Екорубрика

Новий тренд — перешивати речі з шафи. Як працює апсайклінг

Що спільного у фемінізму, відповідального ставлення до довкілля та перешивання речей? "Рубрика" розбиралася, навіщо нам апсайклінг, чому штопка стає трендом і чому це краща опція, ніж секонд-хенд.

Стара футболка може виявитися майже буддисткою. Тільки не лякайтесь! Це тому, що вона може мати друге життя і навіть не одне! Наприклад, у вигляді білизни, килимка (якщо порізати на стрічки та сплести їх разом), авоськи, котоліжечка, топа. Апсайклінг стає модним трендом, а перешивати речі полюбляла навіть принцеса Діана. Про це і про те, чому фемінізм це не тільки про рівність чоловіків і жінок, а й про рівне відношення до всього живого, розповідає "Рубрика"

У чому проблема?

Ми всі розуміємо загрозу, якою для планети є пластик, що розкладається сотні років, чи батарейки, які вбивають все живе навкруги. До чого ж тут одяг? А до того, що старі джинси чи діряві шкарпетки так само небезпечні. 

Сучасна мода надзвичайно швидкоплинна, споживачі купують вдвічі більше одягу, ніж 20 років тому, а носять його вдвічі менше. Багато речей взагалі затримуються у наших шафах лічені тижні — до першої затяжки чи дірки. Щорічно середньостатистичний житель нашої планети викидає 32 кг одягу та взуття. За підрахунками Агентства з охорони навколишнього середовища США, з 1960 року кількість текстильного сміття у світі збільшилась на 811%, а фешн-індустрія вже офіційно визнана другим за величиною забруднювачем довкілля після нафтогазової промисловості.

Теоретично вторсировиною може стати будь-яка одежа, але на практиці на переробку потрапляє лише 15% ношеного одягу, все інше відправляється на смітник. Гарантією "другого життя" для речей не є навіть їх передача у секонд-хенд — це лише подовжує шлях левової частини ношеного одягу до звалища. Так, один із наймасштабніших цвинтарів секонд-хенду можна побачити в африканській Гані. Жахливі картини гор відходів швидкої моди на прибережних територіях вражають — нікому не потрібний одяг просто змивається в океан.

Яке рішення?

Поки екологи хапаються за голову, а бізнес будує нові сміттєспалювальні заводи, багато людей замислюються над тим, як можна допомогти природі самотужки. Споживати менше і носити довше останнім часом стало одним зі світових трендів, але ж і новенького чогось хочеться! Альтернативою купівлі нового одягу може стати апсайклінг (upcycling), тобто вторинне використання старих речей, наділення їх новими характеристиками і перетворення їх на щось унікальне.

Швейний кооператив ReSew, що знаходиться в Києві, дуже відрізняється від звичайних ательє, адже його учасни_ці послуговуються принципами апсайклінгу й антиспоживацтва. Тут не тільки перешивають речі, що стали неактуальними, а й просувають принципи рівності, працюють на засадах горизонтальної взаємодії і діляться своїми знаннями, організовуючи воркшопи і коворкінги.

Як це працює?

Співзасновни_ця* ReSew Тоня Мельник розповідає, що про створення кооперативу вони задумалися ще навчаючись у текстильному університеті: 

"З третього курсу я працюва_ла на різних посадах, пов'язаних з пошиттям одягу, і мені ніколи не подобалися позиції ані підлег_лої, ані начальни_ці, тож ще тоді почали міркувати про альтернативу, інший формат відносин. Коли ми з Машею (Марія Лук'янова — ред.) перебралися у Київ, вирішили відкрити власну швейну майстерню з горизонтальною структурою, де всі працівни_ці будуть рівнозначно вкладатися в діяльність — закуповувати матеріали, спілкуватися з замовниками, моделювати, шити, проводити примірки, отримувати за це гроші, забезпечуючи таким чином власний дохід і поповнення фінансового спільного фонду самого кооперативу".

Тоня Мельник і Маша Лук'янова. Фото Ольга Сошенко

Ідея новоствореного підприємства полягала і в тому, щоб розвивати теми етичності і екологічності — це означало віддавати перевагу замовленням на перешив, не використовувати в роботі хутро і шкіру, створювати текстильні вироби зі вживаних речей. Паралельно учасни_ці кооперативу пропагують ідею того, що відношення до "дешевої праці" швачок у суспільстві повинно змінюватися.

Вироби в швейному кооперативі замовляють різні люди. Спочатку це були друзі та знайомі, потім коло стало ширшим, і майстри_ні не завжди можуть відслідкувати, звідки про них дізнаються. Частіше за все замовники — люди, дотичні до екологічних, феміністичних ініціатив. В основному замовляють ремонт речей, на другому місці — перешивання, на третьому — пошиття чогось нового. Ремонт та перешивання речей учасни_ці кооперативу вважають головним напрямом своєї роботи. 

"Це ідейно з екологічної точки зору, бо світ переповнений текстильними виробами, і навіщо створювати нове, якщо можна поремонтувати старе. Неймовірна кількість одягу не береться з неба. Його хтось шиє, а якщо його так багато, отже, шили швидко і задешево. Я не куплю футболку з мас-маркету, бо знаю, які копійки за неї заробила швачка. Власне, я цього й не роблю, ношу речі, допоки вони не почнуть розпадатися". — каже Тоня Мельник.

Костюми від ReSew для театрального перфомансу "Вертеп. Необарокова містерія"

Стандарти кооперативу ReSew, за якими працюють її учасни_ці, незмінно високі. "Перешиті речі повинні бути якісними, для нас важливо пошити надійну річ, щоб замовник користувався нею якомога довше. Ми ставимо достойну ціну, і тому має бути відповідна якість", — кажуть у кооперативі.

У невеличкій майстерні, де панують ідеї свідомого споживання і фемінізму, вміють перетворити джинси на будь-що — від переноски для собаки до вишуканого костюму. В руках майстр_инь, вільних від будь-яких стереотипів, улюблене пальто набуває оригінальності, тканини з мас-маркету перетворюються на фантастичні костюми для театральних вистав і перфомансів, а штори з секонд-хенду — на сумки-шопери і тематичні торбинки для учасниць маршів рівності. І насправді всі ці речі — рівність, фемінізм та апсайклінг тісно пов'язані:

"Для нас фемінізм, — говорять у ReSew, — це не лише про рівність чоловіків і жінок. Насамперед — це про рівність людей з різними ідентичностями і про право людей обирати свою ідентичність. Для нас важливі не лише стосунки всередині суспільства, але й етичне відношення до навколишнього середовища і свідомі стосунки людини з усією Землею. Бо людина є частиною планети, а ми часто відокремлюємо один від одного".

А це точно працює?

Ідея раціонального використання ресурсів та створення безвідходної системи лежить в основі теорії циркулярної економіки. Її прихильники наголошують — кількість корисних копалин та сировини на планеті вичерпна, і якщо людство хоче вижити, варто відмовитися від схеми "купив — використав — викинув". 

Крім того, люди цінують речі з історією і в цьому сенсі сучасний апсайклінг близький до вінтажу, але креативніший.

Постійний апгрейд наявного одягу був популярним у Радянському Союзі. Щоправда, сам термін upcycling вперше запропонував у 1994 році інженер Райнер Пільц в газеті Salvo. Наші мами і бабусі перешивали речі по кілька разів не через дбайливе ставлення до екології, а через брак тканини та оригінального одягу. Мабуть, саме тому перетворення старої речі на щось нове і досі багатьма сприймається як прояв бідності. 

"У всіх нас є досвід бідності, — чесно говорить Тоня. — У 90-ті ми носили одяг саме через бідність, ремонтували, перешивали, доношували, тому що інших опцій могло і не бути. Зараз переважна кількість населення планети є бідними людьми. Вони так само можуть носити речі "до останнього" з однієї простої причини: тому що вони не можуть придбати собі нові. Те, що ми займаємось апсайклингом з інших причин, екологічних чи етичних — це для мене про те, що ми маємо певні привілеї, знання, час, силі, ресурс на те, щоб думати про одяг в іншому плані і відноситись до споживання одягу інакше".

"Думати про бідність як про якусь ваду — помилка, — додає Маша. — Треба думати про те, як покращити становище бідних, і про те, що практики бідних людей можуть бути корисними для всіх".

Ще більше корисних рішень!

Один з воркшопів ReSew був присвячений штопці дірявих шкарпеток. Його провели ще під час першого локдауну, коли нові шкарпетки стало просто неможливо купити. Тоді, на онлайн-зустрічі разом з Тонею і Машею, люди привели до ладу свої шкарпетки, отримавши при цьому і корисну навичку, і приємне спілкування. 

  • Цікаво, що в Японії є автентичний термін для позначення текстилю із латками — боро. Зараз так називають ще й відповідний стиль одягу. У наш час мистецтво ремонту одягу відроджується, адже люди навіть у благополучній Японії все частіше замислюються про свій вплив на довкілля. До того ж, японці цінують у речах автентичність та унікальність — не дарма саме там зародилося мистецтво кінцуґі (реставрації кераміки).

  • Принцеса Діана часто з'являлася в одному і тому ж образі кілька разів, демонструючи таким чином дбайливе ставлення до речей. А іноді взагалі перешивала вбрання, щоб подарувати йому друге життя. До речі, це сталося задовго до того, як апсайклінг став модним трендом. Так, наприклад, Діана вперше одягла сукню небесного кольору з довгими рукавами під час офіційного візиту до Лісабона в 1987 році. Два роки по тому вона переосмислила її для благодійного балу, позбавившись рукавів і відкривши плечі. 

  • Сьогодні апсайклінг широко поширений в усьому світі. Найчастіше він зустрічається в екологічно налаштованих дизайнерів і у світі високої моди. Наприклад, багато популярних брендів підтримують ідеї апсайклінгу в одязі. Такі бренди як Balenciaga, Marni, Etro (одяг зі шматочків "старих" речей та тканин за допомогою техніки клаптикового шиття), Coach (перероблені сумки просто з 1970-х) не побоялися експериментів із повторним використанням матеріалів.

  • Професійно апсайклингом займається і бренд Frankie Collective — команда переробляє вінтажні ветровки, штани та футболки Supreme, Champion, Adidas та Nike в унікальні предмети:

– Штани, кастомізовані за допомогою накладних кишень від вітровок

– Топи та велосипедки зі старої форми Bavaria

– Бікіні з футболок Nike

Креативний директор марки Сара Горлей вважає, що такий формат взаємодії з вінтажним одягом дозволяє не тільки не забувати про стійкий розвиток та екологію, а й мати неповторний стиль — кожна річ унікальна і створюється командою дизайнерів. 

  • А сімейний дует українських дизайнерів Ксенія та Антон Шнайдери вже 10 років створює модні речі, використовуючи перероблені матеріали. За місяць вони переробляють 500 пар джинсів і 200 кг текстильних відходів (а це більше 5 тонн на рік!), відшиваючи щорічно близько 3000 виробів. Кожен перероблений предмет одягу збирається з клаптиків індивідуально і тому є єдиним у своєму роді.

Але займатися апсайклінгом можуть не лише дизайнери та ательє. Це заняття доступне кожному. Потрібно лише не боятися експериментів і взяти до рук ножиці, голки та нитки, а далі можливо все: хоч сумка з джинсів, хоч бікіні з футболки.

* Правопис особистих займенників та дієслівних закінчень — на прохання Тоні Мельник і Маші Лук'янової.

Свіжі дописи

  • Екорубрика

Каховське водосховище: як жителі сіл, що стоять на березі колишнього резервуара, живуть без води 

“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше

Friday November 1st, 2024
  • Кейси

“Драматургія — це універсальний спосіб відновлення людини”: як працює Театр Ветеранів

Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше

Thursday October 31st, 2024
  • УрбанРубрика

Підвищення безпеки на дорогах: як проєкт ЄС змінює інфраструктуру українського міста

Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше

Thursday October 31st, 2024
  • УрбанРубрика

Як у Львові працює ініціатива “Візьми будинок під опіку”

4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше

Thursday October 31st, 2024
  • Кейси

“Друзі у дворі”: навіщо миколаївський проєкт зближує дітей-сусідів?

Останніми роками українським дітям дедалі важче включатися в соціалізацію — пандемія та війна забрали в… Читати більше

Wednesday October 30th, 2024
  • Кейси

Магазин вишиванок, мережа кав’ярень та центр дитячого розвитку: як працює державна система грантів “єРобота”?

Ще у липні 2022 року в розпал бойових дій уряд започаткував грантовий проєкт “єРобота”. Будь-хто… Читати більше

Wednesday October 30th, 2024

Цей сайт використовує Cookies.