Смерть під ногами. Як Україна розміновує території
Україна – одна з найбільш забруднених вибухонебезпечними предметами держав світу. Це наслідок тривалої збройної агресії очолюваної нинішнім кремлівським режимом російської вояччини і дій місцевих колаборантів. «Мінний підсумок» п’ятирічного воєнного протиборства – майже 270 загиблих та понад 560 скалічених, поранених українських громадян. Щодесята жертва і кожен шостий поранений є дитиною.
ЗАПОБІГТИ СМЕРТОНОСНОМУ «УЖИНКУ» ВІЙНИ
Якщо врахувати терен по обидва боки лінії розмежування, то на щонайменше 16 тисячах квадратних кілометрів Луганщини і Донеччини (а це практично 30% їхньої сукупної площі) є ділянки, що становлять реальну мінну небезпеку. Ці землі буквально нашпиговані снарядами, ракетами, гранатами, «пекельними» саморобками, мінами, що не розірвалися, або перебувають в активному, готовому до вибуху стані.
Звісно, як нещодавно на брифінгу зауважив очільник Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міноборони України полковник Максим Комісаров, від мінної небезпеки неабияк страждають і наші захисники. Від 2014-го 1032 українських військових зазнали мінно-вибухових травм. На жаль,через цю причину загинуло 228 звитяжці.
Важко уявити, який би смертоносний «ужинок» назбирала б ця почасти прихована небезпека, якби на місцях колишніх бойовищ – як давніх, так і зовсім «свіжих» – не працювали наші сапери. Якби вони, волонтери, рятувальники, просвітяни не інформували громадян про те, як вберегтися від цієї непростої загрози. До речі, очищенням від мін територій на Сході держави займається 700 фахівців Міноборони, ДСНС, національних і міжнародних неурядових організацій. Від початку бойових дій сапери-військовослужбовці перевірили понад 32 тисячі гектарів територій і знешкодити 430 тисяч вибухонебезпечних предметів (ВНП). Про це днями сказав заступник Міністра оборони України з питань європейської інтеграції Анатолій Петренко, який наголосив, що розмінування – надзвичайно ресурсоємне і тривале у часі завдання.
Зрозуміло, що сапери мають у пріоритеті ліквідовувати мінну небезпеку, яка загрожує критичній інфраструктурі, особливо це актуально тоді, коли доступ ремонтних бригад до пошкоджених обстрілами об'єктів (газопроводи, водогони, лінії електромереж, залізничні колії) неможливий через забруднення снарядами й мінами, що не вибухнули. Лише торік та за перший квартал 2019-го сапери ЗСУ, ДСНС і ДССТ реагувати понад як на 1100 таких заявок. Чимало часу та зусиль вони витрачають і на маркування й огородження небезпечних ділянок навколо контрольних пунктів в'їзду та виїзду.
У ТРАВНІ РОЗПОЧНЕТЬСЯ КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ РОЗМІНУВАННЯ
Максим Комісаров нагадав, що вже третій рік поспіль до завдань з гуманітарного розмінування в Україні залучають міжнародні неурядові організації. Такі, як The HALO Trust, Данська група з розмінування, Швейцарський фонд протимінної діяльності. Вони загалом делегували 24 групи з розмінування. Їх роль є відчутною, адже цим фахівцям вдалося ідентифікувати 188 підозрілих та небезпечних ділянок загальною площею 1400 га, очистити 378 га території і виявити майже 1 тисячу ВНП.
Із травня почнеться проведення органами інспектування протимінної діяльності ЗСУ контролю якості виконання робіт з розмінування на 27 ділянках. Це кінцева фаза всього процесу, після чого території можна вважати безпечними для використання.
Інша новина в тему – набуття чинності 1 квітня національного стандарту у сфері протимінної діяльності. Його розробляло Міноборони в межах спільного проекту з ОБСЄ й залученням провідних фахівців ПРООН, Женевського центру гуманітарного розмінування, The HALO Trust. За основу стандарту взято міжнародні стандарти ІМАS та досвід провідних країн.
Нині триває створення в Україні чіткої і продуктивної організації управління інформацією протимінної діяльності за допомогою програмного забезпечення IMSMA Core. Для ефективного функціонування цієї системи,відбувається постійний збір даних із забруднених ВНП територій, з точною географічною «прив'язкою»небезпечних локацій. Так опрацьовують і результати розмінування та контролю якості таких робіт. На офіційному веб-сайті Міноборони в тестовому варіанті розміщена Інформаційна карта територій, забруднених мінами та вибухонебезпечними залишками війни, розроблена за сприяння The HALO Trust
КРАЩА ІНФОРМОВАНІСТЬ – МЕНШЕ ЖЕРТВ
Зменшення кількості постраждалих від мін і вибухонебезпечних залишків війни безпосередньо залежить від якості інформування населення про мінні ризики. У цьому процесі беруть участь усі оператори протимінної діяльності, які навчають правилам поведінки на потенційно замінованій території. Аналіз свідчить: частка постраждалих і загиблих від таких вибухів на підконтрольній українському уряду території у 8 разів менша, ніж на тимчасово окупованій. І цей ефект дає саме цільова інформаційна кампанія.
Ще один чинник показує аморальність нашого ворога. Відомо, що Україна, відповідно до міжнародних конвенцій, продовжує утилізацію протипіхотних мін, заборонених до використання. Уже їх знищено понад 3,5 мільйона одиниць з-поміж 4 мільйонів запланованих. Але російські окупаційні сили застосовують такі ж міни на території нашої держави. Саме від них найбільше і страждає цивільне населення Донбасу.
Звісно, у військових саперів є бажання механізувати роботи з розмінування. Якщо їх проводити в ручному режимі, то термін виконання удвічі більший, а вартість – зростає удвічі-утричі, якщо порівняти з кошторисом залучення спецтехніки, зокрема, роботизованих комплексів. В останньому випадку взагалі можна у 8-10 разів менше залучати фахівців, та й так на кілька порядків нижчий ризик для життя і здоров'я сапера. Але таке вдосконалення потребує додаткових коштів, бо машини для розмінування доволі вартісні.
У НАС ВИПРОБОВУЮТЬ НОВІ ЗАКОРДОННІ РОЗРОБКИ ТА ВВОДЯТЬ КІНОЛОГІЧНІ РОЗРАХУНКИ У ВІЙСЬКАХ
– Нам слід максимально використовувати саме машинне розмінування на тих ділянках, де це можливо. Адже, наприклад, у лісовій, заболоченій місцевостях, на водних об'єктах, послуговуватися такою технікою дуже складно або й неможливо, – каже полковник Комісаров. – Важливо, що у нашій військовій галузі відновлюються професії, такі як кінолог-сапер. Зараз потреба у них зростає і за останні 4 роки в багатьох армійських підрозділах введено кінологічні розрахунки.
Максим Комісаров каже, що і на озброєнні українських саперів поступово з'являється сучасне обладнання. Чимало спеціальної техніки поставили партнери із НАТО – особливо Канада та США. Цікаво, що в Україні відбувається і апробування закордонних розробок. Приміром, група фахівців із ФРН проводила навчання персоналу саперів ЗСУ і водночас випробувала свої новітні засоби знищення ВНП. Партнери добре розуміють: Україна є буфером безпеки поміж путінською Росією та об'єднаною Європою. І якщо у нас забракне сил стримувати московський наступ, то вони можуть стати наступними.
Тим часом Україна постала перед ризиком втратити донорське фінансування операторів протимінної діяльності. Це може статися, якщо Верховна Рада не ухвалить відповідні зміни до законодавства. На цьому днями наголосило посольство США у Києві в оприлюдненій у Twitter заяві. Відомо, що у грудні 2018 року ухвалено закон «Про протимінну діяльність в Україні». Він передбачає норми, які регулюють, зокрема, страхування відповідальності під час розмінування та публічних закупівель у сфері протимінної діяльності.
