fbpx
Error, no Ad ID set! Check your syntax!
Сьогодні
20/10/2018
18:29
курси валют
$28,00/28,20
32,00/32,60
18:56 01 Кві 2018

Від «шпигунської» до «гібридної» війни

Історія з санкціями проти РФ після резонансної справи Скрипаля не завершилася на висилці дипломатів. Розбиралися, що означають нові кроки як Москви, так і сил Заходу.

Генеральне консульства США у Санкт-Петербурзі, яке було оголошено закритим російської стороною / Фото golos-ameriki.ru

У попередній статті ми розглядали оголошення Сполученим Королівством та його союзниками персонами нон ґрата та шпигунами майже півтори сотні представників російського МЗС. Це характерна тактика для «шпигунської війни» (термін, який активно використовує американський історик та колишній агент NSA Джон Шиндлер для означення операцій організованого шпигунства, в тому числі легальної дипломатичної розвідки з XX ст., який продовжує залишатися актуальним і сьогодні, в період, який пан Шиндлер називає «Холодною Війною 2.0»). Велика Британія, Сполучені Штати, України та інші країни «розкрили карти» щодо своїх даних про агентів розвідки серед дипломатичного корпусу та ізолювали цей елемент. Дії цих країн показують нам, що «шпигунська війна» для цих країн перейшла від фази спостереження та розслідування до фази активних дій, через що вони і «видалили» ідентифікованих агентів зі власної території: такі дії Тереза Мей оголосила «демонтажем російської шпигунської системи в Європі».

У той час як мої прогнози щодо актуальності «шпигунської» сторони конфлікту (а не лише демонстраційної висилки дипломатів) виявилися правильними, я не передбачив висилання дипломатів російською стороною. Точніше, очікував, що Москва звернеться до «активних операцій» замість симетричної висилки дипломатів. Однак, я помилявся: Росія спочатку, 29 березня, оголосила 60 американських дипломатів персонами нон ґрата, а також Москвою було ухвалено рішення про закриття Генерального консульства США у Санкт-Петербурзі; наступного дня, 30 березня, дипломатам Албанії, Німеччини, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Македонії, Молдови, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Румунії, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції, Естонії, України наказала залишити територію РФ до 7 квітня. Голова МЗС РФ Сергій Лавров також заявив, що такі ж заходи можуть ухвалити щодо дипломатів із Бельгії, Угорщини, Грузії і Чорногорії, які долучилися до вислання російських агентів після решти країн.

Коментуючи ці події, міністр закордонних справ України Павло Клімкін написав, що відповідь Росії на вислання з України 13 російських дипломатів була «дзеркальною», і назвав це нонсенсом у своєму Тwitter: «Ми ж не намагалися когось отруїти в Солсбері. Це зробила Росія і отримала відсіч усього цивілізованого світу. У нас є кому подбати про громадян України в РФ. Працюємо далі».

Про що ж кажуть нам такі дії російської сторони? Оптимістична відповідь: нестача важелів для швидкої та ефективної відповіді шляхом «активних важелів». Формування де-факто коаліції навколо Сполученого Королівства означає об’єднання сил розвідок цих країн у ході завдань на території РФ, через що, скоріше за все, Кремль і вислав дипломатів кожного з союзників, а не лише Великої Британії чи Сполучених Штатів Америки. Таким чином, обидві сторони обрали шлях вислання представників дипломатичної розвідки та ізолювали себе від впливу цих агентів. Через послаблення можливостей агентури, хоча, звичайно, не абсолютне, значення «шпигунської війни» для конфронтації Росії і Заходу також змінюється, перестає бути головним «театром бойових дій».

У такій світовій атмосфері в ООН заговорили про повернення до напруженості ситуації в стилі «холодної війни». Як заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш: «Я вважаю, що прийшов час для таких запобіжних заходів, які б гарантували ефективний зв’язок та можливість для запобігання ескалації».

Справді, із обопільним висланнями оперативників розвідки світовий конфлікт виходить за рамки «шпигунської війни», і набуває характеристик т.зв. «гібридної війни». Цей термін став популярним визначенням для російсько-української війни та подій навколо неї на всіх рівнях відносин між країнами, а також для описання впливу інших сил. До характеристик такої «гібридної війни» вписується анонсована Терезою Мей «довгострокова відповідь», яку її уряд буде розглядати на економічному рівні: запропоноване запровадження заборони для британських бізнесменів допомагати Росії продавати державні бонди, за допомогою яких Москва підтримує на плаву свою економіку. «Сьогодні Росія може брати позики на ринках капіталів ЄС і США, попри санкції, а потім може витрачати отримані гроші на підтримку пов’язаних з Кремлем банків і енергетичних компаній, які перебувають під санкціями і не можуть цього робити самостійно»,пояснив голова Комітету з закордонних справ Том Тугендхет Тугендхет. Таким чином, у випадку, російські бонди не будуть мати доступу до клірінгових західних палат, таких як Euroclear і Clearstream

Окрім економічної сторони, ми бачимо прояви «гібридної війни» в інших сферах життя. Наприклад, у новинах спорту британські арбітри відмовилися від участі у чемпіонаті світу з футболу в Росії (вперше з 1938 р.). У сфері медіа Російському пропагандистському телеканалу Russia Today з 1 квітня, заборонили мовлення на телеекранах США (вже 30 березня компанії-провайдери викинули телеканал з мережі мовлення). На дипломатичному фронті, новий російський посол до Сполучених Штатів опинився ігнорованим представниками Конгресу та Білого Дому (після контроверсійних справ за співпрацю з агентами іноземного впливу щодо ряду американських політиків зі штабу виборчої кампанії Дональда Трампа), що змусило його звернутися до пошуку лобіювання у сенатора від Юти Орріна Гетча. Влада Португалії закрила базу, де проводили технічне обслуговування російських гелікоптерів «Камов» та вислала інженерів-росіян з їх обслуговування. Борис Джонсон, очільник Форин-офіс, в ході урочистого обіду на честь Великодня у Лондоні, подякував союзникам Британії у світі, що протистоять Росії, та описав головні елементи російської гібридної агресії: анексія Криму, вторгнення до України, збитий MH17, хімічна зброя в Сирії, несанкціонований доступ до комп’ютерних систем Німеччини, спроба заколоту в Чорногорії, втручання у вибори в різних країнах Заходу, замах на Скрипаля у, власне, Великій Британії. Усі ці чинники відрізняються від попередніх санкцій, які США та країна Європейського Союзу приймали проти Кремля через російсько-українську війну. Велика Британія та її союзники тепер безпосередньо зацікавлені у «гібридних ударах» на всіх рівнях, а не лише відповідають на певні зобов’язання перед Україною.

Що ж, на Заході стосовно Росії щораз менше церемоній, щораз більше демонізації. Важко не помічати зміну настроїв стосовно російського керівництва у світі, яка якісно відрізняється від попередніх проявів тепер вже хрестоматійної «глибокої стурбованості». Безпереценденті дії російської розвідки на територіях країн Заходу стали «холодним душем» для урядів країн та змусили розглядати Кремль не лише як джерела конфліктів на периферії «західного світу», але й як загрозу власній національній безпеці цих країн, про що Президент України Петро Порошенко попереджав керівництва США та країн Європи протягом майже всіх зустрічей на вищому рівні з 2014 р.. Можемо прогнозувати, що «шпигунська» сторона конфронтації дещо поступається новим, економічним і політичним санкціям, через що напруженість в усьому світі, а не лише Україні, повертається до рівня 2014 р.

418

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: