Лідери урбаністики: інновації найрозумніших міст світу

Нещодавно було проведено дослідження Smart City Index 2019, перше у своєму роді, яким було визначено "найрозумніші" міста світу. Його оприлюднили центр світової конкурентоспроможності IMD спільно з Сінгапурським університетом технологій та дизайну. Усього було охоплено 102 міста по всьому світу, з яких Київ зайняв лише 92-ге. А ми ж пропонуємо поглянути на лідерів списку з різних куточків світу і ті ідеї та технології, які зробили їх унікальними. 

Сінгапур: цифрова держава 

Місто-держава стало лідером рейтингу і це не дивно. Сінгапур давно серед міст, які активно розвиваються у бік технологій. Щоправда, такий розвиток є можливим через обмеження деяких важливих свобод та майже повноцінну відмову від приватності.

Наприклад, у місті існує повністю безконтактна оплата у громадському транспорті. Система просто зчитує радіочастоту картки (Radio Frequency Identification), коли людина проходить повз, та автоматично знімає плату. Щоб краще планувати керування містом, створена інтегрована "сенсорна платформа розумного міста". Вона постійно збирає дані та показники сенсорів і пропонує варіанти для покращення міського планування, транспорту та безпеки. На вулицях встановлені лампи з сенсорами та можливістю збору аналітики про стан атмосфери, вологість, опади і температуру. Інші мають реагувати на гучні звуки. 

До речі, про транспорт. У місті активно тестують та навіть запускають таксі без водія. Є ідеї зробити так, щоб люди могли викликати їх зі смартфонів. До 2022 року планують запустити маршрути з автономними автобусами. А до вокзалу шатл без водія курсує вже зараз!  Вдома сінгапурці теж вже мають "смарт-системи", які самі слідкують за станом помешкання. Тепер не треба хвилюватись, що десь щось не вимкнули.

Передбачений спеціальний моніторинг за станом здоров'я людей похилого віку. Якщо з ними щось станеться, програма MyResponder автоматично повідомить найближчого лікаря про потребу надати екстрену допомогу. Така ж ініціатива є і для боротьби з пожежами. 

Резюмуючи, у Сінгапурі дійсно намагаються збудувати "цифрове місто", де бюрократії буде відведена мінімальна роль, а на багато що можна дійсно впливати смартфоном. 

Осло: екологія і технології  

Норвежці відомі як нація, яка відповідально ставиться до своїх ресурсів та звертає увагу на клімат, намагаючись його зберегти. У центрі всіх розробок для столиці Норвегії стоїть дружня до клімату інфраструктура. Вона координується проектом FutureBuilt. Мета — за 10 років запустити 50 проєктів, які не будуть шкодити середовищу. Щоб потрапити у цей "інкубатор", треба довести, що ваша ідея викидає на 50% менше шкідливих речовин у повітря, розташована біля великих транспортних вузлів та має архітектурну цінність. 

Одна з найбільш дивовижних будівель у місті — "Гулльхауг Торг". Це житловий будинок та офіси на 16 поверхів. Дім природно вентилюється, опалюється та охолоджується. А отже, за ці послуги не треба платити. Щоб зменшити забруднення повітря, в Осло активно рекламуються програми переходу на велосипеди. По всьому місту вже є 130 локацій, де можна взяти ровер на певний час. 

Якщо ж у вас все ж є машина, то для вас же краще, якщо це електрокар. Так ви не будете платити 25% податок на продаж та всюди матимете безкоштовний паркінг! Окрім цього, такі машини можуть рухатись по лінії громадського транспорту, безкоштовно заряджаються (планується 2000 станцій!) та безкоштовно перевозяться на паромах. 

Як ми побачили вже на прикладі Сінгапура, вуличне освітлення теж може бути розумним. В Осло воно реагує на стан погоди, стаючи темнішим або яскравішим. Це знизило кошторис електроенергії на 60%. 

Тож робити місто більш екологічним можна паралельно з тим, щоб робити його більш розумним. 

Монреаль: підземне місто

Столиця Квебеку, що в Канаді, має доволі екстремальний клімат: там якщо зима, то дуже холодна. А якщо літо, то доволі спекотне. Щоб врятувати містян та гостей міста від суворих температур, у Монреалі створили ціле місто, але воно…під землею! Можна спокійно приїхати на станцію метро, вийти з вагону та не виходячи з підземки (!) дійти до вашого офісу, магазину чи університету. Навіть до житлових будинків прокладені підземні авеню. Навіть вокзал для звичайних поїздів, не метрополітен, і той заведений під землю. Це проєкт ще 1960-х років, коли влада прибрала колії з поверхні. 

Окей, а що все ж на вулицях? Часто-густо у будинках немає під'їздів. Натомість ззовні прибудовані сходи, якщо це будинок з максимум 3-4 поверхами. У місті також є багато спеціальних розумних попільничок для погашення недопалків (це дуже шкідливий вид сміття, а в урнах провокує забруднення повітря і пожежі).  

Швидкість руху у місті обмежена, перехрестя не мають приоритету, тобто зупиняються та пропускають інших всі. З іншого боку, все завішано знаками дорожнього руху, які не зовсім зрозумілі. Дані з машин та супутникові фото вулиць збираються та аналізуються, щоб повідомляти про ситуацію на дорогах у режимі реального часу. Так екстрені служби можуть коригувати маршрут, щоб доїхати швидше. Кількість розумних світлофорів має зрости до 2200 одиниць. Те, що вже встановлено (700 світлофорів та 500 камер), допомогає скорочувати час руху автобусам на 15-20%. 

У місті також застосовують штучний інтелект. Зокрема, щоб знаходити хворі дерева – а це одна з давніх проблем міста. Штучний інтелект визначає відмінності між фото здорового дерева та такого, яке вже треба пиляти, і таким чином допомагає міським службам.

Можна сказати, що Монреаль ще тільки починає будувати своє "розумне місто" над та під землею, але вже досяг непоганих результатів — у дослідженні місто в групі лідерів з рейтингом А, тобто є одним з найбільш розвинених. 

Нова Зеландія: розумна Океанія 

Океанія — найвіддаленіша від нас частина світу, тому інформація звідти приходить не часто і знаємо ми про той регіон доволі мало. Але і там є технології розумних міст. Тут ми поговоримо про всю країну, а не про окреме місто, через невеликий її розмір. Ми назвемо ідеї, які впроваджуються у кількох містах Нової Зеландії. До речі, Окленд увійшов до першої десятки індексу IMD, а це вже про щось говорить. 

Наприклад, колаборація між меріями Веллінгтона та Крайстчерча дозволила створити  KITE Smart City Platform. Вона дозволяє аналізувати дані сенсорів щодо якості води та повітря, збирання відходів, паркування, вуличного освітлення та навіть… появу графіті! Щоб люди у віддалених районах мали швидкий доступ до медичного забезпечення, у дистрикті Вайкато була створена система SmartHealth. 

Інша розумна технологія називається "розумна електромережа" (Smart Grid). Вона збирає інформацію, щоб покращити якість надання електроенергії та знизити її вартість для споживачів. А для туристів існує Voyager Web — сайт надає інтерактивні розповіді про туристичні місця країни. У столиці, Веллінгтоні, пішли ще далі — на основі інформації з вуличних камер та руху пішоходів планують розробляти майбутні інвестиційні рішення! 

Досвід Нової Зеландії показує, що навіть маючи обмежені ресурси, можна створювати  важливі для суспільства платформи та технології. Вони роблять життя простішим, швидшим та безпечнішим.