Що є в міському смітнику? Навіщо українські громади вивчають склад відходів

У чому проблема?

Воєнний стан не скасовує розробку регіональних планів управління відходами. До цього зобов'язує закон. Громада повинна мати місцевий план управління відходами, а до нього — стратегію, як зменшувати та запобігати утворенню нових відходів. Без цих дій громади не зможуть ефективно планувати та освоювати свої бюджети на управління відходами. Іноземні донори, банки та фонди також готові надавати гранти й кредити тільки тоді, коли у громади є чіткий план, підтверджений даними та дослідженням. Важливо це і для формування команди, яка візьметься покращити ситуацію.

На жаль, досить часто працівникам органів місцевого самоврядування та комунальних підприємств бракує знань: із чого почати писати таку стратегію, що робити далі? Адже просто поставити контейнери й сортувати — замало для розв'язання проблеми відходів. Особливо, коли йдеться про відходи руйнації внаслідок війни, яких стає дедалі більше, про біовідходи, а також відходи паковання — переважно придатні для повторного використання та переробки.

Яке рішення?

"Реформа системи управління відходами — серед завдань України в межах Угоди про Асоціацію з ЄС. Та поряд зі змінами в законодавстві важливо підтримувати громади на місцях: пояснити їм принципи ієрархії відходів, управління відходами та кругової економіки, чому стратегія «нуль відходів» економічно доцільна та як це виглядає на практиці. На місцях також не вистачає системності в управлінні відходами. Певні рішення є, вони працюють, але глобально проблему не вирішують", — до таких висновків прийшла, аналізуючи поточну ситуацію, команда Громадської спілки "Український альянс Нуль Відходів".

Разом з європейськими та українськими експертами у сфері управління відходами ГС "Український Альянс Нуль Відходів" вирішила допомогти чотирьом українським громадам прийти до цієї системності. Для цього спілка запустила навчальну програму, де фахівці роз'яснюють, що потрібно знати для розробки стратегії управління відходами: від законодавства до впровадження інфраструктурних рішень і комунікації з населенням.

Як це працює?

Чотири громади — чотири сучасні системи управління відходами. Саме таку мету має проєкт "Міста Нуль Відходів в Україні", який реалізує громадська спілка "Український Альянс Нуль Відходів" за підтримки програми LIFE Європейського Союзу. Координацію забезпечує португальська науково-дослідна установа "Лабораторія Ландшафту м. Гімарайш — Асоціація сприяння сталому розвитку".

У травні 2024 року проєкт стартував у Луцьку, Херсоні, Покровську Донецької області та Дергачах Харківської області. Триватиме робота чотири роки.

"Більшість з цих громад зараз переживають складну ситуацію через активні бої та прильоти, але не відмовляються від задуманого. Бо всі розуміють: цей проєкт необхідний для повоєнної відбудови та працювати над ним треба вже зараз", — зазначають у команді громадської спілки.

Українські міста-учасники проєкту почали зі збору інформації про стан управління побутовими відходами. Важливий етап — провести морфологічне дослідження, щоб дізнатися, з чого складаються відходи в громадах. Це потрібно для виконання Національної стратегії управління відходами та ефективного планування подальших кроків.

Дослідження триватиме рік, щоб врахувати сезонні зміни. Його проведе організація, обрана через тендер. Результати покажуть, яких відходів найбільше та як краще їх зменшити.

Тим часом у Луцьку й Херсоні місцеві громадські організації та комунальники вже аналізують ситуацію та шукають способи раціонального управління відходами. Вони враховують бюджет, ресурси, активність мешканців і можливості співпраці з бізнесом.

Катерина Рабан, голова ГО "‎Нуль відходів Луцьк", партнерської організації у проєкті, розповідає, що ще у 2019 році на початку розробки стратегії управління відходами у Луцьку запровадили сортування на "суху" і "мокру" фракції. Але тодішньої інформкампанії, аби залучити до сортування якомога більше мешканців, виявилось недостатньо.

"Через це частина людей не зрозуміли, як це працює. Врешті викидали неправильно, і вантажівка забирала все разом. На що інші почали обурюватись: вони просили сортування, а сміття, як і раніше вивозять, однією машиною, який тоді сенс у цьому?" — згадує Катерина Рабан.

Раніше рішення щодо сортування відходів у місті ухвалювали без детального аналізу. Перше таке дослідження завершили лише в липні 2024 року. Екоактивістка наголошує: будь-які дії з відходами мають базуватися на даних, і тут місту ще є над чим працювати.

"У 2021 році наша команда провела бренд-аудит одного смітника ОСББ. Навіть без складного аналізу було очевидно, що 40-45% відходів — це органіка, — розповідає Катерина Рабан. —  З органікою міг би дати раду бізнес, який є у нашій громаді — це «ПастернакБіо». В них є верміферма і вони вже працюють із кількома великими виробниками, забираючи їхню органіку. Вони вже співпрацюють із великими виробниками, але для охоплення всього міста потрібна кооперація бізнесу й влади".

Щодо вторсировини, ситуація краща: макулатура та ПЕТ активно збираються та переробляються. Однак мешканцям бракує знань про правила сортування. Наприклад, багато хто не стискає ПЕТ-пляшки, що займають зайве місце в контейнерах. До збору макулатури залучені школи, але іноді діти, змагаючись за перше місце, здають усе підряд, навіть непотрібне. Це свідчить про потребу зміни мотивації та ширшої просвітницької роботи.

Катерина Рабан мріє про міську компостувальню в місті, щоб половина відходів перероблялась, а не потрапляла на полігон. Вона також пропонує створити хаб для майстрів або "бібліотеку" матеріалів, де можна брати в оренду інструменти чи, наприклад, святкові костюми. Такі ініціативи подовжують термін служби речей і зменшують кількість відходів.

Ольга Машкова, голова херсонської ГО "Екологічні новини", яка також є учасницею проєкту, говорить, що в Херсоні культура сортувальних майданчиків при ОСББ почала розвиватися за декілька років до повномасштабного вторгнення. Екоініціативи міста встановили кілька громадських компостерів; з'явилися пункти прийому батарейок від ініціативи "Батарейки здавайтесь". А у 2021 році місцевий бізнес ТОВ Green Line SV відкрив сортувальний центр побутових відходів. 

Нині все це знищила велика війна. 

До довоєнних проблем і викликів, подібних до тих, що є і в Луцьку, додалися нові — відходи руйнації внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС та через постійні обстріли російських військ.

Та попри війну, місцеве комунальне підприємство "‎ЕКОПОЛІС" вперше в історії херсонської громади почало робити морфологічний аналіз побутових відходів. Перші результати вражають: майже 75% маси становлять біовідходи. Це сигнал — час серйозно взятися за їх раціональне управління.

Активістки ГО "Екологічні новини" знають, як це зробити, і готові допомогти. Їхній пілотний проєкт "Кращі практики управління біовідходами в малих громадах України" вже завершується й готовий до масштабування на інші громади.

Шлях до ефективного управління відходами в Луцьку й Херсоні має спільні риси, але й свої особливості. Умови воєнного стану вимагають адаптованих рішень, кажуть екоактивістки, а для цього необхідна співпраця бізнесу, влади й громади. Адже управління відходами — це не лише сортування, а й новий підхід до самого процесу.

"Менталітет — важлива річ, як виявилось. Те, що гарно для однієї держави, не буде так само працювати в іншій. А ще різний рівень економічного розвитку, що впливає на можливість розбудови інфраструктури. Тому найкращий формат — змішаний — вивчити найкращий міжнародний досвід і розробити механізми впровадження в Україні. Багато безвідходних рішень — споконвічно українські, але комунізація, русифікація, бажання наслідувати все західне (інколи бездумно) їх витіснили", — говорить Ольга Машкова.

На її думку, потрібен якісно новий підхід до управління відходами, який включав би оцінку поточного стану, залучення іноземних експертів з муніципалітетів, навчання за принципом "рівний рівному", комунікацію з громадою, запуск пілотних проєктів та їх масштабування.

"Для мене органи місцевої влади — це нитка від бус, які мають створити умови, щоб бізнес заводив свої інвестиції, громадський сектор — свої, науковці та освітяни — власні проєкти. Тоді все стане на свої місця", — додає Ольга.

Наразі в рамках проєкту в Луцьку та Херсоні провели перший із чотирьох сезонів морфологічного аналізу побутових відходів, відповідно до методичних рекомендацій. Результати ще опрацьовують. За ними пізніше й буде зрозуміло, яка інфраструктура, як частина стратегії управління відходами, потрібна містам, щоб раціонально збирати та використовувати побутові відходи.

А це точно спрацює?

"Участь у проєкті перш за все дала змогу об'єднатись однодумцям, які вірять, що якісним змінам у сфері управління відходами в Україні бути", — коментує Оксана Лисак, начальниця відділу екології Луцької міської ради.

Чиновниця зазначає, що таких людей багато, але вони зазвичай працюють у своїх організаціях чи спільнотах. Цей проєкт об'єднує їх, знайомить із профільними фахівцями у сфері управління відходами та відкриває шлях до нових партнерств. Він також стимулює працювати за європейськими стандартами, дотримуючись чітко визначеного плану і строків.

"Наша участь у цьому проєкті — ще один крок до зміни стратегії в поводженні з відходами відповідно до європейської ієрархії, вивчення досвіду тих країн та муніципалітетів європейських міст, які вже пройшли цей шлях. Це розширення кола однодумців та збільшення кількості спеціалістів міської ради та комунальних підприємств, які матимуть шанс підвищити рівень своїх знань щодо правильного поводження з відходами", — говорить представниця міськради.

На її думку, ситуація з відходами в місті вже покращується. За останній час створено центри управління відходами, такі як "Чистий Луцьк", "Чиста громада" та "Чисте довкілля", де активно проводиться роздільне збирання, сортування та повернення відходів в господарський обіг. Реалізується також міжнародний проєкт "Спільний пошук нових рішень", у рамках якого встановлено станцію очистки фільтрату на полігоні ТПВ у селі, розроблено концепцію поводження з органічними відходами, а також організовано роздільний збір відпрацьованих батарейок та акумуляторів. У місті вже понад 100 контейнерів для батарейок, а в школах та дитсадках почали встановлювати контейнери для скла, пластику та ПЕТ-пляшок.

Стратегія, над якою зараз працюють у місті, та морфологічний аналіз відходів, допоможе визначити подальші кроки та залучити до управління відходами всі важливі сектори міського господарства, бізнесу, освіти та влади.

Мета Луцька на найближчі роки — збільшити обсяги сортування відходів і розвивати компостування на всіх рівнях, оскільки органіка складає найбільшу частину відходів і може бути використана з користю, не потрапляючи на полігон.

Позитивний досвід тут уже є — встановлені у навчальних закладах міста компостери запобігають вивезенню на полігон близько 100 кубічних метрів відходів органіки. Натомість її компостують, і цим компостом вдобрюють ґрунт на внутрішніх територіях цих же закладів освіти.

Проте залишаються й виклики, і головний з них, за словами Оксани Лисак — подолання інерції у поведінці містян, які могли б стати рушіями позитивних змін в управлінні відходами у місті.

Що стосується Херсонської громади, яка зараз є прифронтовою і потерпає від щоденних обстрілів, то тут викликів в управлінні відходами значно більше. Ольга Машкова згадує і руйнування інфраструктури, в тому числі об'єктів управління відходами, і фінансові обмеження в бюджеті громади, і екологічні наслідки війни та забруднення території, і, подібно до Луцька, низьку обізнаність містян про правильне поводження з відходами.

Олена Колодій, інженерка з охорони довкілля КП "ЕКОПОЛІС" пропонує почати зі збільшення обізнаності населення. Вона наголошує на важливості освітніх кампаній, тренінгів та інформаційних матеріалів про сортування відходів і його переваги для громади. Паралельно необхідно відновлювати та розширювати інфраструктуру, залучаючи фінансування через гранти, інвестиції та міжнародну допомогу.

"Херсон — моє рідне місто, яке, на жаль, щоденно під обстрілами. Але ми віримо, що все відбудуємо. Для мене розвиток в управлінні відходами — один з основних пріоритетів на сьогодні. Це запорука збереження довкілля та формування екологічно свідомого суспільства", — каже Олена Колодій.

Ще більше корисних рішень!

Що ще актуально для громад? Для зменшення утворення відходів громади можуть збільшити кількість майданчиків для сортування, впровадити підземні контейнери, будувати сортувальні станції та рекультивувати старі полігони. На прифронтових територіях важливо організувати мобільні пункти збору відходів, коли традиційна інфраструктура недоступна. Також потрібно розробити програми для утилізації небезпечних відходів, зокрема залишків боєприпасів і хімічних речовин.

"Для збирання, сортування та перероблення відходів руйнування потрібна передусім чітка законодавча база, а вже потім можливо щось з ними робити. Так  ми б знайшли їм застосування тут і зараз. Наприклад, цементні відходи можливо дробити. У КП «ЕКОПОЛІС» відповідне обладнання наявне, а в подальшому їх можна використовувати для залатування вибоїн на дорогах", — пояснює Олена Колодій.

Важливо вивчати потоки відходів від різних секторів та активізувати співпрацю з компаніями, що займаються збором вторсировини. Просвітницька робота, особливо серед дітей і молоді, також є ключем до зміни поведінки. Навіть в умовах війни кожен може зменшити використання одноразових товарів та впровадити сортування сміття, що зменшує відходи на звалищах.

"Без нашої активної участі в наших громадах порядок ніхто не наведе", — резюмує Оксана Лисак.