“Це крутіше, ніж органіка на городі”: як у Дніпрі вирощують салат у колишньому бомбосховищі

Невеличка промислова зона серед дніпровських житломасивів. Попереду — кілька важких, скрипучих дверей та сходи, які ведуть вниз. Тут під будівлею замість темного приміщення — життя. Полички із різними видами салату та базиліком чудово почуваюся в підвалі. А все завдяки автоматизованій системі, яка подає достатньо води та світла для "годування" зелені. 

— Ця ферма — побічний ефект від нашого бізнесу, — говорить Віктор Шулешко. Він проводить екскурсію підземною фермою. — Пахне зелень? 

— Пахне, — відповідаю. Бо дійсно — хоч це й підвал, але через вологу та аромат зелені все схоже на теплицю. Ще й у системі булькотить вода, наче повз біжить кілька струмків. 

Раніше Віктор Шулешко закінчив університет як мікроелектронщик. Кілька років працював у дослідницькому інституті, поки в якийсь момент не почав із товаришем займатись світлодіодами та невеликими продажами обладнання з Китаю: 

"З того і почалась власна справа. Потім ми мали дві точки із продажем обладнання. Самотужки робили світильники — все було кустарно, своїми руками", — говорить Віктор Шулешко. 

Віктор разом із партнерами побудував свій бізнес навколо освітлення. Чоловіки робили обладнання для промислових підприємств — облаштовували величезні цехи та різні крамниці. Але кілька років тому в цьому сегменті з'явилося багато конкурентів. 

"Я зрозумів, що слід кудись переходити. Згадав про ті світлодіоди, якими ми займались із товаришем після закінчення університету. Серед них траплялись такі, що світили рожевим, вони були для агропромисловості. Подумав, що у цьому щось є", — розповідає Віктор Шулешко. 

Віктор почав заглиблюватись у цю тему, йому вона була близька ще під час навчання в університеті. Підприємець запропонував ідею бізнесу з агроосвітлення своєму партнеру — той не повірив у неї, додав, що із цим точно нічого не вийде. 

"Я така людина, що коли хтось каже, що це нереально, я спеціально це зроблю. Для мене це виклик. Роблю й ставлю галочку, що виконано", — говорить Віктор. 

У запуск бізнесу з агроосвітлення вклали 80 тисяч доларів. Підбирали різні світлодіоди, які перевіряли в невеличкій лабораторії. Віктор дивився на кут розсіювання, вивчав його спектральний склад. "Це все фізика, у якій я добре розбирався", — говорить підприємець та дослідник. Нерідко доводилось сидіти над розробками вночі. 

"Два роки ми цим займались. А потім був перший тендер, з якого партнери посміялись. Сказали, що якщо зараз не пройдемо по ньому, то закриваємо напрямок. А ми виграли!"

Підприємець поставив освітлення на півмільйона доларів. Говорить, що тоді вдалось виграти завдяки науці. Віктор підібрав той тип освітлення, завдяки якому рослини краще почувалися та давали більший врожай. 

Після того тендеру на підприємців посипались замовлення.

"Був замовник, який мав вертикальні ферми з салатом на 700-800 квадратів. Але освітлення було недостатньо. Чоловік шукав варіант, як покращити роботу ферми. Ми надали йому понад 13 типів різних світильників. Через два місяці спитали, чи є результати? Він виростив вдвічі більше продукції під нашими світильниками", — ділиться Віктор.

Зі старим світлом на 100 Вт підприємець мав 5 кілограмів продукції з квадрата, а з новим на 130 ВТ — вже 10 кілограмів. Цей замовник після отриманого врожаю змінив на власній фермі все світло. 

Разом із партнерами Віктор прийшов до того, що слід облаштувати власну лабораторію, куди водитимуть замовників. Там можна було б подивитись, як різне світло впливає на рослини. Так і з'явились вертикальні ферми, але спершу вони були не у підвалі, а у звичайному приміщенні поряд із дніпровським летовищем. 

Зелень на вертикальній фермі проростає з голландського насіння. Кожне зернятко в глиняній обгортці — так із ним фермерам простіше працювати. Віктор говорить, що раніше намагались використовувати українське насіння, але його якість була гірша — паростків сходило менше, аніж з іноземного. 

Для посадок обрали салати різних видів та базилік. Кожна рослина живе у своєму стаканчику. Живлять її водою зі спеціальними розчинами. 

"Це крутіше, ніж органіка на городі. Рослини живуть на чистих солях: калій, кальцій, магній, залізо, цинк, мідь — купа мікроелементів, які використовуються. Найстрашніше, що можна отримати від куплених салатів чи овочів, це отруєння пестицидами та гербіцидами. Але у нас такого немає, паростки ми нічим не оброблюємо. Немає у нас і всяких жучків чи черв'ячків", — говорить Віктор Шулешко. 

Рослини у вертикальній фермі отримують світло, наче вони висаджені під сонцем. "Від ефективності світла залежить рентабельність всієї системи. У нас працює режим «12 на 12 годин» і «Схід-Захід». Спочатку поступово йде наростання світлового дня, потім навпаки — спад. Рослина, як людина. Якщо спить, а їй яскраво засвітити в очі, мовляв, «все, вставай», у неї зіпсується настрій".  

Кожен стенд із салатом має своє живлення та освітлення. Навіть сусідні через прохід рослинки живуть у різних умовах. Так, розповідає Віктор, можна дослідити вплив світла та живлення на їхнє життя. Бо по факту вертикальна ферма — це лабораторія, а вирощена зелень — побічний продукт експериментів. Але її, звісно, не викидають, а продають.

Мета — збувати зелень у стаканчиках, а не саме листя на кілограми гуртом. "Якщо здавати листя гуртом, то воно коштуватиме 600 гривень за кілограм. От ми три кілограми зняли — це 1800. А в стаканчику один паросток коштує 30 гривень, це з квадратного метра буде 3 тисячі". 

Крім того, додає Віктор, у здачі на гурт неважлива якість зелені, головне — обсяги. А на вертикальній фермі цінують кожну вирощену рослину.

"Ми  сказали перекупам: що якщо ви не даєте нормальну ціну за наш базилік, ми йдемо напряму до закупників. І ми пішли". 

Ця вирощена на вертикальній фермі зелень з'явилась у кількох відомих крамницях та супермаркетах Дніпра. Вона продається у стаканчиках, у яких і росла. Такий куплений салат може залишатись свіжим в домашніх умовах до тижня, а якщо його висадити у горщик, житиме до місяця — такий експеримент проводив один зі знайомих підприємця. 

"Також у нас буде доставка пакунків із кількома видами салатів, базиліку. Ці моделі працюють в інших містах. Тому ми підемо таким шляхом, прощупуючи ринок", — говорить Віктор Шулешко. 

На меті у підприємців — продавати саме інженерні рішення та технології. Наприклад, облаштування для замовника вертикальної ферми під ту чи іншу рослину. Завдяки лабораторії у компанії знають всі операційні витрати на це та інші деталі.

"Також продаємо ось такі вузли змішування і світильники, додатково — самі системи. Але щоб збувати такі системи в Україні, слід знати, куди дівати отриману зелень. Тому ми й працюємо з її збутом", — говорить Віктор Шулешко. 

Ворог обстріляв дніпровський аеропорт у перший день повномасштабного вторгнення — 24 лютого 2022-го. Ракета прилетіла зранку. Тоді вертикальні ферми були у приміщенні, розташованому близько до летовища. 

"Перший раз у нас посікло дах. Другий раз — все скло. Щоразу з кожним прильотом ставало все гірше, поки після чергового обстрілу майже всюди не впала стеля", — розповідає Віктор Шулешко. 

Співробітники вже не хотіли їздити в лабораторію, Віктор відвідував її сам. А потім підприємці прийняли рішення виїхати з того приміщення, забравши всі речі. У перші тижні після 24 лютого підприємці взялись за те, чим займалась тоді вся Україна — волонтерством. 

"Почали робити пластини та шити плитоноски. Понад 3,5 тисячі роздали безоплатно. Загалом до волонтерського виробництва залучили близько 500 людей, тільки швачок у нас була сотня. А десь через місяці чотири почали до своїх справ повертатись, улітку знайшли нове приміщення та облаштували там наші вертикальні ферми". 

У старому приміщенні було лише 24 квадрати для вирощування зелені, у новому орендованому — вже понад 200. Так зелень отримала нову домівку, але під землею. В облаштування підвалу довелося вкласти щонайменше 15 тисяч доларів. Це підземне приміщення у приватній власності однієї з компаній Дніпра. Підприємець каже — хоч приміщення й не є бомбосховищем, часом під час обстрілів люди приходять туди як у безпечне місце.

"Коли були сильні обстріли, люди із сусідніх підприємств приходили до нас ховатись. Ми проводили для них екскурсії, годували салатом", – говорить Віктор Шулешко.

Хоч тепер і під землею, але паростки почуваються відмінно — завдяки правильному живленню та освітленню. Незабаром, говорить підприємець, розширятимуть їхню лінійку, стелажів із рослинами стане більше. 

"Дві людини приходять сюди працювати. Є головний фахівець по технічній частині, є дівчата, які допомагають збирати врожай та садити насіння", — говорить Віктор Шулешко. 

Автоматизована система може залишатись без людського нагляду кілька днів. Все працює як по годиннику. "Одного разу поїхали з Дніпра на пару тижнів. Повернулись — все росте. У нас навіть є таймлапси лабораторії, де видно, як зелень кріпне без участі людей. Сучасні технології дійсно вражають", — підсумовує Віктор Шулешко.