Цимес лонгрідів тижня: від моральних безпілотників до війни в Ємені

На цьому тижні значна увага буде приділена графікам, адже протягом нього великі компанії публікували свої квартальні звіти. За ними можна судити про тренди у розвитку технологічного сектору, і там дійсно є багато цікавого: перелом на ринку електромобілів, бум хмарних технологій, відхід техногігантів від ніш, де вони виросли. Крім цього ви дізнаєтесь про моральні дилеми автономних машин, спроби американських військових закачувати дані в мозок, роботів-винищувачів бур'янів та інші незвичні речі зі світу політики та технологій.

Категоричний імператив для штучного інтелекту

1. Global preferences for who to save in self-driving car crashes revealed. The Verge

Якщо ви молоді, весь час перебуваєте у натовпі і не є твариною, то ми вас вітаємо – у вас значно вищі шанси вижити в ситуації, коли штучний інтелект безпілотного автомобіля має робити вибір, кого збити. Такий на перший погляд дивний перелік характеристик є результатом дослідження МІТ "The Moral Machine", розпочатого в 2016 році. Його ціллю було визначити, як, на думку людей, має вчиняти штучний інтелект в складних ситуаціях на дорозі на основі того, як би в цій ситуації вчинили самі люди.

Хлопці з МІТ отримали непогану вибірку: більше 1 млн людей з 233 країн та територій, які зробили 40 млн моральних рішень. Кросс-національні висновки були доволі передбачувані і винесені нами в перше речення: скоріше врятують людину, а не тварину; більше життів, ніж менше; дітей, а не дорослих. Та справді цікаві моменти починаються, якщо подивитися на відмінності в різних регіонах та культурах світу.

Населення азійських та близькосхідних країн, таких як Китай та Саудівська Аравія, значно рідше надавало перевагу молодим перед старими, ніж по світу в цілому. Їх громадяни також менш прихильні до порятунку багатих людей, ніж європейці та північноамериканці. Імовірна причина цього – більш сильні колективістські та патерналістські цінності. А в країнах з нижчим доходом та слабшими інституціями скоріше зіб'ють того, хто переходить дорогу по пішохідному переходу, а не будь-де, "мабуть, через нижчу правосвідомість та менше покарання за порушення правил".

Самі дослідники відмічають, що отримані результати – це прескриптивна етика, тобто преференції людей щодо етичних рішень. Якщо ж ми говоримо про нормативну етику – те, як ми маємо вчиняти –  то це нам слід віддати на відкуп експертам. В цьому аспекті складно пройти повз Майкла Сендела – одного з визначних політичних філософів сучасності, чию книжку "Справедливість: як вчиняти правильно" або ж курс "Justice" ми радимо опанувати для того, щоб розумітися в етичних концепціях та більш зважено підходити до ситуацій морального вибору.

Передача даних між мозками

2. The Pentagon's Push to Program Soldiers' Brains. The Atlantic

Кілька років тому стало відомо про те, що американська DARPA – Агентство передових оборонних дослідницьких проектів – почала займатися нейробіологічними дослідженнями нібито як для лікування травм. Знаючи минулі досягнення цієї державої інституції, такі як GPS, рідкокристалічний екран, попередника інтернету – ARPANET, можна очікувати підривні з точки зору впливу на етику та суспільство технології і в сфері нейронних інтерфейсів.

З перших років існування DARPA почала розвивати проекти в напрямку "симбіозу людина-машина" і контролю за свідомістю під кодовою назвою "Проект Пандора". В 2014 році в ній з'явився відділ біотехнологічних розробок, який очолює Джастін Санчез – нейробіолог, який ще в 2012 році говорив про створення інтерфейсів в мозку, що могли б розширити можливості людей і допомогли б подолати обмеження нашого тіла. Одне з його головних устремлінь – здатність за допомогою комп'ютера переміщати знання з мозку однієї людини в інший. Такою ж є і місія самої DARPA.

В 2012 році DARPA випустила перший протез, який можна було контролювати за допомогою мозку, що отримало дуже великий резонанс – паралізована жінка годувала себе шоколадкою за допомогою робо-руки. Але агенство використовує напрацювання у лікуванні задля майбутніх робіт з покращення людини і не забуває, що функціонує воно саме для військових потреб. Тому через півроку мозок цієї ж паралізованої жінки підключили до симулятора винищувача F-35. Також в послужному списку підрозділу значиться зчитування певної дії з мозку одник щурів і перенесення її в мозок інших для швидкого навчання цій дії, посилення здатності до запам'ятовування за допомогою електростимулювання. Однак не всі вірять в можливість передачі даних між мозками або через інтерфейс мозок-комп'ютер. Мозок – не машина, інформація в ньому розподілена усюди і завжди, тому ідея "протезування пам'яті" поки що виглядає надто віддаленою. Але інша справа з периферійними нервами, які відповідають за моторику.

У всій цій історії тішить один момент – коли Бюро біотехнологій DARPA хотіло протестувати стимулювання блукаючого нерву задля навчання стрільбі, в Аризоні команда проекту мала уладнати можливі конфлікти зі штатним етиком (!). Вже на першій зустрічі вони витратили 90 хв на етичні питання. Для вимірювання потенційного ефекту нейротехнологій Агенство посилається на акронім ELSI – "етичні, юридичні і соціальні наслідки". І основне питання, на яке тут слід дати відповідь: чи буде людина, пов'язана нейронним інтерфейсом з комп'ютером, залишатися людиною, як ми її звикли зазвичай визначати? Директор DARPA в 2014-2016 Джеф Лінг сказав з цього приводу, що уряд США наклав обмеження на дослідження з покращення людських характеристик: "Конгрес був дуже коректний – вони не хочуть, щоб ми створили надлюдину".

Роботи не заберуть нашу роботу. Принаймні, всю

3. The Automation Charade. Logic

З виходу книги Ендрю Макафі та Еріка Брінйолфсона "Гонка проти машини" в 2012 році ми все більш часто чуємо прогнози про невідворотну автоматизацію виробництв і утворення класу "непотрібних людей". Голоси, які говорять про можливість подолання проблеми з безробіттям точно так само, як це було в минулому, звучать значно тихше. Тому це все починає більше нагадувати певного роду ідеологію про невідворотні та кардинальні зміни ринку праці, внаслідок яких люди стануть непотрібними. Не відкидаючи існування значних змін, ми не маємо просто сприймати цей процес і міф про "застаріння людей" як даність.

Нинішня динаміка змін ринку праці не відповідає медійному фону навколо автоматизації, тому автор пропонує замінити цей термін на "fauxtomation" – штучна/несправжня автоматизація. Під цим маються на увазі ситуації, коли безсенсові продукти подають під соусом "новітніх розробок". Наприклад, піч, яка для підігріву сканує штрих коди продуктів, доставлених спеціальною службою. Але в "fauxtomation" є і більш негативний момент – вона нав'язує позицію, що робота не має ніякої цінності, якщо вона неоплачувана, і призвичаює до думки, що в один прекрасний день всі ми будемо непотрібні як робоча сила.

Допомогти в розвінчанні міфів може (увага!) соціалістичний фемінізм як інтелектуальна традиція, адже в нього є досвід викриття "прихованої роботи", яка нібито не має ціни. Мається на увазі так звана "репродуктивна праця" – вся хатня діяльність жінки, яка не оплачується, адже звично сприймається як така, яка не може мати кількісного вираження. До цього додається провал очікувань від того, що з появою нових технологій і домашніх приладів у жінки зменшиться кількість роботи, чого особливо не відбулося через збільшення кількості хатніх обов'язків. Цей погляд перекидається і на економіку загалом. Хибна автоматизація має своє вираження в такій речі, як Amazon Mechanical Turk – сервісі, який дозволяє розподіляти прості рутинні завдання, які не може виконати машина, для великої кількості людей за низьку плату. "Штучний штучний інтелект" – так характеризує його сама компанія.

Тому фраза "роботи заберуть нашу роботу" є шкідливою, адже звучить як щось невідворотне і робить інновації чимось самодостатнім без звернення до людей, які за ними стоять. Це не відповідає дійсності і змушує недооцінювати людську працю, переоцінюючи розуміність машин.

Що відбувається у Ємені? Пекло

4. The tragedy of Saudi Arabia's war. The New York Times

За медійною увагою громадянська війна в Сирії є беззаперечним лідером серед усіх триваючих збройних конфліктів. Та не лише ми страждаємо від обмеженого кута зору західних ЗМІ у висвітленні військової агресії. Нинішня ситуація в Ємені є чимось середнім між гуманітарною катастрофою та війною на виснаження – через дії армії Саудівської Аравії мільйони людей потерпають від голоду та хвороб.

Конфлікт в країні триває з 2014 року, коли повстанці-шиїти на півночі країни – хусити – захопили столицю Ємену і де-факто здійснили державний переворот. Саудівська Аравія сприйняла це як безпосередній акт агресії зі сторони Ірану, що підтримує хуситів. В 2015 році вона очолила коаліцію арабських держав, яка вторглася в країну для підтримки міжнародно визнаного сунітського уряду Ємену. Але дії саудитів супроводжуються постійними бомбардуваннями мирних жителів та обмеженням потоку гуманітарної допомоги в Ємен, що і може призвести до "найбільшого голоду, який коли-небудь бачили професіонали в цій сфері".

На сьогоднішній день 8 млн єменців залежать від надзвичайної продовольчої допомоги, і найближчим часом таким може стати 14 млн. Близько 2 млн дітей недоїдають, 400 тис. з них – критично. 1.1 млн людей страждають від холери. Голод, перед загрозою якого стоїть значна частина населення країни, є частиною економічної війни, яку саудити ведуть проти неї. Інший вимір – знецінення заощаджень єменців через надмірну емісію грошей центральним банком, який підконтрольний Саудівській Аравії, а також відмовами у виплатах державним службовцям на територіях, контрольованих хуситами (а це 80% населення країни). Сунітська коаліція прикривається тим, що і сама нібито надає допомогу на мільярдні суми, але деструктивна діяльність щодо економіки Ємену має більшу ціну.

При цьому єменці дуже дивуються західним ЗМІ та політикам, які зробили величезний резонанс навколо вбивства опозиційного журналіста Джамала Хашогі в саудівському посольстві в Туреччині, але майже не згадують про ситуацію в їх країні. Експерт одного з провідних світових аналітичних центрів Chatham House сказав, що "саудити на прикладі Ємену дізналися про те, що західна толерантність до поганої поведінки досить висока. Якщо вбивство Хашогі і каже нам щось, то це те, як незгодні люди мають протистояти їм".

Роботи на грядках

5. 'We'll have space bots with lasers, killing plants': the rise of the robot farmer. The Guardian

Україна – прекрасна країна: допоки у нас діє мораторій на продаж сільськогосподарської землі, в світі набирає обертів революція в агрокультурному секторі. Викликана вона тим самим фактором, що й багатьох інших галузях – роботизацією та використанням інших сучасних технологій. Але якщо в тих сферах це стосується більшою мірою алгоритмів, то в агро до 2021 року ми можемо побачити робота на основі марсохода, який знищуватиме бур'яни лазером. Та окрім таких науково-фантастичних речей є й більш прозаїчні технології, які можуть мати великі наслідки для нашого споживчого кошика та природного середовища.

При застосуванні робототехніки, яка дозволяє доглядати за кожною окремою рослиною – це називається "точне землеробство"("precision farming") – відмовлятися від орання землі та використання важких тракторів, дохідність може зрости на 40% при зменшенні витрат на 60%. І цього всього можуть досягнути не лише великі підприємства, здатні робити значні капітальні інвестиції, але й невеликі фермерські господарства: вартість згаданого в статті робота, що сканує окремі рослини – 2 тис. фунтів. Як сказав вчений-натхненник інновацій в агросекторі Британії, великим фірмам не потрібні маленькі і точні машини, їх основний козир – це економія від масштабу, яка потребує великих полів і великих тракторів. Окремим плюсом є зменшення шкідливого впливу на екологію – масштабне с/г виробництво призводить до ерозії грунтів, їх забруднення разом з водоймами через використання пестицидів, шкоду бджолам через застосування інсектицідів і т.д. Всього цього можна позбавитися за допомогою "точного землеробства".

Однак і без використання автономних машин, які їздитимуть грядками і скануватимуть кожен кущ картоплі, агросектор й на сьогоднішній день сильно автоматизований: масово застосовуються автомати для доїння корів, годування птиці, розподілу соломи між худобою; в США вже використовують автоматичний збір салату та полуниці; у Франції на виноградниках працюють машини, що оцінюють стиглість винограду та зрізають підходящі грона. Зараз індустрія знаходиться на етапі створення повного автономного циклу с/г виробництва від сіяння зерна до збору врожаю (seed-to-harvest), і вже є пілотні проекти з вирощування ячменю, де це успішно втілено в життя.

Звісно, все не може бути ідеально. Втіленню інновацій в с/г заважає "лудизм" фермерів, якому здивувався один з героїв статті, прийшовши в агросектор з ІТ. Розробка спеціальної техніки та софту потребує інвестицій, яких поки що недостатньо, і тут велику роль може відіграти держава. Самі герої статті виражають ціннісні орієнтири на кшталт "ми просто хочемо нагодувати світ", але навіть вони не відкидають того, що всі ці технології можуть бути використані компанії з іншим етосом, і в США утворяться цілі штати без людей. Зрештою, постає те саме питання, щодо якого досі немає консенсусу в економічному середовищі – чи слід орієнтуватися на маленькі інтенсивні господарства, чи краще дати більше волі агрокомпаніям?

Додаткові матеріали:

1. «Що я зробив на посаді ректора за ці роки? Подивіться, яка гарна зала для вченої ради». theБабель

Якщо ви любите театр абсурду, то не обов'язково відвідувати профільні заклади – можна просто спостерігати за ситуацією в українській вищій освіті. Так, в ній є і дуже світлі моменти: УКУ, KSE, окремі кафедри в державних університетах. А є і ректор КНУКІМ Михайло Поплавський, який "презентує" свою книгу з пафосною назвою "The Rector" в Кембриджі за участі масажиста, якого видають за професора в проплачених публікаціях. Та окрім подібного сюрреалізму українська вища освіта потерпає від значно серйознішої проблеми – масштабної корупції. Нове українське видання theБабель висвітлило мітинг студентів КПІ з приводу корупційних оборудок проректора університету: пов'язана з ним фірма постійно виграє тендери на ремонт за мовчазного  прикриття зі сторони ректора Михайла Згуровського.

2. What is the internet? 13 key questions answered. The Guardian

Ви знали, що через інтернет щоденно проходить 5 екзайбайт інформації, еквівалент чому – 40 тис. 2-годинних фільмів в стандартній якості в секунду? А як вам те, що до 2025 року на інформаційно-комунікаційні технології припадатиме 20% світового використання електроенергії та 5% викидів парникових газів? Ми живемо в дивовижний час, і дуже непогано знати базові речі про щось таке звичне, як всесвітня мережа. На щастя, існують подібні експлейнери від The Guardian не лише з цікавими фактами, а й з поясненням частини механізму роботи інтернету. Для більш глибокого розуміння рекомендуємо курс "Internet History, Technology, and Security" від Мічиганського університету.

3. Revealed: Israel's Cyber-spy Industry Helps World Dictators Hunt Dissidents and Gays. Haaretz

На жаль, історії про тотальне спостереження за населенням в Китаї і побудову ним тоталітарного режиму за допомогою великих даних вже стали звичними. Багатьох також налякав факт продажу китайських систем урядам інших країн, зокрема Еквадору. Та не Піднебесною єдиною – досить респектабельний в плані політичного режиму Ізраїль також є великим гравцем на ринку шпигунського програмного забезпечення і систем спостереження. І продає він його не лише демократіям, а й різного роду дикаторським режимам, таким як Бахрейн чи Азербайджан, для відслідковування громадських активістів, геїв та представників релігійних меншин.

4. Finally, the drug that keeps you young. MIT Technology Review

В 1990-х під час дослідження механізмів утворення раку було зроблене неочікуване відкриття: виявляється, у нашого організму є вбудований механізм протидії йому – перетворення клітин в клас "старіючих". В цьому стані вони продовжують функціонувати, але вже не діляться. Природного способу їх позбутися в нас немає, тому вони накопичуються і призводять до деградації тканин, що і називається старінням. На основі цього відкриття почалися розробки спеціальних препаратів – сенолітиків, – які мають допомагати організму позбавлятися "старіючих" клітин. Експерименти на мишах показали, що вони не збільшують максимальну тривалість життя, зате суттєво підвищують медіанну, адже старі мишки ставали більш здоровими і рівними своїм більш везучим побратимам.

5. Voyages 2018. The New York Times

Просто гарний аудіовізуальний проект американського видання про нашу планету. Він складається з фотографій з різних точок Землі, які супроводжуються описом та звуками із зображених на них місць. Ввечері після робочого дня рекомендуємо натиснути на F11 для повноекранного режиму і просто релаксувати.

Графіки тижня

1. Tesla: прибутковість і кошмар автомобільної промисловості

Вперше за довгий час Tesla отримала чистий прибуток в 312 млн доларів. Цьому навіть не завадили скандали останніх місяців з твітом Ілона Маска про те, що при досягненні ціни за акцію в $420 він викупить її і таким чином переведе в статус приватного підприємства. Американському регулятору це не дуже сподобалося – він наклав на Маска 20 млн доларів штрафу та заборонив очолювати раду директорів. Причина зміни негативного тренду проста – зростання доходу від продажу автомобілів на 183%. Основний продукт компанії – Tesla 3 – стала в третьому кварталі 2018 року найкращою машиною в США за показниками доходу від продажів і 5-ою за кількістю проданих одиниць.

Що це значить? Фінансовій "агонії" Tesla приходить кінець. Більше того – при її величезному зростанні ринок автомобілів на ДВЗ падає. Якщо вдатися до фігур мови і волюнтаристських передбачень, як це зробив Forbes, то можна сказати – "Tesla починає вбивати світовий автопром". Традиційні виробники мають або йти в сегмент електрокарів, або вмерти.

2. Twitter: репутація важливіша за кількісні показники

Соціальна мережа втратила 9 млн користувачів за квартал – місячна активна аудиторія тепер становить 326 млн замість 335 млн в другому кварталі. Частково це може бути викликано скандалами з активністю тролів в ній. Втім, на відміну від Facebook, Twitter оперативно розібрався з проблемою, провівши розслідування та повидалявши їх аккаунти. Рекламодавці сприйняли це позитивно, адже реклама поряд з мовою ненависті, спамом та фейковою інформацією вигладає не надто привабливо. Це зумовило зростання прибутку на 28.6% в порівнянні з третім кварталом 2017 року.

Що це значить? Ми бачимо все більшу залежність фінансового успіху компанії від її публічного іміджу. Навіть негативні моменти в діяльності можуть бути компенсовані чесним визнанням наявності проблем і готовністю робити кроки у напрямку суспільного запиту. Щодо самого Twitter, то додатковим привабливим моментом для розміщення реклами в соцмережі є її віковий склад –  Twitter стає все менш привабливим для молоді. Відповідно, ті, хто там залишаються – більш дорослі і платоспроможні користувачі.

3. Amazon: домінуй, володарюй, диверсифікуй

Якщо ви досі думаєте, що криптовалюти – це нове Ельдорадо, то інвестори вже давно зрозуміли, що ним є акції Amazon. Компанія з року в рік дивує темпами свого зростання, які легко дозволяють Джефу Безосу продавати частину свого пакету акцій для фінансування Blue Origin – "нашої відповіді SpaceX". Однак, як ми писали в одному з минулих "Цимесів", СЕО Amazon розуміє, що концентруватися на певному виді послуг – шлях у небуття. І тому компанія планомірно нарощує свій заробіток не тільки в онлайн-рітейлі –  дохід від цієї сфери впав з 60% до 51% в порівнянні з минулим роком, – а й в хмарних технологіях, логістичних мережах, офлайн-продажах та ін.

Що це значить? Як ми вже писали про Google/Alphabet, великі компанії сьогодні не можуть спочивати на лаврах у завойованій раніше ніші – завжди знайдуться "молоді і голодні", які зможуть їх звідти турнути. Тому, окрім інкорпорації останніх до свого складу, техногіганти намагаються розширити своє представництво в різних раніше неасоційованих з технологіями секторах. Наприклад, охороні здоров'я. З однієї сторони, це позитивна річ – їх бізнес-моделі та підходи до вирішення проблем можуть допомогти трансформувати застарілі індустрії. З іншої, уява малює кіберпанкові корпорації-конгломерати, представлені в усіх сферах життя.

4. Microsoft: з головою в "хмару"

Дітище Біла Гейтса здивувало своїми позитивними результатами в першому кварталі нового фіскального року: дохід зріс на 19% до 29.1 млрд, а прибуток  – на цілих 26% до 8.8 млрд. 8.5 млрд доходу припало на хмарні сервіси компанії, що свідчить про успіх її стратегічної трансформації від виробника програмного забезпечення до багатогалузевої технокомпанії, де дохід від таких сервісів, як Office 365, Azure, Dynamics 365 вже складає 30% від загального.

Що це значить? Microsoft, як і Amazon та Google, вже давно зрозуміла, що на своєму основному продукті – Windows – далеко не заїдеш. Тому в 2013 році в компанії відбулася реорганізація, в ході якої створили 4 групи. Групу "хмарних технологій" очолив Сатія Наделла – СЕО компанії з 2014 року. Саме за його керівництва Microsoft показала те, що маловластиве представникам традиційних галузей – кардинальна зміна підходу до магістральних напрямків своєї діяльності за дуже короткий час.

Відео тижня

Не можна просто так пройти повз нових випусків Kurzgesagt – In a Nutshell. На цей раз один з кращих освітніх ютуб-каналів розказує про важливість краси в нашому житті. Не лише з точки зору духовності чи щось подібного, а й для громадського здоров'я і рівня щастя в суспільстві.