Як їздити на моноколесі і електросамокаті українськими вулицями: правила і безпека

Не так давно в Києві з'явилася можливість скоротити час дороги абсолютно екологічним способом, скориставшись громадським самокатом. Чим ближче до центру міста — тим більше їх можна знайти біля парків, автобусних зупинок та метро.

Самокати дуже швидко "освоїлися" під ногами містян і вже майже нікого не дивують. Це європейський спосіб пересування по місту. Він швидкий, недорогий і простий у використанні — завантаж додаток, підв'яжи кредитку і їдь. Єдине, про що не попереджають потенційних водіїв такого електротранспорту — це небезпека, пов'язана з пересуванням по вулицях, не регламентованим ні ПДР, ні суспільними нормами, які поки що не склалися у зв'язку з його новизною.

Ми розпитали користувачів електросамокатів і моноколес про те, яка небезпека чекає на них, до чого потрібно бути готовим і як убезпечити себе на дорозі.

Гірше за смугу перешкод.  Що чекає вас на дорогах?

Сучасні електросамокати недорогі, легкі і прості в обслуговуванні. Вони можуть тривалий час залишатися без перезарядки і розвивати швидкість до 50 км/год. Це максимальна дозволена швидкість для автомобілів у населених пунктах. Ось тільки щоб сісти за кермо авто, необхідно отримати права. Для їзди на електросамокаті, як і на моноколесі, вони не потрібні, і керувати ним може навіть дитина. Встаючи на електросамокат або моноколесо, будьте готові до всього переліченого нижче.

⚠️   Ви будете дуже нестійкі. Положення ніг на самокаті — неприродне для людини. Різке гальмування, нерівна дорога або неуважний пішохід можуть стати причиною падіння.

⚠️   Місто не пристосоване для легкого електротранспорту. З самоката ви можете впасти, якщо колесо маленького радіусу потрапить в дірку на дорозі, а з моноколеса, радіус якого більше, — при заїзді на бордюр. Труднощів додають без того погані тротуари і відсутність велодоріжок: кожну з них місто урочисто відкриває, але якщо порахувати — вони є тільки на 3% доріг Києва та й те — майже завжди заставлені припаркованими автомобілями.

⚠️   Водії будуть вам сигналити, а пішоходи — боятися. І так буде, поки ми всі не звикнемо до нового транспорту. Через спеціальний захист відповідальні моноколесники і самокатники більше нагадують робокопів. Пішоходи лякаються їх зовнішнього вигляду, особливо ті, чия увага прикута до телефону.

⚠️   Ви ніяк не захищені, при падінні можете заробити серйозні травми. На думку Bolt і Lime, ніякий захист райдерам, мабуть, не потрібний. А дарма, адже удар голови може викликати найважчі наслідки. Олександр, користувач моноколеса, зараз їздить в мотоциклетному захисті і шоломі. Раніше він користувався електросамокатом. Одного разу переднім колесом він в'їхав у глибоку колію, яка через ремонт доріг з'явилася просто поперек дороги: в результаті перелетів через кермо через різку зупинку і сильно вдарився головою:

"Я не міг згадати, хто я: ні імені, ні адреси будинку, ні навіть того, що живу в Києві, але зміг згадати номер телефону сестри, який повідомив перехожим. Це була тимчасова амнезія, вона тривала 8 годин, і з тих пір я їжджу тільки в шоломі", — каже хлопець.

⚠️   Ви не доведете, праві ви чи ні, тому що правил пересування для електросамокатів і моноколес немає. Поки що правила пересування на електросамокатах і моноколесах не визначені, тому, поки депутати не проголосували за законопроект №3023, яким моноклесників і самокатників прирівняють до велосипедистів і буквально "виженуть" на дорогу, ви можете вибирати, де їхати — по проїжджій частині чи по тротуару .

Олексій — глава сім'ї, усі члени якої — користувачі легкого електротранспорту. Його дружина і двоє дітей користуються самокатами і моноколесами. Він розповів про випадок, коли поліцейські зупинили його і зажадали, щоб той, переходячи через пішохідний перехід, зліз з моноколеса і переніс його в руках.

"Моноколесо важить 30 кілограм. Як ви собі це уявляєте? — сміється він. — Одні поліцейські виганяли мене з тротуару на дорогу, інші заганяли назад на тротуар", — каже Олексій. 

Зараз над тим, щоб розробити правила безпечного пересування по місту, працює Анна Даниленко. Вона вже 10 років їздить на велосипеді і пам'ятає, як важко було суспільству звикнути до велосипедистів на проїжджій частині. Вона постійно спілкується з користувачами електротранспорту, підбиває статистику по ДТП і орієнтується на досвід інших країн — а як там регулюють рух самокатників і монолесників?

Наприклад, у Сінгапурі на початку 2016 року уряд погодився на використання електричних самокатів, моноколес і сігвеїв на тротуарах. Вони ввели вагові обмеження, що забороняють використання особистого електротранспорту вагою більше 20 кг, і швидкісні — не можна використовувати електротранспорт, який розганяється швидше 25 км/год, а якщо в полі зору райдера на тротуарі буде пішохід, він зобов'язаний знизити швидкість до 8 км/год, щоб не лякати його.

У законодавстві Нідерландів електричні самокати, моноколеса і т.п. все ще знаходяться в сірій зоні законодавства, яка класифікує користувача як пішохода. Тому райдери спокійно користуються як велодоріжками, так і тротуаром.

У Чехії, так само, як у Франції та Бельгії, електричний транспорт дозволений на тротуарах зі швидкістю, що не перевищує швидкість ходьби, і на велосипедних доріжках — з обмеженням швидкості для велосипедів.

У Німеччині дозволені електросамокати, які не можуть розвивати швидкість вище 20 км/год, а для пересування на них необхідно мати дійсний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Також діє вікове обмеження: дітям молодше 14 років користуватися електросамокати не можна. В іншому обмежень майже немає і їзда на електротранспорті дозволена як на велодоріжках, так і на тротуарах.

Втім, наведені приклади — це далеко не повна картина. У більшості країн, як і у нас, правила пересування на легкому електротранспорті не визначені, але що найголовніше — чіткої вимоги їздити по проїжджій частині на моноколесах або електросамокатах теж немає, адже наражатися на таку небезпеку — безглуздо і ризиковано.

Настанови з безпеки 

Чітких правил безпеки поки немає. Тому "Рубрика" зібрала рекомендації досвідчених міських райдерів, а також зібраних ними гайдів і форумів. Деякі з них екстрапольовані з досвіду з інших областей або аварійних ситуацій, написані за підсумком чужих розповідей і відео з аваріями. Якщо якийсь із прикладів здасться надуманим, не варто вважати нас легковажними — можливо, хтось уже наступив, а в нашому випадку — наїхав на ці граблі.

1. Дотримуйтесь вже існуючих ПДР! Звертайте увагу на знаки та світлофори, при русі по проїзній частині їдьте за правилами для велосипедистів. Користувачі електротранспорту не раз помічали, як "їздоки" на Bolt-самокатах ігнорують червоне світло на перехресті і мало не врізаються в людей і машини. Якщо ви — користувач моноколеса і у вас вільні руки — показуйте, використовуючи мову жестів велосипедистів подальші маневри. Маленьке прикріплене до руки дзеркало заднього виду теж не завадить.
2. Одягайте екіпіровку або хоча б шолом. Моноколесник ви, самокатник, велосипедист, роллер або все відразу — вам потрібен шолом, наколінники, налокітники і захисні рукавички. Навчені гірким прикладом моноколесники їздять в повному мотоциклетному захисті. Судячи зі статистики — найчастіше страждають, в порядку убування, зап'ястя, коліна, голова, лікті, щиколотки і голеностоп, плечі і ключиця, спина і тазостегновий суглоб. Пам'ятайте, що навіть мала дальність поїздки не гарантує її безпеку та захист потрібно одягати в будь-якому випадку. До речі, окуляри (але не скляні, краще з полікарбонату) — теж важлива частина екіпіровки. Якщо раптом потрапить в око комашка, по-перше буде боляче, а по-друге, це може вас повністю дезорієнтувати.
3. Враховуйте області видимості: за кутами будинків, в арках і т.д. можуть бути пішоходи, автомобілі та інші перешкоди. Моноколесник, який їде на малій швидкості, приблизно еквівалентний людині, яка біжить, і навіть на 10 км/год має гальмівний шлях близько метра. Він просто не встигне зупинитися. Тому перед аркою варто загальмувати фактично до нуля, і якщо можливо — збільшити поперечну дистанцію для кращого огляду. Те ж саме з закритими поворотами — залишайте проміжок, не зрізайте кути, щоб не врізатися в непередбачену перешкоду.
4. Слідкуйте за дорожнім покриттям. Від його якості залежить траєкторія вашого руху в наступну секунду. Проїжджайте калюжі акуратно — під ними можуть ховатися ями, їх може замаскувати і тінь від дорожнього стовпа. У ямі, засипаній гравієм, можна намертво застрягти і впасти зі свого транспорту. Перешкодою є також люки, які можуть виявитися відкритими, лежачі поліцейські, зрізи в асфальті — усе це може стати причиною втрати рівноваги і одного з можливих варіантів — падіння під автомобіль.
5. Тримайте дистанцію. Це правило випливає з попереднього. Мокра дорога, ожеледь, і матеріал дорожнього покриття впливає на довжину гальмівного шляху.
6. Подбайте про безпеку пішохода. Налетівши у важкій екіпіровці з самоката або моноколеса на роззяву, що раптово зупинився, можна не тільки його налякати, але і серйозно травмувати. При обгоні зі спини — обов'язково скиньте швидкість настільки, щоб можна було встати колом на місці якщо пішохід вирішить зробити крок у бік, або навіть назад (таке теж траплялося). До речі, те, що пішохід йде вам назустріч, не завжди означає, що він вас помітив, а якщо він стоїть на місці, то може різко зірватися, майте це на увазі.
7. Особливу увагу звертайте на дітей і собак (і міських божевільних). Їхні дії не можна передбачити, тому об'їжджайте їх якнайдалі.
8. Будьте помітними. Одягайте яскравий одяг, на ньому обов'язково повинні бути світловідбивачі або "моргалки" — спеціальні велосипедні ліхтарики. Включена колонка з музикою або свисток підвищує шанси, що вас помітять. Деякі райдери возять з собою в руках невеликий велосипедний дзвіночок і дзвенять ним перед обгоном, не з метою налякати або розігнати, а лише аби позначити себе.
9. Слідкуйте за діями автомобілів. Двері, що їх раптово відчинили, коли ви об'їжджали авто, машина, яка здає заднім ходом, водій без поворотников — тримайте в голові такі нюанси і намагайтеся передбачити ситуацію.
10. Звертайте увагу на огорожі і освітлюйте дорогу перед собою. Між секціями заборів, між стовпчиками, поруч зі шлагбаумами, між собакою і власником, на всяких конструкціях огорож навколо ремонтованих об'єктів — може бути натягнута невидима мотузка, ланцюг або трос. А іноді знаки дорожнього руху вішають так низько, що проїжджаючи під ними, можна стесати собі потилицю. Можливо, варто подумати про більш хороше освітлення. Чимала частина моноколесників возить з собою ручні ліхтарі, і коли темніє — просто світить ними, тримаючи в руці.