Маршрут об’єктами ЮНЕСКО в Україні: 7 місць, які потрібно побачити

Сьогодні, 18 квітня — міжнародний день пам'ятників культури і видатних місць. Уже 22 роки пам'ятний день відзначається і в Україні.

Список всесвітньої спадщини (World Heritage List) включає сьогодні 878 об'єктів, що мають видатну універсальну цінність, в т.ч. 679 об'єктів культурної, 174 — природної і 25 об'єктів змішаної спадщини у 145 країнах. Станом на 2021 рік шість українських культурних об'єктів і один природний належать до Списку всесвітньої спадщини, а ще 41 — знаходиться в попередньому списку на включення.

З нагоди пам'ятного дня ​​ми вирішили розповісти, які пам'ятники української культури гідні бути частиною всесвітньої спадщини, чому їх варто відвідати і як до них дістатися.

У списку ЮНЕСКО відразу кілька об'єктів можуть проходити під одним пунктом, як, наприклад, дерев'яні церкви Карпатського регіону або пункти геодезичної дуги Струве, про які ми розповімо нижче. Тому собори, побудовані в Києві, об'єднані в один об'єкт як пам'ятники, які сприяли поширенню православної віри на території Київської Русі, тісно пов'язані з Візантією.

Так, київський собор Святої Софії XI століття, створений для того, щоб змагатися з собором Святої Софії в Константинополі, символізує «новий Константинополь», столицю християнського князівства Київ.

Києво-Печерська Лавра чинила інтелектуальний вплив і сприяла поширенню православ'я в XVII-XIX століттях. Комплекс включає унікальні надводні і підземні церкви XI-XIX століть, лабіринтоподібні печери довжиною понад 600 метрів, а також господарські будівлі XVII-XIX століть. Основними пам'ятниками ансамблю є Успенський собор, Троїцька надбрамна церква, Велика дзвіниця, Храм Усіх Святих, Трапезна церква, монастирські оборонні стіни з вежами, печерні комплекси Святого Антонія (Поруч) і Св. Феодосія (Дальній) з надводними церквами, Воздвиження Хреста Господнього та Різдва Богородиці і храм Спаса на Берестові.

Сучасного вигляду архітектурний ансамбль надбав у результаті будівельних робіт XVII-XVIII століть у період розквіту українського бароко, при цьому пам'ятник не втратив своєї історичної цінності, оскільки всі побудовані елементи відреставровані з використанням оригінальних матеріалів. Роботи по реконструкції, проведені у Святій Софії, навіть були нагороджені «Європейською золотою медаллю за захист історичних пам'яток» в 1987 році.

• Як дістатися: екскурс по соборах, монастирях і церквах столиці — чи не основна причина візиту іноземців, які займаються культурним туризмом, до Києва. Який би маршрут ви не вибрали, і з якого б саме пам'ятника не почали прогулянку, ви зробите коло по історичній частині Києва, насолодившись панорамами і видами міста.

Місто Львів, засноване в пізньому середньовіччі, протягом кількох століть було процвітаючим адміністративним, релігійним і торговельним центром. Його середньовічна міська топографія збереглася практично в первозданному вигляді, поряд із безліччю прекрасних споруд у стилі бароко і більш пізніх часів. Все це дає можливість нам відстежити місця проживання різних етнічних громад, дізнатися про побут давно минулих жителів і соціальний устрій їхнього життя. Історичний центр — це саме та площа перед ратушею, куди відправляються туристи в першу чергу, і вулички, прилеглі поруч, по яких так приємно прогулюватися кожен раз, коли вдається потрапити до Львова.

Деякий час центр був під загрозою, оскільки цілісності ансамблю загрожувало зруйнування, неконтрольована забудова і надмірно інтенсивний рух автотранспорту, проте пам'ятник все ж вдалося врятувати і тепер кожен з нас може зануритися в атмосферу середньовічного міста, просто взявши квиток на поїзд.

ЮНЕСКО має певні критерії, яким повинен відповідати об'єкт, щоб потрапити під захист всесвітньої спадщини. Один з таких критеріїв — це справжність об'єкта, тобто відповідність його тому первозданному вигляду, у якому об'єкт існував сторіччя тому. Вважається, що справжність забудови історичного центру Львова дуже висока, оскільки збереглася не тільки архітектура, а й рельєф — пагорби, плато і річкові долини. Це важливо, оскільки пейзаж продовжує ілюструвати традиційні відносини між оборонним замком, побудованим на пагорбі, і містом внизу. Більш того, міське планування збереглася в середньовічному вуличному стилі, площах, великих церквах і етнічних громадах. Цьому не завадили численні пожежі у 1527 і 1571 роках, і навіть можливе перепланування помешкань — збереглися оригінальні матеріали внутрішньої обробки, настінні розписи, вітражі і зовнішні орнаменти. Це також видно по зовнішній цеглі і великогабаритним кам'яним блокам, які використовуються в будівництві.

З плином часу відбулася певна втрата міської структури, в основному під час Другої світової війни. Однак індивідуальне доповнення пізніших споруд українського сецесіону і модернізму органічно вписалося в уже існуючий ансамбль.

• Як дістатися: їдьте до Львова, а потім слідуйте за потоком туристів. Усі вони сконцентровані на невеличкому п'ятачку, у вуличках якого можна проводити цілі години.

Архітектурний ансамбль, розташований у межах міста Чернівці, на мисі річки Домінік, включає в себе Резиденцію митрополитів із каплицею Св. Івана Сучавського, семінарію і духовну церкву, а також монастир з вежею з годинником в саду і ландшафтному парку. Сьогодні тут знаходиться Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, студенти можуть вбирати в себе знання, оточені старовинними картинами, дзеркалами та іншими елементами інтер'єру, що зберігся з минувшини.

Резиденція з вражаючим поєднанням архітектурних елементів являє собою культурну самобутність Православної церкви XIX століття в Австро-Угорської імперії в період релігійної та культурної терпимості. У XIX столітті архітектура історизму могла передавати інформацію про своє призначення, і резиденція митрополитів Буковини і Далмації є цьому нині підтвердженням.

Об'єкт знаходиться під захистом ЮНЕСКО, оскільки багато його об'єктів відповідають критерію історичної автентичності: тут збереглася дерев'яна стеля оригінальної форми в Синодальному залі, а покрівля будівлі, хоч і оновлена, виготовлена за ​​оригінальними зразками і привезена з Австрії. Зміна функції ансамблю, що спочатку був резиденцією митрополитів і став університетом, на думку експертів, не вплинула на його автентичність.

• Як дістатися: Колишня резиденція знаходиться в самому центрі міста Чернівці. У звичайний час тут проводяться екскурсії, але зараз, у карантин, помилуватися нинішнім університетом можна лише зовні.

«Дуга Струве» — це щось особливе: доторкнувшись до одного з її складових елементів, можна в прямому сенсі доторкнутися до меридіану, що оперізує нашу планету. Це ланцюг триангуляційних пунктів, що простягнулася на 2820 км по території десяти європейських країн, від Хаммерфеста у Норвегії до Чорного моря.

Опорні точки були закладені у 1816-1855 роках астрономом Фрідріхом Георгом Вільгельмом Струве (він же — Василь Якович Струве), який виконав таким чином перший достовірний вимір великого сегмента дуги земного меридіана. Це дозволило точно встановити розмір і форму нашої планети, що стало важливим кроком у розвитку наук про Землю і топографічного картування.

Винятковий приклад співпраці у науковій сфері між вченими різних країн і між правлячими монархами частково зберігся і дійшов до наших днів. Спочатку «дуга» складалася з 258 геодезичних «трикутників». В об'єкт всесвітньої спадщини увійшло лише 34 пункти, яким вдалося вціліти до нашого часу. Чотири пункти знаходиться у Норвегії, чотири — у Швеції, шість — у Фінляндії, два — в Росії, три — в Естонії, два — у Латвії, три — у Литві, п'ять — у Білорусі, один — у Молдові і чотири — в Україні.

Деякі з них видовбані у скелях, інші виглядають як залізні хрести, піраміди з каменів або обеліски. Усі точки зберігаються у їх початковому місцезнаходженні, а зміни обмежуються лише деякими пізнішими конструкціями, що відповідають колишнім місцезнаходженням.

Опорні пункти дуги Струве в Україні — це «Катеринівка», «Фельдштейн» і «Баранівка» — гранітні знаки, на яких вказано назву пункту і його координати. Пункт «Стара Некрасівка» — чавунний чотиригранний обеліск на кам'яному фундаменті.

• Як дістатися: Знайти опорні пункти найзручніше за координатами, подорожуючи на автомобілі. Досить цікавий досвід — скласти маршрут, який пролягає прямо по меридіану. Проходити він повинен через ці точки:

Шістнадцять церков, побудовані з горизонтальних дерев'яних колод між XVI і XIX століттями, розташувалися у східній частині Європи. Церкви свідчать про особливу будівельну традицію, що сягає корінням у православний церковний дизайн і переплетена з елементами місцевої традиції і символічними посиланнями на космогонію їх громад.

Церкви вважаються автентичними з точки зору розташування, збереженого інтер'єру і екстер'єру, а також використання — 13 церков досі функціонують як церкви, інші три — Радруц, Рогатин та Дрогобич — збережені як музеї. Дерев'яні конструкції протягом багатьох років ретельно ремонтувалися традиційними методами, а дерев'яний черепичний дах і облицювання стін, які вимагають заміни кожні 20-30 років, у більшості випадків були належним чином відновлені.

До речі, зверніть увагу на входи у церкви, якщо вирішите відвідати одну з них — практично в кожній з них збереглися оригінальні двері і запірні пристрої, на перемичках є написи з датами споруди і навіть іменами теслярів.

• Як дістатися: церкви знаходяться у різних областях України, відвідати їх усі за одну поїздку практично неможливо, але додати цікаву точку у свій маршрут, запланувавши відпочинок у будь-якої з областей, все ж можна.

Церква Святого Михайла спорудження 1745 року знаходиться в селі Ужок, Закарпатська область, у цій же області, в селищі Ясіня можна відвідати церкву Вознесіння Господнього, яка була відкрита майже 200 років тому — у 1824 році.

У Львівській області не пропустіть можливості подивитися на Церкву Святої Трійці у Жовкві, датовану 1720 роком, Церкву Святого Духа в Потеличі — споруда 1502 року, у Маткові — Церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 року, а прямо в місті Дрогобич знаходиться Церква Святого Юра, побудована у 1656 році.

Найдавніша Церква Святого Духа 1481 року знаходиться в Рогатині, Івано-Франківська область, там само, але в селі Нижній Вербіж — Церква Народження Пресвятої Богородиці, побудована в 1756-1808 роках.

Не могли ми обійти увагою і Крим, і хоча поїздка на окупований півострів може бути небезпечною, не згадати про український Херсонес ми не можемо. На цьому місці знаходяться руїни міста, заснованого дорійськими греками у V столітті до нашої ери на північному березі Чорного моря. Він включає в себе шість ділянок з древніми міськими руїнами і сільськогосподарськими угіддями, розділеними на кілька сотень хор — прямокутних ділянок рівного розміру. На ділянках розташовувалися виноградники, продукція яких експортувалася містом, процвітаючим аж до XV століття. На території розташовані кілька комплексів громадських будівель і житлових кварталів, ранньохристиянські пам'ятники, залишки поселень кам'яного і бронзового століть, Римські та середньовічні баштові зміцнення і системи водопостачання, а також виключно добре збереглися зразки насаджень виноградників і розділових стінок.

У ІІІ столітті нашої ери це місце було відоме як найпродуктивніший винний центр Чорного моря і залишалося центром торгівлі між Грецькою, Римською та Візантійською імперіями і населенням на північ від Чорного моря. Це видатний приклад стародавнього поліса, який відображає соціальну організацію міста.

• Як дістатися: Руїни стародавнього міста розташовані в окупованому Криму, у межах міста в Севастополі, і дістатися пам'ятника від вокзалу або з іншої точки міста будь-яким громадським транспортом не буде нескладно, якщо вам вдасться потрапити на півострів.

Букові ліси простягаються на території понад 12 країн. З кінця останнього льодовикового періоду європейський бук поширився з декількох ізольованих зон в Альпах, Карпатах, Динаридах, Середземному морі і Піренеях за порівняно короткий період в історичних масштабах — кілька тисячоліть. Цей процес продовжується досі. Поширення по всьому континенту пов'язано з пристосуванням і стійкістю дерева до різних кліматичних, географічних і фізичних умов.

Спочатку, при внесенні до списку ЮНЕСКО у 2007 році, об'єкт включав лише заповідний район, розташований у Карпатах на території Пряшівщини у Словаччині і Закарпаття України 4 і 6 лісових масивів відповідно. У 2011 році до об'єкту були віднесені 5 букових лісів у Німеччині, а у 2017 році об'єкт був розширений ще більш радикально — включено 39 лісів к 10 країнах (Австрія, Албанія, Бельгія, Болгарія, Іспанія, Італія, Румунія, Словенія, Хорватія, а також додані ліси в Україні).

У букових лісах природа зберегла свій первозданний вигляд, дерева там мають висоту 30-50 метрів і вік близько 300-400 років, а одному з найстаріших зразків — половина тисячоліття. Обхвати деяких стовбурів дерев можуть досягати до 2,5 метрів в діаметрі — тільки подумайте, яку багатовікову історію вони можуть зберігати на своїх кільцях.

• Як дістатися: У список входять національні природні парки "Синевир", "Зачарований край" і "Подільські Товтри" та природні заповідники "Горгани" і "Розточчя". Дістатися до заповідників можна на автомобілі, а потім — пішки. Гірські дороги не завжди податливі для міських автомобілістів, тому зручне взуття і запас сил — це те, без чого не обійтися.

Дивіться також нашу добірку 20 музеїв зі всього світу, які можна побачити онлайн