У ящірки – запалення легень, у хом’яка – операція. День з життя ветеринара

Пухнасті, лисі, пернаті чи лускаті, вагою у кілька сотень кілограм або розміром з мізинець – ті, хто не в змозі пояснити, що в них болить і як із цим допомогти. Своїм здоров'ям та іноді життям тварини завдячують лікарям, які обрали для себе ветеринарну медицину.

У другу неділю серпня ці спеціалісти відзначають своє професійне свято. До нього ми підготували матеріал у цикл «Люди справи». Розкажемо, наскільки часто слід робити медичні чекапи своєму улюбленцю, що робити із твариною, яку підібрали на вулиці, а також на що у людей вистачає доброти. Ну і, звісно, про особливості професії.

Прийомні години

О 10 ранку під кабінетом ветцентру черга. Коти – у переносках, собаки – біля господарів: хвостаті пацієнти очікують, поки їх приймуть лікарі.

Трирічного Кузю принесли господарі, бо той став кволим. Кота оглядає Олександр Шулешко: перевіряє вушка та очі, прощупує живіт, разом із помічниками бере кров, а потім робить тварині узд. Кіт терпляче переносить всі маніпуляції, лише під час взяття крові починає нявчати. Лікар заспокоює, злегка дмухаючи на пухнастого.

– Кузя, тихенько-тихенько. Чого ж ти захворів?  

Олександр Шулешко у ветеринарії вже 32 роки. У цьому центрі він — головний лікар. Спеціалізується на травматології, рентгенології та узд.

– Клініка багатопрофільна, тому звемося саме центром. Тут працюють анестезіологи, реаніматологи, окулісти, дерматологи, хірурги, травматологи, грумери. Зараз прийшов час спеціалізацій у ветеринарії, бо одна людина не може знати все про все. Після навчання до нас приходить універсальний лікар. Протягом року він працює помічником і у цей час шукає себе – може обрати вузьку спеціальність або залишитися терапевтом.

Та й розбиратися слід у різних тваринах, і їхні види лише додаються. Олександр Шулешко згадує, як центром гуляли носухи та левенята. А зараз часто доводиться лікувати сільськогосподарських тварин – коней, кіз, свиней та птахів. Приносять і зовсім маленьких.

– Зараз у нас до операції готується хом'як, у якого запалення матки. Також виходжуємо агаму. У ящірки — запалення легень від кондиціонера. Господарі помітили, що тварина млява, не хоче їсти та з'явилась задишка. Ми зробили рентген і побачили: легені зовсім погані. Облаштували агамі кисневий бокс та інгаляції. Вже йде на поправку.

Людська «доброта»

Вигодований, що боки аж блищать. Він треться та мявчить, щоб його випустили погуляти.

– Як тебе звати? А-ну кажи.

Патрон – кіт центру. І він почесний донор, його кров переливають іншим пухнастим. Для допомоги собакам є Гавкун або Рижий, який залишився жити у центрі після лікування. Таких тварин тут кілька.

 – Принесли з гаража цуценя, у якого була проломлена грудна клітка, бо машина наїхала. «Врятуйте за будь-які гроші» – сказали нам. Тварина була у вкрай важкому стані, неозброєним оком ми бачили її серце та легені. Дивом щеня видужало, але за цей час ми не отримали ані копійки, хоча борг за лікування набіг у більш ніж 20 тисяч гривень. Ми телефонували, просили про допомогу, але чули у відповідь: «Де ми візьмемо 20 тисяч? Це ж нічийний собака».

Шуша із щенячим захопленням зустрічає кожну людину. Поки собака лізе цілуватися, Олександр Шулешко дає прощупати шрами від її травм: частину ребер лікарі так і не змогли відновити.

Навпроти галасливої та активної Шуши живе спокійна Мишка. Вона потрапила сюди від волонтерів, які підібрали її обабіч дороги. Живіт собаки був увесь у пухлинах, які вже вирізали. Але кошти за це – теж більше 20 тисяч гривень – волонтери ще збирають.

– Часто до нас приходять із підібраними кошенями та щенятами. Ми говоримо, що не приймаємо тварин. Виходиш слідом за людиною на вулицю, а коробочка вже стоїть під нашими воротами. Доброти вистачає тільки на те, щоб донести до клініки. А ми не можемо стількох утримувати – і людей не вистачає, і фінансів.

Попри це, останнє поповнення центру – три кошеняти. Пухнастих врятувала пара, що приїхала з Німеччини.

– Молоді побачили на пляжі, що бабця намагається втопити кошенят у Дніпрі. Пухнастих відібрали, але залишити не було де. Дівчина довго нас вмовляла. І ось – лікуємо їх від блох, кліщів та глистів.

Тваринами, що тут живуть, опікуються лікарі. Але вони не можуть приділити їм стільки уваги та віддати стільки любові, скільки могли б майбутні господарі. 

Поради від ветлікаря

Здоров'я та життя улюбленця, в першу чергу, залежить від господаря. Він має уважно ставитися до зміни поведінки тварини. Якщо помітили її, слід звернутися до ветеринара.

Обстежувати тварин слід раз на півроку, тому що у них буває багато прихованих захворювань. Ниркова недостатність – часта хвороба котів. У собак зазвичай — печінкові проблеми. А ось пухлин багато і у тих, і у інших. Люди не завжди вчасно звертають увагу на зміну у поведінці улюбленця.

– «Кішка кволо грається, бо напевно вже у віці. А менше їсть, тому що перебирає харчами», – так думають господарі. Насправді це може бути порушення обмінних процесів, накопичення сечовини або фосфор починає вилазити понад норми. Це все заважає тварині жити краще.

За словами Олександра Шулешка, зараз дуже багато отруєнь у котів. Господарі залишають побутову хімію, яку тварини люблять полизати. Тому до цього теж треба дбайливо ставитися.

Обов'язковою має бути вакцинація. Робиться вона раз на рік.

– У нас зараз епідемія лейкозу, у собак – епідемія чумки. Вберегти може лише ін'єкція.

Якщо тварину підібрали на вулиці, її слід віднести до ветклініки. Там її оглянуть, поміряють температуру, зроблять аналіз калу та крові. Потім для такої тварини обов'язковий карантин протягом двох тижнів, а краще – два місяці. За цей час стане зрозуміло, що підібрана тварина не хворіє і не заразить інших улюбленців.