В інформаційну епоху однією з найважливіших навичок для людини є вміння відрізнити правдиву інформації від неправдивої. Особливо це актуально у кризовий час. Розповідаємо про те, як не прийняти фейки за факти
Учора Україною пронісся вірусний фейк про те, що над Києвом та ще рядом міст будуть літати вертольоти і розбризкувати небезпечні дезінфікуючі засоби проти коронавірусу.
Здавалось би, хто повірить незрозумілим повідомленням без офіційних джерел та аргументованих пояснень? Але на хвилі коронавірусної паніки українське суспільство проковтнуло цей фейк, та масово почало ширити у соцмережах сумнівні картинки-попередження:
Варіації підписів-пояснень щодо джерел інформації були різноманітні: повідомив знайомий / родич з військової частини; розповів постачальник дезінфекційних виробів; попередив начальник/сусідка/перехожий, розповіли джерела у правоохоронних органах / міській адміністрації тощо. І навіть ця сумнівна "презентація інформації" у більшості користувачів соцмереж не викликала жодних сумнівів.
У справу навіть довелось втрутитися СБУ, яка офіційно спростувала абсурдний фейк та закликала зважено ставитись до будь-якої неперевіреної інформації: "адже ми чудово розуміємо, з якою метою у соціальних мережах публікують схожі нісенітниці".
Проте вірусний фейк пішов значно далі меж Києва, тож спростуванням почали займатися і на місцевому рівні:
Зрозуміло, що на хвилі паніки повірити у фейк дуже просто. Особливо, коли його тема стосується здоров'я та екології. Проте варто розуміти, що саме у критичні моменти необхідно спокійно та зважено сприймати інформацію.
"Рубрика" підготувала 5 простих порад, як не проковтнути фейк та слідкувати за інформаційною гігієною:
Більшість вірусних фейків зав'язані на занадто емоційний подачі та надмірній драматичності. Це можуть бути теми загрози здоров'ю, зради, смерті, екологічних небезпек.
Тож якщо інформація викликає сильну емоцію і руки так і тягнуться терміново поділитися, то перша варто зупинитися і подумати.
Перед тим, як одразу взяти на віру шокуючу інформацію та активно починати її розповсюджувати між друзями та знайомими, варто перевірити її справжність.
Однак якщо джерело інформації не вказане, то це перший сигнал того, що її потрібно перевірити. Для цього необхідно звернутися до офіційних сайтів установ, які можуть відповідати за інформування населення з приводу наданої інформації.
У нашому випадку з вертольотами — це можуть бути сайти міських адміністрацій, місцевих комунальних підприємств, регіональні відділи Державної екологічної інспекції тощо.
Якщо ти не знайшов жодного офіційного підтвердження, але "всі про це пишуть", варто перевірити, хто ж ці "всі".
Перевірити інформацію про видавця друкованого видання можна у вихідних даних(зазвичай остання сторінка), а на сайтах – в рубриці "Контакти" або "Про нас".
Якщо господар сайту чи друкованого видання невідомий – цьому медіа не можна довіряти. Воно не несе ніякої відповідальності за написане і може маніпулювати скільки завгодно.
Якщо ти не знайшов жодного офіційного підтвердження, то вірити такій інформації точно не варто.
Замість цього – ще раз уважно перечитай те, що тобі пропонують. І одразу побачиш, що інформація сумнівна та не варта уваги.
Для прикладу — розбір нашого фейку про вертольоти від експертів "По той бік новин":
"Я хочу повідомити вам" — ти взагалі хто? Хто ця людина, яка хоче щось повідомити? Немає відповіді. Якщо немає автора — такій інформації вірити не варто.
"…що сьогодні о 23:00" — це повідомлення ми отримали і вчора і сьогодні. То коли конкретно? Такі повідомлення стають циклічними фейками і виникають в різний час. Якщо немає конкретної дати у повідомленні — такій інформації вірити не варто.
"…які запустять вертольоти, які запустять ліки для дезінфекції" — що? Хто запустить? Де запустять? Звідки інформація? Немає конкретики і вказівки на дежрело — подібній інформації довіряти не варто. Якщо раптом хтось повірив — одразу потрібно йти на офіційні сайти Кабміну і/або Міністерств.
"…це означає, що ви повинні мати всі вікна закриті на ніч" — як вам формулювання? Ми так не говоримо. Коли потрібно, щоб вікна були закриті, що в українській, що в російській мовах кажуть: "закрити вікна". Таке формулювання притаманне англійській і відповідно гугл-транслейту.
Ну і далі класично: інформуйте всіх, щоб "нехай знають".
"Тут немає жодного факту, це повідомлення, яке б'є на сполох і наганяє паніку. Будь ласка, не поширюйте такі нісенітниці", — закликають експерти.
Якщо ви переконались, що інформація точно сумнівна, але руки сверблять передати далі, то краще зайняти ці руки чимось корисним. Наприклад, поприбирати шафу, яка чекає свого часу вже півроку.
Бо перемогти фейки можливо лише зупинивши потік їх поширення. Ставлячи лайки і роблячи репости сумнівної інформації, ми стаємо знаряддям поширення фейків.
А ще — читайте текст "Рубрики" про те, як виявити та протистояти фейковим акаунтам в соцмережах
Фото unsplash.com
Читайте також:
Без поцілунків та онлайн: як коронавірус змінює традиційні релігійні ритуали
Коронавірус 2020: як країни вводять карантин та надзвичайний стан через пандемію
Надихаючі вчинки. Як люди поводять себе під час коронавірусу і повертають віру у добро
Як перейти на віддалену роботу: підбірка інструментів
Що робити під час карантину: практичні (та не дуже) поради
Коронавірус і собачки-котики. У чому небезпека і як захистити?
Тисячі українців, як військових, так і цивільних, приносять додому гільзи, патрони, гранати, частини снарядів і… Читати більше
Рішення для розбудови комьюніті, комфортних міст, українського підприємництва та інклюзивності суспільства. Читати більше
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.