії, щоб вона могла запуститися. Мабуть, подібне обладнання зараз використовує французька компанія, яка відновлює частину житлових будинків у Гостомелі", — каже Тетяна Білан. До слова, "Рубрика" писала про цей досвід відбудови з використанням відходів від руйнувань. 

На жаль, згоди з керівництвом пані Тетяна Білан не знайшла, її контракт не було поновлено, а відходи від руйнувань зараз із громади вивозять за багатомільйонними угодами. Тетяна Білан нині працює начальницею відділу житлово-комунального господарства КП "Бучасервіс". У Бучанській громаді, яка теж дуже постраждала від дій окупантів, вивезення відходів від руйнувань налагоджено добре, каже пані Тетяна. Жителям громади теж у цьому допомагають. Адже певна частина людей повернулася в Бучу не одразу після деокупації, часом люди й досі розбирають завали на своїх подвір'ях.

"Днями жителька поважного віку з вулиці Водопровідної звернулася. Попросила вивезти її сміття від руйнувань, бо сама вона не зможе це організувати. Їй пішли назустріч і працівники відділу благоустрою вивезли це сміття, вона не надякується", — наводить приклад Тетяна Білан.

Водночас вона, як мешканка не менш понівеченого Мощуна, скаржиться, що в селі жодних подібних робіт нині не проводять. "Село було на першій лінії оборони, а нині таке враження, що всі про нього забули", — скаржиться жінка.

А що кажуть про порядок поводженням з такими відходами нормативні документи? Хто за це відповідає?

Відходи, що утворилися:

• внаслідок пошкодження (руйнування) об'єктів і/або
• в результаті демонтажу пошкоджених (зруйнованих) об'єктів, а саме:
  – якщо їх поетапно контрольовано частково чи повністю розібрали на окремі елементи та вироби
  – або сталося неконтрольоване знесення.

Основні компоненти таких відходів — це частини будівельних конструкцій, заповнень дверних та віконних блоків, інженерних мереж, санітарно-технічних приладів тощо.

Супутні компоненти відходів від руйнувань — це устаткування, особисті речі, меблі, побутова техніка, органічні речовини, тобто те, що було всередині або поряд з об'єктом у момент "прильоту".

Тут є два варіанти відповіді. Перший — це власник або управитель пошкодженого об'єкта або власник чи користувач земельної ділянки, в межах якої розміщені відходи від руйнувань. Другий — це уповноважений орган. Це можуть бути: 

• виконавчі органи сільських, селищних, міських рад,
• військові адміністрації.

Крім того, саме уповноважений орган має подбати про відходи в інших місцях — якщо неможливо встановити власника відходів.

Якщо власник ділянки з відходами від руйнувань з технічних чи економічних причин не може впоратися з відходами — він також може звернутися до відповідного органу. Саме такий орган, до речі, за можливості має збирати, попередньо сортувати та відокремлювати небезпечні відходи.

Насамперед — і це найперше правило — виконувати будь-які роботи можна тільки за відсутності загрози аварійного обвалення об'єкта в цілому або його частин. Якщо такої загрози немає, то саме тоді уповноважений орган у громаді має організувати й скоординувати низку заходів.

Передусім уповноважений орган організує і координує підготовчі заходи. Серед них такі:

• обстеження пошкоджених об'єктів, 
• виявлення та облік відходів від руйнувань, 
• визначення місць для складування відходів від руйнувань,
• затвердження переліку об'єктів, що потребують демонтажу,
• підготування необхідної документації,
• роботи з первинного демонтажу, щоб надзвичайники та інші спеціальні сили змогли провести аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи.

Далі уповноважений орган організує і координує розчищення території. Тобто збирає відходи від руйнувань, сортує або роздільно збирає відходи одразу на місці (за можливості) та перевозить сміття до об'єктів поводження з відходами або місць тимчасового зберігання.

На території, що зазнала руйнувань, треба

• зібрати відходи від руйнувань, 
• причому за можливості збирати їх роздільно (за компонентами) або ж на місці сортувати
• Пошкоджені чи зруйновані об'єкти демонтувати: повністю або частково.

Плануючи демонтаж об'єкта, громада має прагнути:

• максимально зберегти всі конструкції та матеріали, які можна використовувати надалі, 
• максимально переробити або утилізувати відходи демонтажу,
• не зашкодити довкіллю під час демонтажу,
• не створити небезпеки під час поводження з відходами.

• Видалити (відокремити) складові, що можуть містити небезпечні відходи (зокрема азбестовмісні відходи, наприклад, шифер),
• відключити об'єкт від інженерних мереж.

Під час демонтажу:

• мінімізувати небезпеку для здоров'я людей та довкілля, зокрема пов'язану з можливими викидами азбестового пилу,
• за можливості забезпечити сортування відходів від руйнувань.

Роботи слід негайно припинити, якщо виявили:

• небезпечні предмети, 
• вибухові пристрої, 
• останки загиблих, 
• запах газу або інші характерні запахи, 
• пробій електричного струму, 
• а також якщо у зв'язку з цим у працівників погіршилося самопочуття.

Про це треба невідкладно повідомити територіальні органи ДСНС та правоохоронні органи.

Рішення про розміщення місць тимчасового зберігання таких відходів ухвалюють Київська військова (Київська міська) та обласні військові (державні) адміністрації.

Територія для тимчасового зберігання відходів від руйнувань теж не може бути випадкова — є спеціальні правила. Так, така територія має бути розміщена за:

• 2 кілометри — від об'єктів водного фонду;
• 0,5 кілометра — від житлової та громадської забудови, об'єктів соціальної інфраструктури;
• 0,2 кілометра — від сільськогосподарських угідь, доріг загального користування та залізничних шляхів загальної мережі;
• 0,05 кілометра — від лісів.

У місці, де зберігатимуть відходи від руйнувань, обов'язково має бути тверда та рівна основа або покриття. Це може бути бетон, асфальт або ущільнений ґрунт, покритий шаром геомембрани завтовшки не менше ніж 1,5 міліметра, захищеної від механічних пошкоджень шаром завтовшки не менше 0,5 метра.

Водночас у місці збереження відходів мають бути в'їзд та під'їзні дороги, що забезпечують безперешкодний проїзд транспортних засобів. У тому числі має бути забезпечений вільний проїзд для пожежної та іншої спеціальної техніки (якщо тут зберігатимуться горючі відходи).

Крім того, у такому місці бути забезпечений розрахунковий об'єм води для зовнішнього пожежогасіння (якщо тут зберігатимуться горючі відходи).

За потреби слід облаштувати:

• організоване відведення води, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів;
• огородження периметра;
• освітлення території.

1. Відходи від руйнувань тут зберігають протягом періоду воєнного стану та одного року з дня припинення або скасування воєнного стану.
2. Тут обробляють (переробляють) виключно основні компоненти відходів від руйнувань, що не містять та/або не забруднені небезпечними відходами.

Як саме обробляють основні компоненти відходів від руйнувань:

• відокремлюють компоненти відходів,
• дроблять їх,
• фракціонують.

Уповноважений орган збирає інформацію з територій, що зазнали руйнувань, місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань та об'єктів поводження з відходами від руйнувань і оприлюднює її на своєму офіційному вебсайті.

Зібрану інформацію про виявлення та облік відходів від руйнувань уповноважений орган подає щомісяця не пізніше 5 числа Київській військовій (Київській міській) або обласним військовим (державним) адміністраціям.

Зазначені адміністрації зі свого боку подають узагальнену інформацію щодо відходів від руйнувань щомісяця не пізніше 10 числа до Мінвідновлення.

На жаль, українські громади щодня зазнають руйнувань через атаки росії. Давати раду відходам від цих руйнувань — новий щоденний виклик для багатьох. Саме тому важливо пам'ятати про всі ці правила й застосовувати їх на практиці — адже поводження з відходами впливає й на майбутнє громади, її безпеку та здоров'я її жителів.

Використані фото Миколи Тимченка, "Рубрика", Depositphotos