Не всі користувачі електротранспорту обізнані про правила безпеки на тротуарі або дорозі. Розповідаємо, що потрібно знати міському райдеру для безпечних пересувань.
Не так давно в Києві з'явилася можливість скоротити час дороги абсолютно екологічним способом, скориставшись громадським самокатом. Чим ближче до центру міста — тим більше їх можна знайти біля парків, автобусних зупинок та метро.
Самокати дуже швидко "освоїлися" під ногами містян і вже майже нікого не дивують. Це європейський спосіб пересування по місту. Він швидкий, недорогий і простий у використанні — завантаж додаток, підв'яжи кредитку і їдь. Єдине, про що не попереджають потенційних водіїв такого електротранспорту — це небезпека, пов'язана з пересуванням по вулицях, не регламентованим ні ПДР, ні суспільними нормами, які поки що не склалися у зв'язку з його новизною.
Ми розпитали користувачів електросамокатів і моноколес про те, яка небезпека чекає на них, до чого потрібно бути готовим і як убезпечити себе на дорозі.
Сучасні електросамокати недорогі, легкі і прості в обслуговуванні. Вони можуть тривалий час залишатися без перезарядки і розвивати швидкість до 50 км/год. Це максимальна дозволена швидкість для автомобілів у населених пунктах. Ось тільки щоб сісти за кермо авто, необхідно отримати права. Для їзди на електросамокаті, як і на моноколесі, вони не потрібні, і керувати ним може навіть дитина. Встаючи на електросамокат або моноколесо, будьте готові до всього переліченого нижче.
⚠️ Ви будете дуже нестійкі. Положення ніг на самокаті — неприродне для людини. Різке гальмування, нерівна дорога або неуважний пішохід можуть стати причиною падіння.
⚠️ Місто не пристосоване для легкого електротранспорту. З самоката ви можете впасти, якщо колесо маленького радіусу потрапить в дірку на дорозі, а з моноколеса, радіус якого більше, — при заїзді на бордюр. Труднощів додають без того погані тротуари і відсутність велодоріжок: кожну з них місто урочисто відкриває, але якщо порахувати — вони є тільки на 3% доріг Києва та й те — майже завжди заставлені припаркованими автомобілями.
⚠️ Водії будуть вам сигналити, а пішоходи — боятися. І так буде, поки ми всі не звикнемо до нового транспорту. Через спеціальний захист відповідальні моноколесники і самокатники більше нагадують робокопів. Пішоходи лякаються їх зовнішнього вигляду, особливо ті, чия увага прикута до телефону.
⚠️ Ви ніяк не захищені, при падінні можете заробити серйозні травми. На думку Bolt і Lime, ніякий захист райдерам, мабуть, не потрібний. А дарма, адже удар голови може викликати найважчі наслідки. Олександр, користувач моноколеса, зараз їздить в мотоциклетному захисті і шоломі. Раніше він користувався електросамокатом. Одного разу переднім колесом він в'їхав у глибоку колію, яка через ремонт доріг з'явилася просто поперек дороги: в результаті перелетів через кермо через різку зупинку і сильно вдарився головою:
"Я не міг згадати, хто я: ні імені, ні адреси будинку, ні навіть того, що живу в Києві, але зміг згадати номер телефону сестри, який повідомив перехожим. Це була тимчасова амнезія, вона тривала 8 годин, і з тих пір я їжджу тільки в шоломі", — каже хлопець.
⚠️ Ви не доведете, праві ви чи ні, тому що правил пересування для електросамокатів і моноколес немає. Поки що правила пересування на електросамокатах і моноколесах не визначені, тому, поки депутати не проголосували за законопроект №3023, яким моноклесників і самокатників прирівняють до велосипедистів і буквально "виженуть" на дорогу, ви можете вибирати, де їхати — по проїжджій частині чи по тротуару .
Олексій — глава сім'ї, усі члени якої — користувачі легкого електротранспорту. Його дружина і двоє дітей користуються самокатами і моноколесами. Він розповів про випадок, коли поліцейські зупинили його і зажадали, щоб той, переходячи через пішохідний перехід, зліз з моноколеса і переніс його в руках.
"Моноколесо важить 30 кілограм. Як ви собі це уявляєте? — сміється він. — Одні поліцейські виганяли мене з тротуару на дорогу, інші заганяли назад на тротуар", — каже Олексій.
Зараз над тим, щоб розробити правила безпечного пересування по місту, працює Анна Даниленко. Вона вже 10 років їздить на велосипеді і пам'ятає, як важко було суспільству звикнути до велосипедистів на проїжджій частині. Вона постійно спілкується з користувачами електротранспорту, підбиває статистику по ДТП і орієнтується на досвід інших країн — а як там регулюють рух самокатників і монолесників?
Наприклад, у Сінгапурі на початку 2016 року уряд погодився на використання електричних самокатів, моноколес і сігвеїв на тротуарах. Вони ввели вагові обмеження, що забороняють використання особистого електротранспорту вагою більше 20 кг, і швидкісні — не можна використовувати електротранспорт, який розганяється швидше 25 км/год, а якщо в полі зору райдера на тротуарі буде пішохід, він зобов'язаний знизити швидкість до 8 км/год, щоб не лякати його.
У законодавстві Нідерландів електричні самокати, моноколеса і т.п. все ще знаходяться в сірій зоні законодавства, яка класифікує користувача як пішохода. Тому райдери спокійно користуються як велодоріжками, так і тротуаром.
У Чехії, так само, як у Франції та Бельгії, електричний транспорт дозволений на тротуарах зі швидкістю, що не перевищує швидкість ходьби, і на велосипедних доріжках — з обмеженням швидкості для велосипедів.
У Німеччині дозволені електросамокати, які не можуть розвивати швидкість вище 20 км/год, а для пересування на них необхідно мати дійсний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Також діє вікове обмеження: дітям молодше 14 років користуватися електросамокати не можна. В іншому обмежень майже немає і їзда на електротранспорті дозволена як на велодоріжках, так і на тротуарах.
Втім, наведені приклади — це далеко не повна картина. У більшості країн, як і у нас, правила пересування на легкому електротранспорті не визначені, але що найголовніше — чіткої вимоги їздити по проїжджій частині на моноколесах або електросамокатах теж немає, адже наражатися на таку небезпеку — безглуздо і ризиковано.
Чітких правил безпеки поки немає. Тому "Рубрика" зібрала рекомендації досвідчених міських райдерів, а також зібраних ними гайдів і форумів. Деякі з них екстрапольовані з досвіду з інших областей або аварійних ситуацій, написані за підсумком чужих розповідей і відео з аваріями. Якщо якийсь із прикладів здасться надуманим, не варто вважати нас легковажними — можливо, хтось уже наступив, а в нашому випадку — наїхав на ці граблі.
Тут молоді з ментальною інвалідністю допомагають самореалізуватися, відкрити нові таланти та знайти свою спільноту. “Рубрика”… Читати більше
Українським чоловікам призовного віку, які перебувають за кордоном, обмежили доступ до послуг українського консульства. Такі… Читати більше
У Бучі 18-20 квітня 2024 року провели ідеатон Unlock Bucha. Він об’єднав між собою представників… Читати більше
“Рубрика” пояснює, яким може бути інвестування у мистецтво, на яких українських митців слід звернути увагу… Читати більше
“Рубрика” розповідає про маленький, але важливий кейс відбудови, якому ще належить відбутися. Долучитися до допомоги… Читати більше
Тейпи продовжують набирати популярність. Проте чи така вона заслужена? “Рубрика” вирішила розібратися, що таке тейпи… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.