Цимес лонгрідів тижня: від розколу в США до інтерв’ю Маска

Сергій Титюк

Цей тиждень в черговий раз приніс не надто оптимістичні матеріали, які ми спробували збалансувати більш приємними темами. За текстом про політичний розкол в США на основі питань ідентичності та культури йде історія про роботизацію в харчовій промисловості, яка, на відміну від матеріалів попередніх "Цимесів", може вселяти оптимізм; наслідки змін клімату для сільських місцевостей балансує інтерв'ю Ілона Маска зі згадкою про успіхи Tesla, що є загрозою для виробників авто з двигунами внутрішнього згорання. Світ – складний і контроверсійний, тому ми й надалі намагатимемось дотримуватись балансу між "зрадами" та "перемогами".

1. How Everything Became the Culture War. Politico

6 листопада в США відбулися вибори до Конгресу, за результатами яких Демократична партія вперше з 2011 року повернула собі контроль над Палатою представників – нижньою палатою Конгресу, – при збереженні республіканської більшості у Сенаті. Цей поділ парламенту суголосний із іншим більш фундаментальним поділом – американське суспільство розділене в ідеологічному вимірі на ліву та праву частини за умови зникнення нейтрального центру. Характерна риса цієї поляризації – перетворення будь-якого питання на культурне з переходом від аналітичної дискусії до емоційних суперечок.

Замість наукоємних розмов про зміни клімату, інфраструктурні питання та ін. ми спостерігаємо зведення своїх опонентів до рангу таких, які не мають можливості зрозуміти вагомість озвучуваних питань. При цьому у сферу політичного потрапляє все більше речей: демократи критикують Wallmart за умови праці, виступають проти компаній, що мають справу із Національною стрілецькою асоціацією(NRA); республіканці бойкотують Nike за Коліна Каперника, Starbucks за мігрантів і підтримку одностатевих шлюбів, а також компанії, що відмовляють NRA у співпраці. "24-годинний цикл новин перетворився в безкінечний референдум щодо Трампа".

Навіть більше – теми, щодо яких раніше був міжпартійний консенсус, нині також стали жертвою "культурної війни". Так, витрати на інфраструктуру, які раніше вважалися благом обома партіями, республіканці тепер вбачають "змовою лібералів зробити велодоріжки і метро за гроші їх виборців", тоді як демократи звинувачують Трампа у перерозподілі коштів сільським регіонам. Нинішній президент США не став тут законодавцем мод – розходження вже давно було помітне в американському суспільстві і використовувалося навіть Річардом Ніксоном. Але саме за Трампа питання ідентичності вийшли на передній край політичних дебатів, через що автор статті на Politico називає його "деструктивним генієм-експлуататором культурної війни".

Однак не всі політичні питання породжені зіткненнями ідентичностей та ідеологій. Як би ви не ставилися до глобального потепління, наукові дані говорять про його існування (див. перший матеріал в розділі "Додатково"). Які б не були позиції республіканців і демократів до вищої освіти – "марна трата державних коштів, розсадник для лібералів" проти "занадто дорога та елітистська" відповідно – але вона залишається однією з найбільших конкурентних переваг США. І емоції замість раціональної аргументації можуть перетворити всю політику в "гру з від'ємною сумою".

Ситуація в США дуже важлива для нас не лише з точки зору їх впливу на Україну в міжнародній політиці. Штати задають тренди розвитку всьому світу, і, як ми бачимо, поляризація є характеристикою не лише їх політичної системи, а і європейських країн. Ледь не всюди ми спостерігаємо зростання популярності крайніх поглядів і звуження простору для перемовин, адже протиріччя між представниками різних частин ідеологічного спектру вбачаються ними як невирішувані. Це загалом послаблює демократію, адже авторитарні режими через відсутність в них публічної політики залишаються консолідованими та здатними підтримувати корисні їм радикальні сили в різних країнах, як це робить Росія.

2. Why You Should Let A Robot Cook Your Next Meal. The Verge

В червні цього року в інтернеті вірусною стала новина про заклад в Сан-Франциско, в якому робот повністю готує бургери за ціною $6 доларів. На відміну від багатьох хайпових тем, пов'язаних із роботизацією, ця виявилася правдивою – ресторан з промовистою назвою "Творець"(Creator) дійсно використовує автоматичний конвеєр для виготовлення "найсмачніших бургерів за $6", як про них відгукнулася авторка The Verge. Робить він це зі швидкістю 120 штук/год і на 20% дешевше, ніж в інших закладах, за мінімальної участі людей – вони просто загружають витратні матеріали і контролюють якість готової їжі. І якщо ви подумали, що такі інновації знищить робочі місця в галузі харчування, може статися навпаки – завдяки їм люди зможуть отримувати більше і виконувати менш рутинну роботу.

Мотивацією відкрити "Творця" в Сан-Франциско була вимога до мінімальної зарплати в місті –  $15 за годину- при незначній кількості малокваліфікованої робочої сили, адже висока плата за житло не дозволяє нижчому класу там жити. Перейняття такої моделі іншими закладами з однієї сторони може лише загострити ситуацію із роботою – з можливим збільшенням автоматизованості закладів харчування зростуть вимоги до кваліфікації робітників, і багато з них буде змушене шукати робоче місце поза містом. Але з іншої, це дозволить наймати хоч якусь кількість людей за гідну зарплатню, адже автоматизація дає хорошу якість при ціні на рівні фаст-фудів, що дозволяє такому бізнесу існувати навіть в дуже дорогих містах.

Як кажуть власники ресторану, задача не в тому, щоб позбавитися людей, а в зручності – роботи можуть готувати швидше, ніж люди, так само, як нам швидше замовити щось за допомогою планшета, ніж через касира. Їх бізнес-модель – це скоріше підлаштування під вже сформований тип взаємодії користувачів з компаніями, ніж вигадуванням чогось нового. Люди мають більше концентруватися на рецептах, ніж на рутинному приготуванні, а вивільнені кошти слід витрачати на кращі продукти. До того ж автоматизація приготування їжі співпадає із зростаючим трендом на її доставку (Див. додатковий матеріал №2).

Розробники вбачають робота не як заточеного під приготування одних лише бургерів, а як платформу для різних рецептів з "максимум можливої кулінарної креативності. Подібний підхід мають і компанії Eatsa та Zume, які займаються роботизацією приготування піци. Ці компанії, як і Creator, не намагаються просто викинути робітників на вулицю, а своїх роботів називають "co-bots" – доповнювачі людей, а не їх замінники.

3. The dark side of gamifying work. Fast Company

Гейміфікація – це слово все більш часто можна почути в далеких від ігрових сфер. Воно означає застовування елементів ігор – змагання, нагород, кількісного виміру поведінки людей – в неігрових умовах. Її можна зустріти усюди: системи роздачі купонів в супермаркетах, нагороди в Uber за кілометраж, бали при вивченні мов в Duolingo і т.п. Все це дозволяє приховати від нас, що ці речі – не ігри, адже ми не маємо влади над правилами. Вони можуть вчити новим речам і допомагати вирішувати складні питання, але разом з цим виступати інструментами соціального контролю.

Гейміфікація базується на припущенні, що ігрові елементи можуть зробити рутинні речі більш мотивуючими і навіть цікавими. Наприклад, в 2008 році в пральні одного з готелів, яким володіє корпорація Disney, було встановлене електронне табло, що в режимі реального часу показувало продуктивність кожного з робітників з відповідними візуальними сигналами для лідерів та аутсайдерів. Це призвело до збільшення конкурентності, але разом з тим до частіших травм і знервованості людей через червоне світло, яке з'являлося навпроти їх імені в разі недостатньо швидкого виконання роботи.

Перетворення рутини в гру в різних формах було притаманне людству тисячі років – частину релігійних ритуалів також можна вважати формою гри. Але широкі можливості для гейміфікації відкрилися в кінці ХХ ст. з масовим поширенням комп'ютерів та комп'ютерних ігор, особливо з 2010-х з настанням ери смартфонів та всезагальності соцмереж. Маркетологи з того часу намагаються максимально збільшити залученість користувачів до сервісів та додатків за допомогою інструментів гейміфікації. Крім клієнтів, постійний контроль запроваджується над своїми робітниками компаніями типу Amazon та Disney. Це можна поріняти з тейлоризмом – системою менеджменту, розробленою Фредеріком Тейлором в кінці ХІХ ст., яка полягав в контролі з секундоміром за діями найбільш продуктивного робітника і подальший переніс його практик на всіх інших. З тією різницею, що сьогоднішні можливості менеджерів непорівнювані з примітивними секундомірами Тейлора.

Крім питань на рахунок фізичного та психічного здоров'я робітників є момент із ослабленням етичних почуттів, якщо в своїй діяльності ми керуємося лише зовнішніми стимулами. Особливо це небезпечно в контексті дистанційного керування зброєю, наприклад, ударними безпілотниками – відбувається дегуманізація цілей, і людина не сприймає ракетний удар як вбивство. Те ж саме стосується найбільшого та найвідомішого прикладу гейміфікації останніх років – системи єдиного соціального кредиту в Китаї: оцінка людини за етичністю її вчинків, а на основі бала в рейтингу – не те, чому нас вчить гуманістична мораль останні кілька тисяч років.

4. Future Shock in the Countryside. The Atlantic

Ви пам'ятаєте хоч один фільм чи гру в стилі кіберпанк, де події відбуваються не в місті? Хіба що "Той, хто біжить по лезу 2049" порушив цей канон, перенісши частину дії в околиці Лос-Анджелеса. І це при тому, що навіть попри постійні розмови про стрімку урбанізацію, в сільській місцевості досі проживає 45% населення Землі, і навіть в 2050 році 3.1 млрд людей будуть там мешкати. Ми звикли приділяти всю увагу розвитку міст, забуваючи про території, що їх оточують, і з якими вони повинні мати симбіотичний зв'язок. Натомість, останні постачають першим ресурси, отримуючи в основному відходи.

Пейзажі з "Bladerunner 2049" і так є частиною сільської місцевості – це пластикові теплиці в Алмерії (Іспанія), що займають площу 26 тис. га та подаються як "протеїнові ферми" у фільмі.  Скоро подібні їм комплекси можуть з'явитися по всьому світу, адже до 2050 року населення Землі складатиме приблизно 9.8 млрд людей, і всіх їх треба якось прогодувати. Можливі виходи тут окрім тисяч квадратних кілометрів теплиць – інтенсивне вертикальне фермерство та розведення комах як джерело протеїну: "Розумні міста не можуть існувати без розумного фермерства", але воно потребує значних інвестицій.

Крім їжі, сільську місцевість разом з містами можуть очікувати проблеми із водними ресурсами та опустеленням – нині до 30% площі земної поверхні перебуває перед загрозою висушення. Піщані бурі надають рудої палітри того ж "Bladerunner 2049" Пекіну та Сіднею, а перед населенням бідних районів, яке не може забезпечити себе кондинціонерами, стоїть вибір між масовими смертями від спеки або міграцією. Для стримування поширення пустель потрібні значні інженерні та екологічні проекти, на кшталт так званих Великих зелених стін – великих лісових насаджень на їх межах. Такі проекти втілюються в Китаї для захисту від пісків пустелі Гобі, на півдні Сахари між Джибуті та Сенегалом, а в Пакистані зелені насадження з 10 млрд дерев використовуються ще й для протидії потопам.  

Засухи зіграли не останню роль в Арабській весні, Сирійській війні, потоку біженців з Центральної Америки в США. Але це може бути тільки початком, і надалі глобальні міста ризикують опинитися під значним пресингом людей з інших країн, які шукають бодай мінімальних умов для життя.

5. Elon Musk: The Recode interview. Recode

Видання Recode та його журналістка Кара Свішер відомі своїми інтерв'ю із зірками Кремнієвої долини. Ми вже писали основні тези розмови із Марком Цукербергом, тепер на черзі не менш відома та контраверсійна особистість – Ілон Маск.  Ось його найбільш цікаві моменти 1.5-годинної розмови з ним:

• Маск використовує Twitter для розваги та "самовираження", не фільтруючи контент, який він там постить. Щоправда, іноді такі повідомлення  виливаються в нестабільність ринків, штрафи та заборону займати посаду голови ради директорів своєї компанії
• Слідом за подібністю з Дональдом Трампом у своїй любові до експресивних твітів, CEO Tesla лає пресу та говорить про те, що його ставлення до неї останнім часом значно погіршилося через фейкові новини і клікбейт. Однак він шкодує про деякі свої необдумані записи із образами журналістів
• 2018 рік Маск називає найгіршим в його кар'єрі через проблеми із Tesla 3 і каже, що в США надзвичайно складно запустити автомобільну компанію через високу конкурентність ринку: "Те, що Tesla досі жива – це абсурд". Втім, Маск вже не працює 120 годин на тиждень, а "всього" 80-90, і з вересня 2018 року Tesla знаходиться  в гарній ситуації, що підтвердив позитивний квартальний звіт компанії, про який ми писали минулого разу
• СЕО Tesla надає своїй компанії певного роду месіанської ролі як такої, що має наблизити прихід "стійкого транспорту" і є надзвичайно важливою для майбутнього. На його думку, екологічні питання стоять вище, ніж всі інші пов'язані із партійною боротьбою, націями, релігіями і т.п. – "бійці за соціальну справедливість не мають їздити на машинах із дизельними двигунами". І тут не обходиться одними лише електромобілями – не менш важливою є компанія і для розвитку батарей для запасання сонячної енергії
• Один із головних викликів безпілотних авто – навчитися правильно розпізнавати всі об'єкти на 360 градусів від машини, особливо розмітку
• Маск не покладається на допомогу держави і не розглядає варіант для  Tesla у вигляді розміщення спеціальних сенсорів на дорогах для безпілотних авто, як про це говорить Mersedes. Для нього важливо отримати рішення для всіх доріг у світі і він вважає, що Tesla зробить це першою серед конкурентів
• Проект, над яким Маск думає, але поки не збирається реалізовувати – електромобіль з вертикальним злетом та посадкою. З більш близького – нове покоління Родстерів, які будуть перевершувати спорткари на ДВЗ за всіми параметрами, електровантажівка та майже завершена черепиця для даху, яка виконує функцію сонячної панелі. А також – новий продукт із стаціонарного зберігання електроенергії
• Політ на Марс продовжує плануватися на 2024 рік, однак Маск припускає, що перший раз може бути безпілотним
• 10 грудня має відкритися перший тунель іншої компанії Маска – Boring Company, яка займається будівництвом тунелів для транспорту, щоб розвантажити наземні дороги. За словами бізнесмена-візіонера, одна миля такого тунелю обходиться в $10 млн, тоді як одна миля метро – $1 млрд.

Не надто приємним моментом в інтерв'ю стало питання Свішер про вбивство Саудівською Аравією опозиційного журналіста Хашогі. Маск сказав, що цей вчинок  "жахливий, але не слід у ньому звинувачувати всю країну" (читати: "Ми подумаємо про відмову від саудівських грошей, але це не точно").

Додатково

1. WEATHER 2050. Vox

Цей проект Vox – хрестоматійний приклад журналістики даних. Видання візуалізувало інформацію по змінам середньої температури повітря в 1000 американських міст з 1986 по 2015 роки та зробили прогноз на 2036 та 2050 роки за сучасних темпів викидів. На основі 32 існуючих глобальних кліматичних моделей журналісти та науковці встановили, що без зміни політики щодо забруднення довкілля температура повітря збільшиться на 2°C до середини століття. Одна з найбільш наочних візуалізацій в проекті – це "зміщення" міст на південь до 2050 року за показниками температури. Таким чином люди можуть уявити, за яких кліматичних умов вони будуть жити через 30 років.

2. Uber's Secret Restaurant Empire. Bloomberg

В США відбувається бум так званих "віртуальних ресторанів" – закладів, які не приймають клієнтів офлайн, а займаються лише доставкою їжі. При цьому вони знаходяться в межах звичайних закладів, але часто мають зовсім інше меню. Цей ринок росте на 20% щорічно, і, за прогнозами, до 2022 року становитиме 76 млрд доларів. Лідер американського ринку Grubhub, частка якого 52%, вже оцінюється в 11 млрд доларів. На другому місці знаходиться Uber Eats – кількість його користувачів за останній рік зросла на 40%. Нарізі він співпрацює з 1600 закладами в 300 містах і до кінця 2018 року має з'явитися в Україні, що стане гарним драйвером для нашого ринку доставки їжі так само, як їм став оригінальний Uber для таксі.

3. We Need an FDA For Algorithms. Nautilus

FDA (Управління продовольства і медикаментів) – це державний орган США, який відповідає за регуляцію харчових продуктів, медикаментів, косметики та деяких інших товарів. Через його високий авторитет, рекомендації та рішення FDA виходять далеко за межі Штатів. Авторка книги "Hello world", яка піднімає проблему більшої прозорості алгоритмів, каже, що в галузі інформаційних технологій нам також потрібен аналог FDA. Цей держорган міг би давати свої висновки про безпечність алгоритмів не лише для окремих людей, а й для суспільства в цілому. Як приклад вона наводить власну історію із розробкою програми, яка аналізувала поширення бунтів/мітингів та мала б допомагати поліції ефективніше їх контролювати. І до певного моменту вона не задумувалася над тим, як він може бути використаний в недемократичних режимах. Подібні алгоритми, що впливають на публічну політику, і мають бути предметом інтересу цього державного органу.

4. The Streaming Wars: How the new kingdoms of Hollywood are battling it out for the future of entertainment. NBC News

Якщо ви не можете дочекатися останнього сезону "Гри престолів", подивіться хоч цей матеріал в стилістиці саги Джорджа Мартіна. В ньому розповідається про "війни" між найбільшими компаніями з індустрії розваг та технологій за ринок потокового контенту. Netflix тут – це білі ходоки, які через ігнорування зі сторони традиційних лідерів серіального ринку виросли до масштабів, які дозволяють інвестувати $8 млрд на рік у виробництво контенту і тим самим загрожувати всім іншим. Ланістери у вигляді Amazon накопичили багатства та клієнтів на рітейлі і готові увірватися в світ зі своїм "Володарем перснів". В цей же час Apple як Таргарієни споглядають за цим всім зі сторони і будують штаб-квартиру підрозділу, який займатиметься розвагами, для свого походу на Голівуд.

5. Google walkout: global protests after sexual misconduct allegations. The Guardian

1 листопада одразу в ряді міст з різних частин світу – Токіо, Сінгапур, Хайфа, Цюрих, Лондон, Берлін, Нью-Йорк, Сан-Франциско – відбулися демонстрації співробітників Google проти харасменту та гендерної нерівності в компанії, масштаб яких приховувався в минулому. Приводом стала компенсація одному із розробників Android Енді Рубіну у розмірі $90 млн за умови замовчування його сексуальних домагань до співробітниці компанії. Люди вимагали більшої прозорості Google в трудових відносинах та "нульової толерантності" до харасменту. Навіть не розглядаючи цю доволі неоднозначну в сприйнятті українців тему, є інший факт, який слід відмітити – ці мітинги проти Google в черговий раз підкреслюють зростаючу роль корпорацій. Компанія тут виступає як свого роду держава без кордонів, від політики якої якість життя співробітників залежить ледве не більше, ніж від їх громадянства.

Графіки тижня

Тут могла б бути карта виборів до Конгресу США, але матеріали з нею не так складно знайти. Тому ми вирішили обрати 2 графіки по, здавалося б, не такій важливій сфері – ігровій індустрії. Але лише погляньте на них:

Доходи від найбільш успішних ігор/фільмів в перші дні продажів/касових зборів

Капіталізація Epic Games та трьох інших найдорожчих ігрових компаній

Що це значить?

Перше зображення говорить про те, що ігри-блокбастери як мінімум на старті продажів вже суттєво обходять кіноіндустрію. Хоча це було зрозуміло й у 2013 році з 1 млрд доларів за 3 дні продажу GTA 5, але зараз та сама Rockstar Games закріпила свій статус студії з найбільш дохідними іграми бестселером Red Dead Redemption 2. Як пише у своєму коментарі до цієї картинки Statista, "факт того, що Rockstar назвали запуск Red Dead Redemption 2 другим найбільш успішним запуском в історії індустрії розваг, а не лише відеоігор, багато говорить про місце останніх сьогодні. Це вже не спосіб байдикування тінейджерів, а глобальні розважальні продукти, що конкурують з голівудськими блокбастерами".

Другий графік лише підтверджує це. І хоча Epic Games з їх основним продуктом Fortnite дійсно є пожирачем часу школярів, але в ігри T2 (GTA, Red Dead Redemption), EA(Battlefield, FIFA, інші спортивні симулятори) та Activision Blizzard (Call of Duty, World of Warcraft) грають всі, що і обумовлює їх капіталізацію на рівні великих технокомпаній Кремнієвої Долини.

Відео тижня

Валентин Конон – популяризатор науки з Білорусі, який став відомим завдяки каналу TreshSmash із розвінчанням різних псевдонаукових забобонів, таких як астрологія, гомеопатія, телегонія і т.п. Від інших колег по цеху його відрізняє творчий підхід з використанням образів масової культури: сеттінгу постапокаліптичної гри Fallout у відео про ядерну зброю, всесвіту "Людей Х" і образу Росомахи у відео про ГМО, або ж образу Геральта з "Відьмака" в останньому відео про "безконтактний бій", яке ми вам радимо переглянути.