У європейських країнах поступово з’являється все більше українського бізнесу. Наша продукція та бренди поступово стають впізнаваними і переконують світ — українці знають, як вести бізнес і як по-справжньому орієнтуватись на свого клієнта. Які українські компанії вже розпочали підкорення нових ринків — у нашому матеріалі.
Протягом 2022 року економіка України зазнала найбільших за всю історію незалежності втрат, збитків та пошкоджень, які їй завдала військова агресія рф. Як зазначив голова Уряду Денис Шмигаль, за попередніми оцінками, за 2022 рік падіння становить понад 30%.
"Третина нашої економіки зникла", — констатував прем'єр-міністр.
Проте, попри всі виклики та кризу, український бізнес виявився надзвичайно живучим. Під час дискусії, яку організував Центр економічної стратегії, заступник міністра економіки України Олексій Соболев навів оптимістичну статистику відновлення українського бізнесу. Якщо торік після повномасштабного вторгнення близько 50% бізнесів припинило свою роботу, зараз відновилися майже 80% із них. Більш того, за час повномасштабної війни українці відкрили 50 000 нових бізнесів. Протягом 2023 року 76% підприємців планують розширення бізнесу, а деякі великі гравці навіть знаходять можливості для масштабування на міжнародному рівні.
За минулий рік світ впевнився, що Україна та українці — це не про відчай. Це — про сміливість та наполегливість, завзяту працю та віру у майбутнє. "Рубрика" зібрала для вас історії українських бізнесів, які вийшли під час війни за межі України і продовжують зростати, показуючи всьому світу, що Україна — країна ефективних рішень та розвитку.
У 2022 році з України виїхало 14,5 млн українців. Більшість з них повернулися, але станом на кінець минулого року за кордоном знаходяться від 5 до 7 млн людей. За прогнозами Уряду, ця ситуація не зміниться до завершення війни. Цілком можливо, що велика кількість українців затримаються за кордоном ще на рік-півтора і після перемоги.
Великі українські діаспори, що утворилися через війну, стали для українського бізнесу своєрідним каталізатором для розширення своєї діяльності за межі України. Опитування Європейської Бізнес-Асоціації показало:
Польща стала однією з найперших країн, куди почав масштабуватися український бізнес, адже вона найближча до України й саме вона прийняла найбільшу кількість українців, які рятувалися від війни.
Першу пекарню мережі "Lviv Croissants" відкрили у Львові ще у 2015 році. Зараз вона має 141 заклад у восьми містах України. Тож не дивно, що для того, аби українці могли продовжувати смакувати улюбленою випічкою і в евакуації, "Львівські круасани" вирішили підкорювати європейський ринок. Розпочали з Польщі.
У 2018 році компанія вже мала негативний досвід відкриття пекарні у Польщі. За словами засновника Андрія Галицького, тоді компанія не була до кінця готова до виходу на міжнародний ринок і припустилась низки помилок.
"Тепер ми виходимо на ринок Польщі зовсім з іншим підходом: зі сформованою командою, удосконаленими стандартами ведення бізнесу, адаптованими меню та ціновою політикою, а також з розумінням особливостей ринку. Чітко усвідомлюємо, що попереду викликів ще досить багато, проте маємо ресурси для ефективної роботи й розбудови польської гілки мережі", — прокоментував другу спробу засновник Lviv Croissants.
Перший заклад відкрили у прикордонному польському місті Згожелець. Далі — ще два у Вроцлаві. А потім і дві пекарні у столиці Польщі Варшаві. Зміни асортименту не сталося, але начинку деяких круасанів адаптували під польський ринок. На адаптацію меню у команди пішло три місяці:
"Не секрет, що польська продукція відрізняється смаком від української. Команда зробила все можливе, щоб складений круасан у Польщі смакував аналогічно українському або навіть краще", — коментують у "Львівських круасанах".
П'ять закладів — це не остаточний результат. В мережі зазначають, що їхньою метою є стати у Польщі "улюбленим місцем зустрічей з затишною львівською атмосферою". Планується, що мережа відкриє свої заклади також у Гданську та Гдині.
Українська рестораторка, власниця мережі "Чорноморка" Ольга Копилова розповідає — до війни відкриватися за кордоном вона не планувала. У довоєнний рік бізнес "Чорноморки" в Україні зріс на 100%: відвідувачів приймали понад 40 рибних ресторанів мережі. Не менш грандіозними були плани й на 2022 рік: за перші пів року планували відкрити ще 26 закладів.
Масштабувати бізнес у Європі змусила війна. Цей шлях виявився непростим: в румунському місті Констанца "Чорноморці" вдалося пропрацювати лише пів року. Як зізнається Ольга Копилова, помилка була в тому, що відкрили абсолютно такий самий проєкт, як в Україні, а люди в Румунії інші. Вони хоч і люблять рибу, але віддають перевагу іншим рецептам. Проте здобутий досвід виявився дуже цінним: "з'явилося розуміння, що ти маєш кожен свій проєкт адаптувати під країну".
Тому в Польщі підприємниця відкрила заклади одразу для поляків, там ресторани називаються на місцевий лад — "Czarnomorka". 9-го грудня у Варшаві запрацював перший ресторан мережі. Польське меню схоже на українське, але трохи адаптоване для поляків. Наприклад, з'явився польський журек. Є вітрина, де можна обрати собі свіжу рибу або морепродукти й забрати з собою. Гостю все одразу зважать або приготують на місці.
"Ми дотримуємося єдиної концепції: риба та морепродукти. Тому меню в різних містах відрізняється не суттєво. Але в кожній країні додаємо локальні страви, бо маємо поважати культуру цих країн. Вважаю, що наш секрет успіху: швидка окупність, простий та зрозумілий концепт для споживача", — каже Ольга.
У 2023 році рестораторка вирішила концентруватися на Польщі, Болгарії, Молдові, Чехії та Словаччині. Станом на сьогодні власниця "Чорноморки" відкрила вже 5 ресторанів у Польщі та Молдові.
Географія "П'яної Вишні" вже налічує п'ять країн. Найпопулярніша львівська настоянка шириться світом і підкорює нові вершини.
Вдалій експансії "П'яної вишні" за кордон, що почалася ще 5 років тому, не стала перешкодою і війна. У грудні 2022 український холдинг "!Fest" відкрив нові бари "П'яна вишня" у польському Кракові та столиці Латвії — Ризі. Раніше бари мережі з'явилися у Варшаві, Гданьську, Вроцлаві, Лодзі, Познані (Польща), а також у Кишиневі (Молдова), Будапешті (Угорщина), Бухаресті та Брашові (Румунія).
"Цього року, попри складні часи для економіки, ми відкрили 11 закладів з франшизи, більшу частину в Євросоюзі, і не плануємо зупинятися", — говорить співвласник холдингу Андрій Худо.
Концепція барів за кордоном така ж, як у закладів, відкритих в Україні. У "П'яній вишні" подають тільки вишневу настоянку.
До 2022 року "Нова Пошта" мала 1 809 власних відділень у містах-мільйонниках і обласних центрах. У населених пунктах працювали ще 8 166 партнерських відділень. Через окупацію та бойові дії на території України "Нова пошта" втратила багато об'єктів інфраструктури. У переліку втрат:
Але попри війну компанія продовжує розвиватися. Під час повномасштабної війни вона почала активно масштабувати свій бізнес У Європі. Вихід на міжнародний рівень планували і до війни. Але після 24 лютого цей напрям став не просто бажаним, а й дуже актуальним — родичі та близькі людей, які виїжджали в евакуацію за кордон з однією сумкою чи наплічником, шукали будь-яку змогу відправити їм необхідні речі.
Навесні 2022 компанія налагодила співпрацю з місцевими поштовими операторами та запустила нову послугу — "Речі з дому за кордон". Валізу або коробку з особистими речами стало реально відправити в одну з 24 європейських країн зі знижками від 50% до 80%. А в жовтні 2022 "Нова Пошта" відкрила перше власне відділення у польській столиці Варшаві. Наступними стали Краків, Познань, Гданськ, Вроцлав, Люблін, Жешув, Лодзь та Катовіце — всього 19 відділень. В компанії кажуть, до кінця червня у Польщі буде 50 відділень "Nova Post", тобто у кожному воєводстві.
20 березня 2023 року перше вантажне відділення з'явилося у Вільнюсі. Литва стала другою після Польщі країною Європи, де українці та місцеві мешканці можуть скористатися послугами компанії. На черзі відкриття в Естонії, Латвії, Румунії, Німеччині та Чехії.
"Зараз за кордоном ми створюємо взагалі новий бізнес, основна мета якого — зв'язати Україну з Європою. Ви приходите до відділення, яке створене спеціально для того, щоб відправляти в Україну документи, посилки, вантажі. Саме тому ринки Європи — це блакитний океан для Nova Post. Другим етапом розвитку будуть доставки всередині Європи", — говорить співзасновник компанії Володимир Поперешнюк.
Поки закордонні відділення не є рентабельними для компанії. Проте в "Новій пошті" сподіваються вийти на самоокупність якомога швидше. Як план, закладають рік на те, щоб одна країна виходила в нуль. Поперешнюк додає, що в компанії дуже "розумні" інвестиції. Наприклад, всі меблі й обладнання, які є у відділеннях "Nova Post", виробляють в Україні.
У планах "Нової Пошти" й розвиток власної вантажної авіакомпанії "Supernova Airlines". Навесні логістичний оператор розпочне виконувати перші перельоти у ЄС. Для цього авіакомпанія взяла в лізинг два літаки АН-26. В умовах війни флот базуватиметься в одному з аеропортів ЄС, що розташований неподалік кордону з Україною. Звідти вантаж доправлятимуть у нашу країну автотранспортом.
На ринок Польщі виходить і "Monobank". Про це написав співзасновник банку Олег Гороховський на своїй сторінці у Facebook. "Stereo by mono" — таку назву отримав новий польський проєкт.
"Ми хочемо дати українцям те, чого їм так бракує в Європі: спілкування українською, дистанційну реєстрацію через Дію, зручні перекази між картками, пряму зручну оплату за різні сервіси у Польщі та Україні (мобільний, парковка тощо), а також безкоштовні перекази в Україну", — ділиться планами співзасновник банку.
Для реєстрації знадобиться PESEL (номер запису у польській системі реєстрації населення). Щоб поповнити свою картку, можна буде скористатися терміналами IBOX. Вони вже почали з'являтися у польських торгових центрах.
У банку розраховують насамперед на українців, що перебувають у Польщі, але будуть дуже раді й полякам. Гороховський впевнений, компанії вдасться здивувати поляків українським рівнем банківського сервісу.
Восени 2022 року компанія інтернет-магазину "Розетка" повідомила, що вона починає доставляти замовлення до Польщі. А в березні "Розетка" почала запускати на польському ринку власний інтернет-магазин техніки та одягу.
"У нас є досвід онлайн-продажів, є IT-продукт і надія робити щось не тільки в Україні", — каже співзасновник компанії Владислав Чечоткін.
Він зазначає, що компанія розраховує, як на українців (у Польщі проживає близько 2,3 млн), так і на місцеву аудиторію. В асортименті онлайн-ритейлера вже є такі категорії, як побутова техніка, електроніка, одяг та взуття, дитячі товари, зоотовари, товари для дому, інструменти та інше. У компанії зазначають, вибір та кількість товарів на сайті швидко збільшується. Оплатити замовлення на rozetka.pl можна карткою онлайн або при отриманні. Доставка здійснюється двома способами — до поштоматів або курʼєром.
Окрім того, що компанія відкрила магазин на польському ринку, вона також шукає й працівників. А от створювати маркетплейс у "Rozetka" поки не ризикують: у Польщі є свій гігант e-commerce — Allegro.pl, який відвідують понад 60% місцевих користувачів.
Сьогодні до запуску франшизи в ЄС готується одеський онлайн-ресторан "Smilefood", мережа рибних магазинів "Forellis", охоронна компанія "Шериф" та інші. Відкриття українського бізнесу за кордоном допомагає показувати українців як винахідливих та наполегливих людей і виводить нашу країну на новий рівень. Тож сподіваємось, що для кожної з перелічених компаній рішення про європейське розширення виявиться правильним.
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Останніми роками українським дітям дедалі важче включатися в соціалізацію — пандемія та війна забрали в… Читати більше
Ще у липні 2022 року в розпал бойових дій уряд започаткував грантовий проєкт “єРобота”. Будь-хто… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.